Спецоперація «Мертві бджоли». Чому пасічники пішли війною на фермерів

Останні кілька тижнів соцмережами шириться мем із оголошенням, розміщеним на краю зеленого поля: «Потравите бджіл – спалимо пшеницю». Людям, які не цікавляться агротематикою, він видається дотепним: такі собі розбірки між сусідами-куркулями на селі. Однак, якщо копнути глибше, виявиться, що ця історія може виявитися частиною технології. Певну конспірологію можна побачити і в тому, що масштабна спроба скомпрометувати фермерів робиться перед відкриттям продажу землі.

Як відомо, після тривалих дискусій 31 березня Верховна Рада ухвалила вкрай неоднозначне рішення – про ринок землі. Він вступить у дію з 1 липня 2021 року. Документ, зокрема, передбачає, що перші два роки землю зможуть купувати тільки фізичні особи-громадяни України і не більше 100 гектарів в одні руки. Після цього - наступні два роки землю зможуть купувати українські юридичні особи не більше 10 тисяч гектарів в одні руки; землі сільськогосподарського значення державної та комунальної власності продаватися не будуть; продаж іноземцям - після референдуму/

Саме після ухвалення цього історичного рішення в інтернеті й почали з’являтися новини про масовий мор бджіл: на Сумщині, на Рівненщині тощо.

Спілка пасічників України та Гільдія медоварів України навіть звернулись до керівництва держави, з проханням вирішити ситуацію щодо масового отруєння бджіл пестицидами. У листі, зокрема, зазначено, що спочатку весняно-польових робіт в Україні почали масово гинути бджоли, що пов’язано з використанням аграріями високотоксичних, а часто і заборонених в Україні ЗЗР (засобів захисту рослин) та пестицидів. «В результаті бездіяльності державних інституцій зобов’язаних забезпечити виконання Конституції України та охороняти довкілля від діяльності аграріїв, які використовують токсичні ЗЗР і своїми діями призводять до масового отруєння бджіл, у суспільстві створилась напружена ситуація, яка може призвести до широкомасштабних акцій протесту», — вважають медовари.

У Спілці пасічників України обурюються: фермери у порушення закону використовують пестициди, у результаті гинуть цілі сім’ї бджіл.

«Нещодавно відбувся передпосівний обробіток землі. Як так розумію, що він відбувся у період сильних вітрів, і якщо пил осідав скрізь разом із пестицидами на сади, а там, можливо, були бджоли. Другий варіант – це обробіток садів, також можливий обробіток ріпаку. Це порушення законодавства, отак безалаберно агрофірми ставлять до екології», - коментує ситуацію «Главкому» виконавчий директор Спілки Тетяна Сушко.

«В законі про бджільництво прописано, що у період цвітіння ентомофільних культур не можна обробляти пестицидами ці культури, і обробляти вдень, коли бджоли літають, також не можна», - додала Сушко. Вона поскаржилась: мовляв, проблеми пасічників нікого не турбують, і поліція на виклики не приїздить.

Ніколи такого не було, і от знову

Кореспондент «Главкома» уточнив у Сушко, чи не виникало аналогічних проблем у бджолярів рік, два, п’ять років тому. «Таке було, але у цьому році вже так нахабно обробляють! Ніхто зовсім із бджолярами не рахується», - пояснила аномальну хвилю обурення Сушко.

Насправді ж українські пасічники втрачали своїх бджіл і раніше. До прикладу, минулого року профільні видання  також били на сполох: вони повідомляли, що в Україні почастішали випадки масової загибелі бджіл після застосування засобів захисту рослин на посівах сільськогосподарських культур. Журналісти навели статистику від  Держспоживчслужби, згідно з якою у 2018 році зазнали втрат 88 пасік, де загинуло 1 613 бджолосімей (1 сім'я - це в середньому 30-40 тис. бджіл), а за пів року 2019-го – 148 пасік (556 бджолосімей). Найбільше тоді постраждали господарства у Дніпропетровській і Луганській областях. «Самі ж бджолярі приводять ще більш гнітючу статистику, відзначаючи, що не всі пасіки в Україні офіційно зареєстровані: за різними оцінками, понад 80% ринку знаходиться в тіні. Тому вони не можуть офіційно звертатися за будь-якими компенсаціями, йти до суду і т.д.», - зазначає видання.

