Росія бреше. Кремлівські ІПСО за кордоном: кейс Болгарії

Широкомасштабну збройну агресію проти України Росія супроводжує активною гібридною війною проти решти демократичного світу, насамперед – проти Європи. Одним з основних інструментів російської гібридної війни проти європейських країн є кампанії з пропаганди і дезінформації, які, нерідко мають характер інформаційно-психологічних операцій.

Серед європейських країн, які перебувають на передньому краї російської гібридної війни, особливе місце займає Болгарія. При цьому окреме місце у них відводиться темі України. Антиукраїнська діяльність Росії в інформаційному просторі Болгарії почала набирати обертів ще з анексії Росією Криму і окупації частини Донецької і Луганської областей, проте суттєво посилились після 24 лютого 2022 року. Метою цієї діяльності є дискредитація України, її політичного керівництва та збройних сил, а також протидія підтримці Болгарією нашої держави, особливо – військової.

Особливості російської пропаганди і дезінформації у Болгарії

У кожній країні, де Росія розгортає свої кампанії з пропаганди і дезінформації, є свої «опори», на які спираються ці кампанії і від яких у великій мірі залежить ефективність впливу на місцеве населення. У Болгарії такою «опорою» є елемент ірраціональності в суспільному сприйнятті всього, що стосується Росії. Іншими словами, велика частина болгарського населення не знає ні реального стану речей у самій Росії, ні правдивої історії двосторонніх болгарсько-російських відносин на різних її етапах. Це дозволяє Росії майже півтора сторіччя нав’язувати болгарам думку про її «одвічну» доброзичливість до політичної, соціальної та економічної долі Болгарії, «братерство» та взаємовигідну двосторонню взаємодію. Поряд з цим болгарам нав’язується відчуття «вічної вдячності» Росії за їх визволення спочатку від Османської імперії в другій половині 19 століття, а потім – від німецької окупації у сорокових роках 20-го. 

Стійкості «опори» російської пропаганди і дезінформації в Болгарії сприяє те, що більшість болгарського населення не має бажання до переосмислення своєї історії і ролі у ній Росії. Крім того, будь-які спроби до такого переосмислення одразу ж піддаються критиці як Росією і її представниками у Болгарії, так і самими болгарами, при чому на різних рівнях – від адміністрації президента, до загальноосвітніх шкіл. Окрім глибоко вкоріненого у болгарському суспільстві почуття «вдячності» Росії і фактичного небажання його позбутись, болгарському суспільству притаманні також низький рівень медійної грамотності та низька фактчекерська культура.

Вищевказана ситуація є більш ніж сприятливою для поширення в країні російських кампаній з пропаганди і дезінформації і сприйняття болгарським суспільством наративів, що поширюються в їх рамках, зокрема й тих, що є відвертими фейками.

Основні канали поширення російської антиукраїнської пропаганди

Поширення наративів російської пропаганди і дезінформації у Болгарії є добре організованою і скоординованою діяльністю. Основними її каналами є російські дипломатичні установи, культурні та релігійні організації («Российский культурно-информационный центр», РПЦ), представництва російського бізнесу, а також місцеві політики, бізнес-кола, журналісти, власники ЗМІ, які або мають суттєвий вплив на їхню редакційну політику, або часто присутні в них як коментатори.

Так, у порівнянні з іншими дипломатичними представництвами на Балканах, російське посольство в Софії є найактивнішим в поширенні російських пропагандистських наративів у соціальних мережах, зокрема, у Facebook, який займає майже монопольне становище як улюблена соціальна мережа населення країн Балканського регіону. Що стосується російського бізнесу у Болгарії, як от «Внешторгбанку» чи «Лукойл», то наразі немає прямих доказів, що він має значний вплив на болгарські ЗМІ. Натомість є певні докази того, що він фінансує проросійські політичні партії, однак робить це через опосередкований механізм, який неможливо відстежити без спеціальних слідчих дій.

Серед місцевих політичних сил, які активно поширюють російські антиукраїнські наративи у Болгарії, виділяються представлені в болгарському парламенті Болгарська соціалістична партія та «Відродження». Окремо слід відмітити й президента Болгарії Румена Радева, який не тільки самостійно поширює вигідні для Росії наративи, як от проти надання Україні зброї, так і має вплив на інформаційну політику у країні.

Що стосується болгарських ЗМІ, то найбільше поширюють проросійські наративи проросійські Інтернет-ресурси, такі як, наприклад, «Блиц», «Поглед.Инфо», «Труд», «Гласове». Значна частина їх контенту береться безпосередньо з російських джерел, таких як, «Царьград», який спочатку перекладається і потім активно поширюється в інформаційному просторі країни. Слід зазначити, що й державні та загальнонаціональні ЗМІ Болгарії, з огляду на ряд причин, теж нерідко стають каналом для поширення проросійських наративів. По-перше, вони досі використовують за джерела інформації російські агентства, як от «РИА Новости». По-друге, вони не «грішать» запрошенням на ефіри чи цитуванням проросійських спікерів, пояснюючи це дотриманням журналістських стандартів і бажанням показати «іншу точку зору». По-третє, в їхніх структурах досі присутні відверто проросійські співробітники.

