Рецидивісти за кермом. Після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі зміни: перші деталі

Верховна Рада готується посилити відповідальність за систематичне порушення правил дорожнього руху. Тригером до загострення давно назрілої дискусії стала жахлива ДТП: 5 червня у Києві на Караваєвих дачах загинуло четверо людей та ще троє дістали травми. Як згодом з’ясувалося, за водієм, який не впорався з керуванням, значилося аж 39 порушень правил дорожнього руху, більшість із яких стосувалися перевищення швидкості.

Лише протягом минулого року винуватця трагедії Павла Плешивцева п’ять разів притягували до адмінвідповідальності за перевищення швидкості та ще п’ять разів – за інші порушення правил дорожнього руху (ПДР). 

Нинішні лояльні правила щодо любителів високих швидкостей не зупиняють «лихачів-рецидивістів». Сумний наслідок: за статистикою Патрульної поліції, у 2025 році у Києві внаслідок ДТП загинули 145 людей. І з початком повномасштабного вторгнення кількість трагічних випадків в столиці зростає з кожним роком.

Для порівняння поставимо поруч іншу цифру: за офіційними даними КМДА, російські ракети та дрони минулого року обірвали життя 171 людини. Поранення від обстрілів отримали 945 людей, а травми через ДТП – 2450. Тобто шансів постраждати від російських обстрілів, приблизно такі ж, як і від того, щоб вийти просто на вулицю. Дійшло до того, що психотерапевти навіть «заспокоюють» такою статистикою своїх пацієнтів, які страждають від тривожних розладів через обстріли.

Якщо порівнювати стан справ на дорогах з європейськими сусідами, то в Україні рівень автомобілізації суттєво нижчий, ніж у тій же Польщі, однак смертність у ДТП у перерахунку на кожне авто значно вища.

Обіцянки від уряду

Резонансна трагедія в Києві змусила реагувати урядовців. Прем'єрка Юлія Свириденко повідомила, що Кабмін готує комплекс рішень, спрямованих на зниження аварійності та посилення дисципліни на дорогах. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що в цілому по країні щороку не фіксується збільшення кількості ДТП з трагічними наслідками, водночас визнав, що наразі у правоохоронних органів немає важелів впливу на порушників-рецидивістів. ‎Клименко пообіцяв, що найближчим часом буде запроваджено систему, яка автоматично фіксуватиме кількість і тяжкість порушень правил дорожнього руху.

Міністр анонсував, що МВС разом з Нацполіцією та правниками готує драфт пропозицій, які будуть передані народним депутатам. Серед ймовірних новацій він анонсував вилучення водійських прав у злісних порушників, яких вираховуватиме нова система. При цьому підхід буде диференційований: перевищення швидкості на 10 км/год буде розглядатися як менш небезпечне, ніж перевищення на 50-80 км/год, яке куди ймовірніше може призвести до трагедії. Система балів для водіїв-порушників, за словами міністра, буде наступним етапом, а оскільки її запуск потребуватиме розбудови величезної інфраструктури, запуск системи може зайняти не пів року і навіть не рік.

10 червня Свириденко заявила, що вже отримала від МВС перші пропозиції щодо покращення безпеки на дорогах та очікує, що найближчим часом міністерство обговорить ці пропозиції з нардепами. Серед конкретних новацій вона згадала збільшення кількості камер на дорогах для автоматичної фіксації порушень, а також законодавче врегулювання використання електросамокатів, які все частіше стають причинами ДТП.

Які штрафи зараз

Поточна система штрафів за порушення ПДР прописана в Кодексі України про адміністративні правопорушення, а суми штрафів прив’язані до прожиткового мінімуму. Перевищення дозволеної швидкості на 20 км/год вважається допустимим, покарання за перевищення на понад 20 км/год складає 340 грн, на понад 50 км/год – 1700 грн, перевищення швидкості, що спричинило аварійну обстановку, – 1445 гривень. Причому якщо порушення зафіксоване камерою автоматично і штраф сплачено протягом 10 днів, діє знижка 50%: тобто фактично мінімальна сума, яку доведеться викласти за перевищення швидкості, – смішні 170 грн. Якщо водій керує транспортом без документів, що засвідчують його особу, він має сплатити 425 грн, проїжджає на червоне світло, розмовляє телефоном без «хендс-фрі», не користується ременем безпеки – 510 грн. Порушення, що призвело до пошкодження іншого транспорту, доріг, інфраструктури, вулиць обійдеться автолюбителю у 850 грн. Одні з найсуворіших штрафів загрожують за керування невірно розмитненим авто або використання машини на «євробляхах» в комерційних цілях, а також встановлення без дозволу маячків, сирен та спецсигналів – 8500 грн.

