Хто тіньовий власник «Української бронетехніки»? Сенсаційні свідчення у «справі Пашинського»

Майже через десять днів після оголошення підозри одіозний екснардеп Сергій Пашинський постав перед судом. Вищий антикорупційний суд 21 лютого приступив до обирання запобіжного заходу колишньому обранцю. Однак розгляд справи зупинився на етапі викладу позиції захисників Пашинського і суд переніс засідання на наступний день. 

Антикорупційні органи відвели колишньому народному обранцю роль організатора злочинної організації, яка займалася сумнівним продажом конфіскованих нафтопродуктів. Паливо належало страктурам бізнесмена з орбіти «сім’ї Януковича» Сергія Курченка, воно було завезене в Україну перед Революцією гідності.

Попри статусність підозрюваного група підтримки Пашинського на суді була скромною. По-перше, це троє захисників. Серед них найупізнаванішим виявися адвокат Андрій Федур, якого екснардеп посадив праворуч від себе. За іронією долі, саме Федур у 2014 року став захисником… того ж Сергія Курченка та його активів, за якими полювали правоохоронці після втечі Віктора Януковича з країни. Через десять років відомий адвокат без проблем захищає затятого опонента Курченка та й «біло-блакитної» влади в цілому.

По-друге, у судовій залі сиділа колишня Уповноважена Верховної Ради з прав людини, в минулому однопартійка Пашинського Людмила Денісова. Вона мовчки слухала суть обвинувачення щодо ексобранця. Ймовірно, її місія тут – заявити про взяття на поруки політичного товариша.

Під час трансляції судового засідання можна було помітити, як Андрій Федур часто шепотівся з Сергієм Пашинським.

«З Одеського нафтопереробного заводу (на момент зміни влади в Україні заводом володів Сергій Курченко – «Главком») хочуть викрасти нафтопродукти на десятки мільйонів… Я не вправі називати прізвища, але, на мій погляд, до цього причетні дуже впливові люди в Україні. Це робиться за допомогою МВС». Ці слова Андрія Федура десятирічної давнини усім у суді пригадав прокурор і фактично «підколов» адвоката, який навпроти «обороняв» Пашинського «Не можу не погодитися з думкою захисника Федура», – продовжував знущатися прокурор.

«Будеш торгувати нафтопродуктами «куріци»

Рішення про передачу арештованих нафтопродуктів Курченка у розпорядження державного підприємства «Укртранснафтопродукт», а потім про продаж компанії бізнесмена і земляка Пашинського Сергія Тищенка, ухвалювалося у високих кабінетах. А точніше – у будівлі на столичній вулиці Академіка Богомольця, 10, де сидів тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Це випливає зі свідчень колишнього заступника Авакова, генерал-майора міліції Віталія Сакала. Він красномовно описує відомих «ходаків», котрі не вилазили з кабінету очільника МВС. Події відбувалися на початку весни 2014 року.

«Одного разу до себе в кабінет мене викликав міністр Аваков. У його кабінеті перебував Коломойський (олігарх і власник групи «Приват», тепер має статус підозрюваного, і з вересня 2023 року сидить у слідчому ізоляторі СБУ – «Главком») разом із юристом. Аваков повідомив, що є пропозиція від Коломойського передати його структурам нафтопродукти (Сергія Курченка – «Главком»). Після цього Аваков знову запросив мене до себе у кабінет, де вже був власник групи WOG Єремеєв (помер у серпні 2015 року внаслідок падіння з коня – «Главком»), який цікавився нафтопродуктами Курченка. Бажаючих ставало дедалі більше. Голова Одеської ОДА Ігор Палиця (нині народний депутат від групи «За майбутнє» – «Главком») казав про необхідність якнайшвидшої передачі пального, тому що його зберігання становитиме загрозу курортному сезону. Але я розумів, що Палиця – це той самий Коломойський тільки вид з боку», – розказував Сакал під час допиту.

Та все ж «джекпот» зірвав екснардеп Сергій Пашинський, котрий, до слова, був на той момент близьким політичним соратником міністра Арсена Авакова. Зі свідчень Сакала, його в черговий раз викликав міністр, у кабінеті якого сидів на той час тимчасово виконувач обов’язків глави адміністрації президента Пашинський зі своїм супутником. Пізніше заступник Авакова уточнив, що це був бізнесмен Сергій Тищенко. Його представили як представника державного підприємства, яке готове взяти нафтопродукти Курченка.

«У подальшому неодноразово бачив у приміщенні МВС Пашинського та Тищенка, які відвідували керівника апарату Сергія Чеботаря. Також я знав про давні дружні відносини між Чеботарем та Турчиновим, який тоді виконував обов’язки президента», – розповів Віталій Сакал.

