«Про мене кажуть, що я стерва». Шлях судді Богомолової, яка працювала на ФСБ

Ранок 8 травня. Вища рада правосуддя (ВРП). Вдруге за тиждень на «килимі» в установі, яка проводить чистки судової системи, стоїть голова Полтавського районного суду Лариса Богомолова. Її підозрюють у державній зраді. Напередодні члени ВРП надали згоду на її тримання під вартою. Цього разу розглядалося клопотання заступника генпрокурора про тимчасове відсторонення одіозної судді.

Рішення не забарилося: всі присутні члени Вищої ради правосуддя одностайно погодилися з позицією слідства. На два місяці судді Богомоловій заборонено слухати справи і виносити рішення. Вже за  годину після вердикту ВРП система авторозподілу справ відправила в «бан» суддю Ларису Богомолову.

10 травня запорізький суд арештував підозрювану суддю.

«Я знаю полгорода…»

До початку повномасштабної війни суддя Лариса Богомолова 21 рік трудилася у Бердянському міськрайонному суді Запорізької області. Однак на початку травня 2022-го переїхала до Полтави. Голова Верховного суду Всеволод Князєв, який на той час виконував функції непрацюючої ВРП, оформив переїзд Богомолової «відрядженням до Полтавського районного суду для здійснення правосуддя».

За пів року з «чужачки» суддя Богомолова несподівано стала головною у полтавському суді. 2 листопада новоспечені колеги обрали її головою суду.

«Кілька місяців пропрацювала і її обрали головою суду. При цьому вона нова людина у колективі Полтавського районного суду, мало хто з тутешніх суддів бодай щось про неї знав, – ділиться з «Главкомом» міркуваннями суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник. – Як мені розповіли обізнані люди, на момент обрання Богомолової головою суду кілька суддів ішли у відставку. Ті судді, котрі лишилися, не ризикнули поборотися за керівну посаду. Тепер історія з держзрадою, яка інкримінується Богомоловій, кидає тінь і на суддів, котрі її підтримали».

Якщо вірити слідству, то Лариса Богомолова прибула до Полтави з окупованого РФ Бердянську вже під контролем ворожих спецслужб. На початку весни минулого року горе-суддя погодилася на співпрацю з окупантами. На виконання завдання кураторів жінка здійснювала збір та передачу даних щодо переміщення українських військових на території Донецької області. Також забезпечувала ворога інформацією щодо проукраїнськи налаштованих працівників правосуддя; надавала окупантам допомогу у формуванні штату так званого підрозділу «министерства чрезвычайных ситуаций россии».

10 травня цього року СБУ оприлюднила аудіозаписи розмов судді Богомолової з представником ФСБ. Вона «злила» ворогу дані про бійців полку «Азов», котрі обороняли Маріуполь; підготувала список суддів із Бердянську, «яросных противников всего этого» (війни та окупації РФ частини України – «Главком»).

Крім цього, в одній і телефонних бесід суддя зізналася куратору, що позаочі її називають «стервой, порой жестокой». Та це її не обходить і додала, що готова дістати будь-яку інформацію, бо знає пів міста.

Суддя з Полтави Лариса Гольник навела інший приклад колабораціонізму у суді, де вона працює. Свого часу в Октябрському районному суді була суддя, яку потім перевели до Криму. Коли у 2014 році Росія анексувала півострів, ця людина пішла на співпрацю з окупантами – почала судити за російськими законами.

«І тоді один із суддів Октябрського районного суду прямо заявив: «Молодець, правильно вчинила! Отримуватиме великі гроші». Як бачимо, і в таких моментах також простежується підігравання проросійським силам», – зазначила суддя Гольник.

Треба зазначити, що ще до історії  держзрадою прізвище судді Лариси Богомолової було на вустах громадськості. У 2020 році, за інформацією Prosud, Богомолова разом із суддями Оленою Дністрян та Оленою Вірченко розглядали справу щодо обвинувачуваних у вбивстві ветерана АТО Віталія Олешка (Сармата). Колегія суддів відпустила чотирьох фігурантів справи під домашній арешт.