Як бачимо, більшість з цих штрафів, зокрема, й за перевищення швидкості, є цілком посильними навіть для людини з середнім доходом. Що вже казати про власників преміальних автівок, які таких сум просто не помічають.

Щоправда, за окремі повторні порушення ПДР передбачені збільшені штрафи. Так, якщо сядеш за руль після позбавлення прав – 20400 грн на перший раз, за повторного порушення протягом року ця сума подвоюється плюс можна позбавитися права керування на строк від п’яти до семи років.

Серйозні санкції чекають і на любителів сідати за кермом «під мухою»: перший інцидент – 17 тис. грн та позбавлення права керування транспортним засобом на один рік, другий випадок впродовж року – до 34 тис. грн без можливості водити авто строком до трьох років, третій – до 51 тис. грн та конфіскація авто.

Зміни, які наразі планується внести до Кодексу про адмінправопорушення, будуть стосуватися насамперед затятих лихачів, які полюбляють колекціонувати дрібні штрафи за перевищення швидкості. Зі слів голови МВС, планується, щоб фанати агресивного водіння вже не могли відкупитися штрафами та знову взятися за своє, а за регулярні порушення позбавлялися водійських прав або скеровувалися на повторний іспит.

Народне обурення

Громадські організації, які вимагають посилення відповідальності для порушників ПДР, вважають, що всього цього замало. На круглому столі, присвяченому невідкладним рішенням для безпеки українців на дорогах батько загиблого на Караваєвих дачах 12-річного Григорія Глушича військовослужбовець Олексій Глушич застеріг від суто косметичних змін, до яких може призвести нинішній резонанс. Він ініціював петицію до президента з проханням терміново провести необхідні зміни до законодавства, які унеможливлять у майбутньому такі трагедії. На Банковій петицію не прийняли та порадили перенаправити її до Кабміну, але Глушич вважає, що саме глава держави як суб’єкт права законодавчої ініціативи має відіграти ключову роль у просуванні змін.

Низка громадських організацій та адвокати родичів загиблих через ДТП дітей (202 дитячих смерті в 2025 році) вимагають не лише кратного підвищення штрафів, а й низки інших кроків. Зокрема, скасування нинішнього дозволеного порогу перевищення швидкості (20 км/год – такий само діє в Росії), запровадження системи штрафних балів з тимчасовим обмеженням або позбавленням прав злісних порушників, розширення списку небезпечних порушень ПДР, які можуть фіксуватися системою автоматичної фото- та відеофіксації, закріплення правового статусу електросамокатів та іншого легкого персонального електротранспорту, удосконалення отримання водійських посвідчень тощо. Окрема тема, на яку громадськість вимагає звернути увагу, – завелика кількість умовних термінів (70-80%) для винуватців смертельних ДТП. Також ініціатори петиції закликали президента взяти під особистий контроль розробку нової держстратегії безпеки дорожнього руху.

Звернулися активісти і до бізнесу: на їхню думку, компанії таксі мали б прискіпливіше ставитися до тих, кого вони беруть на роботу (звинувачений у ДТП на Кардачах якраз «таксував» в момент трагедії) та можуть впливати на своїх водіїв, керуючись відгуками клієнтів.

До тих, хто вимагає негайного збільшення покарань для «лихачів», доєдналася і письменниця Оксана Забужко, яка емоційно засудила «багатолітній пофігізм чиновників».

Не перша спроба

Ініціатива щодо посилення відповідальності за ДТП, яку зараз висуває МВС, – далеко не перша. Наприклад, ще минулого року в парламенті був зареєстрований законопроєкт авторства двох «слуг народу» Володимира Крейденка та Антона Швачка, а також позафракційної Оксани Савчук щодо запровадження механізму штрафних балів за систематичні порушення правил дорожнього руху. Парламентарі пропонують нараховувати від одного до п’яти штрафних балів залежно від тяжкості правопорушення. Мінімальний (один бал) передбачається за їзду без ременів безпеки, порушення правил перевезення дітей та порушення реєстрації авто, максимальний (п’ять балів) – за перевищення швидкості на понад 50 км/год, а також спричинення аварійної обстановки та порушення правил проїзду залізничних переїздів. Проте далі комітету з питань правоохоронної діяльності цей законопроєкт не рушив.

Ще один законопроєкт авторства Крейденка та групи депутатів стосується підвищення штрафів за перевищення швидкості руху, починаючи вже з перевищення на 10 км/год, а не 20 км/год, як зараз. Але він також застряг на рівні профільного комітету.

Автор обох проєктів заступник голови комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко впевнений, що вирішення проблем з перевищенням швидкості та великою кількістю травмованих і загиблих на дорогах безпосередньо пов’язано з давно застарілою градацією штрафів.

