Мобілізація «Народного фронту». Навіщо Яценюк і Аваков скликають з’їзд

Тло, на якому відбуватиметься цей урочистий захід, для Арсенія Яценюка та його соратників не надто радісне – рейтинги колишнього сенсаційного переможця дострокових парламентських виборів зараз скотились до мікроскопічних показників. «Фронтових» представників в уряді «б’ють» за всіма напрямками – якщо НАБУ взялось за такого важковаговика та ключового перемовника від цього крила коаліції як Арсен Аваков, то що вже казати про «дрібні» неприємності інших. Так, міністра інфраструктури Володимира Омеляна детективи підозрюють в незаконному збагаченні і завітали в його помешкання серед ночі. А першому заступнику міністра юстиції Наталії Севостьяновій зіпсували «медовий місяць» підозрою за виконання рішень Європейського суду в справі від 2015-го року.

Утім «Народний фронт» досі залишається стовпом коаліції, без якого фактично неможливе ухвалення будь-яких рішень у парламенті. Мета з’їзду – продемонструвати єдність лав, особливо після історії з Аваковим-молодшим, і провести огляд регіональних організацій. «Там насправді все дуже нерайдужно, – діляться реальним станом справ у «Народному фронті». – БПП теж не дуже переймається партійним будівництвом, але у нас зовсім все закинули». Хоча формально кожен обласний осередок «Фронту», як правило, відданий під шефство чинних народних депутатів.

Одним із винуватців занепаду партії, як не дивно, у партії називають керівника Центрального штабу, секретаря РНБО Олександра Турчинова. Він, незважаючи на свій імідж «орговика» з часів «Батьківщини», наразі не дуже цікавиться розбудовою своєї нової партії. У голови політради Арсенія Яценюка теж тривалий час були більш нагальні справи. Звісно, міняти такі потужні та символічні фігури на з’їзді не збираються, але того ж Турчинова планують «підперти» більш дієвими заступниками, наближеними до Яценюка та Авакова.

Показово, що для багатьох рядових депутатів «Народного фронту» проведення з’їзду стало сюрпризом. Деякі з них його дату дізнались лише у вівторок від кореспондента «Главкома». Порядок денний теж для багатьох лишався загадкою. Проведення з’їзду було особистою ідеєю та ініціативою Арсенія Яценюка. Про партійний захід верхівці «фронтовиків» було оголошено в понеділок, тоді ж, на засіданні фракції після історії з затриманням сина виступив Аваков. «Його виступ був малоінформативним, – розповідають співрозмовники з фракції. – Він просто заявив, що його син доведе свою невинуватість в суді, але ні до якої «священної війни» не закликав».

Провал голосування за відставку Авакова в Раді продемонстрував, що на Банковій хочуть знизити градус протистояння після історії з рюкзаками. Те, що постанову про звільнення міністра авторства одіозного депутата-«соціаліста» від БПП Сергія Капліна раптом дістали з «загашника» і винесли до зали, – свідчить про певний «договорняк» між партнерами по коаліції. Парубій, ставлячи її на голосування, з надривом голосив, як у тяжкі часи 2014-го року за фактичної відсутності міліції Аваков не побоявся взяти відповідальність на себе, був на передовій, і закликав підтримати міністра.

«Заздалегідь було зрозуміло, що ніхто не підтримає відставку, – говорить, спускаючись сходами після голосування, соратник Авакова нардеп Олександр Кірш. – Усі вже до цього звикли, в нас залізні нерви. Після того, що робили з Яценюком, ніяких образ вже не лишилось, бо всі знають один одному ціну».

У результаті Арсену Борисовичу фактично було висловлено вотум довіри – за його відставку висловився лише 31 депутат. Аваков навіть потролив своїх опонентів у соцмережі Twitter, подякувавши парламенту за підтримку.

«На Банковій божаться, що за наїздом на сина Авакова через НАБУ стоять американці, які таким чином хочуть вбити клин між нами і спровокувати дострокові вибори», – розповідають джерела в оточенні міністра. Нібито й новий фаворит у Вашингтона вже визначений – і це зовсім не Святослав Вакарчук, якого використовують для відволікання уваги, а голова НАБУ Артем Ситник.

Вірять у цю теорію у «Фронті» чи ні, але осад, який залишився після «рюкзачної справи», навряд чи призведе до масованої критики на адресу президента. 

«На з’їзді буде багато промов, – прогнозує в розмові з «Главкомом» один із «фронтовиків». – Нам треба нагадати, про те, що ми живі, згадати, як багато голосів набрали на минулих виборах, а пообіцяти, що візьмемо ще більше. Це буде чисто піар-захід без якихось кардинальних рішень».

Про те, що красива картинка на з’їзді буде, свідчить хоча б те, що в розпорядження «Главкома» потрапив внутрішній робочий документ про організацію телевізійної зйомки заходу. На з’їзді планується виступ міністрів із «фронтової» квоти з короткими, але дуже промовистими звітами про виконану роботу. Усіх високопоставлених спікерів партії попередили, аби вони були готові до того, що їх будуть знімати. Режисери спустили жорсткий таймінг для спікерів і дали чіткі вказівки щодо відеосупроводу їхніх спічів. У майбутньому кадри зі з’їзду планується використати при монтажі передвиборчих роликів. За інформацією «Главкома», технологічною частиною з’їзду займаються соратниця Миколи Мартиненка нардеп Олена Ледовських та прес-секретар Яценюка Ольга Лаппо.

У «Фронті», попри загальні скептичні настрої щодо перспектив цієї партії, не поспішають влаштовувати власний похорон. Там розраховують ближче до виборів провести ребрендинг. Питання об’єднання з президентською силою, яке мусувалось свого часу, зараз нібито вже не на часі. Тому, власне, і огляд партійних лав набув актуальності. Перша пробна куля на останніх виборах до місцевих територіальних громад (до цього партія не брала участі в місцевих виборах, здебільшого підтримуючи депутатів від БПП) виявилася для «Фронту» повним провалом – три десятки обраних депутатів, притому що у БПП, який також втрачає популярність, – таких кілька сотень. Власне після цього невтішного результату Яценюк і скликає партійців на непросту розмову. З того, чого буде більше на цьому заході – пафосних виступів про порятунок країни чи реальних намагань розібратись, як партія дійшла до такого життя, – і стане зрозуміло, наскільки адекватно сприймає реальність партія-переможець минулих виборів.

Павло Вуєць, «Главком»