Одинадцять ознак країни-терориста. Росія відповідає повністю

Який президент, така й держава. Плакат, створений після збиття росіянами літака MH17 над Донбасом. Тоді світ закрив очі на цей неймовірний злочин Росії

Нічим не виправдана агресія Росії проти України, відкрита фаза якої триває вже два тижні (а латентна – вісім років), безсумнівно, дозволяє назвати РФ терористичною державою. Це повністю відповідає духу Женевської декларації про тероризм, яка була прийнята ще в 1987 року. Але для юридичного визнання Росії державою-терористом потрібне відповідне рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі.

Женевська декларація про тероризм чітко визначила критерії, які дії країни потрапляють під поняття «державний тероризм» (і, відповідно, держава визнається терористичною). Документ був прийнятий на Женевській конференції з питань тероризму 21 березня 1987 року і схвалений на Генеральній асамблеї ООН 29 травня того ж року.

Прийнята рівно 35 років тому декларація включає 11 критеріїв, і, як виявилося, дії сучасної Росії повністю відповідають кожному з них. Судіть самі.

1. Практики поліцейської держави, спрямовані проти своїх громадян: спостереження, розгін зборів, контроль за новинами, побиття, тортури, масові арешти, фальсифіковані звинувачення, показові суди, вбивства.

Перераховувати злочини з цієї категорії у Росії можна дуже довго. Розгін мітингів та масові арешти на Болотній площі. Вбивство Нємцова, Політковської, Старовойтової. Отруєння Литвиненка. Спроба отруєння Скрипалів та Навального. Показовий суд над Навальним після сфальшованого звинувачення. Переслідування та закриття неугодних ЗМІ. Все це лише окремі віхи на шляху Росії до терористичної держави за 22 роки правління Путіна.

2. Доставка державою ядерної зброї на територію інших держав, до їх територіальних вод або до міжнародних вод.

Росія розгорнула на території окупованого Криму 39 носіїв ядерної зброї. Ще в 2014 році міністр закордонних справ країни-агресора Лавров сказав, що Росія вважає, що має право розміщувати ядерну зброю в Криму в разі потреби.

3. Військові маневри та навчання, що проводяться поблизу кордонів іншої держави та становлять загрозу її незалежності та територіальній цілісності.

Військові навчання поблизу кордонів України, у тому числі і на території Білорусі, проводилися безперервно протягом багатьох років. Останні такі маневри переросли у масштабну збройну агресію проти України. Сотні мирних жертв, зруйновані міста та інфраструктура – це вже доконаний факт.

4. Атака збройними силами держави цілей, що становить загрозу для цивільного населення, що живе в іншій державі.

Аби довго не перераховувати усі такого роду злочини, скоєні Росією в Україні за останні два тижні, згадаємо у цьому розділі лише захоплення Чорнобильської та Запорізької атомних станцій. Вже цього вистачає, аби влаштувати загрозу не лише для населення України, а й усієї Європи та світу.

5. Створення та підтримка збройних загонів найманців з метою знищення суверенітету іншої держави.

З 2014 року Росія відкрито підтримувала збройні формування терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР». Власне, вона сама їх створила, комплектувала й утримувала.

6. Вбивства та спроби вбивств державних діячів інших держав або національно-визвольних рухів, що направляються державою незалежно від того, чи виконуються вони за допомогою військового удару, спеціальних операцій чи найму агентів.

Минулого тижня було попереджено кілька спроб замаху на президента України Володимира Зеленського. В історії України також є таємниче отруєння кандидата в президенти України Віктора Ющенка та знищення лідера національно-демократичного руху В’ячеслава Чорновола.

7. Таємні операції розвідувальних чи інших державних сил, спрямовані на дестабілізацію чи підпорядкування іншої держави, національно-визвольного руху чи міжнародного мирного руху.

Головна таємна операція, спрямована на дестабілізацію та підпорядкування України, відбулася у лютому-березні 2014 року в Автономній Республіці Крим, внаслідок чого півострів був анексований. Окрім того, російські силовики влаштовували розстріли на Майдані.

8. Кампанії з дезінформації, створені задля дестабілізацію інших країн.

З 2014 року переважна більшість російських ЗМІ займаються навіть не дезінформацією, а прямою пропагандою, спрямованою на дестабілізацію ситуації в Україні. В Україні Росія витрачала мільярди доларів на підтримку своєї п’ятої колони та політичних рухів російського спрямування.

Російська «Нова газета» з посиланням на відомості з відкритих джерел й інформацію від російських чиновників підрахувала: Кремль за останні 20 років витратив на підкорення України $103 млрд (йдеться про період до 2014 року), $32 мільярди – на сепаратистські регіони. Детальніше про це читайте тут.

9. Продаж зброї для продовження регіональних війн та блокування політичного вирішення конфліктів.

Див. пункт №5: з 2014 року Росія відкрито підтримувала збройні формування терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР». Щоправда, зброя, швидше за все, не продавалася, а постачалася безкоштовно своїм же силовикам та найомникам, які воювали під виглядом сепаратистів проти України.

10. Скасування громадянських права і свобод, положень конституції та законів під приводом протидії тероризму.

У Росії сьогодні вже закриті всі опозиційні ЗМІ, тим, хто працює, наказано: у висвітленні бойових дій в Україні посилатися лише на офіційні російські джерела. Минулого тижня в Росії було заблоковано фейсбук. Прийнято закон, який передбачає кримінальну відповідальність за «хибну» інформацію про російських військових в Україні. Тобто за повідомлення про справжню кількість загиблих солдатів в Україні, журналіст або блогер може потрапити за грати, адже тамтешня влада досі не визнає реальних масштабів воєнної катастрофи в Україні.

11. Розробка, випробування та розгортання ядерної та космічної зброї, що підвищує ймовірність геноциду та екоциду, що прирікає людство на постійний страх.

У Росії для повітряно-космічних сил розробляють авіаційну гіперзвукову ракету Х-95 великої дальності. Технічні характеристики нової ракети не наводяться, проте відомо, що гіперзвукові ракети Х-47М «Кинжал», якими були завдані удари по українських аеродромах, мають швидкість до 12 махів (1 мах – швидкість звуку, 1224 км/год) і дальність польоту понад 2 тис. км. Одне з основних вимог міноборони РФ до нової гіперзвукової ракети для повітряно-космічних сил Х-95 – ще більша швидкість i здатність вражати об'єкти на відстані не менше 5,5 тис. км.

«Для визнання будь-якої держави терористичною необхідно подати відповідний позов до Міжнародного суду ООН в Гаазі. Як, наприклад, позов України щодо порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Після позитивного рішення суду країна офіційно визнається терористичною державою, на неї накладають певні санкції. Які саме – навіть важко уявити. Але явно це будуть санкції не економічного, а політичного характеру», – розповідає «Главкому» колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За його словами, українські дипломати та юристи вже працюють над складанням такого позову. І якщо Міжнародний суд його ухвалить і винесе рішення на користь України (на жаль, сам процес може тривати кілька років), це буде небачений у світовій історії випадок.

Поки що у світі офіційно терористичних держав немає, є лише чотири держави – спонсори тероризму. Це Куба, Іран, Сирія та КНДР. Раніше у списку були ще Ірак, Лівія, Народна Демократична Республіка Ємен (країна виключена зі списку у зв'язку з тим, що припинила існування) та Судан.

Так що Росія має всі шанси впасти ще нижче, і переплюнути існуючі країни-ізгої за своєю відмороженістю. Щоправда, визнання РФ на світовому рівні терористичною державою навряд чи щось вже додасть до іміджу країни-агресора, на якій вже давно тавра ніде ставити

Нагадаємо, що в понеділок 7 березня у Міжнародному суді ООН розпочалися слухання за позовом України проти Росії у справі щодо звинувачень в геноциді. «Росія маніпулює міжнародним правом та, зокрема, Конвенцією від 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яка є фундаментальним міжнародним договором у сфері захисту прав людини, та використала її для збройної агресії проти України», – заявили в Міністерствi іноземних справ.

Андрій Кузьмін, «Главком»