«Коли штраф за перевищення швидкості складає 340 грн, ти просто купуєш абонемент на порушення, – каже Крейденко. – Хоч 30 штрафів можеш за день сплатити – і далі їздити. Немає значення, чи ти зовсім не порушуєш правила дорожнього руху, чи порушуєш їх систематично, на тебе впливу жодного у вигляді загрози втратити посвідчення водія немає. Законодавство починає працювати лише після таких трагедій, які ми бачили нещодавно в Києві.

У Німеччині, Великій Британії, Голландії системними порушеннями борються в два способи: високі штрафи за перевищення швидкості і порушення правил дорожнього руху та страх водія отримати штрафні бали. Коли боїшся отримати 15 балів за 365 днів, втратити права і піти на перездачу теоретичної та практичної частини, це зупиняє людей від порушень. Такі саме норми мають працювати і у нас».

Нардеп зауважує, що озвучені МВС ініціативи щодо бальної системи повністю дублює поданий ним законопроєкт №14133, який з минулого року перебуває на розгляді в комітеті з правоохоронної діяльності.

«Як тільки Клименко напрацює якийсь законопроект або підтримає мій, тільки тоді почнеться рух з унормування цієї ситуації, – впевнений Крейденко. – І бальну систему абсолютно не важко запустити: в «Дії» давно існує особистий кабінет водія, куди вам надходять штрафи за порушення швидкості. За політичної волі це все можна зробити протягом місяця і вже з серпня мати реальні результати збереження життів людей на дорогах і зменшення кількості ДТП. Я бачив соціологію, за якою 60-70% нашого населення або взагалі не порушують ПДР, або допускають незначні порушення. Вони просто не назбирають такої кількості штрафних балів, аби у них забрали посвідчення водія. Тому ці нововведення не торкнуться тих, хто системно не порушує правила».

Що кажуть в комітеті

Втім долю ініціатив МВС, коли вони, нарешті, дістануться парламенту, буде вирішувати не транспортний комітет, до якого належить Крейденко, а комітет з питань правоохоронної діяльності на чолі з дуже непублічним «слугою народу» Сергієм Іонушасом.

Народні депутати з цього комітету в розмовах з «Главкомом» розповідають про своє бачення того, як навести лад на дорогах та втихомирити прихильників швидкої їзди.

«У цій каденції всі ініціативи МВС та поліції щодо посилення відповідальності сприймаються в багнети»

Андрій Осадчук, «Голос»

Насправді ця проблема підіймається періодично. Але в цій каденції парламенту всі ініціативи МВС та поліції щодо посилення відповідальності, розширення систем відеоспостереження, додаткових спецзасобів для поліції тощо сприймаються в багнети депутатами-популістами, мажоритарниками і громадськістю. У нас суспільство категорично проти будь-яких підвищень покарань. Всі починають про це згадувати, лише коли стаються якісь екстремальні трагедії. Хоча річна смертність на дорогах є плюс-мінус стабільною, те, що в Києві в ДТП гине стільки людей – це абсолютно неприйнятно і з цим треба щось робити.

І от коли стається щось трагічне, всі починають шукати простих рішень – піднімати штрафи. Але це найдурніша реакція на складні проблеми. Зараз в уряду є можливість запропонувати системний перегляд всієї безпекової екосистеми: має йтися не тільки про підняття штрафів чи запровадження градації для порушників, а й про систему відеоспостереження і відеоконтролю як найефективніший спосіб забезпечення невідворотності покарання. Коли були спроби розглядати законопроєкт від МВС щодо відеоспостереження, в залі здійнялася істерика, що нас перетворюють на Китай. Хоча ще 18-20 років тому в Амстердамі не можна було порушити правила дорожнього руху або незаконно запаркуватися, щоб тобі через дві хвилини на телефон не прийшов штраф. Так в усьому цивілізованому світі працює.

До того ж, треба казати й про кількість правопорушень, які вчиняє мудрий український народ. За п'ять місяців цього року через камери відеоспостереження оформлено понад мільйон штрафів. Але ця система працює тільки на трасах і тільки на контроль швидкості. А коли, наприклад, хтось розвертається через подвійну суцільну, це в зону відеоконтролю не потрапляє. Або взяти питання тих же містобудівних норм. Як так сталося, що на Караваєвих дачах автівка взагалі змогла по прямій в’їхати в підземний перехід?

І останнє: дуже багато питань в цій сфері перебувають поза межами повноважень Верховної Ради. Їх може вирішувати сам Кабмін: постановами, міністерства, своїми наказами та розпорядженнями. Органи місцевого самоврядування можуть навести лад з обмежувальними стовпчиками, кишенями для паркувань.

