Горіла шина, палала... 5 найбільших блокувань Верховної Ради останніх років

Голосування у Верховній Раді за позбавлення шістьох нардепів недоторканності супроводжується акціями під будівлею парламенту. У вівторок, коли відбувалося голосування за зняття недоторканності з Борислава Розенблата, Максима Полякова, Олеся Довгого, Євгена Дейдея та Андрія Лозового, активісти під Радою вимагали від народних обранців проголосувати за на притягнення цих депутатів до відповідальності, а також дати дозвіл на затримання та арешт Розенблата і Полякова (як просив у поданні генпрокурор Юрій Луценко). Чим закінчилась історія – відомо: з п’яти «доторканнями» стали лише троє, причому арештовувати нікого нардепи дозволу не дали.

Обурені активісти, «підігріті» палкими промовами Давида Сакварелідзе (екс-заступника генпрокурора, а нині соратника Михайла Саакашвілі та члена його «Руху нових сил»), які все-таки сподівалися на зняття імунітету з усієї п’ятірки, прийшли сьогодні під будівлю парламенту із вимогою позбавити недоторканності з «опоблоківця» Михайла Добкіна. Як відомо, напередодні Регламентний комітет рекомендував нардепам зняти з Добкіна імунітет. Голосування щодо нього відбулося  о 17.00, попри блокування трибуни низкою нардепів (Лещенка і Ко, а також кількох парламентарів з інших політ сил та позафракційного Володимира Парасюка) на ранковому засіданні із вимогою зараз і негайно голосувати за зняття імунітету, затримання та арешт Добкіна. Відтягнення голосування щодо Добкіна на вечір відбувається із метою провалити позбавлення його імунітету, адже шансів на позитивне голосування, за словами Мустафи Найєма, на вечірній сесії вкрай малі. Блокувальники також стверджують існування «договорняка» між коаліцією та «Опоблоком»: якщо вдастся ухвалити низку запланованих законів (про Конституційний суд, зміни до Держбюджету, а також медичну та пенсійну реформи), в обмін на це Добкіну загрожує лише зняття імунітету, але не затримання та арешт. Активісти бурхливо відреагували на заклики – пообіцяли заблокувати всі виходи з будівлі Верховної Ради та не випускати нардепів доти, доки вони не ухвалять відповідне рішення.

Це не перше в історії України блокування будівлі парламенту.

Перше велике блокування парламенту відбулося 14 червня 2010 року. Тоді у 24-х містах України відбулась всеукраїнська акція протесту «Вихід з демократії: пароль 2450» — проти ухвалення законопроекту, що суттєво обмежував право на мирні зібрання. Після флешмобу на Майдані Незалежності активісти рушили пікетувати будівлю комітетів Верховної Ради, де саме відбувалося засідання щодо законопроекту № 2450.

20 вересня 2011 року відбувся штурм будівлі Ради «афганцями». Вони протестували проти ліквідації пільг 16 категоріям українських громадян. У мітингу взяли участь кілька тисяч пікетувальників, у тому числі воїни-інтернаціоналісти, що воювали в Афганістані, і учасники ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС. Через кілька годин мітингувальники знесли огорожу й підійшли впритул до будівлі парламенту, кілька з них потрапили в середину. Пізніше штурм припинився. Тоді голова «Українського союзу ветеранів Афганістану» Сергій Червонописький переконував, що його підопічні не збиралися вломлюватися до парламенту, і що мала місце провокація. Через кілька дні екс-прем’єр Микола Азаров підписав із «афганцями» меморандум ,у якому передбачалось невелике збільшення виплат. За це «афганці» і чорнобильці зобов'язалися «для зниження соціальної напруги провести інформаційно-роз'яснювальну роботу серед громадян».

За 2 місяці, 1, 3 листопада 2011 року, паркан навколо будівлі Верховної Ради знову було знесено «чорнобильцями». Причина так сама - протести проти скасування пільг. Близько 1500 чорнобильців спробували взяти штурмом будівлю парламенту під запис автоматної черги і слова: «Граждане бандиты, сдаемся по одному» з фільму «Место встречи изменить нельзя». Учасники акції масово показували свої посвідчення у відповідь на обвинувачення правоохоронців в тому, що вони не є чорнобильцями. Однак лідер правлячої Партії регіонів Олександр Єфремов все одно заявив, що у фракції цю акцію називають провокацією. Тоді входи в будинок парламенту заблокували співробітники Управління державної охорони - аби активісти не прорвалися.

Через два дні відбулися масові акції протесту підприємців та громадських організацій опозиційного спрямування, і знову Раду намагалися взяти штурмом. Тоді відбулися сутички між мітингувальниками і «Беркутом»: постраждалі були з обох сторін.

Наступне блокуванні парламенту відбулося через три  роки: 31 серпня 2015 року біля стін Верховної Ради відбулися сутички активістів, які протестували проти ухвалення змін до Конституції у першому читанні, та міліцією. Апогеєм протистояння став вибух гранати, внаслідок якого загинули четверо нацгвардійців, які стояли в очепленні парламенту, а кілька десятків отримали поранення. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вже у день трагедії звинуватив у «злочині, який призвів до загибелі людини», партію «Свобода» та Олега Тягнибока. У «Свободі» ж заявили, що події були спровоковані владою, аби відволікти увагу громадськості від ухвалення неоднозначних конституційних змін.