«Держава не була готова до такої кількості ДНК-експертиз». Як відбувається пошук тіл загиблих
«Рідні зниклих безвісти не хочуть нічого знати: їм просто треба повернути тіло»
За 219 днів повномасштабної війни було зареєстровано понад 13 тис. заяв про зникнення безвісти. Серед зниклих – військові та цивільні. Україні вдалося повернути 539 загиблих з тимчасово непідконтрольних територій. Ще 2026 тіл розшукали у зоні бойових дій і передали для поховання.
Як розповідає Олег Котенко, уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, одна з найскладніших частин його роботи – спілкування з рідними осіб, що зникли. Якщо родичі вже знають про загибель, вони вимагають якомога швидше повернути тіло, щоби принаймні попрощатися і поховати по-людськи. Рідні загиблих військових до того ж часто зіштовхуються з проблемою відсутності виплат через неможливість повернути тіло і провести розтин. Адже саме після цієї процедури родичам можуть видати довідку про загибель годувальника чи члена родини, яка є обов’язковою для пакету документів на виплату пенсії або допомоги.
«Рідні зниклих безвісти не хочуть нічого слухати, знати: їм просто треба повернути людину. І якщо виникають затримки, складно пояснювати, чому ми нічого не можемо вдіяти, щоби людина чи її тіло повернулося швидше, – пояснює Олег Котенко. –Нещодавно до нас звернулися рідні людини, яка загинула на Бахмутському напрямку. Вони вважають, що ми нічого не робимо для того, аби забрати і повернути їм тіло. Насправді ж ми не можемо нічого вдіяти, бо у тому районі тривають бойові дії»
Нині 4390 людей вважаються зниклими безвісти і розшукуються, з них 12-15% – цивільні.
Трагічні і щасливі випадки
За словами Олега Котенка, бувало таке, що волонтери заходили на щойно звільнені території разом із піротехніками, бажаючи допомогти у розшуку загиблих і підривалися на вибухівці.
Бували випадки і коли зниклі безвісти знаходилися самі, таких наразі – 1308. Зазвичай це люди, які перебували на окупованих територіях і не мали засобів зв’язку.
Інколи родини військових, налякані довгим мовчанням свого родича, зверталися до уповноваженого із заявою, що він зник безвісти. А потім виявлялося, що військовий пішов на завдання і вимкнув телефон. Або вишка перестала працювати, або телефон тимчасово вилучив командир підрозділу.
ДНК-експертиза обов’язкова
Ще одна причина, чому довго не вдається знайти зниклих безвісти – тривала процедура експертизи ДНК.
«Коли ми просимо здати ДНК – це не завжди означає, що ми впевнені, що зникла безвісти людина загинула. Але це обов’язковий момент, який допоможе у пошуках. На жаль, загиблих дуже багато – наша держава не була готова до такої кількості процедур ДНК», – пояснює Олег Котенко.
Чому досі нема Єдиного реєстру зниклих осіб
Від початку повномасштабного вторгнення держструктури, волонтерські спільноти та родини зниклих наголошують на важливості створення Єдиного реєстру осіб, зниклих за особливих обставин. Без нього родичам доводиться подавати заяви про зникнення у кілька різних структур, аби було більше шансів розшукати.
На початку літа стало відомо, що Міністерство внутрішніх справ взяло на себе зобов’язання створити цей реєстр та ввести його у дію. Неодноразово було анонсовано, що він має запрацювати на початку вересня. Проте не працює й досі.
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко пояснює: причина у тому, що на етапі підготовки виникло багато питань, зокрема, кого слід заносити до реєстру.
«Наприклад, якщо людина скоїла крадіжку й невідомо де перебуває – чи варто її заносити у цей реєстр? Тому ми проводили багато зустрічей, щоби обговорити такі питання й остаточно їх вирішити. Коли до нас звертаються із заявою про зникнення особи, ми заносимо всю інформацію в особисту карту цієї людини. Збираємо всі відомості від рідних, волонтерів, військових, які також можуть володіти якоюсь інформацією, завантажуємо туди аудіофайли та відео, листування тощо. Вся ця інформація, яку ми збираємо з усіх джерел, буде у тому Єдиному реєстрі», – обіцяє Олег Котенко.
Росія довго не забирає тіла своїх вояків
Бували непоодинокі випадки, коли Росія раптом переносила передачу тіл на тиждень-два. З чим це пов’язано – невідомо, проте таке спостерігається не вперше.
«Коли ми заходимо на зачистку території, ми ексгумуємо тіла і знайдених росіян, щоби передати їх Росії в обмін на тіла наших людей», – пояснює Олег Котенко.
На сьогодні, за його словами, Російській Федерації передали близько 600 тіл її вояків.
Аліна Євич, «Главком»