За п'ять місяців цього року через камери відеоспостереження оформлено понад мільйон штрафів

Ніколи в українській історії не було такого, що якийсь прийнятий закон став «чарівною пігулкою». Саме по собі збільшення покарань не вирішує проблеми. Але внаслідок оцієї трагічної ситуації, сподіваюся, відкрилося вікно можливостей, яке, насправді, дуже швидкоплинне, поки всі ще пам’ятають про цю трагедію.

Наразі є консенсус в тому, що зміни в підходах потрібні, що штрафи дійсно є занизькими. Але жодні законопроєкти такого типу у Верховній Раді швидко не розглядаються. Це все може надовго затягнутися, і я боюся, що коли справа дійде до голосування, депутати раптом згадають про виборців і не захочуть їх дратувати посиленням покарань.

«Випадок з водієм, у якого було 39 порушень, не є показовим»

Максим Бужанський, «Слуга народу»

Ми з деякими колегами з комітету вже попередньо обговорюємо певні напрацювання в цьому питанні та готуємо каркас майбутнього законопроєкту. Потім обговоримо ті пропозиції, які надішле МВС, і тоді вже вийдемо з цим в публічну площину. Затягувати точно не будемо.

Точно можу сказати, що заходи, які плануються, спрямовані проти лихачів на дорогах, що загрожують життю громадян. Насправді, дискусії в цьому напрямку тривають ще з часів резонансного ДТП, яке влаштувала Зайцева в Харкові. Останній випадок з водієм, у якого було 39 порушень, насправді є не дуже показовим: він не ганяв містом п'яним під 150 км/год, а просто регулярно перевищував швидкість на 20 км/год і сумлінно сплачував штрафи. По суті, це були дрібні порушення, але вони були постійними і призвели до такого трагічного результату.

Ми з МВС плануємо подати єдиний законопроєкт, і неважливо, чий там буде стояти підпис. У нас немає боротьби за пальму першості. Нас цікавить реальне підвищення ефективності боротьби з лихацтвом на дорогах. Насамперед це стосується тих, хто ганяє на божевільній швидкості містами, створюючи цим загрозу для громадян. А не всіх поспіль водіїв, які порушують правила дорожнього руху. І в цій концепції навряд чи йтиметься про штрафні бали, про які зараз багато кажуть.

«Для пішоходів теж треба встановити відповідальність»

Сергій Алексєєв, «Європейська солідарність»

Забезпечення безпеки на дорогах має працювати в сукупності. Якщо ми кажемо про штрафи за перевищення швидкості, то, в першу чергу, має бути градація – 10 км/год,  20 км/год і так далі. Є й інший бік медалі – стан доріг, які у нас часто перебувають у жахливому стані. Дуже багато ремонтів відбувається, особливо в нічний час. В Європі, коли робляться такі ремонти, це видно за 2-3 км, а у нас немає жодного освітлення.

Штрафи якщо і підвищать, то не кардинально – парламент обмежений прив’язкою до прожиткового мінімуму

Ну, і не можна забувати про загальну культуру на дорогах: на швидкісних трасах – Житомирській, Одеській, де розвертаються вантажівки, трактори, ДТП часто просто не уникнути. Вочевидь, водії фур та вантажівок мають нести більшу відповідальність, бо створюють більше загрози. Плюс пішоходи, які навіть за наявності пішохідного переходу, біжать просто по дорозі – буває, що навіть там, де чотири-п’ять смуг – і кидаються під автівки. Подивіться статистику, скільки ДТП трапляється через те, що пішохід переходить дорогу у невстановленому місці. Стільки людей через це гине, що й війни не треба. І для пішоходів немає серйозної відповідальності, а якби були суттєві штрафи та адміністративні арешти, мабуть, вони б задумалися.

Окрема тема – врегулювання використання електросамокатів та велосипедів.

А у нас все, що пропонують, – це підвищення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Це вирішить питання смертності на дорогах в кращому випадку на 10%. Штрафи якщо і підвищать, то не кардинально – парламент обмежений прив’язкою до прожиткового мінімуму.

Обговорюється ідея бальної системи: відповідно до важкості порушення з водія будуть списуватися бали. Мінімум – за неправильну парковку, максимум – за перевищення швидкості. Але щоб це все запрацювало, потрібна спеціальна база, де б ці бали списувались. Як раніше було в радянські часи – дірки робили в талоні, потім в них порушення писали. Але, звісно, тепер в сучасному електронному вигляді.

Проте, повторюся, що виключно посилення штрафів комплексно проблему не вирішить. Латання окремих дірок дасть дуже обмежений ефект.

Павло Вуєць, «Главком»