Автомагістраль, яка дарує надію
Новина про те, що Румунія пришвидшує темпи будівництва нового автошляху від чорноморських портів до українського кордону, здивувала не тільки українські, а й румунські ЗМІ. На тлі напруженої ситуації, спровокованої блокуванням пунктів пропуску на кордоні з Румунією, а до цього з Польщею, така інформація дає українцям привід для оптимізму. Проте новий автобан – питання не лише очевидних переваг для України у майбутньому, мова йде про великі амбіції самих румунів…
Новий автошлях, який з’єднає Румунію й Україну через прикордонний пункт у населеному пункті Сірет, був запланований ще у 2016 році, відповідно до Генерального транспортного планування.
Перші роботи були розпочаті відразу, також у 2016-му сталися й перші затримки. Будівництво відновилося лише навесні 2019 року, ще задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну й гострої необхідності в альтернативних безпечних логістичних коридорах для України.
«...автомагістраль А7, яка починається в Плоєштах і закінчується в Сіреті, забезпечує важливий зв'язок з Україною й прискорить те, на що ми дуже чекаємо, а саме початок періоду реконструкції в Україні», – сказав румунський міністр транспорту Сорін Гріндяну у вересні 2023 року.
Попри заяви про Україну, насправді робота над автобаном має бути завершена швидко й вчасно з інших причин: «щоб не втратити європейське фінансування [проєкту]», як пояснюють румунські ЗМІ.
У разі порушення кінцевих термінів, фінансувати будівництво Румунія буде змушена з державного бюджету.
На початку 2024 року румунський уряд схвалив проєкт закону про фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком на фінансування будівництва магістралі А7 на суму в 600 млн євро.
Відповідно до домовленостей, проєкт має бути завершений до кінця 2025 року.
За даними спеціалізованого порталу 130km.ro, автошлях А7 (автомагістраль «Молдова») матиме загальну протяжність 437 км. Наразі маршрут розбитий на ділянки. Відповідно, наразі роботи тривають на ділянках «Плоєшть-Бузеу», «Бузеу – Фокшань», «Фокшань-Бакеу», «Бакеу-Пашкань», вони будуть завершені у 2025 році. Ще щодо двох ділянок автомагістралі конкретних термінів завершення будівництва не наводиться («Пашкань-Сучава», «Сучава-Сірет»).
Новий автобан стане альтернативним шляхом до Чорного моря, через румунський регіон Молдова, а далі вже через Україну шлях простягатиметься аж до Польщі, а вже там нова артерія перетнеться з найважливішим інфраструктурним проєктом Центральної та Східної Європи Via Carpatica – автомагістральною системою, що зʼєднує Південну Європу та Східну й простягатиметься від Північного до Середземного моря.
Тому проєкт автобану матиме значення не лише для посилення стратегічного партнерства України та Румунії, забезпечення тилових потреб Києва, але й для економічних зв'язків на рівні інфраструктурної та економічної ініціативи геополітичного значення «Тримор'я», яка загалом обʼєднує 12 країн.
Коридор Via Carpatica проходить через Грецію, Болгарію, Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу та Литву, а автомагістраль А7 з символічною назвою «Молдова», стане частиною пан'європейського коридору №9 та покращить вантажні перевезення з Констанци (портове місто у Румунії) й Бухареста з рештою Європи, та, звісно, з Україною.
Таким чином, Україна фактично стане частиною інфраструктурного проєкту «Трьох морів».
Загалом за останні роки логістичні звʼязки між Україною та Румунією значно покращилися і країни домовилися спільно реалізовувати значущі інфраструктурні проєкти, які сьогодні працюватимуть на перемогу України, але вже завтра на зміцнення економічних позицій обох країн.
Наприклад, під час форуму «Відновлення України: Бухарест-2023» була підписана міжурядова угода щодо будівництва 261-метрового мосту через Тису, який з’єднуватиме прикордонні населені пункти Біла Церква (Україна, Закарпаття) та Сігету Мармацієй (Румунія). Завершення робіт зі зведення мосту заплановане на кінець 2024 року і, як повідомляють, місцеві ЗМІ, будівельні роботи вже тривають. Міст зводиться за кошти Румунії і ЄС, за українською стороною – будівництво дороги до кордону, де функціонуватиме новий пункт пропуску, який має розвантажити інші вантажні магістралі.
Крім того, довгоочікувана паромна переправа між Орлівкою (на Одещині) та Ісакчею (Румунія) на відповідному пункті пропуску україно-румунського кордону вже майже рік забезпечує трафік контейнерних автотранспортних перевезень до Констанци. У 2023 році пункт пропуску «Орлівка-Ісакча» перетворився на вантажний хаб, термінал та нову точку навантаження-вивантаження суден та барж в умовах постійних бомбардувань та обстрілів з боку Росії, включно з прицільною атакою прикордонної інфраструктури у зазначеному регіоні. Також на цій частині спільного кордону країни планують збудувати міст.
Повертаючись до автомагістралі А7. Хоча вона і має символічну назву «Молдова», цей автошлях зʼєднуватиме регіон Трансільванія із румунським регіоном Молдова, але не проходитиме територією Республіки Молдова.
Для України, звісно, вигідно, що новий маршрут йтиме напряму з Румунії, оминаючи Республіку Молдова, цим самим уникатимуться додаткові транзитні режими й митний контроль, але в довготривалій перспективі включеність і Молдови до подібних проєктів є вкрай важливим для подальшої євроінтеграції регіону.
«У Молдови немає іншого виходу (транспортного – «Главком»), ніж у напрямку Румунії та ЄС. Я сподіваюся, що Молдова та Україна також повинні бути на карті (транспортних сполучень – «Главком»)... Що стосується Via Carpathia, я знаю, що будується 7-ма автомагістраль (А7), яка з'єднає регіон Молдова в Румунії, але A7 повинна з'єднати і Республіку Молдова з північчю, центром і півднем. Завдяки цим ініціативам ми змогли б раз і назавжди з'єднатися з Європейським Союзом через Румунію», - сказав віцепремʼєрміністр Молдови, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Андрей Спину у вересні 2023 року.
Проте перед Молдовою стоять обʼєктивні складнощі, обумовлені тим, що вздовж майже всього кордону з Україною, де мали б проходити альтернативні автомагістралі, розташовується окуповане Придністровʼя.
Але в цьому напрямку також відбуваються цікаві процеси. Як писав раніше «Главком», за підтримки румунських партнерів, через Придністровʼя почав функціонувати транспортний коридор, який розширив можливості експорту з України в умовах воєнного часу.
Маріанна Присяжнюк, для «Главкома»
Коментарі — 0