Королі популізму. Законотворча діяльність яких депутатів загрожує державності?

В Україні проблема популізму та маніпулювання думкою виборців не є новою, проте під час воєнного стану такі прояви мають куди серйозніші наслідки. 

Низка політиків використовує реєстрацію популістичних законопроєктів для підвищення політичних рейтингів. Подібні ініціативи нерідко реєструють Юлія Тимошенко та Дмитро Разумков. Найчастіше проєкти стосуються підвищення виплат або створення нових пільг. 

Звісно ж, звідки брати на ці нововведення кошти, автори не вказують, проте для інформаційної кампанії цього достатньо. Про наслідки пропозицій безсистемно «роздати» бюджет в інтерв’ю розповідала голова комітету соціальної політики Галина Третьякова. За її словами, така політика є частиною методичок ФСБ, аби «Україну розтягнути через соцпрограми».

Проте складнішою ситуація стає, якщо популістичні ініціативи нардепів допомагають поширювати ще й проросійські наративи та можуть мати вплив на обороноздатність України. Так, фігурант реєстру Zрадників Олександр Дубінський пропонує мобілізувати ледь не весь державний апарат. Наслідки таких проєктів можуть стати критичними для України, адже держава без легітимних органів влади не може приймати рішення, проте це не заважає автору будувати велику інформаційну кампанію з використанням пов’язаних із Росією ресурсів.

Результатом такої діяльності може стати наростання суспільної напруги, що у складних реаліях ввоєнної агресії підвищує ризики для державної безпеки. І якщо діячі-популісти без доступу до владних повноважень можуть не відігравати важливої ролі, то повноваження народного депутата та право законодавчої ініціативи має куди більше значення.

Найяскравіші приклади реєстрації популістичних ініціатив проаналізував Рух «Чесно». 

Ініціативи Олександра Дубінського не лише мають ознаки популізму, а й несуть ризики для української державності. І така діяльність Дубінського в парламенті не надто відрізняється від його роботи у медійній площині. Він системно поширював російську пропаганду про зовнішнє управління Україною, біолабораторії, назвав гасло «Слава Україні!» нацистським.

Якщо переглянути список останніх законопроєктів, зареєстрованих Олександром Дубінським, більшість має лише одного автора. За змістом ці ініціативи підсилюють наративи ворога про те, що влада відсиджується за спинами громадян. Дубінський пропонує відправити на фронт ледь не весь державний апарат, що зрештою може призвести до втрати легітимності держави.

Для прикладу, один із проєктів пропонує не допускати до посад державної служби військовозобовязних осіб, які не перебували на військовій службі під час мобілізації щонайменше шість місяців, крім тих, хто має право на відстрочку (№ 9649). Таке обмеження Дубінський пропонує запровадити майже для всіх державних службовців, від заступників міністрів до службовців категорії «В». 

Найцікавіша частина цього законопроєкту – запровадження обов’язку протягом дев’яти місяців після набрання чинності законом підтвердити перебування на військовій службі під час мобілізації не менше шести місяців. Тобто всі ті, хто сьогодні має право на бронь для виконання важливих обов’язків та підтримки функціонування держави, або будуть звільнені, або відправляться на фронт. 

Доповнює цю ініціативу ще один законопроєкт Дубінського, який пропонує позбавити народних депутатів права на відстрочку від мобілізації (№ 9647).

Звісно, ці ініціативі мають шанси бути підтриманими громадянами, зважаючи на наратив про відсиджування державних службовців та депутатів за спинами людей. Проте наслідки можуть бути критичними й зіграти на руку ворогу. 

Окрім вигідних ворогу ініціатив, Дубінський реєструє й відверто популістичні. Так, на початку вересня був зареєстрований проєкт про зменшення корупції через викорінення непотизму – кумівства (№ 10006). Звісно, питання кумівства в Україні є гострим, проте в цьому контексті воно є збірним образом корупції на підставі дружніх стосунків.

