Скасування арешту «облгазів Фірташа». Що це було?

25 червня 2024 року слідчий суддя Вищого Антикорупційного суду (ВАКС) скасував арешт «облгазів Фірташа». Про це стало відомо 28 червня, а вже за кілька годин Печерський суд героїчно відновив справедливість та наклав арешт повторно. 

До журіння ВАКС навіть долучилася очільниця АРМА Олена Дума: «Питання щодо подальших надходжень до державного бюджету та притягнення злочинців до відповідальності – сумнівні». І це викликає здивування, адже пані Дума мала б розуміти основні завдання кримінального провадження, які не зводяться до наповнення до державного бюджету, а полягають у належній правовій процедурі.

3 липня зʼявилося у відкритому доступі судове рішення, тому ми вирішили розібратися в мотивах слідчого судді зняти арешти з цього майна Фірташа.

Спойлер: проблема не в рішенні ВАКС, а в тому, що слідчі ДБР визнають «речовими доказами» все, що хочуть передати в АРМА. А Печерський суд, накладаючи арешт, не дуже має бажання розбиратися в деталях, чим уже зі свого боку створює загрози для всього розслідування.

Чому наклали арешт на «облгази Фірташа»

ДБР розслідує справу про втрати бюджету на майже 1,5 млрд грн на користь олігарха-втікача Дмитра Фірташа. У чому ж суть цієї справи?

Відповідно до законодавства, оператори газорозподільних мереж (ГРМ) повинні були щороку платити державі кошти, якщо вони використовували у своїй роботі державне майно. Але, як виявило ДБР, у травні-червні 2017 року тодішні посадовці Міненерговугілля у змові з «обл-, міськгазами» уклали з 37 приватними операторами, серед яких 26 належали Дмитру Фірташу, договори, у яких фактично погодили безоплатне користування державним майном. І за три роки таким чином державі було завдано збитків на 1,488 млрд грн.

Схема Фірташа і Ко, за версією обвинувачення, полягала в тому, що посадовець Міненерговугілля підписав з частиною операторів ГРМ окремі протоколи розбіжностей. За ними така оплата використання державного майна облгазами передбачалася лише за умови включення цих витрат до структури тарифу за газ. Тобто облгази, щоб не виконувати законну угоду, уклали з державою договори і змінили весь принцип таких відрахувань таким чином, щоб взагалі нічого не платити державі. Зрозуміло, що тариф тоді так і не змінили, і тому бюджет втрачав кошти. І, звісно, це суперечило Закону України «Про ринок природного газу» та іншим актам.

У травні 2022 року слідчі судді Печерського суду наклали арешт на акції згаданих 26 облгазів Фірташа через те, що вони були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та стали предметом кримінального правопорушення. Але жодного аналізу, чи правомірно слідчий визнав такі акції речовими доказами, на той момент не провели. 

Тоді суд, на жаль, обмежився лише загальними фразами, що і призвело до прийняття 25 червня 2024 року рішення ВАКС про скасування арешту. Київський апеляційний суд, який переглядав ухвали Печерського суду про цей арешт, теж не виправив допущені помилки. Припускаємо, так сталося тому, що розтягування поняття «речові докази» – це звичайна практика в роботі Печерського суду, та й справа гучна, тому рішення про арешт мало б додати в ній репутаційних балів для органу досудового розслідування та більшого розголосу самій справі.

Що вирішив ВАКС

Такі недоліки в роботі прокурора і суду не залишилися непоміченими. Тож власники акцій 14 іноземних та українських компаній, пов’язаних із Дмитром Фірташем, звернулися до Антикорсуду з клопотанням про скасування арешту, оскільки його наклали неправомірно. І тому слідчий суддя ВАКС проаналізував фактичні обставини розслідуваного кримінального правопорушення та вказав, що акції не можуть бути в ньому речовими доказами. 

Річ у тім, що певний обʼєкт може бути речовим доказом тоді, коли він:

• був знаряддям кримінального правопорушення;
• зберіг на собі сліди кримінального правопорушення;
• містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Так от у справі облгазів Фірташа з матеріалів кримінального провадження не встановлено, а прокурор, який був в суді, не довів, що арештовані акції якимось чином відповідали вказаним критеріям. Щобільше, те, що прості бездокументарні іменні акції належать певній особі, можна підтвердити без їх арешту.

Тож суддя визнав неспроможними доводи прокурора про те, що злочин було вчинено через управління облгазами з боку акціонерів, у тому числі й у питанні їхнього впливу на підписання протоколів розбіжностей.

Адже 1) ймовірні протиправні дії акціонерів не є предметом цього кримінального провадження, 2) жодних доказів впливу акціонерів, на посадовців облгазів щодо укладення протоколів розбіжностей як на момент арешту майна у 2022 році, так і на момент розгляду цих клопотань, прокурор не надав.

Тому, на думку слідчого судді ВАКС, арешт було накладено необґрунтовано, адже арештовані предмети не є і не можуть бути речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Чому цю справу розглядав Антикорсуд

У всіх викликало здивування, чому справу, за якою слідство веде ДБР, слухав ВАКС. Але слідчий суддя в окремій ухвалі пояснив, що за ознаками підсудності судовий контроль у кримінальному провадженні повинні здійснювати саме слідчі судді цього суду. 

Все тому, що справа розслідується через ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України (зловживання службовими повноваженнями), а розмір завданої шкоди державі в особі Міненерговугілля України становить 1 488 645 641,22 грн. На додачу, до його вчинення були ймовірно долучені службові особи Міненерговугілля, що є причиною, щоб цю справу розглядав Вищий антикорупційний суд. 

А це до того ж вказує, що розслідувати справу мало б не ДБР, а НАБУ. І ймовірний наслідок такої «помилки» – всі докази, зібрані ДБР, можуть бути визнані недопустимими. 

У чому проблема

Основна – якість роботи слідчих у гучних справах. Всі добре памʼятають, як ДБР та деякі інші правоохоронні органи люблять проводити гучні обшуки з великою кількістю фотографій, але результатів у вигляді скерованих обвинувальних актів чи вироків судів немає.

Так і в цьому випадку важливо було арештувати акції «облгазів Фірташа» і передати їх в АРМА, а конфіскація активів – це завдання вже для них недосяжне. Змушений нагадати про сумнозвісну долю Одеського НПЗ, який свого часу дуже гучно «конфіскували» за часів прокурорства Луценка.

Отже, потрібно вдосконалювати якість слідства та більше напружуватися над збором доказів, щоб потім ухвали слідчих суддів були обґрунтованими та такими, що витримають перевірку міжнародними судами. І коли йдеться про таких «загартованих» фігурантів, як Дмитро Фірташ, уваги до якості слідства треба приділяти ще більше.

Крім цього, в одному з матеріалів ми згадували, що передача до АРМА лише речових доказів змушує слідчих та суди надміру «розтягувати» визначення речових доказів і передавати до АРМА те, що насправді речовим доказом не є.

У цій справі прокурор сказав у засіданні ВАКС, що акції на облгази могли б бути предметом спеціальної конфіскації, але знову ж не доводив цього на етапі накладення арешту. 

Тому цікаво, чи при повторному накладенні арешту слідчі ДБР та Печерський суд виправили свої помилки? Бо знову будемо читати новини про гучне зняття арешту слідчими суддями ВАКС за клопотанням власників акцій облгазів. А це може призвести до того, що спеціальну конфіскацію застосувати взагалі буде неможливо.