Смертельний «Молот» Пашинського. Усі подробиці трагедії на Рівненському полігоні

Сьогодні рано вранці на 233-му Рівненському загальновійськовому полігоні сталася надзвичайна подія: під час військових навчань 128-ї гірничо-штурмової бригади загинули троє військовослужбовців, ще дев'ятеро отримали поранення. За даними ЗМІ, бійці, які загинули та були поранені на Рівненському полігоні, із підрозділу, що дислокується на Закарпатті. Як повідомляє Закарпатський обласний військовий комісаріат, загинули капітан Тихоновський Валерій Тимофійович, командир мінометної батареї військової частини А1778, 1978 р.н.; солдат Власов Дмитро Олегович, старший навідник міномету 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини А1778, 1996 р.н.; солдат Пишкар Юрій Юрійович, майстер – номер обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини А1778, 1975 р.н.

«За попередніми даними, стався вибух міномету. Призначено службове розслідування за результатами якого можна буде робити висновки, що ж сталося на вогневій позиції», - йдеться в повідомленні прес-служби Сухопутних військ ЗСУ.

За фактом вибуху на Рівненському полігоні військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за частиною 3 статті 414 КК України (порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки).

Попри те, що вибух міномета названо причиною трагедії лише за попередніми даними, вже за кілька годин президент Петро Порошенко тимчасово заборонив використовувати саме цей вид зброї (міномети «Молот»), а також зажадав отримати до кінця наступного тижня результати розслідування загибелі солдатів. Фактично ця заборона є підтвердженням того, що причину керівництво держави бачить саме у вже скандальному «Молоті».

І вже після заяви Порошенка речник оперативного командування «Захід» Анатолій Прошин підтвердив інформацію про те, що під час військових навчань на Рівненському полігоні вибухнув міномет «Молот».

У Міноборони озвучили основну версію трагедії на Рівненському полігоні: порушення техніки безпеки. Щоправда, на тлі скандалів і трагічних випадків, пов’язаних саме із «Молотом», версія про людський фактор видається непереконливою.

З початку використання «Молота» від нього загинули 12 військових?

Журналіст Юрій Бутусов так описує обставини вибуху, спираючись на розповіді свідків: «Батарея розгорнулася на позиції, чотири міномети в ряд, для проведення стрільби по цілях, з витратою в 28 мін. Тобто стрілянина була з корегуванням, темп невисокий, поспіху не було. Стріляли «зі шнурка» - тобто, постріл командиром міномета здійснювався з окопу, після того, як його бійці заряджали міномет і займали місця в укритті. Постріл здійснювався під наглядом командира батареї, який перебував безпосередньо на вогневій і контролював виконання завдання.

Ті, хто заряджав міномети, опускали міну в ствол, відразу розверталися і бігли в окоп. Міна опускається по стовбуру дві-три секунди. Навідники в цей час перебували біля мінометів і забезпечували точність наведення. Вибух міномета стався у той момент, коли той, хто заряджав, опустив в стовбур міну, розвернувся спиною і почав бігти в укриття, але дістатися окопу не встиг.

На місці загинули навідник міномету, той, хто заряджав, і командир батареї, який спостерігав за стріляниною. Були поранені дев'ять бійців найближчих мінометних розрахунків, які також перебували на вогневій позиції: заряджали і наводили. На позиції було багато людей, багато свідків, командування бригади теж було на місці трагедії, тому будь-які публічні висновки можна буде відразу перевірити і дати об'єктивну оцінку. Триває слідство».

Учасник війни на Донбасі Станіслав Краснов у себе на сторінці у Facebook так прокоментував трагедію: «Це вже мінімум п'ятий такий випадок з «Молотом». Щоразу гинуло 2-3 людей.  Тобто крім величезної корупційної складової в цих так званих «новітніх мінометах» є ще очевидне порушення технічних вимог на виробництві. Є висока вірогідність, що ці золоті міномети - просто пофарбовані в зелений колір водопровідні труби».

За даними журналістки, волонтера Ольги Решетилової, з моменту, як українські військові почали використовувати «Молот», від розриву міномету загинули щонайменше 12 людей.

«Ми неодноразово пробували привернути увагу до того, що з «Молотами» є проблема. Експерти-металознавці стверджують, що марка сталі в стволі не відповідає технічним характеристикам, вона м‘якша, ніж це повинно бути. Для того, щоб це з‘ясувати напевно, треба елементарно провести матеріалознавчу експертизу. Але нам (волонтерам, - «Главком») сказали не лізти. Бо ми – тупі цивільні і нічого не розуміємо. Командири, які вказували Міноборони на проблеми «Молотів», мабуть, теж не розуміються», - зазначила вона.

Один з таких випадків стався 25 липня 2016 року на полігоні «Широкий лан» на Миколаївщині. Тоді під час стрільби «Молот» розірвався, у результаті чого загинув один військовослужбовець відразу, ще десять отримали поранення. Пізніше один з них помер. Цікаво, що тоді слідство не виявило несправностей у вітчизняному мінометі. Причиною вибуху було названо розрив міни в каналі ствола через несправність самого боєприпаса або внаслідок подвійного заряджання.

