Російська пропаганда розповідає про боротьбу за «нашу Африку» проти Франції та Заходу
Військовий переворот у Нігері, як і нещодавні аналогічні події в сусідніх країнах – Малі (2021) та Буркіна-Фасо (2022), пройшов під російськими прапорами, антифранцузькими гаслами та викликав бурхливу радість путінської пропаганди. Мовляв, з'явилася «нова патріотична Африка», яка відвертається від Заходу в бік Росії.
Переворот привернув увагу до військової та культурної експансії РФ в Африці. Він відбувся одночасно з петербурзьким самітом Росія-Африка, де країна-терорист малювала нові перспективи співпраці з країнами чорного континенту. Взагалі ж з 2019 року РФ розпочала системно вкладатися в розбудову своєї «м’якої сили» на континенті, який колись був ціллю для аналогічної експансії СРСР.
«Чорноросія має бути вільною!», – заявив пропагандист Соловйов на своєму ТБ-шоу. Він закликав надати Нігеру «все, що треба», аби вигнати з території «французьких загарбників»: «Поставити їм системи (ППО). Я впевнений, що чимало нігерців навчались як працювати з нашими системами. Відчуваю, що екіпажі прямо готові. Сильно засмаглих людей». Показово, як пропаганда закликає озброювати африканців і при цьому не може стриматися від відверто расистських метафор.
Путіну значно легше працювати саме з диктаторами через «особливі стосунки» з керівниками країн, які прийшли до влади у своїх країнах шляхом переворотів, як це було у Судані, Буркіна-Фасо, Малі тощо. У ЦАР, де базуються вагнерівці, нещодавно пройшов референдум з обнулення термінів діючого президента Туадера. Часом такі лідери можуть залишатися десятиліттями на троні. Показовий випадок з останнього саміту в РФ: президент Республіки Конго Сассу-Нгессо зустрічався ще з Брежнєвим у травні 1981-го і тепер – з Путіним, в липні 2023-го.
Нині у вузах міноборони Росії навчаються курсанти і військовослужбовці із понад 20 африканських країн. Їхню кількість також планують збільшити.
Згадаємо історію. Радянський Союз глобально протистояв західному світу, відкриваючи «фронти» по всій планеті. Активна боротьба точилася також на Африканському континенті, де Москва прагнула осідлати природний процес деколонізації. Часто радянська «допомога» завершувалася приходом до влади жорстоких диктаторів, на зразок «Чорного Сталіна» Менгісту Хайле Маріама, який влаштував в Ефіопії справжній Голодомор у 1980-х.
Сьогоднішня РФ є реваншистською державою. Її метою є повернутися в світ молодості її сьогоднішніх очільників, здебільшого покоління 70-річних, коли «усі боялися та рахувалися». «Те, що сьогодні Росія стала країною №1 в світі – у цьому є певний драйв», – говорить пропагандист Карен Шахназаров.
Отже, Росія продовжує руйнувати світовий порядок, навіть в Африці, адже відчуття домінування та безкарності додає їй наснаги.
Росія веде проти України колоніальну війну та намагається знищити цілий народ і його державу. У спілкуванні із Заходом Кремль обґрунтовує це своїми «історичними правами» і претензіями на сфери впливу, які колись мав СРСР. Натомість у незахідному світі російська пропаганда стверджує, виступає проти глобалізму і за суверенітет держав, запевняє у повазі до національних культур і особливостей.
У реальності, що в Україні, що в Африці йдеться про повалення обраних народом урядів, насадження маріонеткових режимів і масове насильство з використанням бойовиків та найманців. Апофеозом пропаганди стала заява на петербурзькому саміті спікерки російського МЗС Захарової про те, що РФ воює в Україні за свободу африканців.
Російська пропаганда почувається впевнено в багатьох країнах Африканського континенту. З «більшовицьким жаром» вона роздуває ненависть чорношкірих до Європи та США. Метанаратив Росії повторює радянський: «Москва допоможе вам скинути західне ярмо, аби разом крокувати до світлого майбутнього».
Наприклад, для пропаганди в Африці росіяни випустили короткі мультфільми, які поширювалися через соцмережі. В одному з них, як сказано, «демони Макрона» у вигляді скелетів з нашивками французького прапора кажуть, що Африка має бути їхньою. Тоді як захисник з нашивкою прапора Малі відстрілюється від цих скелетів. А коли в нього закінчуються набої, вагнерівець з російським триколором приходить на допомогу та вони разом відбивають напад.
