Подорожчання замість здешевлення: як «Нафтогаз» націлився піднімати ціну на газ

1 жовтня «Нафтогаз України» піднімає ціни на газ для промисловості, а відтак, подорожчає блакитне паливо для населення та підприємств теплокомуненерго. В залежності від обсягів закупівлі та умов оплати, «Нафтогаз України» пропонує ціни приблизно від 4,9 тис грн до 5,5 тис грн за тисячу кубометрів (без ПДВ та витрат на його транспортування магістральними та розподільними трубопроводами).  Доречно нагадати, що в минулий опалювальний сезон, коли на європейському ринку газу ціни пішли вниз, «Нафтогаз» продавав свій ресурс для української промисловості  по 12-15 тисяч гривень за тисячу кубометрів.

Якщо ж врахувати, що з січня 2020 року - відповідно до минулорічної урядової постанови  №867 про покладення спеціальних обов’язків (ПСО) - монополіст  отримає право продавати газ побутовим споживачам  не вище середньоарифметичної ціни для промисловості,  то цілком зрозумілими виглядають плани «Нафтогазу» підняти ціни для населення відразу на 50% - до майже 10 тис грн за тисячу кубів. І що важливо, це корелює з вимогами МВФ. «Главком» писав про те, що меморандум про співпрацю з Міжнародним валютним фондом вимагав ще з 1 травня цього року підвищити ціну населенню до понад 9851 грн за тисячу кубометрів. Але в розпал виборчих перегонів вдалося уникнути шокуючого удару по гаманцю пересічного українця. 

Нині ж Україна домовляється з МВФ про нову трирічну програму кредитування на $5 млрд, але уряд жодним словом не обмовився, чи погоджено з кредитором ціну газу для населення. Водночас місія поїхала з України.

Що приховує уряд?

Якою буде ціна газу для побутових споживачів в опалювальний сезон? Представники нового уряду відмовляються робити  цінові прогнози  і це насторожує, адже в уряді добре знають про наміри «Нафтогазу України» збільшити з 1 листопада ціну газу до 9650 грн за тисячу кубометрів (у вересні – 6,5 тис грн). Саме така ціна закладена у проекті фінплану «Нафтогазу» на 2019 рік, поданого після чергового доопрацювання до Кабінету міністрів. Цей документ є також і в розпорядженні «Главкома». 

(для перегляду натисніть на зображення)

«Цікаво, чи державний регулятор (НКРЕКП) та Кабмін погодяться на цей «разводняк», - ділиться враженнями  у Фейсбуці експерт з енергетичних питань Володимир Омельченко, реагуючу на розміщену там інформацію про заплановане зростання на 50%  вартості газу для населення. 

«Главком» також довго сподівався почути відповідь від керівництва Кабміну на запитання, чи затвердить  уряд поданий «Нафтогазом» проект фінплану на 2019 рік, а чи, можливо, є    зауваження? Але даремно, адже в уряді порадили звернутися  до міністерства  розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.  «Главком» звернувся, а там відправили назад до Кабміну. Не відповідає і «Нафтогаз ».  Відреагували на поставлені запитання лише в міністерстві енергетики та довкілля – там підтвердили наявність зауважень до проекту фінплану, останнє з яких було 1-го серпня, тобто, зауваження уряду Гройсмана. 

«Основними зауваженнями Міненерговугілля до проекту фінансового плану НАК «Нафтогаз України» на 2019 рік були питання оптимізації витрат НАК «Нафтогаз України», обсяги видобування природного газу АТ «Укргазвидобування», ціни на природний газ для побутових споживачів, дивідендна політика», - повідомили «Главкому»  в профільному міністерстві.

(для перегляду натисніть на зображення)

Схоже, що Кабмін не визначився, або ж приховує від громадськості свої наміри щодо проекту фінплану на 2019 рік (читай щодо ціни газу для населення). Якщо у листопаді не зросте ціна  імпортованого газу, то «Нафтогаз» не зможе підняти ціну для населення за нині чинної постанови КМ №867 про ПСО. Але ж з 1 січня ця постанова закінчує дію, а відтак, ціна газу для населення має зрівнятися з ціною для промисловості. Тому питання лише в тому, коли саме монополіст збільшить ціну для населення – з 1 листопада, чи з 1 січня?