Також, як з’ясував Prosud, близькі члени родини суддів Богомолової, Дністрян і Вірченко регулярно відвідували тимчасово окуповані території та Росію.

«Ще кілька років тому ми, як представники Громадської ради доброчесності, під час кваліфікаційного оцінювання суддів били на сполох: служителі Феміди часто відвідують тимчасово окуповані території. Бували випадки, що окремі з них по 70-80 разів виїздили. Це надто загрозлива ситуація і точно не відповідає критеріям доброчесності. Тоді ж у суддівському середовищі нам закидали, мовляв, посягаєте на конституційне право вільного пересування. Тепер же виявилося, що частина з них стала зрадниками і колаборантами. На моє переконання, або людина працює суддею в Україні, або ж звільняється та вільно пересуваються на окуповані території», – переконаний юрист і голова правління фундації Dejure Михайло Жернаков, з яким поспілкувався «Главком».

Мав претензії до роботи судді Лариси Богомолової й «Центр протидії корупції». Йшлося про справу завідувачки одного з комунальних підприємств Бердянська Наталії Дробахи, яку закрила суддя. За матеріалами справи завідувачка на один день прострочила подання щорічної декларації. На засіданні жінка пояснила, що переплутала дати подання. Прокурор вважав, що Дробах вчинила правопорушення, однак суд закрив провадження.

Як виловлювати суддів-колаборантів?

Ситуація з суддею Ларисою Богомоловою має спонукати державні інституції якомога швидше напрацювати механізми перевірки служителів Феміди. Адже, за словами юриста Жернакова, нині немає законодавчо виписаної процедури, як відслідкувати потенційного суддю-зрадника. Яскравий приклад колишнього голова Касаційного господарського суду Богдана Львова довів: під час кваліфікаційного оцінювання кандидати на посади суддів не перевіряються на факт подвійного громадянства.

«Звичайно, є Служба безпеки. Але з іншого боку, вже минуло пів року від моменту звернення голови Верховного суду до СБУ з проханням перевірити увесь суддівський склад на наявність паспорта громадянина РФ. Окрім судді Львова, інших прізвищ служителів Феміди з російськими паспортами суспільство так і не почуло», – наголосив експерт.

У пресслужбі Вищої ради правосуддя «Главкому» уточнили: вони ініціюють перевірку на подвійне громадянство винятково тих суддів, котрі добровільно попросилися у відставку. Для цього готують відповідні звернення до СБУ.

Зі свого боку член Вищої ради правосуддя Роман Маселко у бесіді з «Главкомом» визнав: приклад із суддею Богомоловою – не одиничний випадок. Наразі за державну зраду судять голову Вовчанського районного суду Харківської області Ірину Уханьову.

Про її «подвиги» «Главком» писав раніше. Зокрема, перебуваючи в окупації, Уханьова схиляла інших співробітників суду до отримання 10 тис. російських рублів «грошової допомоги». Коли ж ЗСУ звільняли Вовчанськ, суддя Уханьова втекла з росіянами.

«Судовій владі треба займати активну позицію та мати запобіжники і чіткі механізми реакції на факти, що викликають занепокоєння. Також потрібна процедура перевірки суддів та працівників судів, які були під окупацією. Такі перевірки правоохоронці начебто роблять, але чи точно вони були, їх глибина та результати невідомі органам суддівського врядування. Також варто розробити для суддів інструкції, як поводитись, якщо опиняєшся на окупованій території, чи на тебе виходять і чинять тиск представники окупантів, наприклад, через родичів, які можуть бути на окупованій території. Судді повинні знати, що робити у такій ситуації та відчувати захист і підтримку», – висловив думку Роман Маселко.

… А тим часом відсторонена суддя Лариса Богомолова, яка на аудіоазаписах клялася у вірності окупантам, буде отримувати солідні кошти з бюджету. У середньому, не менше 60 тис. грн у місяць. Такий закон.

Віталій Тараненко, «Главком»