«В Україні масово гинуть бджоли. Пасічники переконані: це через дешеві отруйні пестициди, якими обробляють поля фермери. На відміну від минулого року, коли на отруєння бджіл скаржились у шістьох областях України, цього року про це заговорили пасічники по всій країні», - писала ще у 2018-му Deutche Welle.

Того ж 2018 року  голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю виданню AgroPolit визнав, що у 53% з понад 80 зразків опрацьованих померлих бджіл підтверджувалася наявність хімічних речовин.

Траплялась така проблема і раніше. У 2014 році лише на Полтавщині загинуло більше тисячі бджолосімей, - розказувала виданню «Агроекологія» голова Полтавської обласної організації «Спілка пасічників», директор Державного навчального закладу Гадяцьке аграрне училище Наталія Сенчук.

Водночас такого медійного психозу та нагнітання агресії у соцмережах у попередні  роки чомусь не спостерігалося. Чому ж цьогоріч здійнялась буря? 

Пасічники – інструмент у чужій грі?

І знову повернемось до мему «Потравите бджіл – спалимо пшеницю». У контексті всього вище викладеного він звучить вже не як жартівливе попередження, а як погроза і натяк, що фермери не зможуть захистити свій врожай.

Голова Спілки пасічників стверджує, що цього року отримує величезну кількість звернень від бджолярів. «Трапляється, що труяться бджоли у літніх пасічників, які все своє життя поклали на цю справу, у господарів трапляються інсульти та інфаркти. Мені вже з трьох районів дзвонили, розказували про такі випадки», - переказує чутки Сушко.

Не дивно, що після поширення такої інформації бджолярі починають люто ненавидіти аграріїв. Примітно, що у цькуванні активно використовуються фейкові вкиди. До прикладу, у Facebook-групі  «Спілка аграріїв України» шириться допис із фото померлих журавлів на полі із підписом «Це ж яку хімію треба пирскати… Щоб отак».

Насправді ж картинка ця зроблена не в Україні, а в Сербії, і не в цьому році, а в 2014-му. До слова, матеріал, який у першоджерелі ілюструвала світлина, справді був присвячений загибелі 19-ти сірих журавлів, які наїлися зерен кукурудзи, потравленої забороненим у Сербії препаратом «Фурадан». Інцидент стався в автономному краї Воєводино.

Відтоді хто тільки не експлуатував фото нещасних птахів! Особливо відзначилися російські виробники фейків. На заборонених в Україні «Одноклассниках» таке фото (щоправда, «відзеркалене» у програмі «Пейнт») зустрічається у різних користувачів - до речі, із аналогічним підписом, тільки російською: «Это ж какую химию надо разбрызгивать... Чтобы вот так»

Вона ж зустрічається і в коментарі до статті на російському сайті 9111.ru – про якість продуктів в СРСР та у Росії.

Популярна картинка і у  Румунії, де її поширили у соцмережі  у схожому контексті.

І таких прикладів чимало. Примітно, профільні агрогрупи у соцмережах останнім часом рясніють дописами, спрямованими проти фермерів та на нібито захист пасічників – і це викликає помітне обурення у користувачів. Так, один зі свіжих дописів – це відео користувача у селі Мончин (Погребищенський район Вінницької області), який фіксує процес обробки добривами поля і обурюється тим, що вдень цього робити не можна.

Коментатори до допису вказують на маніпуляції з боку автора. «Саме ці препарати є безпечними», - пише один з користувачів. Інший зауважує, що на полі немає сходів, і бджолам там нема чого робити.

