Удар по Липецьку. Чим важливе це місто для ЗСУ

У ніч проти 9 серпня у передмісті Липецька запалав військовий аеродром. Пожежа настільки масштабна, що місцева влада навіть не намагалася приховати її за завісою інформаційної тиші чи відвертої дези – до ранку полум’я видно було на відстані в понад 10 кілометрів, а губернатор Липецької області Ігор Артамонов заявив про відселення 4,8 тис. Осіб та запровадив надзвичайний стан.

Липецьк є обласним центром РФ з півмільйонним населенням, розташований на півдорозі між українським кордоном та Москвою (з Липецька до Харкова 457 км, а до російської столиці – 508 км). Аеродром, розташований за 12 км від міста, – важлива військова ціль для українських Збройних сил, адже він є таким собі авіахабом, тут базуються винищувачі, які обстрілюють лінію фронту та східні міста України. І тут же росіяни влаштували цілий склад КАБів, які досі успішно детонують. Взагалі Липецька школа – гордість російської військової авіації. І вперше з часів Другої світової вона зазнала такої масштабної атаки.

Досі були безкарними

Офіційно влада Липецької області заявила про атаку українських безпілотників, 19 з яких начебто було збито.

Генштаб ЗСУ вранці 9 серпня підтвердив удар по аеродрому, зазначивши, що «було уражено склади з керованими авіаційними бомбами та ще низку інших об’єктів в районі летовища». За даними військового оглядача Андрія Цаплієнка, там зберіаглося понад 700 КАБів, і це саме вони успішно детонували цілу ніч.

Про втрати літаків наразі невідомо. Російська сторона, звісно, стверджує, що всі винищувачі встигли підняти в повітря і вони не постраждали. Як насправді – довідаємося пізніше. За повідомленням Генштабу ЗСУ, «результати ураження уточнюються».

У будь-якому разі з високою вірогідністю можна говорити про те, що летовище тривалий час не зможе функціонувати. І вцілілі літаки росіянам доведеться перегнати деінде. 

Виведення з ладу або пошкодження будь-якого військового аеродрому є важливим у війні, а втім, «Липецьк-2» має особливе значення, недарма Міноборони РФ присвоїла йому 1 клас державної авіації. «Липецьк-2» має багато злітних смуг, розвинену сучасну інфраструктуру, а оскільки він  досить віддалений від фронту, так би мовити, убезпечений великою відстанню, то тут розташовувалися винищувачі, які здійснювали атаки на лінію зіткнення та нищили інфраструктуру на Сході України.

Очевидно, це велике летовище Повітряно-космічні сили Росії викоритсовували як хаб, який міг прийняти резервні літаки, перегнані з-за Уралу поближче до зони бойових дій.

Так було в перші місяці повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Як помітили у березні 2022 року українські медіа за допомогою супутникових знімків, на аеродромі «Липецьк-2» стало вдвічі більше винищувачів та бомбардувальників, аніж було перед початком великої війни. Експерти тоді помітили шість важких високоманеврових винищувачів Су-27, 14 винищувачів-бомбардувальників Су-30 і Су-34, а також 10 бомбардувальників Су-24, а також ще декілька новоприбулих бортів, які ідентифікувати не вдалося.

«Стягують техніку з глибинних регіонів Росії на такі аеродроми, як «Липецьк-2», щоб зменшити дальність польоту. З цього аеродрому вони кожен день бомблять у нашому східному напрямку», – повідомляв навесні 2022 року речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Нинішній удар українських БпЛА по летовищу завдав не лише матеріальних та військових втрат, а й психологічних, адже Липецьк був однією з вітрин російської військової авіації, батьківщиною льотної школи.

Як німці допомогли совєтам створити льотну школу

Чому «Липецьк-2»? Все просто  – неподалік міста розташовано і цивільний аеропорт, який, природно, має назву «Липецьк» і, слід гадати, у ці дні призупинив роботу.

Льотна історія Липецька почалася завдяки німцям у 1920-х роках. Оскільки після поразки у Першій світовій війні Німеччині, згідно з Версальським мирним договором, було заборонено мати збройні сили на своїй території, у тому числі й авіацію, Берлін почав шукати спільників для того, щоб розвивати свою авіацію поза межами країни.

Парадоксально, але міць Люфтвафе, яка влітку 1941 року знищить майже всі аеродроми в європейській частині СРСР, зростала саме на теренах Радянського Союзу, в Липецьку.

Берлін та Москва уже 1923 року почали військово-економічну співпрацю: німецький авіабудівний концерн «Юнкерс» допоміг росіянам відкрити завод у селищі Філі під Москвою, де розроблялися дослідні зразки винищувачів. Крім того, німці розмістили саме в Липецьку літаки Фоккер D XIII, які були замовлені в Нідерландах раніше. Водночас німцям потрібні були не тільки машини, а й льотчики та інструктори, яких готувати у себе на батьківщині їм було заборонено.

У квітні 1925 року було укладено договір про створення в Липецьку німецької льотної школи та випробувального полігону. Керівником школи перші п'ять років був теж німець, майор Вальтер Штар. У 1933 році на її базі була організовано Вищу льотно-тактичну школу. До слова, серед випускників авіаційних курсів при школі у травні 1941 року був і син Сталіна Василь.

У 1960-х в Липецьку було створено Центр бойового застосування ВПС СРСР. Відтоді до останнього часу тут діяли курси перенавчання льочиків.

«Главком»