Серед неурядових організацій Болгарії, які є частиною антиукраїнської діяльності Росії в болгарському інформаційному просторі, слід відмітити Національний рух «Русофіли». Це утворення і особливо його голова Ніколай Малінов, вважаються близькими до колишнього керівника інформаційно-аналітичного управління Служби зовнішньої розвідки Росії генерала Леоніда Решетнікова і російського «православного» олігарха Костянтина Малофєєва. Також можна згадати проросійських активістів, наприклад, з ініціативного комітету з організації «Референдуму за мир і суверенітет», які, окрім того, що виправдовують російську агресію проти України, активно виступають проти входження країни у єврозону та поширення у країні «гендерної ідеології» і були свого часу активними «антиваксерами».

Основні наративи російської антиукраїнської пропаганди

Наративи російської антиукраїнської пропаганди і дезінформації в Болгарії загалом можна розділити на два типи. Деякі з них є стійкими, постійно циркулюють в болгарському інформаційному просторі, тоді як інші – з’являються з нагоди різних подій, інцидентів тощо. До першої групи, наприклад, можна віднести наратив про біолабораторії, які Захід і насамперед США, утримують на території т.зв. пострадянського простору і, зокрема в Україні. Інший стійкий антиукраїнський наратив стосується Православної церкви України, яким болгарському суспільству намагаються нав’язати думку, що ПЦУ не тільки є розкольницькою, але й відступила від тих традиційних православних цінностей, які захищає тільки Російська православна церква.

Після 24 лютого 2022 року в інформаційному просторі Болгарії суттєво збільшилась кількість антиукраїнських наративів пов’язаних як з самою російсько-українською війною, так і різних ситуацій, які є її «побічними ефектами» агресії. Так, всі російські кампанії з антиукраїнської пропаганди і дезінформації у Болгарії намагаються переконати болгарське суспільство що причину війни слід шукати не у Росії, яка є ініціатором повномасштабних військових дій, а в Україні. Останнім часом російські пропагандистські канали у Болгарії активізувались у дискредитації процесу мобілізації в Україні.

Особлива увага у російській антиукраїнській пропаганді і дезінформації у Болгарії приділяється критиці будь-яких кроків болгарської влади щодо підтримки України, й насамперед – військової, а також кроків, спрямованих на обмеження болгарсько-російських відносин та зменшення російського впливу у країні. Досить активними в такій критиці є учасники вищевказаного ініціативного комітету з організації «Референдуму за мир і суверенітет» та пов’язані з ними місцеві проросійські інформаційні ресурси.

Для посилення ефекту від наративів, що дискредитують Україну та її збройні сили, в інформаційний простір Болгарії робляться різні вкиди, які мають показати негативне ставлення України до Болгарії та болгарської меншини в ній, наприклад, стосовно того, що українська армія обстрілює болгарськими снарядами етнічних болгар на Херсонщині.

Оцінка ефективності протидії дезінформації у Болгарії

Протидія російській пропаганді і дезінформації у Болгарії на сьогодні є досить складним процесом. Однією з причин є відсутність для цього необхідної законодавчої бази. Більш того, у країні досі існує опір отриманню юридичного визначення дезінформації, а також законних повноважень для державних інституцій щодо протидії їй. Друга важлива причина – відсутність конкретних інституцій, які б здійснювали моніторинг інформпростору країни, виявляли дезінформацію і вживали заходів протидії. 

Важливою проблемою у процесі протидії російській пропаганді і дезінформації у Болгарії є відсутність спеціального органу на рівні держави, який би координував в ньому діяльність державного і недержавного секторів. Поряд з цим у Болгарії де-факто відсутнє таке поняття, як стратегічна комунікація, а т.зв. відділи Stratcom в болгарських міністерствах часто складаються з однієї людини. Ще однією проблемою є вже згадане бажання місцевих державних і загальнонаціональних ЗМІ дотримуватись принципу свободи слова, що на практиці означає надання проросійським спікерам можливості висловити «іншу точку зору». У самому медіасекторі, як і державних органах Болгарії, які мають регулювати його діяльність, присутній політичний та економічний вплив тих, чиї інтереси збігаються з інтересами Росії. Відтак і медіасектор, і державні органи, які контролюють його діяльність, не мають ні можливості, ні бажання протидіяти російській пропаганді і дезінформації.

Серед тих, хто на сьогодні активно займається протидією російській пропаганді і дезінформації у Болгарії, слід виділити Міністерство оборони та ряд неурядових організацій, однак попри їхню активність і сумлінність у зборі інформації про російську пропаганду і дезінформацію, через відсутність необхідної законодавчої бази і серйозної підтримки з боку держави, ця праця не є настільки ефективною, наскільки могла б бути.

У підсумку Болгарія залишається однією з найбільш вразливих європейських країн до російської пропаганди і дезінформації. Крім того, через ряд причин протидія їй залишається обмеженою. Це дозволяє Росії досить ефективно проводити свої шкідливі інформаційні кампанії, зокрема, й антиукраїнські. Це, у свою чергу, негативно впливає на хід двосторонніх болгарсько-українських відносин та формує у болгарському суспільстві викривлене уявлення і упереджене ставлення до України та українців. У перспективі це також може мати небажані наслідки для практичних кроків України щодо приєднання до ЄС і НАТО.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» у рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження». Оригінал публікації розміщено за посиланням.

Ігор Федик, для «Главкома»