Скажений принтер часів війни

Верховна Рада в умовах воєнного стану стоїть перед серйозним викликом – як зберегти хиткий баланс між гілками влади та відновити власну суб’єктність? Це важливо, оскільки нардепи значною мірою голосують за ініціативи, які виходять з Офісу президента та Кабміну. 

До старту нового політичного сезону рух «Чесно» зробив аналіз якості ухвалених рішень. Для цього були опитані експерти та представники громадських організацій, які працюють у відповідних напрямах, а також представників профільних комітетів парламенту. 

Що вже було ухвалено? Які зміни ще готують? Де народні депутати недопрацювали?

Із перших днів війни у Раді утворився певний консенсус серед влади та опозиції щодо підтримки питань у сфері безпеки та оборони. Нардепи збільшили фінансування армії у майже 10 разів у порівнянні з попереднім періодом. 

У перші години після нападу Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану. Це було рішення парламенту, яке дало законодавчу основу для загальнонаціонального оборонного спротиву. Загалом парламент тричі подовжував воєнний стан. 

Також у перші дні парламент ухвалив низку критично важливих безпекових питань: про створення безпілотної зони над Україною; про загальну мобілізацію, про використання ЗСУ та інших військових формувань, про колаборантів та інфобезпеку, про участь цивільних осіб у захисті України тощо.

Рада внесла зміни до закону про волонтерську діяльність, які серед іншого передбачають надання правової, фінансової, організаційної, методичної та інфодопомоги волонтерам, а також внесла зміни до Податкового кодексу щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та неприбуткових організацій. Вкрай нагальним стало і рішення про розширення можливостей ТРО для виконання завдань в районах ведення бойових дій.

«Важливим стало голосування щодо податкових змін, які знімали обмеження для переходу на 2% систему податків та дали можливість завозити матеріал для виготовлення бронежилетів і броньовані автівки без ПДВ та мита. Крім того, рішення стосувалось також і спрощень для бізнесу під час війни», – наголошує волонтерка фонду «Повернись живим» і перша заступниця виконавчого директора «Українського ветеранського фонду» Руслана Величко.

Водночас негативну реакцію з боку волонтерів отримало рішення НБУ про щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих карток у 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку. Представники волонтерських спільнот заявили, що це обмежить їх у закупівлях обладнання для армії. Вже в серпні НБУ дозволив банкам не застосовувати ліміт на розрахунки фізосіб-волонтерів із гривневих карток за кордоном для купівлі військових товарів.

Загалом у держбюджеті 2022 року на сектор нацбезпеки й оборони після внесених змін передбачено 1,2 трлн грн. Видатки на безпеку й оборону зросли в цьому році у 4,7 раза у порівнянні з минулим роком і відповідають тому рівню, скільки Україна витратила на всі держвидатки торік.

Найбільша кількість ухвалених законодавчих ініціатив у парламенті стосується економічної політики. За словами першого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка («Голос»), усе, що потрібно, приймається, хоча щодо якості ініціатив є питання: «Є, звісно, і не зовсім актуальні або популістичні рішення. Наприклад, про звільнення членів наглядових рад за негайне неприбуття на місце роботи в умовах війни».

У травні Рада запровадила конфіскацію майна в дохід держави фізичних та юросіб Росії чи Білорусі, а також активів, якими такі особи можуть прямо чи опосередковано розпоряджатися. При цьому нещодавно ВАКС конфіскував українські активи путінського олігарха Володимира Євтушенкова. Як не дивно, це перший вирок суду щодо активів російського походження, прийнятий після 24 лютого.

Крім того, за словами першого заступника Комітету з питань антикорупційної політики Ярослава Юрчишина, у серпні президент Володимир Зеленський відзвітував про те, що в Україні було примусово вилучено російських активів на 28 млрд грн. У свою чергу на звернення нардепа у Казначействі повідомили, що таких надходжень поки не було. Але тут варто зазначити, що конфісковані активи можуть бути не у вигляді коштів, а як корпоративні чи майнові права, нерухомість або земельні ділянки тощо.

