Фабрика безробітних. Що під час війни відбувається у IT-секторі

Український IТ-ринок за останні 20 років зазнав значних змін. На початку двохтисячних на ринку було лише близько тисячі компаній, які, в основному, надавали послуги з розробки програмного забезпечення та аутсорсингу. Однак, у наступні роки ринок ріс швидкими темпами і до 2023 року на ньому налічувалося вже понад 16 тис. компаній, які надають широкий спектр послуг, включаючи розробку програмного забезпечення, мобільні застосунки, веб-розробку, хмарні технології, кібербезпеку тощо.

З ростом ринку збільшувалася і кількість айтішників. У 2000 році їх було близько 20 тис. осіб, а до 2023 року число занятих у галузі зросло до понад 250 тис.

Динамічний ріст українського IТ-ринку був обумовлений низкою факторів, зокрема:

• високий рівень освіти та кваліфікації IТ-спеціалістів в Україні;
• приваблива вартість робочої сили;
• зручне географічне розташування України;
• наявність розвиненої інфраструктури.

На самому початку пандемії Covid-19 стався певний спад попиту на ІТ-фахівців через загальне падіння бізнесу в усьому світі. Але потім ситуація швидко виправилася, а попит навпаки значно зріс через бурхливе зростання інтернет-бізнесу та всього, що пов'язане з онлайном. У результаті, до повномасштабного вторгнення, як кажуть фахівці з кадрів, 2021 року вакансій в українському ІТ було більше, ніж кандидатів.

Все змінила велика війна. Закордонні замовники, побоюючись ризиків, розміщують в Україні менше замовлень. Внутрішній ринок поки що не забезпечує достатнього рівня доходів для ІТ-бізнесу. Ця галузь завжди вважалася дуже престижною за рівнем заробітків, але війна вплинула і на прибутки айтішників, і на умови праці. При цьому знайти роботу в IT стає все складніше, адже ринок перенасичений початківцями – випускниками курсів, на кшталт «стань айтішником за три місяці і заробляй шалені гроші»

ІТ втрачає замовлення і обороти

Минулого року ІТ-індустрія України увійшла до ТОП-3 українських експортних галузей. У 2022 році вона забезпечила валютні надходження до української економіки у розмірі $7,35 млрд. Податки від галузі за 2022 рік склали 32,2 млрд грн.

За даними Національного банку України, у I кварталі 2023 року експорт IT-послуг з України знизився на 16% у порівнянні з таким же періодом 2022 року і склав $1,68 млрд. За підсумками ж усього першого півріччя експорт IT-послуг з України зменшився, за даними асоціації IT Ukraine, на 9,3%, порівняно з аналогічним періодом минулого року і склав $3,38 млрд.

Поки що основними IT-ринками для України залишаються США та Велика Британія. Правда, у статистиці це відображається інакше, оскільки компанії з цих країн часто офіційно зареєстровані на Мальті та Кіпрі. Відповідно, у першому півріччі 2023-го список головних імпортерів українських ІТ-послуг має такий вигляд:

• США – 40,26%,
• Мальта – 8.8%,
• Велика Британія – 7.87%,
• Кіпр – 4,85%,
• Ізраїль – 4,46%,
• Швейцарія – 4,19%,
• Німеччина – 3,83%,
• Естонія – 2,26%,
• Польща – 2,20%,
• Нідерланди – 1,99%.

«У поточній ситуації зростання ІТ-індустрії за результатами пів року було би дивом. Позитивний сценарій (збереження обсягів експорту та припинення падіння експортних показників ІТ-послуг), на жаль, також не відбувся. За результатами пів року, ми фіксуємо тренд на зниження обсягів експорту українського ІТ», – констатує виконавчий директор IT Ukraine Association Костянтин Васюк.

Найбільші ІТ-компанії України повідомляють про зниження показників своєї роботи. Так, Epam Systems у фінансовому звіті за II квартал повідомила, що дохід компанії не виправдав очікування та знизився порівняно з I кварталом. Через скорочення обсягу робіт за ці три місяці штат компанії також скоротився приблизно на 1850 осіб.

У II кварталі дохід Epam склав $1,17 млрд – при очікуванні показника у межах $1,195-1,205 млрд. Зниження порівняно з минулим роком – на 2,1%, або на $24,7 млн. Дохід компанії за I квартал 2023 року становив $1,211 млрд. При цьому у Epam Systems, порівняно з минулим роком, виріс чистий прибуток. Якщо у II кварталі 2022 року він склав $18,6 млн, то у II кварталі 2023 – $120 млн.

На кінець червня цього року штат компанії становив 55,6 тис. осіб, з яких 49,4 тис. – ІТ-фахівці. Це менше на 3,4% ніж у попередньому кварталі.

Розглянемо приклад ще однієї кампанії – GlobalLogic, що входить до трійки найбільших гравців українського IT-ринку. Її віце-президент зі стратегічних ініціатив Андрій Яворський не дуже оптимістично дивиться на перспективи українського ІТ. В інтерв'ю Forbes він заявив, що великого попиту на IT-послуги наразі немає.

«Неможливість виїзду (айтішникам чоловічої статі за кордон, – «Главком»), ситуація з бронюванням і тим, що людина може йти вулицею, отримати повістку і піти в армію, хоча вона потрібна на проєкті. Плюс, обстріли інфраструктури. Все це створює додаткові труднощі для розвитку бізнесу в Україні, – розповідає Яворський. – Коли війна закінчиться, Україні стане легше, але не настільки, щоби повернутися до довоєнних темпів зростання. Буде гірше, ніж у 2019 році. Я керував київським офісом GlobalLogic у 2014-15 роках. До цього ми росли по 30% на рік, після – на 8%. Тому, на мою думку, зростання повернеться, але це не будуть двозначні числа».

Перехід на воєнні рейки. Що може врятувати галузь

Проте нині в українській ІТ-індустрії фіксуються різнонаправлені тенденції. З одного боку, робота з великої кількості проєктів від зарубіжних замовників просто добігає кінця, а нові проєкти віддавати українським розробникам замовники побоюються. Експорт падає.

З іншого – зараз в Україні стрімкими темпами зростає галузь високих військових технологій (Mil-tech), а також кібербезпеки.

Доходи в Mil-tech поки що значно менші, оскільки більшість проєктів фінансуються державою чи волонтерськими організаціями. Але, як можна було почути від експертів і чиновників на конференції iForum, що відбулася нещодавно в Києві, очікується, що вже незабаром в український Mil-Tech прийдуть закордонні капітали.

До чого призвів надлишок айтішників

Останні десять років українці охоче йшли в ІТ: високі зарплати, гарні умови роботи, можливість працювати на іноземні компанії і отримувати зарплату у доларах. Проте за останні півтора року вакансій дедалі менше, а безробітних – дедалі більше.

Як каже Анастасія Ковальчук, фахівчиня з персоналу компанії Intellias, у минулому році роботу у IT-секторі знайшли 12,8 тис. людей, на 13% менше за показники попереднього року. І це найнижчий показник за 10 років. 9% українських айтішників втратили роботу, ще 4% – перебувають «на бенчі» (тобто в очікуванні відповідного проєкту) або відправлені у неоплачувану відпустку.

Кількість фахівців у 50 найбільших IT-компаніях України значно скоротилася. За останнє півріччя – мінус 6,1 тис. осіб, або 6,6%.

За даними Opendatabot, у липні рекрутери опублікували 13,9 тис. вакансій, на які надійшла 341 тис. відгуків – це абсолютний рекорд для України, що вказує на явний надлишок пропозиції на ринку праці в ІТ.

Ситуація ускладнюється тим, що на ринку досі дуже активні компанії, що навчають «на айтішника». Чи не з кожної праски лунають спокусливі пропозиції «швидко увійти в айті». І багато людей, зіткнувшись з безробіттям в умовах війни, бачать у цьому вихід для себе. Відучившись кілька місяців, вони починають шукати роботу.

Але далі це поширюється на всі рівні, адже коли з'являється багато талановитих «джунів», вони починають тіснити «міддлів», а ті – «сеньйорів». Так, наприклад, на одну вакансію Front-end розробника (це фахівець, який створює клієнтську сторону програми або веб-сайту) в Україні в середньому сьогодні претендують близько 113 осіб. А якщо брати лише вакансії для фахівців без досвіду роботи, то взагалі понад 500 осіб. Більшість із них – випускники вище згаданих курсів, з кількома місяцями навчання за спиною.