У кінці серпня 2016 року генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» Роман Романов прокоментував велику кількість скарг на міномет. За його словами, зі зброєю все гаразд, просто наші військові ще не звикли до використання «Молота» та не набули необхідних навичок. «У ході експлуатації повинні отримуватися навики і власне від цієї прискореної процедури і вийшли ці дії. Був цілий ряд фактів, крім усього були порушені процедури транспортування», – зазначив він.

У листопаді того ж року через розрив міни в каналі «Молота» загинули два бійці батальйону «Айдар». У березні 2017 року від вибуху міномету цієї моделі під Авдіївкою загинули троє бійців – два військових ЗСУ та один доброволець.

Військовий Богдан Ковальов зазначає, що попри суттєву кількість летальних випадків, ці міномети продовжують постачатися у Збройні сили.

У листопаді 2016 року журналіст і волонтер Решетилова писала про те, що одному з бойових батальйонів, який отримав на озброєння 120-мм міномети «Молот», довелося одразу списати три з них - через технічний стан, а саме: 

• зламана ручка вертикальної наводки;

• повністю покритий іржею ударно-спусковий механізм, не рухається взагалі;

• колісний хід, який просто розвалився по швах;

Український військовий Анатолій Топольський у кінці серпня 2016 року написав у себе на сторінці у Facebook про власні враження від нового міномета, ще й  додав фото.

«Сам міномет - дуже погана копія радянського міномета 2С12 «Сані». Ще нові міномети вже досить облізлі, фарба стирається на раз. У тест-драйві брали участь 12 «Молотів». Два з них випробування не пройшли - один розвалився ще на під'їзді до вогневої, другий під час першого пострілу. Також банально відвалився механізм горизонтування. Кріплення стовбура просто відвалилося. Після п'ятого пострілу механізм одного з мінометів почав клинити. Ну і конструктивно незручні кріплення, громіздкий і незручний колісний хід і сам міномет дуже нестійкий. Ну, і ще один лютий ахтунг – «Молот» за майже півмільйона гривень за штуку…, оптика повинна бути ого-го. Приціли на «Молоті» - 1946 року, 46 року, Карл! Зроблено в СРСР»,  - написав військовослужбовець.

У січні минулого року у мережі з’явилось відео, на якому військові випробовують «Молот». Результатами випробовування вони явно не задоволені, бо ж після здійснення пострілу міномет злетів у повітря. Втім, пізніше «Цензор.Нет» писав, що військові начебто просто не закріпили зброю належним чином, тим самим припустилися грубого порушення техніки безпеки.

Задля об’єктивності зазначимо, що позафракційний нардеп Дмитро Ярош дуже позитивно відзивався про якість «Молотів»: «Я спілкувався з нашими мінометниками... Насправді це найкращі міномети, з якими я працював. І я хочу, щоб Україна стала сьомою країною в світі, яка випускає міномети. Зрозумійте, якби вони були погані, їх би не замовляли країни НАТО. Наші міномети замовляють натовці, а для нас вони чомусь погані», - заявив він.

«Молот» Пашинського

«Укроборонпром» представив модернізований 120-мм міномет «Молоту» серпні 2016 року. Вартість міномету складала 483 тис. грн, однак представники заводу-виробника ПАТ «Маяк» (входить у концерн «Укроборонпром») стверджують, що це  нижче від цінийого зарубіжних аналогів. Тоді головний інженер заводу Валерій Синіцин переконував, що, мовляв, під час розробки враховувались усі зауваження до попередньої моделі.

Як відомо, головою наглядової ради «Укроборонпрому» до жовтня  2016 року був нардеп Сергій Пашинський, він же - голова парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони. Нині журналісти стверджують, що нардеп неофіційно продовжує курувати концерн.

Невдовзі після того, як на озброєння почали надходити перші партії мінометів, почали фіксуватися перші проблеми, пов’язані із використанням цієї зброї.

Сергій Пашинський неодноразово називав інформацію про низьку якість «Молотів» «брехливою» і як міг розхвалював міномети 120-мм, 82-мм та 60-мм калібрів, що на озброєнні ЗСУ.

Цікаво, що особисто брати участь у випробуваннях «Молота», що пройшли у листопаді 2016 року, Пашинський не ризикнув, а відважився на випробування лише міномета 60-мм калібру.

Людський фактор?

Відкидати можливість того, що спрацював людський фактор, не можна. Як розказав у коментарі «Главкому» військовий експерт Ігор Романенко, до людського фактору відносяться порушення під час закладання мін, зокрема – закладання другого боєприпасу, коли у стовбурі вже є один.

Власне, користувачі Facebook не виключають такий варіант.

Крім того Романенко розказав, що перед кожним застосуванням зброї повинен проводитися її огляд і ретельна перевірка.

Наталія Сокирчук, «Главком»