Представниця «Вокс Україна» Ілона Сологуб підкреслила, що важливим позитивним рішенням стало скасування податків на землі, непридатні для використання (наприклад, заміновані або на яких ведуться бойові дії тощо), спрощення трудового законодавства, умов укладення договорів оренди та фітосанітарних вимог для зовнішньої торгівлі.

Крім того, парламент проголосував за примусове вилучення активів «дочок» російських «Сбєрбанку» та «ВЕБ.РФ» в Україні на загальну суму майже 25 млрд грн. 

Задля допомоги фронту парламент навесні навіть вирішив скасувати мито на ввезення автівок. Але цим нововведенням почали користуватися і цивільні громадяни, через що щомісяця бюджет недоотримав, за підрахунками уряду, десь 3 млрд грн. 

За даними Ярослава Железняка, загалом за час дії звільнення від мита та ПДВ імпорту товарів було завезено близько 1,2 млн тонн на суму $3,3 млрд. До топ-5 товарів, які завозили «спрощенці», увішли мобільні телефони, помідори, трактори, свинина та шини. Орієнтовна сума наданої податкової пільги на товари склала 15,8 млрд грн. 

За час дії воєнного стану в Україні нардепи шість разів голосували за збільшення видаткової частини бюджету через запозичення. Під час нещодавнього збільшення видатків бюджету 269,5 млрд грн прийшлось на нацбезпеку та оборону. Проте в Комітеті з питань фінансів зазначають, що понад 80% з неї становлять видатки споживання: лише на зарплати у цьому секторі йде 136,6 млрд грн.

Найбільшу кількість ухвалених законопроєктів за час повномасштабної війни Росії проти України подав голова Комітету з питань правоохоронної діяльності, нардеп від Слуги народу Сергій Іонушас (як правило, такі ініціативи не одноосібні, а є напрацюванням всього колективу комітету або його більшості, але першим автором при реєстрації є саме голова комітету). 

Закони часто стосувалися змін кримінального кодексу в умовах дії воєнного стану. Ідеться про відповідальність колаборантів, скасування відповідальності у випадках добровільної здачі зброї та боєприпасів, держреєстрація геномної інформації людини, внесення змін до ККУ та КПК щодо протидії несанкціонованому поширенню інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух і розташування ЗСУ тощо.

Одним із перших та важливих рішень парламентарів у правоохоронній сфері був дозвіл на участь цивільних осіб у захисті та відсічі збройній агресії. «Потім було зрозуміло, що потрібно зробити «бойовий імунітет» й для військових. Потім ми «допиляли» ККУ та КПК, де убезпечили військових від відповідальності. В умовах війни це категорично потрібно, але я навіть не уявляю, щоб таке ми обговорювали в мирний час. Це неможливо, наша свідомість до такого абсолютно не готова», – розповідає перший заступник голови правоохоронного комітету Андрій Осадчук.

Парламентарі оперативно відреагували й на потребу правоохоронців при проведенні слідчих дій та затримань в умовах воєнного стану. Спростили видачу тіл родинам після судмедекспертизи та отримання дозволу на це прокурора. Так само змінили порядок затримання особи без ухвали в умовах воєнного стану, адже судові органи не можуть належним чином функціонувати з об’єктивних причин. Нардепи змінили умови тримання під вартою коригувальників і колаборантів: їх не відпускатимуть під заставу, а триматимуть до суду в СІЗО.

Окремою та важливою темою була співпраця із Міжнародним кримінальним судом та спрощення залучення українських правоохоронців до роботи з ним. Так, за поданням держав-учасниць Римського статуту 2 березня 2022 року Офіс прокурора МКС оголосив про відкриття розслідування ситуації в Україні щодо скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Верховна Рада у першому читанні проголосувала за часткову ратифікацію Римського статуту, якою визначено механізм співпраці України з МКС. 