В експертному середовищі переконують, що лише публічне висвітлення цієї теми може зупинити наміри газового монополіста. В разі подорожчання газу, будуть і надалі нагромаджуватися борги, адже  субсидій вже давно на всіх не вистачає, а в бюджеті на 2020 рік кошти на субсидії зменшено до 47 млрд грн. До того ж,  президент  Зеленський неодноразово обіцяв знайти можливість знизити  тарифи на комунальні послуги населенню, які напряму залежать від ціни газу. І «Нафтогаз» має таку можливість, але планує робити все навпаки. Тому поданий на затвердження документ стане своєрідним тестом на визначення, чи справді обіцянки нової влади не розходяться з ділом?

«Главком» писав про те, що фінансовий план «Нафтогазу» на 2019 рік, який має бути  погоджений урядом, неодноразово відправлявся на доопрацювання через  неврегульованість низки позицій цього проекту. Але менеджмент «Нафтогазу» ігнорував більшість  зауважень уряду Гройсмана, тому документ і досі не ухвалений. Цьогорічний фінплан, схоже, повторить долю фінплану-2018, який  неодноразово повертався із суттєвими зауваженнями, оскільки він значно погіршував фінрезультати діяльності холдингу та містив значний прихований дефіцит коштів внаслідок необґрунтованих витрат. Тому фінансовий план «Нафтогазу» на 2018 рік і досі не затверджено.

Підстав для подорожчання газу для населення не існує

Щоб в опалювальний сезон утримати ціну газу від зростання, у підземні газові сховища цього року Україна закачала рекордні обсяги газу – майже 20 млрд кубометрів - це найбільший рівень запасів у сховищах за останні 9 років. Закупівлі імпортного газу проведені в період  цінового падіння на європейських хабах, що розпочалося ще у жовтні 2018 року.

Вартість газу на українському ринку також прив’язана  до європейських хабів, а відтак, на Українській енергетичній біржі (УЕБ) ціна газу різко падає  вниз.  Починаючи з жовтня 2018-го по серпень 2019-го середньозважена ціна на УЕБ впала  з 12,4 тис грн за тисячу куб м до 5,5 тис грн (з пдв). Але «Нафтогаз» продає свій газ споживачам за завищеною ціною – на декілька сотень гривень дорожче, ніж середньозважена ціна на біржі. 

«Причина в тому, що ціну імпортованого  газу повністю контролює «Нафтогаз», тому що ця компанія викупила всі потужності на поставку газу в Україну через Словаччину. І тепер компанії-імпортери мають у «Нафтогаза» купити потрібні їм обсяги потужності. Отже, в Україні  діє штучний ринок імпортного газу. До прикладу, купуючи  газ на європейському хабі по $110 за тисячу кубів, в Україну він ввозиться по $190. Різниця $80, з яких доставка через Словаччину до України - не більше $27. Де осідає решта $53, чому вони не доходять до України? Схоже, між імпортерами є змова, щоб був дефіцит імпортного газу - тоді ціна газу власного видобутку буде підтягуватися до ціни імпортованого. А заручником стає промисловість, адже ціна газу для неї дорожча, ніж в європейських країнах», - повідомило власне урядове джерело  «Главкома», акцентуючи, що в Україні не працює Антимонопольний комітет та правоохоронна система. – «Водночас через низькі тарифи для операторів розподілу фактично доведена до колапсу розподільча система».

Проте навіть за таких умов за минулі п’ять місяців ціна газу для населення знизилася на 25% порівняно з минулорічною, але газового монополіста це не влаштовує.

«Зараз ціна нижча, ніж рік тому. Є ризик, що зимою газ подорожчає, бо на нього збільшується попит», - заявив  голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв і закликав українців запастися газом на зиму, попередньо передплативши бажані обсяги газопостачальним підприємствам до 25 вересня (відпускна ціна «Нафтогазу» для газзбутів -  4874,42 грн за тис куб м (без ПДВ та вартості транспортування і розподілу).

