Гройсман та контрабанда. Чому в уряду нічого не виходить?

На початку липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект про внесення змін до Митного кодексу. Суть правок полягає у запровадженні механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення митного контролю під час переміщення товарів через кордон. За ухвалення законопроекту №7010 проголосували 254 народних депутати.

Варто уточнити, що уряд запровадив на митниці автоматизовану систему «єдине вікно» ще у серпні 2016 року. Спочатку система діяла у тестовому режимі, але 1 лютого 2018 року в. о. голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан оголосив, що  митниця перейшла на оформлення митних декларацій за принципом «єдиного вікна» у повному обсязі. Водночас постанова уряду передбачала продовження на рік можливості добровільного застосування цієї системи. Крім того, уряд запровадив на 90 днів перехідний період у вигляді добровільного застосування системи «єдиного вікна» у кожному новому місці митного оформлення, в яких розпочнеться застосування цієї системи.

У чому полягають новації? Раніше заради того, щоб пройти митний контроль, вимагалося надати величезну кількість документів від різних контролюючих інстанцій, на що витрачалось багато часу. Це спричиняло гальмування руху товарів, а у підсумку – утруднювало рух коштів.

За концепцією, «єдине вікно» значно спрощує процедуру здійснення контролю (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного тощо). Система передбачає, що різні служби контролю та митні пункти в автоматичному режимі можуть обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через українські кордони. Тобто, запровадження «єдиного вікна» має скоротити час проведення митних процедур, мінімізувати людський фактор під час ухвалення рішень митниками, усунувши можливості для корупції, та сприяти розвитку міжнародної торгівлі.

Але, як показала практика, маховик нової процедури розкручується дуже повільно. У своєму блозі народний депутат від фракції «Самопоміч», голова підкомітету з питань митної справи Тетяна Острікова розповіла, що запровадження «єдиного вікна» в Україні відбувалося без законодавчих та інформаційно-технологічних підстав, тому показник використання цього принципу бізнесом у 2016 році становив лише 8%, у 2017 році — майже 20%, і лише на квітень 2018 року він зріс до 70%, за даними ДФС.

За словами нардепа, електронна система потребувала майже щоденної корекції в ручному режимі, часто виникали непорозуміння під час взаємодії усіх учасників процесу. Все тому, що на законодавчому рівні не було встановлено чітких правил взаємодії між митницею, службами контролю та бізнесом. «Справі шкодила наявність людського фактору. Державні службовці інколи самі не розуміли, що і як треба робити. Відсутні методичні рекомендації і чіткий алгоритм дій «електронного спілкування» бізнесу з державними службами, не проведене навчання, не узгоджені графіки роботи служб контролю та митниці», - розповіла нардеп Острікова.

Саме для нормалізації роботи «єдиного вікна» і необхідно було внести зміни у Митний кодекс та 36 законів, які регламентують діяльність суміжних служб.

У Федерації роботодавців України, яка була одним із ініціаторів розробки законопроекту №7010, зазначають, що цим законом вперше за весь час незалежності України впорядковано взаємовідносини митниці з іншими державними органами та перенесено їх у цифрове середовище.

Відтепер всі дозвільні документи, які видаються державними органами для митного оформлення товарів, будуть ними ж направлятися в єдиний державний веб-портал «Єдине вікно» в електронній формі з електронним цифровим підписом. Представникам бізнесу не треба буде сканувати документи і передавати їх митникам, достатньо повідомити, що електронний документ внесений у базу. «Більше жодних зайвих контролерів в пункті пропуску – фітосанітарів, радіологів, ветеринарів чи екологів, лише митник і прикордонник»,  – прокоментувала Острікова у Facebook.

Також запроваджується мовчазна згода щодо митного оформлення товарів, коли контрольні органи затягують з перевіркою. Виходить, якщо протягом чотирьох годин посадова особа не внесе жодного рішення до єдиного державного інформаційного порталу «єдине вікно», то цей портал автоматично формує рішення про закінчення здійснення митних формальностей і надає дозвіл на пропуск товарів через митний кордон України.

«Єдине вікно» - панацея?

Тим часом в уряді визнають, що налагодження системи «єдиного вікна» - не основна проблема митниці. Біда національного масштабу – контрабанда.

Ще у травні 2016-го прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв створити «чорні сотні», які б повністю контролювали митні пости. Ці підрозділи повинні були комплектувати співробітники Національного антикорупційного бюро, Державної прикордонної служби, Нацполіції і Державної фіскальної служби. Проект створення «чорних сотень» супроводжувався гучним піаром, але завершився цілковитим провалом: укомплектувати і запустити мобільні групи вдалось тільки в листопаді 2016 року, а з літа 2017-го вони… припинили свою діяльність. Водночас ширились чутки, що ці групи були створені більше для перенаправлення корупційних потоків, а не для наведення порядку.

Після «чорних сотень» спроби ввести правоохоронний контроль за митницями з боку уряду не закінчились. У червні цього року Гройсман знову оголосив «війну контрабанді». Щоправда, цього разу реалізація ідеї була покладена на Міністерство внутрішніх справ і Національну поліцію. Оскільки контролювати законність роботи митних органів можуть тільки співробітники СБУ, Гройсман погодився на контраверсійний експеримент, який триватиме з 21 червня до 31 грудня 2018 року. Уряд надав співробітникам Нацполіції право цілодобового доступу в зони митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Проти ініціативи виступив Генеральний прокурор, який у присутності президента заявив: «На митниці нічого робити ні СБУшникам, ні поліцейським, ні прокурорам. Їм потрібно створити аналітичні центри, які виявлять 10-11 сімейств, що їх, в принципі, ми всі знаємо. Їх потрібно зібрати в одному приміщенні і сказати: або «плюс 30» до бюджету, або в’язниця».