В інших мультфільмах Франція постає в образі ненажерливого щура, або грізної змії. Проте російський найманець вбиває її «кувалдою Вагнера» та рятує Африку від західного колоніалізму.
Можна пригадати, що тільки в законі РФ «Про ветеранів» згадується 12 збройних конфліктів, які відбувалися за участі СРСР в Африці. Ось їх перелік:
- Бойові дії в Ефіопії (1977-1990)
- Бойові дії в Мозамбіку (1984-1988)
- Бойові дії в Мозамбіку (1975-1979)
- Бойові дії в Мозамбіку (1967-1969)
- Бойові дії в Анголі (1975-1992)
- Бойові дії в Єгипті (1974-1975)
- Бойові дії в Єгипті (1973-1974)
- Бойові дії в Єгипті (1969-1972)
- Бойові дії в Єгипті (1968)
- Бойові дії в Єгипті (1967)
- Бойові дії в Єгипті (1962-1963)
- Бойові дії в Алжирі (1962-1964)
Коли ситуація змінилась, і СРСР перестав боротися з Заходом (а невдовзі й зовсім припинив існування), Москва надовго втратила будь-який інтерес до Африки. Це лише зайвий раз доводить, що радянська імперія прагнула не цивілізаційного поступу для пригноблених, а власних сфер впливу і глобального панування.
Сьогодні Росія заманює африканців перспективами співпраці з Росатомом для розв'язання актуального питання електрифікації, а також боротьби з інфекційними хворобами, інфраструктурних, освітніхи та інформаційних проєктів. А Роскосмос наобіцяв країнам Африки спільне освоєння космосу.
Наразі ж РФ «експортує» в Африку політичну корупцію. Фіксувалися випадки втручання вибори «десанту» російських політтехнологів. Так, журналісти BBC провели розслідування та дізналися, що під час виборів президента Мадагаскару в 2018 році принаймні шість кандидатів отримали гроші від «загадкових росіян». Деякі герої сюжету були впевнені, що російські політтехнологи підтримували переможця виборів Анрі Радзуеліна.
Росія також «продає» в Африці образ сильної держави, яка кидає виклик Заходу. Хоча путч Пригожина і показав, що вся ця могутність має «вроджену ваду», адже режим у Москві тримається на відверто кримінальній системі стосунків та персоніфікованій владі кількох людей.
Цікаво, що Москва планує впливати і на систему освіти африканських країн. Планується відкриття філіалів російських вищих навчальних закладів в Африці. «У Санкт-петербурзькому гірничому університеті підписана угода про створення російсько-африканського консорціуму технічних вишів «Надра Африки» для спільного навчання фахівців для мінерально-сировинного комплексу», – говорив Путін на форумі. Також планується започатковувати спільні школи, для яких «розробляють методичні матеріали на основі синтезу російських та африканських національних освітніх програм».
Путін також заявив, що у 28 країнах Африки запущено «проєкт зі створення центрів відкритої освіти для навчання викладачів і вихователів дошкільних дитячих закладів, початкових та середніх шкіл. Для цього планується значно збільшити набір африканських студентів в російські педагогічні виші».
Раніше повідомлялося, що центри освіти російською мовою планують відкрити цього року у 28 країнах, серед яких: Алжир, Ангола, Гана, Єгипет, Зімбабве, Мадагаскар, Мозамбік, Республіка Конго, Туніс, Уганда, Ефіопія та ПАР. Отже, путінізм хоче вчити африканців ненависті до Європи та США з дитинства.
За словами Путіна, «квота на навчання для африканців, коштом федерального бюджету за три роки збільшилася в 2,5 рази та на наступний рік складе 4700 людей».
На саміті Путін також запропонував «вести справу до створення спільного інформаційного простору Росії та Африки, в рамках якого російським та африканським аудиторіям транслюватиметься об'єктивна неупереджена інформація про події, що відбуваються в світі».
Для цього планується співпраця з «обміну контентом, організації освітніх курсів для робітників та студентів мас-медіа, проведення експериментальних заходів». Також «ведеться робота з відкриття провідних російських засобів масової інформації в Африці – інформагентства ТАСС, Россия Сегодня, телеканалу RT, ВГТРК, Российской газеты», – заявляв керівник Росії, ордер на арешт якого видав Міжнародний кримінальний суд.
