Чорноморська конференція з безпеки: підтримка на словах, неготовність до сміливих кроків на ділі

15 квітня у столиці Болгарії Софії у рамках Кримської платформи пройшла Друга Чорноморська конференція з безпеки, в якій взяли участь делегації з 42 країн і восьми міжнародних організацій. Захід був організований спільно міністерствами закордонних справ і оборони Болгарії та України у партнерстві українським з Центром оборонних стратегій. Основними темами обговорення стали спільні дії заради безпеки у складному геополітичному ландшафті, військова стратегія України для перемоги у битві за Чорне море та участь міжнародних організацій для забезпечення стабільності у ньому.

З побаченого і почутого на конференції, загалом, можна зробити два основні висновки.

На рівні декларацій: Україна надалі у фокусі

Перший висновок – конференція виконала свою функцію збереження у фокусі уваги міжнародної спільноти теми російської військової агресії проти України, зокрема у Чорному морі, а також необхідності продовження всебічної підтримки нашої держави. Про це говорить як широке міжнародне представництво на заході, так і заяви, які робились його учасниками.

«Тільки поразка Росії та повне відновлення суверенітету та територіальної цілісності України принесе Чорноморському регіону стабільність, безпеку та перспективу потужнішого економічного розвитку. Україна може досягти такого результату за достатньої підтримки. Щоб наблизити цей момент, нам терміново потрібні додаткові комплекси ППО Patriot та інші передові системи, зброя та боєприпаси. Я користуюся нагодою, щоб ще раз закликати всіх наших партнерів до неординарних і сміливих кроків», – зазначив під час свого відеозвернення міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Також український міністр наголосив: Росія не може бути партнером у вирішенні проблем, тому що вона сама є проблемою.

«Сьогодні немає іншої мови, яку Москва розуміє краще, ніж мова сили. Її вони поважають, все інше сприймають як слабкість», – сказав Кулеба.

Зі свого боку заступник міністра закордонних справ України Микола Точицький зазначив, що якщо міжнародна спільнота хоче відновити мир і міжнародне право, вона повинна бути єдиною і боротись.

«Не втомлюйтесь підтримувати нас, не втомлюйтесь відновлювати міжнародне право, – наголосив український дипломат, якого у цей же день було призначено заступником голови Офісу президента. 

Представники країн-партнерів України, у свою чергу, охоче запевняли, що підтримка нашої держави є для них одним з пріоритетів і що вона продовжуватиметься стільки, скільки буде потрібно. 

Так, наприклад, держсекретар США Ентоні Блінкен у своєму відеозверненні відмітив, що «союзники у Чорному морі можуть розраховувати на США і що ми (союзники) повинні продовжувати підтримувати Україну так, як ми це робили досі, щоб вона знову стала на ноги». 

Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Болгарії Стефан Дімітров зазначив, що інвестиції у безпеку Чорноморського регіону – це інвестиції в євроатлантичний простір заради миру та свободи у регіоні та Європі і що Болгарія підтримує мирну формулу президента України Володимира Зеленського. А його колега з уряду, виконувач обов’язків міністра оборони Атанас Запрянов наголосив, що Болгарія продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

Про те, що дії Росії загрожують спільній безпеці і що підтримка України є одним із пріоритетів Швеції, зазначив у своєму відеозверненні міністр закордонних справ Швеції Тобіас Білльстрьом.

«Підтримка Литвою України продовжуватиметься до тих пір, поки це буде потрібно», – сказав у відеозверненні міністр національної оборони Литви Лаурінас Кащунас, і додав, що Європа робить недостатньо для підтримки України.

«Україна повинна перемогти і для всіх нас. Ми маємо продовжувати підтримувати Київ стільки, скільки буде потрібно», – сказав у відеозверненні міністр оборони Чорногорії Драган Крапович.

Помічник генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики і планування Ангус Лапслі відмітив, що Росія не зможе виграти цю війну і що Україна переможе. Тим не менш, за його словами, міжнародній спільноті потрібно активізуватись.

«Тому наразі у НАТО ми розглядаємо ініціативу, щоб забезпечити більшу роль Альянсу в питанні координації та підтримки не тільки процесу підготовки українських сил, але й постачання їм обладнання і боєприпасів», – сказав представник НАТО.

