Навіщо Гриценку союз з Садовим?

Андрій Садовий після довгих перемовин сьогодні таки зважився і знявся з президентських виборів на користь Анатолія Гриценка. Сталося це за тиждень до «часу Ч» - 7 березня, коли кандидати в президенти ще встигають знятися з виборів і не потрапити до бюлетенів.

Перемовини про висунення єдиного демократичного кандидата між цими двома політиками йшли давно, але раніше мер Львова навідріз відмовлявся знімати кандидатуру на користь більш рейтингового наразі Гриценка. І от зранку в четвер, 28 лютого, у «фейсбуці» Садового з’явився «тізер» – дуже зобов’язуюча заява зі згадкою про єдиного кандидата від демократичних антикорупційних сил. Садовий заявив, що очікує на останні результати соцопитувань, які і стануть «вирішальними для подальших дій».

Відсоток до відсотка

Тут варто нагадати, що ще в жовтні минулого року між «Самопоміччю» Садового та партією «Демальянс» була укладена угода, за якою в строк не пізніше 28 лютого 2019 року сторони зобов’язувалися підтримати єдиного кандидата в президенти від «проукраїнських неолігархічних демократичних сил» (включаючи партії «Самопоміч», «Демальянс», «Громадянську позицію», політичну ініціативу Святослава Вакарчука, у разі його балотування на посаду президента). Єдиного кандидата планувалось визначити шляхом проведення опитувань провідними соціологічними інститутами.

І от цей день настав.

Гриценко на вчорашню заяву Садового відреагував миттєво, анонсувавши їхню зустріч та прийняття «важливого і відповідального» рішення. Зустріч дійсно відбулася в одному з ресторанів на Подолі, де у кандидатів розташовані штаби, але на всі питанняжурналістів щодо її результатів парочка відбивалася жартами. Згодом Гриценко написав: «Як тільки в нас буде спільно узгоджене рішення, воно одразу буде оприлюднене, так само спільно. Односторонніх коментарів не буде, так ми з Андрієм Івановичем домовилися. Дайте нам шанс і дайте нам час – щоби твердо вийти на переможний формат».

Останнє соціологічне дослідження КМІСу давало цим двом такі рейтинги: Гриценку – 3,4% та 6,4% серед тих, хто визначився, Садовому – 1,3% та 2,4% відповідно. В опитуванні Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка та центру «Соціальний моніторинг» справи у них йдуть дещо краще: Гриценко – 6,3% (8,8%), Садовий – 2,9% (4%). Але навіть якщо математично об’єднати ці показники, до виходу у другий тур такому єдиному кандидату далеченько. Втім апологети об’єднання вірять, що воно дасть неабияку синергію і показники підтримки різко рвонуть вгору. Особливо якщо вдасться вмовити зняти свою кандидатуру Ігоря Смешка, електорат якого перетинається з Гриценком, та інших кандидатів калібром поменше.

Очікувалось, що Садовий та Гриценко оголосять про свій союз вже у четвер в вечірній телепрограмі «Право на владу», куди вони обидва були запрошені. Проте Садовий в ефірі заявив, що взяв час до першої години п’ятниці, 1 березня – він очікував на результати львівської соціологічної агенції «Фама». Виявилось, що вони не сильно відрізняються від інших – згідно з дослідженням, рейтинг Садового вдвічі менший, ніж у Гриценка. Проте соціологи дещо підсолодили цю пігулку Садовому, порахувавши, що він обігнав Гриценка за рівнем довіри – 40,5 % проти 38,7 %.

Гриценко як потяг для «Самопомочі»

Щоправда, таке об’єднання матиме і неабиякі ризики для Гриценка. Садовий каже, що у них поки нема ніяких домовленостей. Але, за інформацією «Главкома», львівський мер наполягає, аби на парламентські вибори нові партнери йшли спільним списком саме на базі «Самопомочі». Цю президентську кампанію Садовий розглядає саме як спосіб витягнути свій партійний проект з того електорального болота, в якому він зараз перебуває – 2% підтримки (3,7% серед тих, хто визначився) за даними КМІСу.

«Самопоміч», яка в 2014-му набрала 11%, наразі навіть не долає 5%-й бар’єр. Запит на нові обличчя, яким свого часу пояснювали феномен «Самопомочі», тепер адресовано до інших політсил. І Садовий, який веде креативну та дещо провокативну кампанію, намагається повернути свого виборця. Крім своєї особистої підтримки Садовий може запропонувати більш-менш розгалужену у порівнянні з віртуальною «Громадянською позицією» Гриценка партійну структуру, яка матиме більше можливостей захищати результати.

Апетити Садового теж не слід недооцінювати. Якщо домовленості про спільний похід на парламентські вибори будуть досягнуті, вже зараз постає питання, як формувати список – «по-чесному чи по справедливості». У Садового є схудла парламентська фракція в 25 осіб, і діючі депутати не можуть не розуміти, що в об’єднаній команді не всім з них вистачить місця. Бо в штабі Гриценка тепер заправляють такі персонажі як Микола Томенко, Віктор Чумак, Микола Катеринчук. І всі вони вимагатимуть місця в прохідній зоні списку не тільки для себе, а й для своїх людей. До Гриценка може долучитися і трійця «єврооптимістів», які 28 лютого заявили про вихід з фракції Блоку Порошенка. Світлана Заліщук вже в його команді як майбутній міністр закордонних справ. А ще ж є багато перевірених кадрів та спонсорів Анатолія Степановича, які розраховують мандат у майбутньому. Та і сам Садовий, для якого ця каденція львівського мера – остання, навряд чи тепер погодиться на 50-й рядок і виборчому списку, як це трапилось в 2014-му.

«Самопоміч» вже розкололась у питанні можливого зняття Садового на користь Гриценка. Так, нардеп Єгор Соболєв запевнив «Главком», що на сто відсотків підтримує цю ідею і вважає, що єднатися треба було ще восени. А от віце-спікер Оксана Сироїд зовсім протилежної думки: «Я вважаю, що Андрій Садовий є сильнішим кандидатом з огляду на лідерство, команду, і на бачення держави попри поточні рейтинги».

Завоювавши підтримку Садового, Гриценко отримує ілюзорну перспективу зачепитись за другий тур та лояльне ставлення його медіаресурсів Садового. Але навіщо Анатолію Степановичу такий партнерський тягар на парламентських виборах, якщо його політсила, на відміну від проекту Садового, долає прохідний бар’єр без сторонньої допомоги, незрозуміло. Так що є сумніви, що всі нинішні перемовини та домовленості за чашкою кави виявляться остаточними.

Павло Вуєць, «Главком»