У Харкові йде війна… за ліс

У Харкові навесні розпочалися рубки лісу. Роботи тут веде «Кар’єр Основа». Це підприємство має договір з державним лісогосподарським підприємством «Жовтневе» – це одна з філій «Ліси України». Площа запланованих рубок становить близько 11 га. 

Поряд з лісом є і приватний сектор і мікрорайон висоток. Мешканці, які не полишають Харків навіть в умовах частих обстрілів виходять на захист лісу.

Бізнес через рубку лісу намагається розширити кар’єр з видобутку піску. Пісок можна було б видобувати в іншому місці і не нищити дерева, але з огляду на те, що ліс просто у межах міста – це здешевшує логістику. Але про шкоду для довкілля, як і позицію мешканців, тут не думають.

Громадська ініціатива «Голка» розбиралася, як сталося так, що задля видобутку піску нищиться ліс, який є частиною Смарагдової мережі.

Це загальноєвропейська мережа особливо цінних територій. Її cтворили і розвивають для того, щоб охороняти рідкісні види рослин та тварин. 

Чому в реальності ліс є, а у документах – немає?

Це питання обговорювали на селекторній нараді наприкінці липня. На цю нараду прийшли представники Харківської обласної військової адміністрації, зокрема заступник голови Євген Іванов, заступник мера Харкова Олександр Новак, експерти та жителі міста.

Працівників «Кар’єр Основа» на зустрічі не було.

Виконавчий директор «Ліси України» Ігор Лицур був доволі лаконічним: «Державне підприємство в цьому випадку діяло виключно в межах чинного законодавства. Ми також за здоровий компроміс. Чекаємо на рішення між громадою та кар’єром».

Що стосується представника військово-цивільної адміністрації Євгена Іванова, то він наголосив на тому, що проблему вивчали всі, але ніхто не бачить порушень: «У тому і складність нашої ситуації. Дійсно, народний депутат (мажоритарник Олександр Бакумов «Слуга народу» – ред.) звернувся на міністра екології. Відповідно була проведена і попередня перевірка. І екоінспекція, і міністерство звернули на це увагу, віцепрем’єр, потім вже ми. На прем'єр-міністра навіть було звернення і далі вже займалися відповідно МВС, Мінекології і тепер обласна військова адміністрація. Відповідно на даний час, поки що не було виявлено якихось порушень при оформленні документів. Поки що видається, що це питання має суто соціальний характер. І головне це те, що з громадою не було проведено нормальних громадських слухань. Давайте рухатись в цьому напрямі».

Громадські слухання провели задля галочки. У місті-мільйоннику Харкові на ці слухання прийшло п’ять років тому аж 14 людей (!). Список учасників таких «слухань» є у додатку до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Через кілька тижнів після селекторної наради голова екологічного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко («Слуга народу») розповів, що про ситуацію знає і документи вивчав: «Якщо дивитися звіт на отримання висновку на оцінку впливу на довкілля, то там взагалі не йдеться про ліс. І тут можуть бути два варіанти. Або  інформацію про те, що там ліс свідомо приховали і тоді це кримінальне правопорушення. Або мова йшла про ділянку, де лісу дійсно не було, там видобували пісок, а зараз роботи перемістилися на іншу ділянку, де є ліс і на яку немає документів. Це теж порушення. З ситуацією мали б розібратися правоохоронці».

Громадська ініціатива направила листа до депутата Олександра Бакумова («Слуга народу»), який був обраний у окрузі, де відбувається рубка лісу, з вимогою звернутися до національної поліції та прокуратури.

«Я від себе вже направив депутатське звернення до Нацполіції, аби вони перевірили документи і з’ясували, чи у 2019 році, коли оформлювали документи, інформацію про те, що на ділянці ліс, приховали, чи отримали документи на іншу ділянку і зараз просто без будь-яких документів перемістили видобуток піску туди, де ліс. Також я звернувся до прокуратури, аби вони здійснили нагляд за провадженням, яке має відкрити національна поліція», – каже Бакумов.

Що не так з державним підприємством «Ліси України»?

Але тут питання не лише до товариства, яке проводить рубки, а й до державного підприємства «Ліси України», яке погодило договір сервітуту цієї ділянки (такий договір може бути типовою схемою, коли надаєтья право використовувати ділянку на неконкурентних засадах). Про це говорить Петро Тєстов, аналітик громадської організації «Українська природоохоронна група»: «У нас є державна стратегія управління лісами, яка діє до 2035 року. У ній йдеться про збільшення площі лісів. Більше того, ця стратегія передбачає відмову від передачі лісу під інші форми землекористування. Це можливо лише тоді, коли є суспільна потреба і немає інших альтернатив. Тому в цій ситуації «Ліси України», уклавши договір сервітуту, фактично порушило Стратегію. Альтернативи щодо видобутку піску знайти не важко – це поширена корисна копалина. Так от до 2024 року лісники не погоджувалися на такі речі. Але раптом тут в державному підприємстві «Ліси України» утворився «сектор надр і сільського господарства» і ситуація змінилась на протилежну».

Тєстов наголошує, що тут екологів дивує і поведінка Держлісагенції. Є публічна позиція Держлісагенції, що треба берегти біорізноманіття, особливо коли мова йде ще і про рекреацію. А ліс у Харкові – рекреаційно-оздоровчий. І попри це на вирубку лісу дали  лісорубні квитки.

В урядовому документі про створення державного підприємства «Ліси України» йдеться про те, що воно може стати у подальшому акціонерним, а це ставить збереження лісів під загрозу. І хоча державне підприємство все ще не стало акціонерним, такі випадки, як у Харкові доводять, що може бути далі. Тільки масштаби в межах країни можуть бути значно більші.

Це наслідки «реформи», за яку відповідає заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма.   

Аналогічна ситуація може виникнути і з державним підприємством «Вода України», створення якого вже анонсували у Державній водній агенції.

На виконання Бернської конвенції та задля пришвидшення євроінтеграції, Україна має ухвалити закон про Смарагдову мережу. Відповідний законопроєкт (4461) не можуть розглянути вже чотири роки. У тому числі через позицію Держгеонадр.

Зате під час повномасштабного вторгнення, коли з’явилися чималі кошти на відбудову, у Верховній Раді зареєстрували низку законодавчих ініціатив, які несуть загрозу і зеленим зонам, і прибережним смугам. Реєстрація цих проєктів збіглася у часі із активною медіа кампанією  скандально відомого бізнесмена Ігоря Мазепи, якого Державне бюро розслідувань звинувачує у махінаціях із землею.