Туреччина: все добре, але…

Другий висновок – це те, що пори велику кількість патетики і безумовно правильних слів міжнародних партнерів України про необхідність підтримки України і протидії агресивній поведінці Росії, є очевидним, що робити неординарні і сміливі кроки, до яких закликав міністр Кулеба, наймогутніший військовий альянс світу і його провідна чорноморська держава Туреччина, на сьогодні не готові. 

Так, директор з міжнародної безпеки МЗС Туреччини Басат Озтюрк також зазначив, що підтримка України є необхідною і що Туреччина робитиме це стільки, стільки буде потрібно. Однак, коли йдеться про Чорне море, всім необхідно бути реалістами щодо його характеристик, а саме, що контроль над його протоками здійснює Туреччина і що в цьому питанні вона керуватиметься механізмами, які їй надає Конвенція Монтре.

Зі свого боку, заступник головного директора з питань безпеки і оборони Міноборони Туреччини контрадмірал Рефік Левент Тезкан відмітив, що на сьогодні Туреччина не збирається міняти свою політику в Чорному морі, оскільки це небезпечно.

«Якщо буде (військова) присутність НАТО у Чорному морі і Росія здійснить атаку проти одного з кораблів НАТО, то що тоді станеться? Тоді НАТО потрібно буде відповідати Росії, а це вже означає війну НАТО проти Росії... Туреччина постійно наголошує, що більше (військових) кораблів в Чорному морі не означає більше миру. Це збільшує напругу. Росія сприймає це як загрозу. Тому Туреччина проти цього», – сказав Рефік Тезкан і додав, що будь-який крок у Чорному морі «має брати до уваги всеохоплюючі і щирі консультації серед чорноморських союзників». 

Коментуючи перспективу створення окремої чорноморської стратегії НАТО Басат Озтюрк зазначив, що така стратегія, фактично, визначена в абзаці 79 комюніке Вільнюського саміту, яка полягає в підтримці регіональних зусиль НАТО, спрямованих на підтримку безпеки, стабільності та свободи судноплавства із використанням положень Конвенції Мотре. Одним з конкретних прикладів реалізації такої стратегії він назвав турецько-болгарсько-румунську ініціативу щодо створення т.зв. Чорноморської оперативної групи з протимінної боротьби.

Важливо відмітити, що позицію Туреччини щодо питання посилення військово-морської присутності НАТО у Чорному морі і розробки чорноморської стратегії Альянсу, загалом, підтримав і високопосадовець НАТО Ангус Лапслі, адже це дає розуміння того, що позиція Туреччини є, по суті, відображенням загального консенсусу в Альянсі щодо цих питань. Зокрема, помічник генерального секретаря НАТО зазначив, що застосування Туреччиною положень Конвенції Монтре має позитивні наслідки для стратегічного балансу у Чорному морі. А одна з причин чому у НАТО досі немає конкретної чорноморської стратегії, за його словами, полягає у тому, що Чорне море вже є частиною загальної стратегії Альянсу.

Цікаво також, що представники турецького уряду у своїх виступах не знехтували можливістю покритикувати Євросоюз, зокрема, за «дискримінаційне» ставлення до їхньої країни у питанні участі в європейських оборонних ініціативах. Це, у свою чергу, вкотре показало, що єдність міжнародних партнерів України, м’яко кажучи, не є такою, як її намагаються показати у Брюсселі, Вашингтоні чи європейських столицях.

«Ми підтримуємо Україну багатьма іншими способами без зайвої реклами. Однак іноді це не всі оцінюють і розуміють. Ми навіть були виключені з багатьох проєктів Європейського Союзу, наприклад, щодо спільних закупівель боєприпасів або навіть відновлення України... Тому як ми можемо досягти єдності, якщо одного союзника виключають союзники ЄС, які фактично також є нашими союзниками по НАТО? Якщо деякі союзники накладають санкції на інших союзників, обмежують ставлення до них інших або погано ставляться до них на інших форумах, ми не можемо досягти справжньої єдності», – зазначив Басат Озтюрк.

«Ми підтримуємо співпрацю з Україною на двосторонній основі. Але для успіху у війні критичним є довготермінове виготовлення озброєння. Через, на жаль, вибірковий підхід ЄС до Туреччини, наш ОПК, який постійно розвивається, був нечесно відставлений у сторону... Відтак дискримінаційний підхід ЄС до тих, хто не є його членами, негативно впливає на практичну підтримку України», – підтримав колегу Рефік Тезкан. 

Ігор Федик, для «Главкома»