Через тимчасову окупацію територій значна частина судів не могли здійснювати правосуддя. Тому Верховна Рада дозволила голові Верховного Суду самостійно передавати підсудність справ, які мали розглядатися судами на тимчасово окупованій території, у суди в регіонах, які не були окуповані. 

«На час воєнного стану голові Верховного Суду передана частина повноважень Вищої ради правосуддя, якщо вона неповноважна. Цей закон зокрема дозволив відряджати суддів з одного суду в інший, у тому числі й суддів з окупованих територій», – зазначає представник аналітичного центру Dejure Степан Берко.

Експерти, зокрема керівниця напряму судової реформи Центру протидії корупції Галина Чижик, також нагадують, парламент утримався від підтримки пропозицій деяких представників судової влади щодо скасування реформи ВРП та ВККС на час воєнного стану і формування ВРП у неконституційний спосіб.

Нарешті після п’яти років затримки нардепи конституційною більшістю ухвалили державну Антикорупційну стратегію до 2025 року. 

За словами заступника голови Антикоркомітету Ради Ярослава Юрчишина, важливим стали призначення керівника САП та старт конкурсу на посаду директора НАБУ. 

Водночас у серпні голова Комітету з питань організації держвлади та місцевого самоврядування від «Слуги народу» та фігурант низки антикорупційних розслідувань Андрій Клочко зареєстрував ініціативу про зміни вимог до керівників антикорупційних органів. Ці зміни громадськість розцінила як спробу втручання в систему антикорупційних та правоохоронних органів, з метою зірвати конкурс на призначення очільника НАБУ та спростити процедуру його звільнення. 

Що стосується роботи самого профільного комітету та загалом антикорупційної інфраструктури, вона переналаштувалася на пошук активів та введення санкцій щодо рашистів і колаборантів і в Україні, і по всьому світу. У цьому напрямі Рада ухвалила в цілому законопроєкт про процедуру розшуку та націоналізації майна країни агресора за допомогою механізмів НАЗК та рішень Антикорсуду.

«Зараз головним ворогом України є брудні гроші рашистів по всьому світу. Щодо антикорупції в Україні, то працюють НАБУ, САП, ВАКС, щотижня – нові підозри та вироки. Законодавча база для їх роботи добра, хоча і потребує вдосконалення, наприклад, у сфері більшої незалежності САП. Та вдосконалювати її треба постійно – як до перемоги, так і після», – переконаний Юрчишин.

Також Рада на період дії воєнного стану скасувала обмеження на вартість подарунків для чиновників за умови, якщо їх буде використано для потреб ЗСУ або допомоги постраждалим від агресії Росії.

«Проте активна законотворчість і кризові обставини часто обмежують повноцінне врахування ризиків і наслідків деяких законопроєктів. Наприклад, механізм конфіскації активів підсанкційних осіб потребує доопрацювання. А ініціативи щодо примусового відчуження та вилучення майна громадян під час воєнного стану в перспективі можуть призвести до зловживань», – зазначає керівниця юридичного відділу Transparency International Ukraine Катерина Риженко. 

Працюючи над прозорістю і протидіючи корупції, сама Рада продовжу працювати у напівзакритому режимі. Щоправда, дані поіменного голосування від засідання 21 квітня з’явилися у відкритому доступі. Але чомусь досі не відновили іншу частину інформації, яка стосується роботи самих нардепів. 

Немає також онлайн-трансляцій із сесійної зали: відео парламентських засідань та виступи у залі вже постфактум з’являються на каналі «Рада», хоч і там немає відео усіх засідань від 24 лютого. 

У сфері гуманітарної політики в умовах воєнного стану робота парламенту була розділена на два напрями – ухвалення законопроєктів для регулювання гуманітарної політики, а також звернення до низки міжнародних організацій. 

«Ми проголосували низку звернень щодо міжнародної ізоляції Росії, наприклад, про виключення Росії з ЮНЕСКО. Бо це абсурд, коли країна входить в ЮНЕСКО, а її війська і ракети знищують пам'ятки ЮНЕСКО. Також ми зверталися до ООН щодо так званого «спрощення усиновлення» українських дітей в Росії, адже це звичайний кіднепінг і викрадення наших дітей з тимчасово окупованих територій», – розповідає заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики від «Слуги народу» Євгенія Кравчук.

Парламентарі підготували законодавство для захисту прав дітей. Зокрема було створено Держслужбу у справах дітей, а також розмежовано повноваження центральних та місцевих органів влади й місцевого самоврядування у сфері захисту прав дітей. Рада у першому читанні дала можливість кожному із батьків надавати згоду на тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла 16 років, у супроводі другого з батьків.

Парламентарі також проголосували за підтримку національного музичного контенту та обмеження використання російської музики в українських медіа і громадському просторі. 

Крім того, нардепи ухвалили закон про заборону імпорту та розповсюдження книг та іншої видавничої продукції з РФ, тимчасово окупованих нею територій України та з Білорусі. Однак президент законопроєкт досі так і не підписав. Правники звернулись із колективною заявою до глави держави, в якій наголошують, що непідписання закону протягом 15 днів або ж неповернення його до парламенту із зауваженнями, означає, що він є схваленим президентом та має бути підписаний і офіційно оприлюднений.

Одним із важливих та найбільш дискусійних законопроєктів, який Рада у серпні ухвалила у першому читанні, став закон «Про медіа». Саме про нього говорила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу у парламенті після надання Україні статусу члена на вступ до ЄС. За її словами, медійний закон має поєднати українське законодавство зі стандартами ЄС в регуляції медіа.

«Технології та медіа пішли вперед, але у нас вони досі не врегульовані. Також Єврокомісія відзначила, що має бути зменшений вплив приватних інтересів у медіа, це, фактично, продовження закону про олігархів. Окрім цього регулятор з питань телебачення та радіомовлення має бути незалежним», – зазначає Кравчук. 

Наразі дискусія щодо регулювання медіагалузі в розпалі, погляди нардепів розділились. Представники опозиції назвали цей законопроєкт поверненням до «русифікації». За словами ще одного представника Комітету з питань гуманітарної та інформполітики від «ЄС» Володимира В'ятровича, законопроєктом хочуть зменшити квоти на українську музику, повернути в ефіри російських артистів та акторів: «У текст (законопроєкту) абсолютно штучно й навмисно закладені норми, які розміновують наш культурний кордон з Росією. Тож кожен, хто голосуватиме за закон про медіа в його нинішньому вигляді, голосуватиме за знищення заборони в медіа фонограм і кліпів російських співаків, за зведення нанівець переліку артистів-рашистів, за повернення фільмів і концертів з фігурантами цього переліку, за можливість безкарно порушувати на 10% квоти на українські пісні на радіо і багато інших пом’якшень для «русского міра». 

Мовний омбудсман Тарас Кремінь також закликав депутатів доопрацювати перед другим читанням законопроєкт про медіа, щоб не допустити звуження використання української мови.

Війна спричинила міграцію мільйонів внутрішньо переміщених осіб та біженців, які виїхали з країни, також ускладнився доступ до медпослуг для важкохворих громадян тощо. Нардепи внесли зміни до закону про статус ветеранів війни та гарантії їх соцзахисту. Законопроєктом доповнили коло осіб, віднесених до учасників бойових дій та до осіб з інвалідністю внаслідок війни.

У квітні парламент також спростив доступ громадян до соцпослуг під час воєнного стану. Законом серед іншого передбачили екстрене надання соцпослуг, а також уточнили термін «малозабезпечена особа». 

«Були прийняті зміни до Закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». Ці зміни забезпечили створення системи розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зокрема, в умовах війни. Або, наприклад, у липні був прийнятий закон, який створив умови для отримання документів про народження чи смерть в умовах і на територіях, де ведуться бойові дії чи які тимчасово знаходяться під контролем армії РФ», – зазначає представниця Центру прав людини Zmina Альона Луньова. 

Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Перед тим Рада одноголосно звернулася із цією вимогою до Євросоюзу.

Одним із ключових рішень для отримання статусу кандидата до ЄС була ратифікація Стамбульської конвенції. Хоча Україна її підписала ще 11 років тому? Ратифікувати її не поспішали, тому вона не набувала чинності. 

Ще одним важливим рішенням стало голосування Ради із закликом про визнання вчинення Росією геноциду українського народу, а також злочинів проти людяності та воєнних злочинів в Україні. У квітні парламенти Естонії та Латвії стали першими у світі, хто визнав цей геноцид.

Нещодавно сейм Латвії став першим парламентом у світі, який визнав Росію країною-спонсором тероризму. Україна також просить про те саме США.

Нардепи також звернулись до ООН, ЄС, Європейської Ради, ОБСЄ, парламентів та урядів держав-членів МАГАТЕ щодо засудження акту ядерного тероризму, який здійснює держава-агресор на Запорізькій АЕС. 

За пів року повномасштабної російської агресії Верховна Рада стала майданчиком комунікації між українськими політиками та лідерами європейських країн. Десятки політиків відвідали Україну і виступили у парламенті. Так, прем’єр Великої Британії за цей час відвідав Україну тричі.

​

Українські нардепи денонсували низку угод між урядами України та Росії, зокрема про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, вихід України з угоди з СНД у боротьбі з незаконною міграцією та про спільний аграрний ринок, а також про вихід з угоди про увічнення пам'яті про мужність і героїзм народів СНД у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

Ухвалені Радою законопроєкти в освітній сфері, за словами секретаря Комітету з питань освіти від Голосу Наталії Піпи, були зосереджені у трьох сферах: адаптація законодавства, денонсація освітніх угод з російським освітнім простором в межах СНД, а також розвиток освіти. 

У коментарі «Чесно» ще один член освітнього комітету від «Слуги народу» Роман Грищук зазначив, що важливими стали рішення про держгарантії для освітян та забезпечення виплат зарплат та повернення 56 днів відпустки для працівників освітньої сфери, адже спершу ця норма була зменшена до 24 днів для всіх працівників.

Нардепи також дали можливість на збільшення дітей в класі за рахунок внутрішньо переміщених осіб за рішенням педради, а також зменшення кількості днів освітнього процесу в умовах воєнного стану. 

Важливим для школярів та абітурієнтів було голосування законопроєкту, який замість ЗНО цього року змінили на складання національного мультипредметного тесту. За словами Грищука, це дало можливість абітурієнтам в умовах воєнного стану проходити за результатами вступної кампанії. Законопроєктом парламентарі запровадили спрощену процедуру вступу із трьох обов'язкових предметів – українська мова, історія України та математика, які в умовах воєнного стану складаються один раз з дотриманням правил безпеки у спецобладнаних приміщеннях. 

Парламентарі звернулися до ООН про виключення РФ з списку держав-членів ЮНЕСКО, а також проголосували за припинення Угоди між Україною та Росією про науково-технічне співробітництво.

Що стосується розвитку української освіти, то тут нардепи в липні проголосували за створення єдиної державної освітньої бази, яка міститиме електронні журнали, документи про освіту, сертифікати ЗНО тощо. 

Рада також відновила держзамовлення для здобуття профтехосвіти, яку раніше фінансували органи місцевого самоврядування. За словами нардепів, це рішення дасть можливість підготувати кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану та відновлення економіки.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик руху «Чесно»