«До нас їде чорна вівця Європи». Як румунські націоналісти приборкують Орбана

Невдовзі угорський прем’єр Віктор Орбан здійснить свій візит у Бухарест. Румунська преса не добирає слів: «чорна вівця Європи везе свій мир і у Румунію», натякаючи на неоднозначні мирні ініціативи угорського лідера у контексті війни в Україні.

Румунія й Угорщина – сусідні країни – мають напружений порядок денний з низки питань. Зокрема, стосовно національних меншин і непростого історичного минулого, яким часто не цураються маніпулювати політики. Нинішній виток неприязні розгортається з ініціативи румунської націоналістичної партії AUR (Альянс обʼєднання румунів), але провладна угорська Fidesz в таку ескалацію радо вскочила.

Ультраправа AUR здобула підтримку на виборах до Європарламенту і приєдналася до фракції «Європейські консерватори та реформісти», куди насправді націлювався Орбан зі своєю Fidesz. Але угорські чиновники після публічного зарахування AUR до «ворогів національних інтересів Угорщини» перекреслили собі шлях до втілення цієї амбіції й відмовилися ділити з AUR європейську консервативну нішу. Втім Орбан неприкаяним не залишився і створив групу «Патріоти Європи».

Міжетнічні загострення на політичному полі в передвиборчий період – не нова тактика для румунських політиків. Інше питання, що такі чвари сприяють не тільки електоральному успіху, а й просуванню російських інтересів, особливо в умовах, коли реваншизм є одним із центральних сценаріїв російської пропаганди для підпалювання регіону.

Але що з того Україні? Найцікавішим є те, що AUR як одна з ультраправих зірок румунського політикуму (хоч і не найтоксичніша), що просувала російські наративи, опинилася в Європарламенті у коаліції з соратницею України – партією «Брати Італії» Джорджі Мелоні, яка є лідером європейських консерваторів. Тож ситуація розвивається за цікавою траєкторією: зі знаряддя російської пропаганди AUR може стати молотом проти «чорної вівці Європи» Віктора Орбана. І ось яким чином.

«Золота» зірка румунського націоналізму

Партія AUR, тобто «Альянс об’єднання румунів», абревіатура якої перекладається з румунської як «золото», була заснована Георге Сіміоном після того, як у 2019 році він невдало балотувався як незалежний кандидат на виборах до Європейського парламенту. На ті вибори Сіміон йшов під гаслом «Велика Румунія в Європі» та з традиційною антиелітарною риторикою.

«Бессарабія – це Румунія, і це істина, яку повинен розуміти кожен румун», – казав Сіміон у 2019 році, висуваючи свою кандидатуру до Європейського парламенту. 

Весь час партія здобувала підтримку за допомогою масованої присутності у соціальних мережах і скандальним витівкам Сіміона та його соратників, які миттєво захоплювали TikTok. Загалом AUR заявляє своєю ціллю сімейних цінностей, підтримку націоналізму та віри.

Першим електоральним успіхом, який для багатьох виявився сюрпризом, стала перемога AUR на місцевих виборах 2020 року в окремих регіонах Румунії. У грудні того ж року під час парламентської кампанії AUR став четвертою парламентською силою країни з результатом у 9%. 

До слова, скандальна Діана Шошоака, обрана до Європарламенту у 2024 році, теж стала румунською депутаткою від цієї ж політичної сили, але потім, за офіційною версією, між нею та керівництвом AUR стався конфлікт, і її виключили із лав партії. Чи справді сталося саме так, а не було це спланованою сегментацією політичного проєкту, наразі не відомо, проте і Сіміон, і Шошоака стали «золотими голосами» румунського ультраправого спектра. Хоча відтоді Шошоаке більше будувала відносини із російським посольством у Румунії, а Сіміон – все ж із європейськими правими та консерваторами.

Небажана персона в Україні та Молдові

Раніше Україна заборонила Георге Сіміону в’їзд на територію країни. Термін заборони спливає у 2024 році. Нещодавно Молдова також продовжила заборону на в’їзд цього політика терміном на 5 років. За Сіміона вступився тодішній румунський прем’єр Марчел Чолаку, закликавши обидві країни публічно оприлюднити мотиви таких рішень.

Раніше Україна заборонила Георге Сіміону в’їзд на територію країни. Термін заборони спливає у 2024 році

Очільник молдовського уряду Дорін Речан у відповідь заявив, що «державні установи дійшли висновку, що Сіміон є частиною зусиль з дестабілізації ситуації у Республіці Молдова», і відповідні аргументи були представлені румунській стороні. 

Українські спецслужби підтверджують, що у 2011 році Сіміон у Чернівцях зустрічався із представниками російських спецслужб. 

Сіміон всі звинувачення відкинув і заявив, що вони є кампанією, спрямованою проти його політичної позиції, яка полягає у просуванні ідей так званого уніонізму, відновлення «Великої Румунії».

