Протести румунських фермерів. Китайський слід

Після того, як градус напруги на україно-польському кордоні дещо спав, протести фермерів розпочалися вже у Румунії. У перші тижні січня тамтешні аграрії перекрили кордон з Україною, потім із сусідньою Молдовою, а згодом протести охопили всю країну. Румунський уряд задовольнив вимоги протестувальників, підкреслюючи водночас, що транзиту й підтримці України нічого не загрожує.

Разом із тим невдоволення фермерів, що вже охопило й інші країни Європи, поступово політизується. А це посилює позиції ультраправих політичних партій перед Європейськими виборами, запланованими на червень цього року.

Що вимагають розлючені аграрії?

На початку січня румунські фермери заблокували прикордонний пункт «Сірет-Порубне», який сполучає Румунію з Україною, виступаючи проти транзиту українського зерна. Згодом протести продовжилися на пунктах пропуску «Порубне-Сірет», «Красноїльськ-Вікову–де-Сус» на україно-румунському кордоні, а також на пункті пропуску «Костешть-Стинка» на молдовсько-румунському кордоні.

Для розблокування україно-румунського кордону були навіть задіяні екіпажі жандармів.

Румунія проявила себе, як стабільний та передбачуваний партнер України, втім фермерські протести відбуваються там не вперше. Перша хвиля таких протестів відбулася ще у квітні 2023 року. Тоді аграрії заблокували пункт перетину Халмеу, один зі шляхів, яким зерно з України потрапляє в Румунію. Під час першої хвилі фермерських протестів, ситуація викликала серйозне занепокоєння і ЄС тимчасово заборонив ввезення українського зерна. Тоді президент України Володимир Зеленський назвав такі обмеження неприйнятними.

Цього разу протестувальники жалілися на складні умови збуту своєї продукції через дешеве українське зерно, яке начебто осідає у Румунії, знецінюючи продукт внутрішнього виробництва. Загалом фермери вимагали від уряду прискорити виплати дотацій, які не були сплачені до кінця у 2023 році, надати компенсації фермерам, які постраждали від значних коливань на ринку зернових, спричиненого імпортом дешевих зернових культур з України й транзитом українських зернових та олійних культур. Фермери також поставили вимоги щодо надання їм дешевих кредитів під державні гарантії та продовження локальних дотаційних програм з підтримки агробізнесу, тощо. Протести охопили мало не всю країну: у 20 жудецах (областях) фермери блокували автошляхи.

«Зниження ціни на автоцивілку (поліси страхування), скасування акцизу на дизельне паливо для ліцензованих транспортних компаній, я підкреслюю, саме ліцензованих... створення зелених смуг до румунської митниці, де на даний момент існує найбільша проблема через наплив вантажівок з України», – озвучив вимоги фермерів для Europa Liberă один з протестувальників.

Врешті міністерство аграрної політики та міністерство транспорту Румунії запросили ініціативну групу на переговори. Зустріч відбулася між представниками уряду та профспілками.

Після переговорів уряд анонсував кілька рішень. Найголовнішим з них є виділення з державного бюджету дотацій для компенсації зростання вартості виробництва, транспортування та зберігання основних сільськогосподарських культур. Дотації будуть надані понад 160 тис. отримувачам: їм компенсують виплати в еквіваленті 100 євро на гектар. Також будуть внесені деякі зміни до порядку здійснення вагового контролю у пунктах пропуску через державний кордон.

«Я вів переговори з прем'єр-міністром України про систему ліцензування, яку прийняли у решті Європи за зразок. Також вона була запроваджена у Болгарії, а тепер, очевидно, і у Польщі. Зерно, яке надходитиме транзитом, не лишатиметься на румунській території. Про це не може бути й мови. Але ринок був підірваний одразу після початку війни», – заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку на початку кризи.

У понеділок, 22 січня, Сенат навіть зібрався на позачергове слухання для обговорення постанови, прийнятої урядом на вимогу протестувальників, щоби задовольнити їхні вимоги і покласти край протестам, які тривають майже два тижні.

Цікаво, що серед найактивніших протестувальників румунські журналісти помітили «фермерів», які у той чи інший час були афілійовані із провладними партіями (Партія соціал-демократів (PSD) і Партією націонал-лібералів (PNL)), які формують коаліцію та уряд. Однак багато активістів, пов’язаних із владою, також, як зазначають журналісти Digi24, виражали у соціальних мережах свою прихильність до ультраправої партії «Союз об’єднання румунів» (AUR). А це одна з політичних сил у Румунії, яка відкрито підіграє Росії, а її лідер намагається асоціювати себе з протестами задля політичного зиску у рік виборів.

Хоча самі протестувальники відхрестилися від лідерів праворадикалів із партії SOS Діани Шошоаке та лідера партії AUR Георге Сіміона, ці двоє намагалися перевести протести у насильницьку площину, закликаючи фермерів проривати кордони жандармів та поліцейських. Фермери ж заявили, що вони не мають жодної політичної приналежності і протестуватимуть мирно.