Звісно, є й прибічники пасічників, які не мовчать. «У тому році була подібна ситуація. Кропили о 13:00 хімією на якій було чітко написано про бджіл. Короче, вигнали працівників з поля. Пообіцяли якщо ще раз таке повториться то будемо прикопувати борони», - ділиться коментатор.

Чи пішов хтось кудись комусь скаржитися – невідомо. Та й метою допису був не пошук шляхів вирішення проблеми, а цькування і пасічників, і аграріїв. 3,5 тисячі різних вподобайок, 847 коментарів, та ще й 56 тис. поширень оригінального допису – мети досягнуто.

Підбурювання ж пасічників проти фермерів вийшло за межу – почали звучати заклики до злочинів. У профільній групі з’явилось фото спаленої сільгосптехніки із провокативним підписом: «Фото з мережі! Спалили техніку! За отруєння бджіл!». Російською мовою. І без вказівки дати і місця «інциденту».

Перші коментарі мають не менш підбурливий характер: «Давно пора!» та «Чудово! Аграрії геть ох**ли».

Світовий тренд

Чому ж у кампанії з компрометації фермерів активно використовується саме «бджолина» тема? Перша відповідь – світовий тренд. Цьогоріч бджоли справді стали частіше з’являтися на сторінках міжнародної преси, про їхнє зникнення – у масштабах планети – почали говорити екозахисники, які перед тим переймалися бенгальськими тиграми і пандами.

У минулому році міжнародна некомерційна екологічна організація «Спостерігачі Землі» заявила, що бджоли є найбільш важливими тваринами для збереження екосистеми планети, адже від 60 до 90% їжі, люди отримують завдяки комахам-запилювачам, і перш за все, бджолам.

У цьому році 2 квітня до Дня Землі, який щорічно відзначають у день весняного рівнодення, транснаціональна корпорація Google підготувала інтерактивний дудл, присвячений бджолам. Таким чином пошуковик разом із фондом The Honeybee Conservancy спробував привернути увагу до вимирання цих корисних комах. Як зазначає в прес-релізі Google, в минулому році (тобто за весь 2019-й) приблизно півтора мільярда бджіл «загинули через екологічні катаклізми». У компанії підкреслили, що це «справжня катастрофа для всієї екосистеми Землі». «На скорочення їхньої популяції впливають використання пестицидів, вирубка лісів і глобальне потепління», - пояснили в Google.

Науковий журнал  Science Daily 1 травня опублікував статтю дослідників Ньюкаслського університету про масову загибель бджіл через невідомий вірус. Новина, на яку б медійники ще рік тому навряд чи звернули б увагу. Цьогоріч ЗМІ (особливо  охочі до сенсацій російські) жваво підхопили її через словосполучення «невідомий вірус», яке на тлі пандемії як магніт притягує читачів. Щоправда, учені з’ясовували причини загибелі цих комах у період з 2007 по 2017 рік, але це вже деталі – хто читає новини далі заголовка і першого речення? Так чи інакше, у масовій свідомості факт загибелі бджіл відклався.

На бджолах вирішили зіграти і ідейні натхненники антифермерської кампанії в Україні. Показово, що у ЗМІ озвучується лише одна з трьох проблем, від якої гинуть бюджоли: використання пестицидів. Ані глобальне потепління (яке Україна відчула завдяки аномально теплій зимі), ані вирубка лісів (одним з численних наслідків яких стала піщана буря у столиці та околицях менше місяця тому) навіть не згадуються.

На ситуацію вже відреагувала влада. Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький  оголосив про запуск серії онлайн-семінарів для пасічників у регіонах.

«Під час заходів буде представлений алгоритм взаємодії пасічників з аграріями та органами місцевої влади для попередження та недопущення випадків масового отруєння бджіл», - йдеться в анонсі заходу..

Наталія Сокирчук, «Главком»