Проте на початку нинішнього року Сіміон вже не стримався і проявив свій «уніонізм», заявивши, що ненавидить «цю штучну країну, яка називається Республіка Молдова».

Загалом AUR, як пише Global Focus, формує і просуває свій політичний дискурс, який толерує антисемітську, антиукраїнську риторику, але при цьому уникає відвертих проросійських наративів. 

У цей час новостворена партія SOS Діани Шошоаке, навпаки, займає відверто проросійську позицію і не приховує своїх контактів з російським посольством. А от в афілійованих із SOS інформаційних бульбашках антисемітизм переважно критикують. 

Це може свідчити про стратегічний розподіл ролей, з імпліцитною координацією, з тим, щоб ультраправі поширювали свої радикальні заклики на ширший спектр політичних поглядів.

Але дуже скоро і цей дискурс почав змінюватися. Особливо стосовно Румунії і Європейського Союзу. 

Чия мапа більша

Сіміон не єдиний у регіоні «збирач історичних земель», і мова тут навіть не про Путіна. Ще одним шанувальником славетного минулого є угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан і його соратники. Минулого року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на одному заході говорив про важливість миру і про те, як НАТО начебто цього не бажає на тлі карти великої Угорщини, яка включала території, що зараз належать Україні та Румунії.

У 2022 році подібний скандал стався під час футбольного матчу, коли Орбан з’явився підтримувати національну команду в шарфі з зображенням стилізованої мапи Угорщини, яка включала румунські території. Румунія та Україна рішуче засудили цей жест Орбана. Ще у 2020 році Орбан опублікував у соціальних мережах мапу, на якій його країна була зображена в межах до Тріанонського договору 1920 року – договору між країнами Антанти та Угорщиною, за яким Угорське королівство втратило значну частину своїх земель.

Відлунням таких послань угорських топполітиків, вочевидь, є десятки випадків наруги над румунським триколором у Трансильванії, де переважно проживає угорська національна меншина.

Фантомні болі Тріанону

Регіон Трансильванія у Румунії, до якого Орбан такий небайдужий, до кінця Першої світової війни входив до складу Австро-Угорщини й остаточно став невіддільною частиною Румунії у 1947 році. Регіон донині є осередком проживання угорської меншини. Угорська національна меншина у Румунії має значний вплив. 

Політична система країни передбачає можливість для нацменшини мати свого депутата у нижній палаті парламенту. Угорці ж мають цілу партію UDMR, «Демократичний союз угорців Румунії», яка часто відіграє важливу роль при формуванні урядової коаліції, коли жодному з двох політичних гігантів, партіям націонал-лібералів (PNL) та соціал-демократів (PSD), не вдається створити уряд самостійно. 

Під час одного з передвиборчих турів Трансильванією Сіміон зазначив, що суверенній Румунії не потрібні політичні партії, які формуються за етнічною ознакою.

«У нас є етнічні угорці (у складі партії AUR – «Главком»), якими ми пишаємося, яких ми любимо і цінуємо. Нам не потрібні етнічні [політичні] групи в унітарній, суверенній і незалежній країні», – сказав Сіміон ще у 2023 році, на одному з передвиборчих мітингів у Сату Маре.

Скандал спалахнув миттєво. У «Демократичному союзі угорців Румунії» зажадали вибачень, але Сіміон, звісно, перепрошувати не став і скандал набув міжнародного виміру. 

У лютому 2024 року під час візиту до Клуж-Напоки, що у Трансильванії, міністр будівництва і транспорту Угорщини Янош Лазар заявив, що будь-хто, хто виступає проти «Демократичного союзу угорців», вважається противником Орбанової Fidesz, а будь-хто (натякаючи на Сіміона), хто виступає проти інтересів угорців у всьому Карпатському басейні, вважається ворогом всієї Угорщини. Врешті міністр заявив, що AUR є ворогом.

Керована ворожнеча

У румунських реаліях політичне протистояння, яке розгортається у міжетнічній площині, є індикатором того, що політичний контекст потребує мобілізаційного імпульсу. По-перше, ситуацію в Сату Маре з нападками Сіміона на угорську партію важко назвати випадковим неконтрольованим словоблуддям, особливо враховуючи, що це сталося в регіоні, понад 30% мешканців якого є угорцями.

Як пише румунська журналістка Сабіна Фаті, у 1990 році постреволюційна влада, яка прийшла після комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску, вдалася до такої технології: міжетнічний конфлікт, який розгорівся у Тиргу Муреш, внаслідок якого п’ять людей загинуло й сотні отримали ушкодження, врешті був представлений, як успішний кейс порятунку Трансильванії від угорського сепаратизму. 

Ворожу угорську політику до сусідніх країн з підбурювання міжетнічних непорозумінь важко не помітити, але водночас дії Сіміона, націлені проти угорської громади, також виглядають як спланована трансформація політичного дискурсу.