В дійсності ж немає підстав для подорожчання газу, про яке попереджає Коболєв. Ще в липні  попередній уряд зобов’язав  «Нафтогаз» закачати по прийнятній ціні в українські сховища не менше 20 млрд кубометрів газу.  Зроблений запас дозволяє утримати ціну від зростання в опалювальний сезон,  тому уряд мав би стримати зажерливі апетити менеджменту «Нафтогазу». «Ці 20 млрд кубометрів можна буде використати в осінньо-зимовий період і не підвищувати ціну для споживачів» - за місяць до відставки попередив українців прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Якщо ж уряд Гончарука затвердить поданий фінплан на 2019 рік, тоді ціни на газ для населення зростуть до 9650 грн за тисячу кубометрів, і тоді прибуток від реалізації кожної тисячі кубічних метрів становитиме 1700 грн. І цей прибуток залишиться безпосередньо в розпорядженні апарату  управління «Нафтогазу» - це 8 членів наглядової ради, 4 члени правління та один керівник (Андрій Коболєв).

Менеджмент «Нафтогазу» маніпулює з прибутками

Розрахунки свідчать: в разі зростання ціни газу для населення на 50%, реальний плановий валовий прибуток апарату управління «Нафтогазу» в 2019 році складе не 47,8 млрд грн, як це вказано в проекті фінплану на 2019 рік, а  70,3  млрд грн, в тому числі:

• від транзиту газу – 37,8 млрд грн;

• від реалізації газу – 32,5 млрд грн.

Варто порівняти розміри валового прибутку, що отримують компанії «Укртрансгаз»  та «Укргазвидобування»  (з сумарною чисельністю працюючих близько 40 тис осіб) із прибутком апарату управління «Нафтогазу», де працює менше однієї тисячі осіб (942 ос).

Цілком очевидно, що керівництво «Нафтогазу»,  формуючи фінансовий план компанії на 2019 рік,  вдається до відвертого маніпулювання даними, свідомо вводить в оману наглядову раду, яка, схоже, не здатна перевірити елементарні розрахунки, закладені у фінплані, тому погоджує такий план без жодних зауважень і спрямовує його на затвердження до Кабінету міністрів – єдиного акціонера газового монополіста.

Доцільно нагадати: щорічне зростання зарплат топ-менеджерів НАКу стало можливим завдяки різкому подорожчанню газу, що призводить до зростання оборотів «Нафтогазу». Саме до цього показника  уряд Яценюка ще у 2015 році  прив’язав розмір зарплат управлінців державних акціонерних компаній. Водночас нафтогазовий комплекс  демонструє виробничий спад: провалено програму видобутку газу, за три роки так і не проведено анбандлінг, який передбачає реструктуризацію «Нафтогазу» і відділення з його складу газотранспортної системи, яка приносить «Нафтогазу» найбільші прибутки. За період керівництва компанією Андрієм Коболєвим виплати топ-менеджменту зросли, з урахуванням планів на 2019 рік, у 128 разів!

• у 2014 – 6,4 млн грн;

• у 2017 – 179,5 млн грн;

• у 2018 – 681,7 млн грн;

• план 2019 – близько 820 млн грн.

В поданому до Кабміну проекті фінплану-2019 пропонується виплатити середньомісячну зарплату кожному члену наглядової ради по 395 тис грн (всього 8 членів); кожному члену правління – по 1,8 млн грн (всього 4 члени), а зарплата керівника взагалі не вказана. Не вказані також і преміальні  управлінців, які в рази перевищують їх зарплати.

«Нафтогаз» мінімізує дивіденди до державного бюджету

Згідно проекту фінансового плану на 2019 рік, основними видами діяльності, що формують прибуток НАК «Нафтогаз України», є транзит газу та реалізація газу для споживачів України. При доходах від транзиту газу 73,4 млрд грн валовий прибуток апарату управління «Нафтогазу» від транзиту складає 37,8 млрд грн, а  рентабельність за валовим прибутком – понад 106%.

Що стосується реалізації газу, то проектом фінансового плану «Нафтогазу» на 2019 рік закладено ряд маніпуляцій, основною метою яких є заниження валового прибутку від реалізації газу та, відповідно, заниження одного із основних показників (КРІ) менеджменту національної компанії та зменшення бази для нарахування дивідендів, що мають спрямовуватися до державного бюджету.

