Енергетична тривога. Україні потрібен імпорт

Підвищення граничної ціни на оптовому енергоринку дозволить імпорт електроенергії в необхідних обсягах для покриття дефіциту в період пікових навантажень енергосистеми
колаж: glavcom.ua

Україна збільшить імпорт електроенергії з Європи, відновити експорт планується лише весною 2024-го

Національний регулятор з 1 липня підвищив граничні ціни на оптовому ринку електроенергії майже на 80%. Тепер установлена межа дозволяє учасникам ринку протягом доби торгувати електроенергією на різних сегментах енергоринку в різний час доби за ціною, яка не повинна перевищувати 2-7 грн/кВт-год. Поки що це не вплине на ціни для населення, адже там діє фіксований тариф (з 1 червня Кабмін затвердив підвищення тарифу до 2,64 грн/кВт-год). Проте зростання цін на оптовому ринку може призвести до підвищення цін для промислових підприємств і, відповідно, до подорожчання товарів та послуг.

Учасники енергоринку та експерти неоднозначно оцінили підвищення граничних цін на оптовому ринку. Частина радіє, що дочекалася часткової лібералізації цін, адже тепер з’явилася можливість беззбитково імпортувати дорожчу електроенергію з країн ЄС. А потреба в імпорті є. Через війну і руйнацію енергетичних об’єктів українські електростанції не можуть повністю задовільнити власні потреби, особливо влітку, коли розпочалася ремонтна кампанія. А от промислові споживачі жорстко критикують рішення НКРЕКП.

«Проти зростання цін (так званих прайс-кепів) виступали промисловці: воно й зрозуміло, вони хочуть зменшити собівартість виробництва своєї продукції за рахунок збитків енергетиків», – пояснює експерт Олександр Трохимець. Він переконує: рішення регулятора цілком прогнозоване. «Порадившись, регулятор прийняв рішення встановити різні прайс-кепи для різних періодів доби. Зроблено це нібито для того, щоб у години дефіциту потужності в енергосистемі, можна було імпортувати електроенергію. А ціни в Європі, звідки цей імпорт має здійснюватися, значно вищі за українські. Тому наявність цінових обмежень на ринку, нижчих вартості імпортованої електроенергії, робить імпорт неможливим, внаслідок чого ми знову можемо отримати відключення», – пояснює Трохимець.

27 червня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на 50-80% підвищила максимальні граничні ціни (price caps) електроенергії на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку залежно від годин споживання.

На ринку «на добу наперед» , внутрішньодобовому ринку максимальні тарифи у період з 23:00 до 7:00 (мінімального навантаження в енергомережі) підвищено з 2 000 до 3 000 грн/МВт-год, або на 50%, з 7:00 до 19:00 (максимальне навантаження) – з 4 000 до 5 600 грн/МВт-год, або на 40%, та з 19:00 до 23:00 (пікового навантаження) – з 4 000 до 7 200 грн/МВт-год чи на 80%. Мінімальні граничні ціни на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку встановлені на рівні 10 грн/МВт-год.

«Укренерго» попереджає: дуже важким буде серпень

Новина про зростання граничної ціни електроенергії на оптовому ринку порадувала енергетиків, які почули про неї під час організованого DiXi Group (26 червня) круглого столу на тему «Експорт та імпорт електроенергії: проблеми та перспективи». Адже саме завдяки підвищенню граничної ціни імпорт стане беззбитковим, а компанія «Укренерго» забезпечуватиме стабільне енергопостачання споживачам.

Доцільно нагадати, що «Укренерго» зобов’язана безперервно розробляти прогнозні баланси споживання електроенергії на день, тиждень, місяць, рік, і навіть на 10 років наперед. Прогнозні баланси затверджує Міненерго. На базі цих балансів головний оператор енергосистеми прогнозує, яким чином має розвиватися енергосистема держави і, відповідно, визначає обсяги експорту та імпорту електроенергії.

