Енергетична тривога. Україні потрібен імпорт

Національний регулятор з 1 липня підвищив граничні ціни на оптовому ринку електроенергії майже на 80%. Тепер установлена межа дозволяє учасникам ринку протягом доби торгувати електроенергією на різних сегментах енергоринку в різний час доби за ціною, яка не повинна перевищувати 2-7 грн/кВт-год. Поки що це не вплине на ціни для населення, адже там діє фіксований тариф (з 1 червня Кабмін затвердив підвищення тарифу до 2,64 грн/кВт-год). Проте зростання цін на оптовому ринку може призвести до підвищення цін для промислових підприємств і, відповідно, до подорожчання товарів та послуг.

Учасники енергоринку та експерти неоднозначно оцінили підвищення граничних цін на оптовому ринку. Частина радіє, що дочекалася часткової лібералізації цін, адже тепер з’явилася можливість беззбитково імпортувати дорожчу електроенергію з країн ЄС. А потреба в імпорті є. Через війну і руйнацію енергетичних об’єктів українські електростанції не можуть повністю задовільнити власні потреби, особливо влітку, коли розпочалася ремонтна кампанія. А от промислові споживачі жорстко критикують рішення НКРЕКП.

«Проти зростання цін (так званих прайс-кепів) виступали промисловці: воно й зрозуміло, вони хочуть зменшити собівартість виробництва своєї продукції за рахунок збитків енергетиків», – пояснює експерт Олександр Трохимець. Він переконує: рішення регулятора цілком прогнозоване. «Порадившись, регулятор прийняв рішення встановити різні прайс-кепи для різних періодів доби. Зроблено це нібито для того, щоб у години дефіциту потужності в енергосистемі, можна було імпортувати електроенергію. А ціни в Європі, звідки цей імпорт має здійснюватися, значно вищі за українські. Тому наявність цінових обмежень на ринку, нижчих вартості імпортованої електроенергії, робить імпорт неможливим, внаслідок чого ми знову можемо отримати відключення», – пояснює Трохимець.

«Укренерго» попереджає: дуже важким буде серпень

Новина про зростання граничної ціни електроенергії на оптовому ринку порадувала енергетиків, які почули про неї під час організованого DiXi Group (26 червня) круглого столу на тему «Експорт та імпорт електроенергії: проблеми та перспективи». Адже саме завдяки підвищенню граничної ціни імпорт стане беззбитковим, а компанія «Укренерго» забезпечуватиме стабільне енергопостачання споживачам.

Доцільно нагадати, що «Укренерго» зобов’язана безперервно розробляти прогнозні баланси споживання електроенергії на день, тиждень, місяць, рік, і навіть на 10 років наперед. Прогнозні баланси затверджує Міненерго. На базі цих балансів головний оператор енергосистеми прогнозує, яким чином має розвиватися енергосистема держави і, відповідно, визначає обсяги експорту та імпорту електроенергії.

«Поточна ситуація досить складна. Через масовані обстріли енергосистеми з вересня 2022 року по березень 2023-го було пошкоджено багато об’єктів гідрогенерації, але найбільше постраждали теплові електростанції. До того ж, влітку почалася ремонтна кампанія з метою підготовки до зими – ремонтується обладнання, що вціліло, а також відновлюється пошкоджене обладнання. Попри це, ми маємо збалансовану ситуацію, але в період вечірнього максимуму навантаження ми перебуваємо на межі можливого збалансування енергосистеми», – повідомив директор з управління об’єднаної енергосистеми України – головний диспетчер «Укренерго» Віталій Зайченко.
 
Звісно, у вечірній період доби не доводиться говорити про можливість експорту електроенергії. Але, за даними експерта, вона з’являється у вихідні дні. Але, за даними Зайченка, у більшості випадків експорт не здійснюється, «тому що в наших європейських колег в цей період також є профіцит електроенергії».
 
«За нашими розрахунками, до кінця 2023 року власні генеруючі потужності здатні покривати лише 96% власного споживання. Тобто Україні потрібен імпорт. Саме тому НКРЕКП ухвалила рішення для розблокування імпорту електроенергії як мінімум в період проходження вечірніх максимумів навантаження для збалансування енергосистеми. У червні вже багато разів використовувався імпорт для покриття вечірніх навантажень. Серпень буде дуже важким і потребуватиме імпорту. Далі ситуація буде покращуватися, але потреба імпорту буде й надалі», – каже Віталій Зайченко.
У червні керівництво «Укренерго» неодноразово заявляло про значне збільшення навантаження на енергосистему у зв'язку із входженням у літній пік споживання електроенергії, в липні також будуть проблеми.

