Чого Україні чекати від чергових позачергових болгарських виборів
У Болгарії цієї неділі, окрім виборів до Європарламенту, пройдуть й дострокові парламентські, які вже будуть шостими за останні три роки.
Для самих болгар більший інтерес становлять вибори до свого парламенту тому, що від їхнього результату залежатиме, чи буде в країні постійний уряд і який саме. Є тут й інтерес України, адже постійний болгарський уряд з прозахідною орієнтацією – це стабільна підтримка Софією нашої держави.
Динаміка внутріполітичної ситуації в Болгарії протягом останніх декількох місяців та опитування громадської думки не дають сьогодні можливості сказати напевне, чи буде в країні прозахідний уряд.
Тим не менш, з огляду на ряд причин, наразі можна сказати, що безвідносно того, чи буде в Болгарії постійний уряд, чи ні, її підтримка України протягом найближчого часу не повинна зазнати суттєвих змін.
Чому що пів року вибори?
Коли в червні минулого року в Болгарії нарешті вдалось сформувати постійний уряд, багато хто сподівався, що країна нарешті вийшла з зачарованого кола виборів. Тим не менш, той уряд тримав у собі бомбу уповільненої дії, питанням часу було лише те, коли вона спрацює. Справа в тому, що коаліція, яка підтримувала той уряд зовсім не була монолітною і такою, яка гарантувала йому довге життя. Навпаки, політичні сили, які підтримували уряд («Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» з одного боку та «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» – «Союз демократичних сил» (ГЄРБ-СДС) і «Рух за права і свободи» – з іншого), були і залишаються одне одному чи не найбільшими політичними опонентами. Тому попри те, що створений уряд через зовнішньополітичну орієнтацію перелічених політичних сил отримав неофіційну назву «євроатлантичний», насправді цей союз називали в Болгарії не інакше, як «збірка» (болг. – сглобка). Все це через відсутність між учасниками уряду офіційної коаліційного угоди і протилежні погляди на різні питання державного управління.
Крім того, не дуже надійною була й формула, за якою функціонував уряд. Під час його формування ГЄРБ-СДС та «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» домовились, що він працюватиме принаймні півтора року, а кожна політична сила головуватиме в ньому по черзі протягом дев’яти місяців. Першим посаду прем’єр-міністра зайняв Ніколай Денков з «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія», після чого його мала замінити Марія Габріель з ГЄРБ-СДС. Майже до кінця роботи «уряду Денкова», попри тертя між партнерами по «збірці», були великі сподівання, що ротація прем’єр-міністрів відбудеться відповідно до домовленостей. На це вказували і сам прем’єр Денков, і лідер ГЄРБ Бойко Борисов, які за два місяці до ротації говорили про неї, як про «технічне питання, яке не має відношення до управління». Однак, коли 6 березня парламент Болгарії прийняв відставку Ніколая Денкова і його уряду, виявилось, що Марія Габріель не може замінити його на посаді прем’єр-міністра, оскільки ГЄРБ-СДС і «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» не змогли досягти домовленості щодо того, яким має бути їх спільне управління протягом наступних дев’яти місяців.
Далі йшли тяжкі переговори, які супроводжувались звинуваченнями «партнерів» одне одного у порушенні попередніх домовленостей. Їх кульмінацією стало представлення Марією Габріель на зустрічі з президентом Руменом Радевим складу свого уряду, що викликало різку негативну реакцію з боку «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія». Там заявили, що склад не був погоджений з ними, а міністри за їхньою квотою не давали згоди на участь в ньому. Дійшло навіть до того, що один зі співголів «Продовжуємо зміни» Асен Василєв сказав, що «Марія Габріель більше не є частиною рішення, а частиною проблеми» і назвав її «можливо, найновішим і найкрасивішим обличчям мафії в Болгарії».
Зі свого боку, лідер ГЄРБ Бойко Борисов звинуватив іншу сторону в тому, що вони постійно висувають нові умови і прагнуть захопити всю владу. За словами Борисова, він прийняв рішення остаточно відмовитись від подальших переговорів з «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» після того, як міністри з інших країн, зокрема, за межами ЄС, подзвонили йому від імені Кіріла Петкова (один зі співголів «Продовжуємо зміни»), «щоб натиснути на нього стосовно посади міністра внутрішніх справ».
Після таких словесних випадів в бік одне одного, сподівання на те, що «євроатлантичний» уряд вдасться зберегти, остаточно згасли, і на політичному обрії Болгарії все чіткішими ставали обриси дострокових парламентських виборів.