Натомість з усіма деклараціями щодо боротьби з корупцією та контрабандою Кабмін Гройсмана вже два роки не може призначити керівника митників. «Призначення нормального керівника - куди ефективніший спосіб боротьби з контрабандою, ніж ігри з правоохоронними органами», - так коментував дії Гройсмана нардеп Мустафа Найєм.

Навіщо створювати Національну митну службу

Представники Федерації роботодавців, а також спеціалісти у сфері митної політики та зовнішньоекономічної діяльності сходяться на тому, що митницю як інституцію вже давно вбили. За Януковича її просто «розчинили» в структурі Державної фіскальної служби. Нинішні ж урядовці продовжують грати за сценарієм «попереднього режиму», щороку вигадуючи нові способи наведення ладу на кордонах.

Хоча заради справедливості треба сказати, що на думку спеціалістів митної справи, закон №7010 дійсно може допомогти хоч і не переламати остаточно, але значно покращити ситуацію.

Як зауважив колишній голова Державної митної служби Анатолій Макаренко, ухвалення закону про запровадження «єдиного вікна»: «Це можливість позбутися так званих шкідників - усі ці служби, які паразитували на митному контролі, виконуючи лже-контрольні функції». Макаренко додав, що законопроект №7010 був ініційований Федерацією роботодавців і розроблений за активної участі її фахівців. Державні структури, зокрема, фахівці митного напрямку ДФС, залучені не були, хоча, на перший погляд, саме вони мали б виступити ініціаторами цього процесу і лобіювати подібні проекти в уряді і парламенті.

Це вкотре доводить, що відсутність Національної митної служби як органу, не сприяє як захисту національної економіки, так і розвитку чесного підприємництва. 

Нагадаємо, що митна система України була утворена ще у 1991 році, основою якої стали закони «Про митну справу в Україні», «Про єдиний митний тариф» та Митний кодекс.

У 1996 році створено Державну митну службу. У 2012 році її об’єднали з Державною податковою службою у єдиний орган - Міністерство доходів і зборів України в уряді Миколи Азарова.

Після Революції гідності керівник Міндоходів Олександр Клименко втік з України й був оголошений у розшук за звинуваченнями в корупційних махінаціях. 1 березня 2014 року  міністерство ліквідували, відновивши Державну податкову і Державну митну служби. Але у травні Кабінет міністрів передумав і ухвалив рішення знову їх об’єднати, але тепер вже у Державну фіскальну службу (ДФС), яку підпорядкували Міністерству фінансів. Зараз питанням митниці займається Департамент організації митного контролю ДФС, керує яким виконуючий обов’язки директора Андрій Войцещук.

Макаренко наголосив на тому, що в Державній фіскальній службі спостерігається нестача професійних кадрів, обізнаних у митній справі. За його словами, починаючи з моменту створення Міністерства доходів і зборів, а потім ДФС, тисячі висококласних фахівців були звільнені. Тому зараз немає кому готувати законопроекти, а також консультувати бізнес у питанні митного оформлення товарів.

Крім того, в Україні з 17 тис. митників залишилось 9,8 тис., а молоді спеціалісти отримують мінімальну зарплатню, через що їх легко втягнути у корупційні схеми.

«Державна фіскальна служба поглинула митницю і розмила систему митної безпеки. На сьогодні ліквідований центральний офіс, а фахівці були звільнені, вже відсутня вертикаль керування митними справами», – додав він.

Макаренко обурений і тим, що уряд допустив поліцію до участі у митному контролі, замість того, щоб посилити правоохоронну функцію митниці. Він зауважив, що моделі успішних країн, наприклад Франції та Німеччини, говорять про те, що митна вертикаль повинна бути окремою структурою, а втручання інших органів влади лише послаблює її: «У Фінляндії, наприклад, митницю не ліквідували, а перетворили на потужну структуру із правоохоронними функціями. У Польщі митниця теж з потужними правоохоронними функціями. У нас є з кого брати приклад, але ми чомусь вирішили йти іншим шляхом».

Цю ідею окреслив голова Ради Федерації роботодавців Дмитро Олійник: «Митники зараз деморалізовані - ними командують всі. Тому виступаємо за те, щоб після закону про «єдине вікно», відбулося створення незалежного автономного органу з відповідними повноваженнями».

На сьогодні, як зазначає Макаренко, спеціалісти створили концепцію відновлення управлінської вертикалі для здійснення митної справи в Україні. Документ містить аналіз усіх періодів діяльності української митниці і пропонує, як навести лад у сфері, створивши сприятливі умови для зовнішньоекономічної діяльності.

«Цю концепцію плануємо покласти в основу тих напрацювань, які ми хочемо обговорити з Міністерством фінансів.  Розроблена вона була тими фахівцями, які готували три митні кодекси, законодавчі акти щодо зовнішньоекономічної діяльності», - уточнив екс-голова Державної митної служби.

Національну митну службу без внесення змін до законодавства може створити Кабінет міністрів. Експерти вже підготували проект постанови уряду про створення цього органу, який би міг створити надійне бізнес-середовище для економічного розвитку.

Яна Степанковська, «Главком»