Опалювальний сезон. Коболєв і Маркарова гарантують: буде тепло, але дорого

15 жовтня в Україні традиційно стартує опалювальний сезон. Проте у кожному регіоні органи місцевого самоврядування самі визначають дату подачі тепла  в залежності від погоди. А вона останніми днями ставить температурні рекорди і дозволяє потішитись сонячним бабиним літом. Водночас станом на кінець минулого тижня існувала загроза, що чотири десятки міст будуть позбавлені теплопостачання через борги комунальних підприємств перед «Нафтогазом України».  Список боржників є відкритому доступі.

Мешканці усієї держави можуть перевірити, чи не входить їх постачальник до переліку боржників, просто зараз:

Щоб відновити постачання блакитного палива, рівень розрахунків підприємств не повинен опускатись нижче 90%.

Ключове питання для усіх споживачів: чи подорожчає газ і чи виростуть ще більше тарифи на опалення та гарячу воду?  Газовий монополіст не став заспокоювати: ціни таки підуть вгору,  запевнили керівники «Нафтогазу». «Вже у жовтні газ може різко подорожчати. А до кінця опалювального сезону ціна для кінцевого споживача, за прогнозами експертів, збільшиться з 6 до 8,5 грн за кубічний метр – на це вказують поточні біржові прогнози, - попередив глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв. – Якщо буде переривання транзиту російського газу (з 2020 року – «Главком»), то через кризу поставок ціни можуть зрости ще більше».  «Главком» вже писав про те, що кінцева мета монополіста – вже з 1 листопада продавати газ населенню  по 9,7 тис грн за тисячу кубометрів – це на 50% вище, ніж коштував газ у вересні (6,4 тис грн. за тис куб м).

Варто нагадати, аби стримати ріст цін, цього міжсезоння у підземні сховища закачано рекордні обсяги газу. Паливо це закуплене за низькими цінами на європейському ринку.  До прикладу, 10 жовтня на європейському хабі  TTF  ціна впала до $162 за тисячу кубів (це приведена вартість до кордону України – розрахунки Української енергетичної біржі (УЕБ), а українцям «блакитне» паливо вже пообіцяли продавати майже по $347, тобто більш ніж удвічі дорожче!

Високі тарифи відстоює  Мінфін

В унісон з топ-менеджером «Нафтогазу» робить прогнози і міністерка фінансів Оксана Маркарова. «Тарифи на житлово-комунальні послуги в Україні знижуватися не будуть! Питання в ринковому утворенні тарифів…  Якщо ціна на газ є ринковою, то уряд тим, хто потребує допомоги, повинен надавати  субсидії. А люди, які живуть у великих будинках мають платити чесну ціну, а не бути теж субсидійованими», – пояснила урядовець. Вона наголосила, що зараз в Україні діє «несправедливий» механізм встановлення цін на газ для населення. «Уряд працює над тим, щоб  на комунальні послуги  витрачалось не більше 15% від доходів сім’ї», - пообіцяла Маркарова.

Платити не більше 15% - привабливо, але це лише обіцянка, а от щодо субсидій – так їх вже давно всім, хто потребує,  не вистачає, а тепер у проекті державного бюджету на 2020 рік обсяг цих виплат урізали до 47,6 млрд грн (в 2019-му – 55 млрд).  І це при тому, що коштів на оплату газу навіть при нинішніх цінах споживачам бракує. Свідченням цьому є обсяги боргів перед газовим монополістом.

Тлумачення принципів  тарифної політики на теплі послуги у виконанні міністра Маркарової також викликає питання: адже саме завдяки переходу на ринкові механізми ціноутворення вартість газу і теплих послуг, зважаючи на кон’юнктуру ринку блакитного палива, мали б знижуватися!  Але пояснення цьому просте: міністра більше цікавлять не проблеми населення, а як і чим наповнити бюджет. Відомо, що саме НАК «Нафтогаз України» є найбільшим платником податків – лише за дев’ять місяців 2019 року підприємства групи «Нафтогаз» сплатили до державного та місцевих бюджетів 83,7 млрд грн податків та дивідендів. В основному це кошти, отримані від побутових споживачів!

Ціни на газ для населення зрівняються з цінами для промисловості

Минулого опалювального сезону, коли на європейському ринку газу ціни вже почали падати,  «Нафтогаз» тримав планку: монополіст продавав свій ресурс для промислових підприємств  по 12-15 тис. грн за тисячу кубометрів. Звісно, населення не витримало б такого навантаження, тому й було запроваджено штучне стримування ціни на українському ринку газу. Цього року ситуація змінилася: «Нафтогаз» нарешті вийшов на біржові торги, а там завдяки більш дешевому  імпортному  ресурсу ціни постійно падають, тому можливості для цінових маніпуляцій різко скоротилися. 

Що ж мала на увазі Оксана Маркарова, пояснюючи, що комунальні тарифи знижуватися не будуть через перехід на ринкові механізми ціноутворення?  Справа в тому, що з 1 січня 2020 року ціна газу для населення має зрівнятися з ціною для промисловості,  адже з нового року закінчує дію минулорічна постанова Кабміну №867 про покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на «Нафтогаз» з метою стримування зростання ціни для побутових споживачів. А відтак,  монополіст  отримає право продавати газ побутовим споживачам не вище середньоарифметичної ціни для промисловості, яка формується на Українській енергетичній біржі (УЕБ), де продають газ власного видобутку, а також імпортоване з європейських хабів паливо.  

