Історія одного гучного урядового піар-проекту добігла кінця
Браві хлопці, обвішані зброєю та спецзасобами, у найкращих традиціях бойовиків «з ноги» виносять двері складу, де зберігається незаконно ввезений китайський контрафакт, влаштовують «маски-шоу» на підпільній фабриці сигарет і зупиняють посеред траси всередині країни фуру з контрабандним алкоголем. Саме така картина уявлялась у травні 2016-го, коли новий на той момент Кабінет міністрів оголосив гучний план боротьби з контрабандою.
Тоді наймолодший в історії український прем’єр пообіцяв створити мобільні групи, які повинні були взяти під повний контроль митні пости. Ці підрозділи, які комплектувались співробітниками Національного антикорупційного бюро, прикордонних військ, Нацполіції і Державної фіскальної служби, отримали назву «чорні сотні». Згідно з постановою, в Україні створювалось 20 мобільних груп у складі чотирьох-п’яти осіб. Координувати й контролювати «сотні» мав Міжвідомчий цільовий центр, розташований в приміщенні Державної фіскальної служби.
Піару навколо цих мобільних груп, які «ліквідують всю контрабанду», було багато. Та на відміну від уряду, їх створення сприйняла в штики, наприклад, голова профільного парламентського комітету Ніна Южаніна і не лише вона.
Але наразі про діяльність «чорних сотень» нічого не чути. За інформацією «Главкома», в фіскальній службі звертались до Мінфіну, аби ліквідувати ці групи, але в міністерстві, за яким останнє слово, на такі прохання поки не реагують. Хоча, за даними «Главкома», реально «чорні сотні» давно вже не працюють.
«Власівська армія»
Спочатку передбачалось, що «сотні» будуть діяти як групи швидкого реагування – несподівано з'являтися для перевірки вантажів і так само несподівано зникати. В їхні функції входило перевіряти особливо ті маршрути, які найбільш облюбували контрабандисти, і наглядати за митниками, аби ті уникали спокуси брати хабарі. Планувалось, що зарплати членів «чорних сотень» стартуватимуть від 30 тисяч гривень.
Тодішній керівник Міжвідомчого цільового центру, що координував роботу мобільних груп, Олександр Власов обіцяв, що для зменшення корупційних ризиків склад мобільної групи формуватиметься на місяць, після чого мала б проводитися ротація. У січні в інтерв’ю «Цензору»Власов розповідав, що від початку роботи мобільних груп було вилучено товарів на загальну суму в 33 мільйони гривень. При цьому головний «чорний сотник» скаржився, що суди штучно затягують розгляд справ, де мова йде про конфіскацію товару й накладення штрафних санкцій у розмірі повної вартості вилученого товару. Також керівник центру зазначав, що прокуратура дуже оперативно відкриває кримінальні провадження проти його співробітників за заявами осіб, які беруть участь у контрабандних потоках, і водночас не поспішає цього робити за матеріалами співробітників «чорної сотні».
«Ми повністю укомплектували і запустили мобільні групи тільки в листопаді, – рапортував Власов. – Упевнений, що чим довше вони будуть працювати, тим помітніше стануть результати».
Але якраз щодо результатів і є великі питання. Почнемо з того, що сам Власов вже давно не керує «чорними сотнями» і в цій історії непрямо замішаний… герой останніх днів Михайло Саакашвілі. Після його гучної відставки з посади голови Одеської обладміністрації аналогічна доля спіткала іншого члена його команди – керівницю Одеської митниці Юлію Марушевську. Власов взяв участь у конкурсі на заміщення її посади, виграв його та в травні переїхав до Одеси. Приблизно відтоді нічого не чути і про бурхливу діяльність «чорних сотень». «Насправді все заглохло ще за Власова», – кажуть джерела «Главкома» на митниці.