Головний диспетчер «Укренерго» Віталій Зайченко: «До кінця 2023 року нашими джерелами ми будемо покривати лише 96% власного споживання електроенергії»
Фото з відкритих джерел

«Поточна ситуація досить складна. Через масовані обстріли енергосистеми з вересня 2022 року по березень 2023-го було пошкоджено багато об’єктів гідрогенерації, але найбільше постраждали теплові електростанції. До того ж, влітку почалася ремонтна кампанія з метою підготовки до зими – ремонтується обладнання, що вціліло, а також відновлюється пошкоджене обладнання. Попри це, ми маємо збалансовану ситуацію, але в період вечірнього максимуму навантаження ми перебуваємо на межі можливого збалансування енергосистеми», – повідомив директор з управління об’єднаної енергосистеми України – головний диспетчер «Укренерго» Віталій Зайченко.
 
Звісно, у вечірній період доби не доводиться говорити про можливість експорту електроенергії. Але, за даними експерта, вона з’являється у вихідні дні. Але, за даними Зайченка, у більшості випадків експорт не здійснюється, «тому що в наших європейських колег в цей період також є профіцит електроенергії».
 
«За нашими розрахунками, до кінця 2023 року власні генеруючі потужності здатні покривати лише 96% власного споживання. Тобто Україні потрібен імпорт. Саме тому НКРЕКП ухвалила рішення для розблокування імпорту електроенергії як мінімум в період проходження вечірніх максимумів навантаження для збалансування енергосистеми. У червні вже багато разів використовувався імпорт для покриття вечірніх навантажень. Серпень буде дуже важким і потребуватиме імпорту. Далі ситуація буде покращуватися, але потреба імпорту буде й надалі», – каже Віталій Зайченко.
У червні керівництво «Укренерго» неодноразово заявляло про значне збільшення навантаження на енергосистему у зв'язку із входженням у літній пік споживання електроенергії, в липні також будуть проблеми.

За даними «Укренерго», внаслідок масованих російських атак зазнали пошкоджень 43% магістральних мереж – підстанції та лінії електропередачі, що транспортують великі обсяги електрики від електростанцій до мереж обленерго. При цьому 70% із пошкоджених підстанцій були атаковані, щонайменше, два рази. Тому ремонти цього літа дуже складні – шість місяців прицільних ракетних і дронових атак на енергосистему суттєво її ослабили, тобто «зменшили надійність». Тому 17-18 червня енергосистема України пережила кілька аварійних ситуацій. Внаслідок технологічних порушень були знеструмлені споживачі у кількох регіонах країни. На території України відбулося роз'єднання міждержавної лінії електропередачі з Молдовою.

Балансування на межі можливого

Попри підрив дамби Каховської ГЕС, енергетики збалансували енергосистему. За даними DiXi Group, це вдалося зробити в тому числі й завдяки імпорту електроенергії зі Словаччини та Молдови, переважно у вихідні дні, коли ціни у країнах ЄС були нижчі за українські. Використовувалась аварійна допомога: 7 червня імпортовано електроенергію з Румунії (обсяг не зазначено), 8 червня – з Румунії та Польщі (1 200 МВт-год). 11 червня на запит від Польщі Україна прийняла надлишки електроенергії (некомерційний імпорт) обсягом 1 800 МВт-год. Проте у години найбільшого споживання – ввечері – імпорту не було. Тобто імпорт є в обмежених обсягах і не завжди у ті години, коли потрібно було енергосистемі України, нарікав голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький, акцентуючи на тому, що причина – встановлені регулятором цінові пороги. Адже коли в Європі ціна вища, то у постачальників немає економічних стимулів імпортувати електроенергію з Європи. 

З часом потреба в імпорті відпаде і Україна планує нарощувати експорт електроенергії в Європу, але поки що це лише плани на майбутнє.

27 червня енергосистема України через аварійне відключення одного з атомних блоків і дефіциту загальної потужності українських електростанцій для покриття вечірнього споживання вимушена була взяти аварійну допомогу від енергосистеми Румунії та Польщі з 19:00 до 23:00. Допомога надходила по 150 МВт щогодини загальним обсягом 1200 МВт·год. 