У проекті фінплану «Нафтогазу» на 2019 рік, поданому у липні до Кабінету міністрів (після чергового доопрацювання на вимогу уряду Гройсмана), з 1 листопада планувалося збільшити ціну газу для побутових споживачів до 9650 грн за тисячу кубометрів (у вересні – 6,4 тис грн). Але новий уряд  відмовився приймати цей документ.   «Зараз «Нафтогаз» розробляє новий проект фінансового плану на 2019 рік , а також на 2020-й. Ці документи відповідатимуть новим ринковим умовам», - запевнив «Главком» голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв. При цьому топ-менеджер не уточнив, якою буде ціна газу для теплокомуненерго з настанням опалювального сезону.  «Ціна на жовтень буде визначена урядом приблизно 15 жовтня», - обіцяв Коболєв.

Отже, до нового року ще діятиме вищезгадана постанова Кабміну №867 – там визначені маркери, до яких прив’язана ціна для побутових споживачів. Визначальним є імпортний паритет,  ціна імпортованого в Україну газу.  Тому ніяких підстав  для різкого подорожчання газу, про що стверджує Коболєв, поки що немає. Крім імпортного паритету, гарантією стабільної ціни мають стати  рекордні обсяги палива, закачаного у підземні газові сховища. Мова про 21 млрд кубометрів. Це найбільший рівень запасів за останні дев’ять років. Закупівлі імпортного газу проведені в період цінового падіння на європейських хабах, що розпочалося ще у жовтні 2018 року.

Імпортний паритет не завжди на користь українським споживачам

За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, середня ціна імпорту газу в Україну у вересні впала на 2% порівняно з серпнем - до близько  $175 за тисячу кубометрів (приблизно 4,3 тис грн). І хоча виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко стверджує, що середня митна вартість газу не є репрезентативною, все одно її величина майже вдвічі нижче порівняно з тією, яку обіцяє споживачам очільник «Нафтогазу». З проханням пояснити такі розбіжності «Главком» звернувся до аналітиків Української енергетичної біржі (УЕБ).

«У різних постачальників – різні цінові пропозиції. Наприклад, за даними Expro Gas&Oil, наприкінці  вересня в Україну було імпортовано газ по $167, $185, $214 за тис  куб метрів. В структурі ціни закладено такі компоненти: ціна постачальника, вартість транспортування (доставка через Словаччину до України - близько $27 – «Главком»), торгова націнка  трейдера. Як бачимо, діапазон цін дуже великий. Також на ціну впливають умови контрактів. Вони можуть бути короткострокові чи довгострокові, укладені раніше за цінами, які були актуальними на момент підписання договору», - повідомили в УЕБ.

«Щоб краще орієнтуватись в питанні  імпортних цін, варто подивитись на ситуацію на хабах сусідніх країн - в Польщі чи Угорщині. До прикладу, спотові ціни на хабі у Польщі зараз складають близько $125 за тис кубометрів, в Угорщині – близько $150 - це мінімальні ціни, до яких  додаються інші витрати. Якщо це довгострокові контракти, укладені раніше, ціна може бути вищою», - пояснили експерти УЕБ  коментарі «Главкому».  

Вартість газу на українському ринку також прив’язана  до європейських хабів, а відтак на УЕБ ціна газу стрімко йде донизу.  Починаючи з жовтня 2018-го по жовтень 2019-го середньозважена ціна на УЕБ впала  з 12,4 тис грн до 5,2 тис грн (з ПДВ) за тисячу кубів –  це еквівалент $210. Але в жовтні ціни, за якими «Нафтогаз» продає паливо на УЕБ, почали зростати, тоді як на європейських біржах вони й далі продовжують падати і бити нові рекорди. Особливості українського ринку зумовлені тим, що  «Нафтогаз» повністю контролює ціну імпортованого  газу, а точніше, маніпулює нею.

Декілька років тому  «Нафтогаз» викупив всі потужності на поставку газу в Україну через Словаччину. І тепер компанії-імпортери змушені звертатися до монополіста, аби отримати потрібні їм потужності. Право викупу надається тим, хто лояльний до політики газового монополіста, а вона спрямована на штучне збільшення ціни імпортного газу за рахунок різних донарахувань, які, до речі, осідають в офшорах. Схоже, між імпортерами є змова, спрямована на створення штучного дефіциту газу - тоді ціна газу власного видобутку (його собівартість - $47) підтягується до ціни імпортованого. Заручники у цій ситуації – промислові та побутові споживачі, адже ціна газу на УЕБ  значно вища, ніж в європейських країнах.

Крім того, «Нафтогаз» продає свій газ споживачам на декілька сотень гривень дорожче, ніж середньозважена ціна на УЕБ: у жовтні ціна з передоплатою – майже 5,9 тис грн (це $240), без передплати – понад 6,5 тис грн ($267). Водночас середньозважені ціни за результатами торгів на УЕБ  11 жовтня були менше ніж 5,2 тис грн. ($210). Але Антимонопольний комітет та правоохоронні органи цього не помічають.

Наталка Прудка, «Главком»