Ще в квітні 2013 року The New York Times опублікувала матеріал про те, як «проросійський контент із спотвореною версією війни в Україні та просуванням інтересів Росії в Африці завойовує аудиторію на континенті».
Журналісти писали, що телеканали іномовлення RT після їх заборони в Європі переводять редакції в африканські країни. Зокрема, RT відкрив «англомовний африканський центр» у Йоганнесбурзі, в ПАР.
Максим Одине, експерт Інституту стратегічних досліджень Військової школи Франції, ще наприкінці 2022 року констатував, що Росія робить серйозний виклик Франції на інформаційному полі в Африці. Заборони в ЄС підштовхнули російську пропаганду шукати нові майданчики на території країн Сахелю (регіон в Африці). Наприклад, Sputnik France став #SputnikAfrique.
Росіяни не лише просувають свої інформаційні ресурси, а й заходять у вже існуючі африканські ЗМІ через підписання договорів. Наприклад, Afrique Média, телевізійний канал в Камеруні, який охоплює аудиторію у мільйони людей, підписав партнерство з RT у 2023 році.
«Sputnik і RT підписали партнерські угоди принаймні з дюжиною африканських агентств новин», – цитував у квітні 2023 року NYT Максима Одине.
За підсумками саміту в Санкт-Петербурзі, керівниця RT Симоньян звітувала про схвальні відгуки від відвідувань Росії керівниками телеканалів з Сенегалу, Уганди, ЦАР, Нігерії, Гани, Кенії, Танзанії, Малі. Зокрема, Хассан Діомбеле, генеральний директор Державної телерадіокомпанії Малі (ORTM), розповів, що його компанія також підписала протокол про співпрацю з RT.
Проводить експансію в Африку і Російська православна церква. Наприкінці 2021 року РПЦ, порушуючи православні канони, утворила свої єпархії на канонічній території православного Александрійського патріархату, пояснюючи це своєю відповіддю на «український розкол» в православ’ї через надання ПЦУ автокефалії.За словами очільника РПЦ Кирила (Гундяєва), за півтора року екзархат Африки відкрив понад 200 парафій у 25 африканських країнах. РПЦ також розповідає африканцям про колоніалізм та «погані західні цінності», які начебто хочуть поширити в Африці колишні колонізатори.
Після заколоту Пригожина The Economist випустив матеріал про використання ПВК «Вагнер» як силової компоненти з розбудови «російської Африки». Видання публікує думку аналітиків про те, що вагнерівців-росіян в Африці близько 5 тис. (більшість з них у Малі та ЦАР) та наводить інфографіку російського впливу.
Проте аналітики відзначають, що Африка, попри всі зусилля пропаганди РФ, у вирішальні моменти не підтримує Москву. Останній випадок – голосування по Україні в ООН, коли Росію підтримали лише Еритрея, Малі та ЦАР. Переважна більшість – утрималась, а частина країн виступили проти РФ.
Не можна не помітити і показове кардинальне скорочення представницького рівня африканських країн на останньому саміті. Цьогоріч до Росії прилетіли лідери 17 африканських держав, а на минулому подібному саміті були очільники 43 країн. ПАР відмовила приймати Путіна на саміті БРІКС. Африканський союз на саміті у Санкт-Петербурзі, чітко заявив що «зернова угода» мусить бути відновлена для користі усьому людству, особливо африканцям».
Не можна не згадати про ще одну проблему. Росіяни – глибоко расистське суспільство, яке з недовірою та зневагою ставиться до інших народів.
Той самий пропагандист Соловйов не так давно дозволяв собі відверто расистські випади, назвавшипрессекретарку Білого Дому Карін Жан-П'єр «чунго-чангою» через колір шкіри. А віце-спікер Держдуми вирішив наголосити на її походженні, помилково стверджуючи, що вона «приїхала з Африки».
Росія просто нездатна запропонувати Африці альтернативу колоніалізму, через те, що сама прагне наслідувати колонізаторів. Причому колонізаторів 19 століття, коли Російську імперію не покликали на розподіл Африканського континенту між європейськими імперіями.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Коментарі — 0