«Нарваний прокурор», який готовий ризикнути з геєм. Хто переміг в конкурсі на главу НАЗК
Чим Олександр Новіков підкорив конкурсну комісію?
Сьогодні Конкурсна комісія з обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції назвала ім’я переможця. Ним став прокурор Олександр Новіков. Комісія обирала з 32-х кандидатів, до останнього етапу – співбесіди – було допущено лише вісім з них. Перебіг спілкування комісії з кожним фіналістом транслював YouTube-канал Кабміну. Останньому етапу конкурсу передували написання мотиваційного листа, презентація бачення розвитку НАЗК, тест на знання законодавства, психологічне тестування та психолічна співбесіда.
Хто обирав
На засідання комісії сьогодні не зміг приїхати Шабунін, однак він був присутній віртуально – через Скайп.
Вирішальна співбесіда з кожним охочим очолити НАЗК тривала до 90 хвилин. Усі члени комісії мали можливість за цей час двічі ставити питання кандидату, після чого кандидат міг впродовж п’яти хвилин сказати усе, що він вважав за потрібне. «Ми не знаємо, хто з членів про що запитає», - попереджувала кандидатів Риженко. Інший член комісії, Хоппе, попереджав: «Запитання будуть непрості, будь ласка, не ображайтеся».
Що відомо про Новікова
Новіков - юрист за освітою, одружений, виховує двох дітей. Нині працює прокурором Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури. Кандидат успішно пройшов етап оцінювання прокурорів, яке влаштував чинний генпрокурор Руслан Рябошапка.
У 2015 році Новіков претендував на посаду голови/першого заступника голови Спеціалізованої Антикорупційної прокуратури.
Згідно із декларацією за минулий рік, родина переможця кадрового конкурсу з 2015 року у Києві орендує квартиру площею 53 кв. м. Автівку Subaru Forester 2008 року випуску у сім'ї викрали, дружина Новікова Юлія Гончар має Kia Sorento 2013 року, а сам Новіков їздить на ВАЗ 21099 (передано за довіреністю у 2008).
У 2018 році Новіков заробив 562 тис. грн, а його дружина-підприємець - 321 тис. грн. У родини є 110 тис. грн заощаджень. Новіков також вказав у декларації кредит на 153 тис. грн, який взяла дружина.
Декларація дружини Новікова практично дублює декларацію Новікова і не містить жодних сюрпризів.
Відомо, що Новіков у ГПУ працює зі справою скандального забудовника Анатолія Войцеховського. Це провадження відкрито одразу за вісьмома статтями Кримінального кодексу, йдеться про злочинну діяльність групи осіб, які завдали територіальній громаді Києва, інвесторам житлового комплексу збитків загалом на майже 60 млн грн. Підозрюваним може загрожувати до 12 років позбавлення волі. 6 грудня поліція направила справу до суду.
Під час оголошення переможця конкурсу, члени комісії підкреслили, що Новіков був дуже успішним на всіх етапах конкурсу. «Комісія оцінила його як кандидата, який найліпше відповідає вимогам, має належний досвід», - зазначив колишній експерт Ради Європи з питань боротьби з корупцією Тільман Хоппе.
У свою чергу Шабунін назвав Новікова «нарваним прокурором» - «у хорошому сенсі». Очевидно, сленгом член комісії хотів наголосити на цілеспрямованості, доброчесності та амбітності кандидата. Крім того, члени комісії зауважили, що Новіков – ледь не єдиний кандидат, до якого у них немає запитань і певних підозр щодо інформації, поданої у декларації, та якихось підозр у залученості до корупційних схем.
Якщо перевірити правдивість тверджень щодо успішного тестування можливості немає, то принаймні послухати те, що говорив Новіков членам комісії та як він поводився на цьому «допиті», можна завдяки відео співбесіди з ним.
Дивитися з 2.00.45
Під час спілкування з Конкурсною комісією прокурор сипав прізвищами, статтями та формулюваннями з різних законів, дотичних до боротьби з корупцією, наводив приклади із власної практики роботи у ГПУ – словом, усіляко показував, що він в темі. Віталій Шабунін пригадав інший відбір, у якому брав участь Новіков. Мова про конкурс на посаду глави Антикорупційної прокуратури. Тоді, за даними Шабуніна, Новіков «мав хороші шанси», але його «збив Шокін (Віктор Шокін, ексгенпрокурор, попередник на цій посаді Юрія Луценка, - «Главком»)».
Нижче - головні тези, які Олександр Новіков виголосив під час співбесіди.
Про НАЗК
«Більшість персоналу НАЗК — це фахові люди, які здатні виконувати свої функції. Треба сформувати правильний напрямок руху, змінити людей на ключових посадах заступників керівників, а також замінити керівників деяких департаментів».
Шабунін зізнався, що його насторожує така глибока переконаність Новікова в фаховості усіх працівників НАЗК і запитав про його враження від начальників департаментів Агентства. Новіков дещо знітився і позадкував:
«У НАЗК працюють деякі мої колишні колеги, але я знаю далеко не всіх (керівників департаментів, - «Главком»). Мені цікаво було б поспілкуватися із Соломатіною (Ганна Соломатіна, ексголова департаменту фінансового контролю, яка у листопаді 2017 року вийшла на пресконференцію із викривальними заявами стосовно зловживань Наталії Корчак на посаді голови та в цілому незадовільної роботи відомства. До слова, сама Соломатіна теж брала участь у конкурсі на посаду очільника Агентства, але на попередньому етапі вибула, - «Главком») - на мою думку, вона є найвідомішим працівником НАЗК».