Протестувальники називають демонстрації стихійними, а політики один поперед одним намагаються осідлати хвилю. Георге Сіміон та Діана Шошоаке, нагадаємо, з перших днів підтримували акції протесту і закликали у соціальних мережах своїх прихильників активно до них долучатися. А от видання DIGI24 припускає, що між фермерськими протестами у Німеччині, Нідерландах, Іспанії та Франції можливий зв’язок та координація через ультраправі політичні партії.

Чому виникли проблеми на внутрішньому ринку?

Як зазначалося, розлючені фермери також звинувачують владу в тому, що продаж українського зерна, яке у порівнянні з продукцією місцевих виробників, значно дешеве, підриває позиції румунських фермерів. Румунське видання Rise Project дослідило випадки торгівлі контрабандним українським зерном у перші сім місяців повномасштабної агресії Росії. За даними журналістів, цього терміну було достатньо, щоб сколихнути агросектор, від чого негативні наслідки тривають досі. Злочинні угрупування, які контролювали сумнівні компанії, експортували «чорне» зерно не тільки в Румунію, але й в Угорщину, Польщу, Болгарію.

«Згідно з документами, протягом перших семи місяців після вторгнення майже половина зерна, що надходило через Халмеу, Сірет або Ісакча, була продано через українські підставні компанії, звинувачені в економічних злочинах. За даними української прокуратури, люди, які стоять за цими торговими схемами... завдали збитків державі (Україні – «Главком») щонайменше на $140 млн лише минулого року», – йдеться у матеріалі.

За даними Rise Project, Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки України ведуть з цього приводу розслідування, яке розпочалося у вересні 2022 року. Значна частина «чорного зерна» зберігалася на терміналах в Одесі й у грудні 2022 року українські правоохоронці провели на цих об’єктах серію обшуків, вилучивши сотні тисяч тонн зерна. Термінали належать компанії «ТрансІнвестСервіс» (ТІС), що належить заможному бізнесмену Олексію Федоричеву, громадянину Росії та Угорщини. Федоричев багато років був власником московського «Динамо», одного з провідних футбольних клубів Росії.

Одним із трейдерів, що закуповував зерно у нелегальних компаній був оператор COFCO International Romania, дочірня компанія найбільшої державної продовольчої та сільськогосподарської компанії Китаю. У Румунію саме COFCO International Romania здійснювала імпорт через українські підставні компанії.

Китайська компанія, наприклад, ввезла насіння соняшника на суму $2,3 млн через компанію «Талстактив», яка очолює список компаній-прокладок, які наразі перебувають в Україні під слідством.

COFCO International Romania, наприклад, платила у травні 2022 року лише $0,40 за кілограм насіння, тоді як ціна на міжнародних біржах тоді становила $0,67. Загалом COFCO імпортувала до Румунії зерна на суму понад $145 млн у період з лютого по вересень 2022 року, за який є дані.

У серпні та вересні 2022 року ще одна компанія з Одеси Greenprime експортувала ріпак на адресу COFCO за ціною $0,38 за кілограм, порівняно з $0,64, яка на той час була на міжнародному ринку.

Але багато й інших румунських трейдерів закуповували за такою схемою зерно в Україні. Ще одним цікавим прикладом є Damalio RO, яка розташовується в Яссах, вона досі не показувала жодного прибутку, але тепер раптово отримала прибуток від зернових оборудок на мільйони доларів. Колишній міністр оборони Молдови Александру Пинзарь тепер забезпечує «безпеку» Damalio RO. За даними прокуратури Молдови, ця компанія була зареєстрована в Україні у 2011 році й її власником є син вищезазначеного колишнього чиновника та ще один громадянин Молдови.

Залученість китайського продовольчого гіганта до схем з українським продовольством видається не випадковою, враховуючи позицію офіційного Пекіну щодо агресії Росії та фактична підтримка воєнних дій РФ.

За рахунок економічних важелів державний агрооператор Китаю доклався до розбалансування ситуації на внутрішньому ринку Румунії, що повною мірою відповідає інтересам Кремля, які втілюють на місцях ультраправі партії. Загалом, йде до того, що фермерські протести і сільськогосподарська тематика стануть головними наративами боротьби за владу у контексті виборів в Європейський парламент, які пройдуть з 6 по 9 червня цього року. Наразі невдоволення аграріїв тривають у Польщі, Румунії, Німеччині та Франції. Спроби розкрутити тему фермерського невдоволення спостерігалися й у Республіці Молдова.

У той час як сільськогосподарський сектор дійсно зіштовхується з проблемами, глобальні гравці, а це, як показує румунський кейс, – Китай та Росія, провокують ескалацію і доводять її до точки кипіння. Для України очевидний ризик у тому, що під ударом опинилися країни, через які пролягають логістичні маршрути. І з цієї точки зору, мова вже навіть не про збут аграрної продукції, а про логістичні шляхи для потреб воєнного часу.

Маріанна Присяжнюк, «Главком»