Дубінський пропонує зобов’язати держслужбовців подавати у декларації до НАЗК відомості про кумів у буквальному сенсі слова – осіб, пов’язаних із ними відносинами згідно з релігійним обрядом. Нарівні з відомостями про чоловіка чи дружину. Якими документами кумівство має бути підтверджене, автор не уточнює, проте мета цього проєкту сформульована Дубінським багатозначно: «Для того щоб викорінити Зелений непотизм необхідно прийняти цей законопроект».

Навіть якщо ці законопроєкти не будуть прийняті, свою роль в інформаційній кампанії вони виконують. 

Рух «Чесно» зафіксував зв’язок Дубінського із пропагандистськими каналами «Легитимный» та «Резидент», щодо яких СБУ неодноразово заявляла, що вони пов’язані з російськими спецслужбами.

Ініціативи Дубінського не лише підбурюють суспільство, а й впливають на інших депутатів, які реєструють альтернативні законопроєкти. Автором одного з них є Георгій Мазурашу, який неодноразово потрапляв у скандали через сумнівну законотворчість. Мазурашу так само, як і Дубінський, пропонує позбавляти депутатів права на відстрочку, проте лише за власним бажанням (№ 9647-1). Щодо мобілізації Мазурашу зареєстрував декілька цікавих ініціатив.

В одній із них він пропонує запровадити можливість відмовитись від мобілізації та виконувати роботи оборонного характеру, забезпечувати функціонування національної економіки в умовах воєнного стану (№ 9566). Таке право Мазурашу пропонує надавати через релігійні чи особисті переконання. У проєкті не йдеться про необхідність підтвердження таких переконань, достатньо лише письмової заяви.

В умовах тривалої війни та потреби у ротації бійців, які вже довго перебувають на фронті, така ініціатива може стати загрозою обороноздатності держави. Хоча, звісно, може бути підтримана частиною суспільства. 

Окрім цього, Мазурашу пропонує дозволити звільнення зі служби під час воєнного стану за власним бажанням. Для цього необхідно подати рапорт командиру щодо порушення прав військовослужбовця. Така ж ідея є основою ще однієї ініціативи Мазурашу (№ 9621). У цьому законопроєкті передбачено ще багато норм, які значно послаблюють обмеження воєнного стану та мобілізації. Наприклад, пропонується заборонити обмежувати «конституційне право громадян вільно залишати територію України» навіть в умовах воєнного стану.

Усі ці ініціативи мають ознаки популізму та маніпуляцій, адже за змістом суперечать потребам захисту територіальної цілісності та суверенітету України і не можуть бути реалізовані без ризику втрати державність. Сучасні обставини є складними та потребують певних обмежень для громадян. Важливо, аби позиція суспільства у питанні захисту України була єдиною, без штучного розколу.

Як показує практика, не лише воєнна тематика може стати основою для створення популістичних ініціатив. Часто такі проєкти стосуються виплат і пільг. Основна характеристика таких ідей – відсутність економічного обґрунтування. І те, що реалізувати нові виплати та пільги за відсутності джерела фінансування неможливо, нікого не зупиняє. 

За політичні рейтинги в цій темі змагаються Юлія Тимошенко («Батьківщина»), яка часто реєструє проєкти з вимогою підвищення виплат, та Дмитро Разумков (позафракційний), який працює більш точково та реєструє безліч проєктів у рамках гострих соціальних тем.

Так, декілька місяців тому Тимошенко запропонувала підвищити розміри пенсій для осіб з інвалідністю (№ 9389) та заробітні плати працівникам освіти, охорони здоров’я, науки, культури та інших бюджетних установ (№ 9411). У пояснювальних записках вказані значні суми, які потрібно десь знайти, аби реалізувати такі ініціативи. А от де брати кошти, не деталізується.