Балансування на межі можливого

Попри підрив дамби Каховської ГЕС, енергетики збалансували енергосистему. За даними DiXi Group, це вдалося зробити в тому числі й завдяки імпорту електроенергії зі Словаччини та Молдови, переважно у вихідні дні, коли ціни у країнах ЄС були нижчі за українські. Використовувалась аварійна допомога: 7 червня імпортовано електроенергію з Румунії (обсяг не зазначено), 8 червня – з Румунії та Польщі (1 200 МВт-год). 11 червня на запит від Польщі Україна прийняла надлишки електроенергії (некомерційний імпорт) обсягом 1 800 МВт-год. Проте у години найбільшого споживання – ввечері – імпорту не було. Тобто імпорт є в обмежених обсягах і не завжди у ті години, коли потрібно було енергосистемі України, нарікав голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький, акцентуючи на тому, що причина – встановлені регулятором цінові пороги. Адже коли в Європі ціна вища, то у постачальників немає економічних стимулів імпортувати електроенергію з Європи. 

З часом потреба в імпорті відпаде і Україна планує нарощувати експорт електроенергії в Європу, але поки що це лише плани на майбутнє.

Енергетики планують відновити експорт весною 2024-го

За даними Віталія Зайченка, «можливість експорту електроенергії в країни ЄС гальмує наявність технічних проблем, адже ми приєдналися до  єдиної європейської енергосистеми в аварійному порядку через широкомасштабне вторгнення. Зараз ведеться досить складна робота з системними операторами Європи – вони дуже бояться частотних коливань, які призводять до порушення стійкості всієї енергосистеми. Ми намагаємося довести, що ми є стабільними. Вже прийнято рішення, що нарощування експорту буде покрокове – дозволена для експорту потужність зростатиме від 50 до 100 МВт щомісяця. На поточний момент у нас є узгоджена потужність на право експорту 400 МВт, але ми фактично не досягли таких обсягів.  Ми повинні показати, що за таких обсягів експорту об’єднана енергосистема працює стабільно. Хоча нікуди правди діти: в європейських країнах було більше системних аварій ніж в Україні, тому вони досить обережно ставляться до нарощування експорту», – розповів Віталій Зайченко, уточнивши, що узгоджені обсяги імпорту електроенергії з країн ЄС втричі більші (1200 МВт) ніж обсяги експорту.

Отже, нині найбільш актуальним є питання імпорту електроенергії як влітку, так і в осінньо-зимовий період.

За даними Віталія Зайченка, «лише наступного року можна буде говорити про можливість експорту – скоріш за все, починаючи з квітня 2024 року, коли почнеться паводок і зростуть обсяги генерації на відновлюваних джерелах, тобто гідроелектростанціях. Ми втратили Запорізьку АЕС і поки що незрозуміло, якою вона буде після повернення – не доводиться гарантувати, що через місяць чи півроку після звільнення вона працюватиме стабільно».

Загальносвітові тенденції свідчать, що відбувається скорочення генерації на викопних джерелах. Потрібно буде розвивати атомно-енергетичну галузь – добудовувати два енергоблоки на Хмельницькій АЕС, а також будувати малопотужні ядерні енергоблоки. Потрібно також будувати маневрені потужності та відновлювальні джерела енергії – ми зацікавлені в будівництві вітрових електростанцій. Сонячна енергетика також буде розвиватися, адже технології дешевшають. І вже зараз потрібно думати, як ту електроенергію ми будемо експортувати.

Найбільш доцільним є виробництво водню за рахунок надлишку сонячної електроенергії, але це дороге виробництво. Тому не виключено, що будуть підписані міжурядові угоди з підтримки цього напрямку.

Крім того, Запорізька АЕС та декілька теплових електростанцій знаходяться на тимчасово окупованій території – їх від’єднано від української енергосистеми, а значить вони не виробляють електроенергію в єдиній енергосистемі. Тому енергетики просять українців економити використання електроенергії, особливо у вечірні години пікового навантаження, адже для збалансування енергосистеми не вистачає власної генерації.

Наталка Прудка, «Главком»