Інший очевидець, на той час директор державного підприємства «Укртранснафтопродукт» Володимир Гаврилов пригадав інші цікаві подробиці. Улітку 2014 року його викликав керівник департаменту з питань функціонування та реформування нафтогазового сектору Міністерства енергетики Андрій Бойчук (креатура Пашинського. До призначення у міністерство Бойчук був сотником Самооборони Майдану – «Главком») і вони поїхали до  АТ «Фортуна-банк» (рішенням Нацбанку, фінустанову було ліквідовано у березні 2020 року), яким володів бізнесмен Тищенко.

«Хлопці, треба працювати», – сказав Сергій Тищенко. Він також розповів про концепцію роботи з арештованими нафтопродуктами Курченка… Через декілька днів знову зібралися у банку, де, окрім Тищенка, були його юристи. На столі лежав лист (у документі було фігурувало прізвище Володимира Гаврилова як підписанта – «Главком») до МВС з проханням передати арештовані нафтопродукти (на ДП «Укртранснафтопродукт» – «Главком»). Бойчук сказав підписати, що я і зробив», – зазначив Гаврилов, який є теж підозрюваним у справі Пашинського.

Окремо Гаврилов зізнався, що кожного місяця бізнесмен Тищенко платив йому по 20 тис. грн (за тодішнім курсом валют, це приблизно $1,6 тис.).

Своїми спостереженнями зі слідством також поділився колишній директор ТОВ «Укройлпродукт» Олександр Бучинський. Це підприємство контролювалося Сергієм Тищенком. І саме це ТОВ викупило у ДП «Укртранснафтопродукт» нафтопродукти Курченка за заниженими цінами.

«За своїм функціоналом, я був менеджером із продажу Тищенка. Восени 2014 року він дав вказівку підписати договір про постачання нафтопродуктів між ДП «Укртранснафтопродукт» і ТОВ «Укройлпродукт»… Дослівно Тищенко сказав мені: «Будеш торгувати нафтопродуктами «куріци» (себто Сергія Курченка – «Главком»)», – переповів розмову з Тищенком свідок Бучинський.

«Українською бронетехнікою» керують «фунти» Пашинського?

Сенсаційні зізнання висловили кілька свідків стосовно діяльності одного з флагманів оборонно-промислового комплексу, компанії «Українська бронетехніка». Красномовна статистика: за час вторгнення доходи цієї фірми ростуть, мов на дріжджах (у 2022 році – 13,1 млрд грн, у 2023 році – 24 млрд грн).

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Українська бронетехніка» створено у травні 2001 року. До червня 2015 року фірма називалася «Укрглавпак» і не мала нічого спільного зі зброєю та військовою технікою. Спеціалізувалася на виробництві тари з пластмас.

У 2016 році «Українська бронетехніка» змінила профіль на торгівлю автомобілями. Згодом додалися «кведи», пов’язані з виробництвом військової техніки, зброї та боєприпасів.

До жовтня 2017 року власником цієї фірми був її тодішній директор Олександр Кузьма. Він є родичем відомого у фармакологічному бізнесі Миколи Кузьми, який у 2014 році був помічником на громадських засадах… все того ж народного депутата Сергія Пашинського.

Нині компанія «Українська Бронетехніка» записана на киянку Людмилу Петригу. При цьому один із чотирьох співзасновників фірми – ТОВ «Бюро національних розробок» – належить помічнику екснардепа Пашинського Миколі Кузьмі.

«Пашинський міг зараховувати помічниками на громадських засадах людей, які займалися його бізнесом. Наприклад, Миколу Кузьму, Юрія Стаська, які, за дорученням Пашинського, опікувалися бізнесом з виробництва бронетехніки. Зокрема, брат Миколи Кузьми Олександр через ТОВ «Бюро національних розробок» є співзасновником ТОВ «Українська бронетехніка». Наскільки мені відомо, інші юридичні особи-співзасновники «Української бронетехніки» також контролюються Пашинським і колишнім народним депутатом Іваном Вінником», – заявила ексголова секретаріату комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Тетяна Блистів під час допиту.

Про близькість Пашинського до «Української бронетехніки» заговорив й Андрій Сенченко – нардеп трьох скликань від «Батьківщини» і колишній заступник Пашинського в адміністрації президента у 2014 році. Сенченко також очолював Національну асоціацію підприємств оборонної промисловості Україну, керівне крісло якої у нього фактично «віджав» екссоратник Пашинський. Відповідні зміни до єдиного держреєстру на початку квітня 2022 року вніс реєстратор із Хмельницької області. Через це Сенченко нині судиться з Міністерством юстиції.

Із пояснень Андрія Сенченка: на початку 2016 року до нього звернувся Сергій Пашинський і розповів, що займатиметься виробництвом військової техніки на базі ТОВ «Українська бронетехніка». Для цього попросив у Сенченка позичити $500 тис., які той дав у борг.