У листуванні з «Главкомом» Власов неохоче згадував цей період своєї роботи, обмежившись тим, що відзвітував про нього перед Мінфіном, і порадив з усіма запитаннями звертатись до уряду. В Мінфін щодо цієї теми відсилають і в Державній фіскальній службі. Але поки в міністерстві, очевидно, не визначились, як повідомити про гучний провал проекту, тому так і не відповіли на запит щодо результатів діяльності «чорних сотень» та їхньої подальшої долі.
Нічого не знають про розпіарені свого часу групи і в профільному парламентському комітеті з питань податкової та митної політики. Причому, загадкою їхня діяльність є для членів президентської фракції. Голова комітету Ніна Южаніна з БПП, яка свого часу відкрито критикувала створення сотень, переконує, що навіть не відстежувала їхню долю. Її колега з фракції голова підкомітету з питань правового забезпечення діяльності податкових органів та запобігання правопорушень на митниці Максим Курячий зізнається, що давно про них не чув, але туманно розповів про чергову урядову ініціативу щодо посилення координації між ДФС, Нацполіції і СБУ. А голова підкомітету з питань правового забезпечення діяльності митних органів Андрій Антонищак прямо заявив «Главкому», що «чорних сотень» давно вже нема: «Я говорив з митниками на цю тему – вони довго сміялись».
Також Антонищак обурюється вимогами західних партнерів розформувати митницю і податкову і створити єдину структуру: «Коли була місія МВФ, я в них питав – чому в Румунії, Словаччині, Польщі є окрема митна служба? Просто треба прийняти законопроект про Національну митну службу, а у нас зараз рік нема навіть керівника митниці».
Не винайшли велосипед
Сама ідея створення потужного засобу для наведення ладу на митницях, справді, було сприйнято з ентузіазмом. На думку фахівців, об’єктивно подібний підрозділ оперативного реагування митній службі потрібен. Так, у цивілізованих країнах митні адміністрації мають у своєму складі такі підрозділи, як, наприклад, спецгрупи ІСЕ у Сполучених Штатах Америки або Zollkriminalamt у Німеччині. Але іноземним митникам для цього вистачає власних повноважень без залучення сторонніх органів.
На думку екс-керівника Митної служби Анатолія Макаренка, у нашій країні митниця повністю втратила майже всі залишки правоохоронних функцій. У випадку ж із «чорними сотнями» уряд надав їх членам право безперешкодного доступу до всіх зон митного контролю та пунктів пропуску, прийняття рішень про проведення огляду товарів і транспортних засобів, створення тимчасових зон митного контролю, – тобто поширив права, які, відповідно до Митного кодексу, є виключною компетенцією митних органів, та посадових осіб інших правоохоронних і контролюючих органів. Таким чином відповідальність розмилась і про викривання стійких схем та каналів незаконного надходження товарів на внутрішній ринок за цей час майже нічого не було чути. Хоча звичайно фіскали дуже гучно рапортують про свої успіхи. Так само, за інформацією «Главкома», задіяні у роботі мобільних груп митники до цього часу не отримали жодних коштів із обіцяних Кабміном величезних премій у кілька десятків тисяч гривень.
Макаренко вважає, що з самого початку не можна покладати на правоохоронний підрозділ завдання з мобілізації збору податків і втручатись у митне оформлення, оскільки це є прямою дорогою до корупції. «Допоки міністерство фінансів разом із ДФС «винаходять велосипед» у вигляді квазіформувань типу «чорної сотні» і намагаються видати це за новації, які нібито наповнять бюджет, достатньо лише політичної волі для приведення структури правоохоронного блоку митних органів до структури відповідних інституцій ЄС, – каже Макаренко. – Треба чітко розмежувати повноваження органів, які ведуть боротьбу з контрабандою, правильно використовувати наявні реальні сили і засоби, за допомогою яких можливо суттєво знизити кількість правопорушень».
Утім, наразі на презентованих із таким пафосом «чорних сотнях» вже можна ставити хрест – вони не працюють вже з літа. Черговий піар-проект влади виявився бульбашкою, про яку зараз намагаються зайвого разу не згадувати.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0