Прозахідна більшість у парламенті має бути збережена
Після того, як 9 квітня президент Болгарії Румен Радев своїм указом оголосив, що країна вкотре буде обирати парламент, він також призначив й тимчасовий уряд. Однак на відміну від попередніх призначень, цього разу, завдяки внесеним поправкам до конституції, президент був змушений обирати виконувача обов’язків прем’єра не з тих, кого він вважав за потрібне, а з числа чітко визначених законом осіб. Отже, новим тимчасовим прем’єр-міністром Болгарії став колишній голова рахункової палати Дімітар Главчев, який також є колишнім провідним партійцем ГЄРБ. Наслідком «гєрбівського» політичного минулого тимчасового прем’єра стало те, що його уряд, на відміну від попередніх, якими керували довірені особи проросійського президента Радева, продовжив прозахідний курс уряду Денкова. Крім того, парламент, в якому зберігається прозахідна більшість, не був розпущений, як це було раніше, а продовжив свою роботу.
Останні опитування громадської думки в Болгарії показують, що перші три місця за результатами виборів мають отримати політичні сили, які відкрито декларують свою прозахідну орієнтацію: ГЄРБ-СДС, «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» і «Рух за права і свободи» (РПС). Так, за ГЄРБ-СДС висловились 24,7% опитаних, за «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» – 15,4%, а за РПС – 12,3%. На четвертому і п’ятому місцях проросійські «Відродження» з 11,1% і Болгарська соціалістична партія (БСП) з 7,5%. На порозі потрапляння до парламенту – популістська «Є такий народ», яка в минулому парламенті була на боці тих, хто «за» підтримку України.
З цього наразі можна зробити два висновки. Перший – після 9 червня наявна політична розстановка в болгарському парламенті (з прозахідною більшістю) має загалом бути збережена. Другий – найімовірніше, політичною силою, яка першою матиме право формувати уряд, буде ГЄРБ-СДС, а серед потенційних коаліційних партнерів – «Продовжуємо зміни» – «Демократична Болгарія» та РПС. Тобто, фактично, після виборів можна буде побачити ще одну спробу цієї трійці домовитись про спільне управління державою. Однак, чи буде вона успішною?
Можливо, без уряду, але з підтримкою України
У Болгарії наразі ведеться багато розмов про те, наскільки важливим для країни є наявність постійного уряду. «Для Болгарії важливо мати уряд, оскільки його відсутність віддаляє нас від зони євро і від Шенгену. І це в той час, коли східний фланг НАТО повинен бути зміцнений, і коли ми повинні допомагати Україні боротися з російським агресором», – сказав «Главкому» депутат від «Демократичної Болгарії» і голова парламентської групи дружби з Україною Івайло Мірчев.
«Болгарія не може дозволити собі нині не об’єднатись навколо стабільного уряду. Це буде катастрофа для країни», – підтвердив депутат від ГЄРБ Хрісто Гаджев. Поряд з цим він відмітив, що уряд може бути створений тільки навколо його політичної сили. «Уряд можна створити лише за керівної ролі в ньому ГЄРБ. Іншої можливості для цього не має», – наголосив Гаджев і додав, що двері ГЄРБ для переговорів з іншими партіями є відкритими. При цьому він уточнив, для кого вони будуть точно закритими – це проросійські БСП і «Відродження».
Тим не менш, попри висловлене розуміння необхідності мати стабільне управління країною, історія з невдалою ротацією в попередньому уряді, а також перебіг передвиборчої кампанії, під час якої колишні партнери з уряду не шкодують гострих слів одне для одного, видається, що створити навколо ГЄРБ «збірку 2.0» і тим більше закріпити її коаліційним договором, буде досить непросто. Беручи до уваги те, що після виборів наявна політична розстановка в болгарському парламенті, цілком ймовірно, буде збережена, провал формування уряду навколо ГЄРБ з великою ймовірністю означатиме, що й інші дві спроби це зробити не матимуть шансів на успіх і країна знову піде на вибори.
Однак, як запевнили співрозмовники «Главкома», підтримка Болгарією України від цього не постраждає. «Може статись так, що ми не підтримаємо уряд ГЄРБ. Але я не сумніваюсь, що в парламенті, який є ключовим елементом для військової допомоги Україні, ми з ГЄРБ будемо по один бік. Тобто, політика Болгарії щодо України буде такою, як і раніше», – запевнивв Івайло Мірчев. «Число політичних сил у парламенті, які підтримують Україну у цій війні, становить понад дві третини. Тобто, русофільська меншина продовжує бути маргіналізованою. Тому я не бачу, як наявна політика Болгарії щодо України може бути змінена», – додає зі свого боку Хрісто Гаджев.
Для України, звичайно, було б краще, якби в Софії працював постійний, євроатлантичний уряд, адже тоді, як сказав «Главкому» депутат від ГЄРБ, болгарська підтримка України була б «не тільки безсумнівна, але й посилена». Однак, навіть за відсутності такого єднання, проте з дієвим парламентом з прозахідною більшістю і тимчасовим урядом, який теж має прозахідну зовнішньополітичну орієнтацію, підтримка Болгарією нашої держави не повинна зазнати суттєвих змін протягом найближчого часу.
Ігор Федик, для «Главкома»
Коментарі — 0