Найпоказовішою ініціативою Разумкова в рамках цієї теми є повернення додаткових виплат військовослужбовцям, що були частково скасовані на початку 2023 року. 

Тоді Разумков, окрім законопроєктів, подавав безліч правок до проєктів інших авторів. Тут важливо зазначити, що в умовах «турборежиму» прийняття законопроєктів відстежити кожну правку є складним завданням. Одна з таких правок врешті-решт потрапила до сесійної зали, хоча тема законопроєкту геть не стосувалася виплат. 

Під час обговорення Разумков знову підняв тему виплат і попросив підтримати його правку. На той момент питання виплат військовослужбовцям було дуже гострим для суспільства, тож відхилити цю правку публічно депутати не наважились. І хоч вона не досягла успіху через блокуючу постанову іншого депутата – Володимира Цабаля («Голос»), Разумков отримав чимало схвальних відгуків від громадян та активно використовував це для політичного піару.

Подібною є й мета інших ініціатив Разумкова. Для прикладу, у п’яти (!) альтернативних пропозиціях він пропонує продовжити дію мораторію на податкові перевірки та розширити перелік категорій підприємців, які під них не підпадатимуть.

Ще один приклад – ініціатива прирівняння карності корупційних кримінальних правопорушень до державної зради на період воєнного стану в Україні (№ 9659). Після виступу президента Разумков дуже швидко зареєстрував подібний до його ідеї законопроєкт і почав пояснювати затримки у розгляді проєкту як небажання «монобільшості підтримувати президента».

Це можна трактувати як маніпуляції, адже законопроєкт Разумкова не є законопроєктом президента, тобто його теза не зовсім відповідає реальному стану справ. Але проблема не лише в популізмі Разумкова. Початкову пропозицію президента громадський сектор теж називав такою, що може спричинити колапс антикорупційної системи, хоча в частини населення вона могла знайти схвальний відгук.

Тимошенко та Разумков хоч і реєструють різні популістичні ініціативи, але іноді діють майже синхронно. Це відбувається тоді, коли популізм може принести бали, їхні позиції дуже схожі.

Останньою з таких тем є легалізація медичного канабісу (№ 7457). Під час голосування за ініціативу в першому читанні Разумков та Тимошенко не підтримали проєкт. Більше того, фракція «Батьківщини» дала найбільший відсоток голосів проти – 58%.

Голосування відбулося 13 липня, а вже 17 липня Тимошенко зареєструвала законопроєкт, який пропонує відтермінувати легалізацію медичного канабісу до завершення всенародного обговорення та позитивного рішення всеукраїнського референдуму щодо вирощування/виробництва (культивування) та іншого обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в Україні (№ 9488). 

У разі прийняття цього законопроєкту питання легалізації медичного канабісу відкладеться як мінімум до завершення війни, адже в умовах воєнного стану проведення референдуму неможливе. А на дозвіл медичного канабісу давно чекають, зокрема онкохворі, поранені військові та ті, хто має посттравматичний стресовий розлад. 

Схожою є тематика та спосіб презентації суспільству законопроєктів авторства Олексія Гончаренка («Європейська солідарність»). У своїй законодавчій діяльності він також приділяє багато уваги питанням військової служби та виплат. У його випадку низка ініціатив все ж були підтримані та стали діючими правилами військової служби. 

Проте тут ознаки маніпуляцій містить спосіб комунікації таких ініціатив, адже Гончаренко прямо використовує свої ініціативи в рекламі. Законопроєкт про відпустки для військовослужбовців (№ 9342), який був підтриманий депутатами, у рекламі в київській підземці називають «законом Гончаренка», хоча насправді у проєкту декілька десятків авторів.

В умовах закритості деякі нардепи зловживають своїм правом законодавчих ініціатив і йдуть у популізм, який може шкодити державності, грають цим на руку ворогу. І прізвища таких нардепів мають бути відомі громадянам, як і їхні шкідливі ініціативи.