Енергетики планують відновити експорт весною 2024-го

За даними Віталія Зайченка, «можливість експорту електроенергії в країни ЄС гальмує наявність технічних проблем, адже ми приєдналися до  єдиної європейської енергосистеми в аварійному порядку через широкомасштабне вторгнення. Зараз ведеться досить складна робота з системними операторами Європи – вони дуже бояться частотних коливань, які призводять до порушення стійкості всієї енергосистеми. Ми намагаємося довести, що ми є стабільними. Вже прийнято рішення, що нарощування експорту буде покрокове – дозволена для експорту потужність зростатиме від 50 до 100 МВт щомісяця. На поточний момент у нас є узгоджена потужність на право експорту 400 МВт, але ми фактично не досягли таких обсягів.  Ми повинні показати, що за таких обсягів експорту об’єднана енергосистема працює стабільно. Хоча нікуди правди діти: в європейських країнах було більше системних аварій ніж в Україні, тому вони досить обережно ставляться до нарощування експорту», – розповів Віталій Зайченко, уточнивши, що узгоджені обсяги імпорту електроенергії з країн ЄС втричі більші (1200 МВт) ніж обсяги експорту.

За даними «Укренерго», в червні Європейська мережа операторів системи передачі континентальної Європи ENTSO-E збільшила обсяги пропускної спроможності міждержавних інтерконекторів для імпорту електроенергії в Україну та Молдову з 1050 МВт до 1200 МВт

Рішення ENTSO-E про поетапне розширення можливостей для експорту/імпорту електроенергії було ухвалено 7 червня 2022 року, менше ніж за три місяці після синхронізації української та європейської енергосистем. Технічна можливість для експорту з України/Молдови до Європи становить 400 МВт.

Отже, нині найбільш актуальним є питання імпорту електроенергії як влітку, так і в осінньо-зимовий період.

З квітня 2024 року Україна планує розпочати експорт електроенергії
Фото з відкритих джерел

За даними Віталія Зайченка, «лише наступного року можна буде говорити про можливість експорту – скоріш за все, починаючи з квітня 2024 року, коли почнеться паводок і зростуть обсяги генерації на відновлюваних джерелах, тобто гідроелектростанціях. Ми втратили Запорізьку АЕС і поки що незрозуміло, якою вона буде після повернення – не доводиться гарантувати, що через місяць чи півроку після звільнення вона працюватиме стабільно».

З 12 квітня 2023 року після піврічної перерви Україна відновила експорт електроенергії до Європи. У 2022 році Україна експортувала електроенергію до країн Європи із червня до 11 жовтня. За цей період було реалізовано 2,6 млрд кВт-год енергоресурсу.

Загальносвітові тенденції свідчать, що відбувається скорочення генерації на викопних джерелах. Потрібно буде розвивати атомно-енергетичну галузь – добудовувати два енергоблоки на Хмельницькій АЕС, а також будувати малопотужні ядерні енергоблоки. Потрібно також будувати маневрені потужності та відновлювальні джерела енергії – ми зацікавлені в будівництві вітрових електростанцій. Сонячна енергетика також буде розвиватися, адже технології дешевшають. І вже зараз потрібно думати, як ту електроенергію ми будемо експортувати.

Міністр енергетики Герман Галущенко на конференції в Лондоні заявив про необхідність інвестувати $383 млрд у побудову нових електростанцій
Фото з відкритих джерел

Найбільш доцільним є виробництво водню за рахунок надлишку сонячної електроенергії, але це дороге виробництво. Тому не виключено, що будуть підписані міжурядові угоди з підтримки цього напрямку.

У червні міністр енергетики Герман Галущенко на конференції з відновлення України в Лондоні (URC2023) презентував Енергетичну стратегію України до 2050 року, що передбачає інвестиції $383 млрд у побудову нових енергогенеруючих потужностей. Кабінет міністрів на початку травня схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року.

Крім того, Запорізька АЕС та декілька теплових електростанцій знаходяться на тимчасово окупованій території – їх від’єднано від української енергосистеми, а значить вони не виробляють електроенергію в єдиній енергосистемі. Тому енергетики просять українців економити використання електроенергії, особливо у вечірні години пікового навантаження, адже для збалансування енергосистеми не вистачає власної генерації.

Наталка Прудка, «Главком»

Читайте також: