Стоп салют! Аналіз свіжих рішень Ради

Під кінець першого півріччя Верховної Ради в умовах дії воєнного стану нардепи провели підряд два важливих засідання. Останнє з них стало 24-м від початку повномасштабної агресії Росії. Хоча формально парламент працює в умовах війни безперервно в режимі одного пленарного засідання.

Депутати конституційною більшістю продовжили дію воєнного стану та загальну мобілізацію ще на 90 днів. Загалом Рада за пів року повномасштабної війни вже чотири рази голосувала за воєнний стан: вперше за його запровадження та тричі — за продовження. 

Депутати нарешті підтримала обрання двох членів Вищої ради правосуддя, яких підтримували представники громадянського суспільства та до яких було найменше запитань від Етичної ради конкурсу – адвоката активістів Революції Гідності Романа Маселка та доцента Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Миколу Мороза.

Парламент також вкотре збільшив видатки держбюджету на 270 млрд грн, їх левова частка піде на нацбезпеку та оборону. Також депутати внесли зміни до КПК, і відтепер корегувальники вогню до суду перебуватимуть у СІЗО без можливості вийти під заставу.

Крім цього, парламент відхилив дискусійний законопроєкт щодо приватизації державного та комунального майна, яке перебуває у податковій заставі. 

Рух «Чесно» у рамках спецпроєкту для читачів «Главкому» зробив стислий аналіз 23-го та 24-го за ліком засідань Верховної Ради від початку повномасштабної агресії Росії проти України.

У порядку денному 15 серпня було 23 питання, чотири з них нардепи проголосували конституційною більшістю. Загалом слід наголосити про важливий, але незначний, на перший погляд, аспект: за час дії воєнного стану та півріччя повномасштабної війни Росії проти України депутати провели 24 засідання, усі вони пройшли у сесійній залі на Грушевського. Протягом цього часу парламентарі ухвалили понад 360 законопроєктів та постанов. Це дуже важливо з точки зору довіри громадян до ухвалених рішень та застосування встановленого законом механізму голосування.

Засідання 15 та 16 серпня напередодні Дня відновлення незалежності у Верховній Раді відбулось без виступів запрошених європейських політиків. Натомість з трибуни лунали емоційні промови українських нардепів. Зокрема окремі обранці наголошували на проблемі прозорості та публічності роботи Верховної Ради за пів року повномасштабної війни Росії проти України. 

!Я звертаюся зараз до кожного народного депутата, нас все одно ніхто не бачить, крім нас з вами. Давайте ми, як на кухні, зараз поговоримо. А скажіть мені, будь ласка, а доколи ця буде зневага до народних депутатів України? До всіх: до мене, до вас, до кожного в незалежності від фракції? У мене просте питання: чому в слоті телеканалу «Рада» можна побачити що завгодно, крім Верховної Ради? Ну, чому, мені може хтось це пояснити? От, голово Верховної Ради, я дуже би хотів почути відповідь. Іде слот «Рада» на марафоні національному, чому там немає Ради? Чому не можна записати наше зібрання шановне і через декілька годин, як ми розійдемося, безпека дозволить, пустити показати людям, що ми живі, що ми ходимо на роботу, що ми тут щось робимо з вами? Бо люди тільки сміються», – заявив представник «ЄС» Олексій Гончаренко.

Першим питанням порядку денного Верховної Ради 15 серпня стали кадрові призначення до Вищої ради правосуддя. Це призначення дає надію, що цей орган нарешті запрацює, та відбудеться очищення та реформа судової системи.

Загалом Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких 10 обирає з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох призначає президент, двох – Верховна Рада, двох обирає з'їзд адвокатів України, двох – всеукраїнська конференція прокурорів, а ще двох – обирає з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

За словами голови комітету правосуддя парламенту Дениса Маслова, до конкурсу на вакантні посади до Вищої Ради від парламенту надійшло 25 заяв, 15 з них відповідали встановленим вимогам та пройшли спецперевірку. За результатами рішення Етичної ради конкурсу щодо відповідності до критеріїв професійної етики та доброчесності було подано чотири кандидатури: Роман Маселко, Микола Мороз, В’ячеслав Талько та Олена Заічко. Кожен із кандидатів виступив з трибуни парламенту та відповів на запитання народних депутатів.

На рейтинговому голосуванні у сесійній залі найбільшу кількість голосів набрали Микола Мороз (291 голос) та Роман Маселко (203). Саме цих кандидатів на конкурсі підтримували представники громадянського суспільства, та до них було найменше запитань від Етичної ради конкурсу.

Адвокат активістів Революції Гідності Роман Маселко на трибуні парламенту

Фото: Верховної Ради

Після цього нардепи 258 голосами «за» затвердили їхні кандидатури. Найбільший відсоток голосів дали фракції «Слуги народу» та «ЄС», найменше – група «Відновлення України» (1) та група «За майбутнє» (2), група «Довіра» єдина не дала жодного голосу. 

Доцент Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Микола Мороз

Фото: Верховної Ради

Верховна Рада призначила свої кандидатури до Вищої ради правосуддя, проте залишається проблемою питання кандидатур від інших суб'єктів, зокрема від з'їзду суддів України, який переніс розгляд цього питання на невизначений час. Критичним є кворум для повноцінних засідань Вищої ради правосуддя, адже напередодні повномасштабного вторгнення 22 лютого 10 з 15 членів цього органу подали у відставку, відтак орган фактично припинив свою роботу.