«Бізнес сильний креативністю, державний сектор сильний відповідальністю. Функцію НАЗК бачу наступною: зробити такі умови на держслужбі, щоб туди йшли ті люди, які готові служити державі, а не займатися бізнесом на посаді».
«Вважаю, що персонал НАЗК не має займатися комами (Новіков має на увазі некоректно заповнені декларації, які не містять грубих помилок чи порушень, - «Главком») чи невеличкими цифрами - ними має займатися ІТ-система. Одразу має здійснюватися математичний і логічний контроль – відбуватися порівняння щойно поданої декларації із попередніми деклараціями, автоматична звірка з реєстрами, після чого – у випадку порушень чи неповної інформації - система має автоматично надсилати прохання про уточнення декларації. Якщо ж відомості так і не уточнили, то лише на цьому етапі до перевірки має долучатися працівник агентства».
Про кар’єру
Хоппе: Як би ви відреагували, якби до мене підійшла людина, яка вас знає, і сказала б, що людині з вашими амбіціями ця робота потрібна лише задля просування кар’єрними сходами?
«У мене немає проблем із кар’єрним просуванням в Офісі генпрокурора, тому що позавчора я успішно пройшов всі етапи конкурсної атестації, я навіть писав рапорт на керівну посаду в Офіс генпрокурора, але мені потрібна ця робота, щоб довести, що антикорупційні інституції можуть діяти. А те, що я хочу впровадити, неможливо впровадити без амбіцій».
«Я був керівником у провадженні, над яким працювало до сотні слідчих та оперативних працівників. Досвіду ж призначення і звільнення людей мене немає – хіба тільки зміни слідчих із групи».
Попри те, що Новіков проходив психологічну співбесіду перед фінальним етапом конкурсу, Хоппе цікавив психологічний портрет кандидата, тому він поставив ще одне питання: «Уявімо іншу ситуацію: хтось сказав мені, що ви схильні до маніпуляцій. Чи ви насправді володієте емпатією?»
«За 20 хвилин, які я знаходжуся тут, я познайомився і налагодив контакт із юридичним відділом секретаріату Кабміну (що має на увазі Новіков, встановити складно, адже на камеру він не пояснював ситуацію, яка передувала цьому твердженню - «Главком»). У мене немає проблем із налагодженням контакту. Якщо ви запитаєте будь-якого слідчого із Нацполіції, який зі мною працює, кожен із них може підтвердити, що зі мною можна легко і конструктивно працювати».
У коментарі «Главкому» експрокурор Генпрокуратури Сергій Горбатюк, який очолював розпущений раніше Департамент спеціальних розслідувань, розказав про своє ставлення до колишнього співробітника: «По роботі я з ним не стикався. Візуально знаю, вітаємося у коридорі, могли кількома словами перекинутись. Дуже привітна людина».
«Я неодноразово отримував погрози різного характеру. Але ж над справою зазвичай працює група прокурорів, а не один. Погрожувати усім вони (підозрювані, - «Главком») не можуть. Участь кількох прокурорів може убезпечити від таких погроз».
Після того, як члени комісії наслухалися від Новікова про те, який він комунікабельний, обізнаний, амбітний, у них виникло питання: «Чи відомо вам про існування колеги чи підлеглого, якому ви не подобаєтеся, і якщо так, то чим саме не догодили?».
«Була одна людина в Генпрокуратурі, яка вважала, що колись була знята з посади через мене. Це не відповідає дійсності. Ця людина звільнена чинним генпрокурором».
Далі комісія розпитувати не стала і задовольнилась такою лаконічною відповіддю «ні про що».
Про переконання
Член комісії Хоппе запитав: «Якщо один з ваших кандидатів у заступники виявиться геєм, що будете робити? Це ж може бути ризиковано для репутації Агентства!».
«Українське та європейське законодавство забороняє будь-які форми дискримінації. Вимоги до заступника такі ж, як до голови. І така інформація не була б для мене підставою для неподання його як кандидата. Мене цікавлять лише професійні якості мого заступника. Хоч, можливо, суспільство й не готове до тієї рівності, якої вимагає закон. Я зможу пояснити свій вибір і готовий ризикувати».
«У політику йти не збираюсь».
«Мій принцип: Every crime must be punished» (Англ. «Кожний злочин має бути покараний»)
Про себе
«Якби не прокуратура - то займався би питаннями інтелектуальної власності».
«Моя улюблена стаття в Конституції – 19-та, яка визначає весь правовий порядок у державі. 1 частина статті каже: особа може робити усе, що не заборонено. Друга – що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
«У мене є навички спілкування англійською»
«Я глибоко розуміюся на причинах корупції і больових точках, куди треба тиснути. Я є тією особою, яка здатна подолати виклики, які стоять перед НАЗК - не лише через досвід у правоохоронній діяльності, а й через глибоке знання інформаційних технологій»
Після того, як у членів комісії закінчилися питання до Новікова, він завершив співбесіду словами: «Сподіваюсь ви зробите правильний вибір, а не як у 2015 році… навіть якщо це буду не я».
Наталія Сокирчук, «Главком»