У 2019 році Сенченко вийшов на Пашинського, просив повернути позичених пів мільйона доларів. На що екснардеп повідомив, що не має коштів. Натомість позичальник запропонував оформити на нього 10% статутного капіталу ТОВ «Українська бронетехніка» і ввести до складу наглядової ради. Це мало слугувати гарантією повернення боргу. Пашинський прийняв цю пропозицію.

Як видно з єдиного реєстру, наприкінці вересня 2019 року Сенченко зайшов у співзасновники «Української бронетехніки» зі символічним внеском до статутного фонду компанії у розмірі 1,18 тис. грн.

Але ритуальні повноваження Сенченка в оборонному підприємстві закінчилися у жовтні 2021 року. Тоді його частку було переписано на громадянина Юрія Чмиря. Як зазначив Сенченко під час допиту, з ним частково розрахувався син Пашинського Антон, повернувши готівкою $300 тис.

Далі частка Сенченка після громадянина Чмиря опинилася у руках теперішнього директора ТОВ «Українська бронетехніка» Владислава Бельбаса. Юридична фіналізація схеми пройшла у червні 2022 року.

Тут варто нагадати про розслідування «Главкома» дев’ятирічної давнини, в якому йшлося про закупівлю бронетехніки у ТОВ «Українська бронетехніка» міністерством внутрішніх справ на чолі з Арсеном Аваковим. До речі, ця інформація озвучувалися у справі Пашинського, зокрема, вказувалося про продаж «Українською бронетехнікою» невеликої партії військової техніки Нацгвардії, яка входила до системи МВС.

Ще цікава деталь. Свідок у справі Пашинського Давидов повідомив слідству, що теперішня власниця ТОВ «Українська бронетехніка» Людмила Петрига має педагогічну освіту. Свого часу її було «прикомандировано» до сина Пашинського Антона, допомагала вести справи олійного заводу у Слов’янську на Донеччині. Цей завод відродили, як стверджували свідки, за протекцією Пашинського. Фактично ним управляв бізнесмен Сергій Тищенко.

Нова кримінальна справа проти Пашинського

Крім того, у судовій залі стало відомо, що стосовно колишнього народного депутата Сергія Пашинського відкрито нове кримінальне провадження за фактами тиску і погроз. За словами прокурора, заяву про злочин написав заступник міністра оборони у 2014-2016 роках Юрій Гусєв. Наразі слідство зареєструвало кримінальне провадження.

Експосадовець Міноборони проходить свідком у «паливній» справі Пашинського. Під час допиту Юрій Гусєв заявив (його свідчення цитував прокурор під час засідання – «Главком»): на той час нардеп і голова комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони Сергій Пашинський особисто зателефонував йому і просив підписати певні документи, де йшлося про передачу пального з херсонської нафтобази для потреб армії. Дзвінок відбувся у березні 2015 року.

«Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони Вінник прийшов до мене із проєктом документа і запропонував його підписати. Це був акт прийому-передачі, відповідно до якого державне підприємство «Укртранснафтопродукт» безоплатно передавало Міністерство оборони пально-мастильні матеріали, які зберігаються в Херсоні. Наскільки пригадую, йшлося про великі обсяги нафтопродуктів… До проєкту документа не додавалося будь-яких супровідних документів та резолюцій, що викликало у мене певні підозри. Зазвичай подібні документі опрацьовуються профільними департаментами», – зазначено у свідченнях Гусєва.

Окремо колишній заступник міністра оборони у своїх свідченнях вказав: під час вивчення проєкту документа, який просив підписати Пашинський, Гусєв поцікавився у знайомих із Херсона щодо кількості нафтопродуктів. Як виявилося на той час, місцева нафтобаза була порожньою. Це викликало застереження у Гусєва і він відмовився підписувати необхідні папери.

«Невдовзі після мені зателефонував Пашинський, який почав обурюватися моєю відмовою. Я пояснив, що не підписуватиму документ, що містить недостовірні відомості. А Пашинський погрожував мені, у тому числі кримінальними справами, а також звільненням з посади заступника міністра оборони. Після цієї розмови кілька людей передавали, що Пашинський дуже вороже налаштований щодо мене… По суті, я отримав медійне переслідування, звинувачення та погрози», – пригадав Гусєв.

Треба додати, що Юрій Гусєв устиг після перебування у владі під час президентства Порошенка пропрацювати і у ЗеКоманді: у 2019-2020 роках – головою Херсонської ОДА, у 2020-2023 роках директором «Укроборонпрому». Після звільнення Гусєву було обіцяно посаду посла України в Чехії, яким він ним так і не став.

Віталій Тараненко, «Главком»