За час дії воєнного стану в Україні відбувались неодноразові голосування нардепів за збільшення видаткової частини бюджету (квітень на 200 млрд грн, травень – 287 млрд, липень – 80,9 млрд, у серпень – 270,2 млрд). Під час останнього збільшення видатків бюджету 269,5 млрд грн прийшлось на нацбезпеку та оборону (видатки у цьому секторі розподіляються таким чином: Міноборони – 241 млрд грн, МВС – 23 млрд, СБУ – 2,5 млрд, Держспецзв’язку – 425 млн грн, Управління держохорони – 197 млн, Служба зовнішньої розвідки – 139 млн). Проте в Комітеті парламенту з питань фінансів зазначають, що 81,2% з загальної суми (218,8 млрд грн) становлять видатки споживання, лише на оплату праці у цьому секторі йде 136,6 млрд грн.

Загалом після останніх змін у держбюджеті 2022 року на сектор національної безпеки й оборони буде передбачено кошти у сумі 1,2 трлн грн. Видатки на безпеку й оборону зросли в цьому році у 4,7 раза у порівнянні з минулим роком і відповідають тому рівню, скільки Україна витратила на всі держвидатки у минулому 2021 році.

Крім того, у світлі останніх військових подій на останньому засіданні 15 серпня важливим стало звернення депутатів до ООН, ЄС, Європейської Ради, ОБСЄ, парламентів та урядів держав-членів МАГАТЕ щодо засудження акту ядерного тероризму, який здійснює держава-агресор Росія на Запорізькій АЕС у місті Енергодар (№7667). Крім того, Верховна Рада звернулась до членів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF) з приводу виключення Росії з числа членів FATF та внесення її до переліку країн з високими ризиком (№7622).

Єдиним питанням порядку денного 15 серпня, який провалили нардепи, стало голосування за законопроєкт щодо приватизації державного та комунального майна, яке перебуває у податковій заставі (№7575). Значна частина парламентарів виступила із критикою ініціативи приватизації державного майна в умовах повномасштабної війни, адже за таких обставин, на їхнє переконання, держава не може вигідно продати підприємство перевіреному покупцеві. 

На засіданні Верховної Ради 16 серпня нардепи розглянули 24 питання порядку денного, з яких жоден не ухвалили конституційною більшістю голосів.

Важливим голосуванням 16 серпня стосувалось дискусійної ініціативи Кабміну зі змін Податкового кодексу, якою пропонувалось повернення акцизного податку на пальне на рівні 100 євро на 1000 літрів (№7668). Обидві спроби включити цей законопроєкт у порядок денний засідання виявились невдалими і набрали лише 218 голосів «за». Жодного голосу не дали фракції «ЄС», «Батьківщина», «Голос» та група ПЗЖМ.

Ще одним важливим голосуванням Ради вирішувалась доля змін до КПК щодо процедури запобіжного заходу для коригувальників та колаборантів під час дії воєнного стану (№7431). Відтепер корегувальники вогню до суду перебуватимуть у СІЗО без можливості вийти під заставу.

Саме цей законопроєкт Комітет з питань правоохоронної діяльності 10 серпня одноголосно підтримав. За ним осіб, підозрюваних у співпраці з ворогом і коригуванні вогню, не будуть випускати під заставу. Рух «Чесно» звертався до кількох нардепів з цього приводу, і вони оперативно внесли відповідні пропозиції на комітет.

«Рух «Чесно» веде Реєстр держзрадників, тож ми слідкуємо за судовими справами, які стосуються держзради та співпраці з ворогом. За останні кілька тижнів всі громадяни могли спостерігати за судовими процесами, де підозрювані у коригуванні вогню і колабораціонізмі виходили під заставу. Тут є кілька загроз. Передусім, після виходу з-під варти ці особи можуть і далі коригувати вогонь і співпрацювати з ворогом. По-друге, у громадах можуть бути ті, хто вдасться до самосуду або самосуд для картинки зроблять ті, хто співпрацює з рашистами. Потім такі факти подаватимуться російськими пропагандистами, як свідчення низької правової культури українців. А це може вплинути на постачання зброї і фінансової допомоги Україні, яка просто зараз на полях бою відстоює принципи світової демократії. Ми вдячні профільному комітету та депутатам Верховної Ради за оперативну реакцію», – наголошує  лідерка Руху «Чесно» Віта Думанська.

Крім того, депутати підтримали за основу надання одноразової грошової виплати за шкоду життю та здоров’ю, завдану під час війни  під час проходження публічної служби та здійснення професійної журналістської діяльності (№7353). 

Йдеться про осіб, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, працівників об'єктів критичної інфраструктури та журналістів, які отримали поранення під час виконання своїх обов'язків у період дії воєнного стану (встановлення I групи інвалідності – в розмірі 800 тис. грн; встановлення II групи інвалідності – 500 тис.; встановлення III групи інвалідності – 200 тис.; втрата працездатності без встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми) – в розмірі 100 тис. грн; загибель (смерть) – в розмірі 1 млн грн).

Крім того, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про посилення контролю за використанням та обігом піротехнічних виробів (№7438). Законопроєктом забороняється використання будь-яких феєрверків, зокрема салютів та петард, проведення будь-яких заходів з використанням піротехніки та вибухових речовин. Виняток пропонують зробити для сценічної піротехніки Т1 та Т2, феєрверків класу F1, що мають низький рівень небезпеки та рівень шуму не перевищує 60 децибелів, а також для використання піротехніки ЗСУ, Нацполіцією, рятувальниками відповідно до законодавства України. Також забороняється продаж або будь-який обіг всіх феєрверків, у тому числі з рівнем шуму до 60 децибелів.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»