Фінансовим планом на 2019 рік передбачено отримання валового прибутку від реалізації газу на суму 10,4 млрд грн. За підсумками 2018 року валовий прибуток від реалізації газу склав 8,4 млрд грн. Викликає подив порівняння структури валового прибутку від реалізації газу у 2019 та  2018 роках.

Перш за все виникає запитання - яким чином у проекті плану 2019 року валовий прибуток від реалізації газу для промисловості (не для ПСО) зменшився в 4,4 раза (із 7 млрд грн до 1,6 млрд грн). Можливо «Нафтогаз» значно зменшив обсяги реалізації газу для промисловості? Але згідно того ж таки проекту фінплану, у 2019 році для промисловості планується реалізувати 3,1 млрд куб м газу, при цьому такий показник у 2018 році склав 3,9 млрд куб м. Тобто планове зменшення обсягів реалізації складає близько 26%. Тоді звідки ж взялося падіння планового валового прибутку в 4,4 раза?

Відповідь проста. Справа в тому, що проект фінансового плану НАК «Нафтогаз України» на 2019 рік розраховано виходячи із середньої ціни закупівлі імпортованого природного газу $245 за тисячу кубометрів (з урахуванням вартості входу в ГТС України – $6,28  за тис куб м) та валютного курсу - 28,2 грн за один долар  США. Зазначені показники значно завищують витратну частину фінплану «Нафтогазу», адже вони завищені.

При цьому дохідна частина від реалізації газу  розрахована «Нафтогазом» виходячи із фактичних цін реалізації, що діяли до липня 2019 року (тобто, на момент подачі фінплану до Кабміну) та прогнозованого значного збільшення цін на 4 квартал 2018 року лише для потреб населення (ПСО).

Водночас  такі фактичні ціни реалізації не мають нічого спільного із вищезазначеним середньорічним курсом гривні (28,2 грн за один долар, тоді як в дійсності він на 2 грн нижчий) та середньою ціною закупівлі імпортованого природного газу ($245 за тис куб м) – вище вже згадувалося, що ціни на європейських хабах впали нижче $200-210  за тисячу кубів газу.

Враховуючи динаміку цін на імпортований газ на  вересень 2019 року, коли основні обсяги імпортованого газу вже були закуплені (і закачані в підземні сховища),  середня ціна закупівлі імпортного газу (з урахуванням вартості входу в ГТС України – $6,28 за тис куб м) була не більше $210  за тисячу кубометрів, а середній курс закупівлі валюти складала менше 27 грн за долар США.

Якщо врахувати зазначену середню ціну закупівлі імпортного газу ($210 за тисячу куб м) та середній курс закупівлі валюти (27 грн за долар  США) та виходячи із тих цін реалізації, які «Нафтогаз» заклав у проект фінансового плану, валовий прибуток від реалізації газу становитиме не 10,4 млрд грн, а в три рази (або на 22,1 млрд грн) більше - 32,5 млрд грн. При цьому структура валового прибутку від реалізації газу матиме такий вигляд:

З графіка видно, що валовий прибуток від реалізації природного газу для промисловості (не для ПСО) зменшиться не в 4,4 рази, а лише на 25%, що повністю відповідає зменшенню обсягів реалізації газу для цієї категорії споживачів.

Зовсім інша справа з порівнянням валового прибутку від реалізації газу для потреб населення (ПСО). Як видно із графіка, у разі застосування реального курсу гривні та середньої ціни закупівлі імпортного газу, валовий прибуток від реалізації газу для потреб населення збільшиться в 19 разів або на 25,5 млрд грн.

Таке зростання обумовлене в першу чергу тим, що згідно проекту фінплану, «Нафтогаз»  планує збільшення цін реалізації природного газу для потреб населення з 1 листопада 2019 майже на 50% - до 9650 грн за тисячу кубометрів. Але ні населення, ні державний бюджет від цього не виграє. Зате адміністративні витрати «Нафтогазу», де працює лише 942 особи, в 2019 році зростуть на 748 млн грн (на 18%) і складуть майже 5 млрд грн (точніше 4,953 млрд грн).

Отже, заради цих 5 млрд грн газовий монополіст підготував сюрприз українцям до опалювального сезону – ціну газу майже по 10 тис грн за тисячу кубів. Тепер слово за новим Кабміном.

Наталка Прудка, для «Главкома»