Свідченням кризи на ринку праці є дуже сумні результати гучно розрекламованого рік тому проєкту IT Generation. Нагадаємо, планувалося навчати за рахунок міжнародних спонсорів ІТ-фахівців із числа українців, які бажають змінити сферу діяльності. Це був спільний проєкт Мінцифри, Binance Charity та Львівського ІТ-кластера. Навчання тривало з вересня 2022 до липня 2023 року.

27 липня 2023 року у Міністерстві цифрової трансформації України відзвітували про завершення проєкту IT Generation. З 2200 осіб навчання закінчили 1 877. І лише 147(!) з них отримали роботу в ІТ-індустрії.

Працевлаштування після навчання, до речі, нікому не гарантували.

Важко сказати, на що розраховували організатори IT Generation. Можливо, на швидке закінчення війни або на те, що в ІТ-галузі місце знайдеться всім. А може, просто скористалися щедрістю американської криптовалютної компанії Binance, яка все це оплатила. Гроші у будь-якому разі прийшли в Україну, то хоч викладачів курсів забезпечили роботою … Зважаючи на те, що в Мінцифри намагаються не коментувати результати першого року роботи IT Generation, продовження цього проєкту ми, мабуть, не побачимо.

Перенасичення IT-ринку молодими спеціалістами призвело до того, що фахівці, які мають роботу, стали міцніше за неї триматися і зокрема – погоджуватися на погіршення умов за контрактами. Поки падіння рівня зарплат у галузі немає (є навіть невелике зростання), але всяких бонусів і компенсацій відчутно поменшало. Принаймні про це свідчить анонімне опитування, яке провело галузеве видання DOU.

При цьому зарплати українських ІТ-фахівців, як і раніше, помітно відстають від європейського рівня. Наприклад, Java-розробник отримує в Україні $24-50 тис. на рік (залежно від кваліфікації), у Польщі – $40-70 тис., у Чехії – $36-60 тис., у Німеччині – $45-80 тис.

Можна сказати, що зараз українська ІТ-галузь перейшла «у режим очікування»: немає ані колишніх темпів зростання, ані кар'єрних перспектив. Зростати всередині компанії співробітникам складно через те, що скорочується сам бізнес. Віддалена робота на закордонних замовників зараз також не завжди вихід. По-перше, через масові скорочення ІТ-фахівців на Заході там є надлишок своїх фахівців. По-друге, далеко не всі ІТ-спеціальності придатні для віддаленої роботи.

«Джунам» знайти таку віддалену роботу на іноземну компанію майже нереально, не маючи портфоліо і досвіду.

Не варто забувати і про конкуренцію з боку білоруських ІТ-фахівців, яких після подій 2020 року втекло на Захід близько 100 тис. осіб. Вони також демпінгують на ринку.

Відновлення хоча б довоєнної ситуації на українському ринку ІТ залежить від двох однаково вагомих факторів. Перший – ситуація у світовій економіці. Поки що вона не дуже сприятлива, на порядку денному – світова рецесія. Другий – закінчення війни в Україні. Тут все просто: як би не демпінгували українські ІТ-компанії на світовому ринку, колишній потік замовників не відновиться, доки не зникнуть ризики, пов'язані з війною.

Тим часом популярність професії айтішника в Україні не спадає. У 2020 році IT-спеціальності залучили десяту частину всіх українських абітурієнтів-бюджетників і попит на IT-освіту істотно перевищував пропозицію. До ТОП-10 найпопулярніших серед абітурієнтів спеціальностей тоді увійшли дві з галузі IT: комп'ютерні науки (63 410 заявок) та інженерія програмного забезпечення (47 038 заявок).

У 2022 році популярність IT серед абітурієнтів стала ще вищою. За результатами вступної кампанії, кількість заявок абітурієнтів на IT-спеціальності перевищила 120 тис. У топі найпопулярніших серед абітурієнтів спеціальностей комп'ютерні науки, за підсумками вступної кампанії-2022, посіли друге місце (на першому право).

Не меншає і усіляких навчальних курсів, цей ринок стабільний, а рекламою «швидкого входження в ІТ» заповнені всі соціальні мережі. В українському суспільстві поки що залишається сильним міф про «сите і благополучне життя айтішників».

Денис Стаджі, для «Главкома»