Подібні технології спокушають політиків правого табору, адже є найдоступнішим джерелом для легітимності у політичному просторі й мобілізації войовничих емоцій у своїх соратників. 

Тому у цьому моменті постає ряд нових питань стосовно партії AUR, яка до того ж вийшла на європейський рівень.

Нинішній румунський президент Клаус Йоханніс, каденція якого завершується цьогоріч, якось у 2020 році, заграючи із небезпечною темою нацменшин, звинуватив соціал-демократів у готовності віддати Трансильванію угорцям. Схоже, подібна риторика повертається.

Політичних причин цьому є щонайменше три:

По-перше, у Румунії змінюється влада. Клаус Йоганніс, чия партія входить до сімʼї «Європейської народної партії», завершує свій мандат і, дуже ймовірно, до влади прийдуть соціал-демократи. Все це позначиться і на формуванні уряду, і на зв’язках з партнерами, тому, звісно, це є джерелом політичного землетрусу, на тлі якого сторони використовують міжетнічну кризу як джерело мобілізації.

По-друге, гарні стосунки угорської нацменшини та їхнього політичного представництва із румунськими соціал-демократами є проблемою для політичних опонентів останніх (партнерів європейських «народників» у Румунії – націонал-лібералів Йоганнеса), особливо в умовах, коли соціал-демократи лідирують у соціологічних опитуваннях.

По-третє, на тлі послаблення представництва серед «народників», Румунія потребувала своїх консерваторів для посилення позицій у ще одній групі Європарламенту.

Гра в Орбана

Тож Румунія потребувала своїх консерваторів, а підніжка Орбану стала приємним бонусом.

Колись Сіміон називав себе «румунським Орбаном» і ставив за взірець політику угорського прем’єра у його протистоянні європейському мейнстриму.

Проте у Сату Маре, коли він критикував «Демократичний союз угорців», сформувався політичний імідж Сіміона, ворога угорців, євроскептика, ізоляціоніста... і водночас консерватора. Європейського консерватора.

Румунія потребувала своїх консерваторів, а підніжка Орбану стала приємним бонусом

За результатами виборів до Європейського парламенту AUR здобула 14% і, відповідно, шість мандатів. Сіміон і його однопартійці приєдналися до групи «Європейські консерватори і реформісти». До цієї групи в Європарламент також входять депутати з польської партії «Право і справедливість», «Брати Італії», їхнім трансконтинентальним партнером є Республіканська партія США. Президенткою консерваторів у Європарламенті є Джорджа Мелоні, італійська прем’єрка та лідерка партії «Брати Італії». А от партнерів з України немає, й це при тому, що українських політиків з відповідною політичною траєкторією чимало. Однак це питання, скоріше, до українських політиків.

Мелоні залишається одним із драйверів проукраїнської позиції в ЄС, питання допомоги Україні, а також наслідки російської агресії для континенту були у центрі її передвиборчої кампанії.

Відразу після приєднання до групи консерваторів відбулися перші трансформації політичних заяв AUR. Так, у пресрелізі з цієї нагоди партія заявила: «Ми теж вважаємо, що Путін – військовий злочинець, а Україна потерпає від агресії з боку Росії. Ми теж боремося проти тероризму і вважаємо, що те, що сталося з нашими друзями в Ізраїлі минулого року, є неприйнятним і ніколи не повинно повторитися. Ми також віримо, що національні конституції повинні переважати над європейським законодавством, а національний суверенітет повинен бути захищений в ЄС».

Сіміон оголосив своєю стратегічною ціллю боротьбу проти ідеї федеративної Європи у будь-якому вигляді.

Хоча Орбану і вдалося сформувати свою групу в Європарламенті («Патріоти Європи»), союз з консерваторами був надією для його Fidesz, яку у 2021 році виключили з найвпливовішої групи – «Європейської народної партії». Так, напередодні євровиборів міністр будівництва і транспорту Угорщини Янош Лазар, відвідуючи Трансильванію, між погрозами у бік Сіміона, запевнив, що Орбан є найдосвідченішим консерватором Європи і тому його місце у групі Мелоні беззаперечне.

«Він (Віктор Орбан – «Главком») є найстаршим політиком, який зумів завоювати довіру виборців, він має найбільший досвід, підготовку та авторитет у цьому таборі. Він непохитний і безкомпромісний у своєму неприйнятті міграції, підтримці сім'ї або національного самовизначення і суверенітету як цінностей. Сьогодні не тільки в Європі, але і на міжнародній арені – від Ізраїлю до Америки – консервативні сили поважають угорського прем'єра і вважають його союзником», – сказав Лазар.

Але Орбану не вдалося. Його амбіції втілили «вороги Угорщини» з AUR. Водночас попри ворожу риторику останніх років, ворогами України румунські націоналісти не стали. Але стали другом нашого друга і це відкриває перспективу для роботи. 

Маріанна Присяжнюк, «Главком»