Українці очима поляків. Факти, цифри і цитати

Від початку повномасштабної війни в Україні польсько-український кордон перетнули понад 13,1 млн осіб, пише Newseria Biznes. Однак трафік цей не односторонній: в інший бік (назад в Україну) прикордонна служба пропустила майже 11,3 млн осіб.

За останніми даними, наразі у Польщі залишаються приблизно півтора мільйона українців.

Політичне тло у сусідній тепер є не надто сприятливим для наших біженців. Після року палких заяв про вічну дружбу з боку польського та українського президентів, почали з’являтися приводи, які зіпсували загальну картину добросусідства. Зерновий скандал став піком напруги між Києвом та Варшавою. Після того, як Польща заборонила імпорт сільськогосподарської продукції, президенти України та Польщі зробили низку різких заяв.

Ситуація ускладнилась ще більше після того, як 19 вересня Дуда не зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським у Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН, як це анонсувалося раніше. За словами голови польської держави, це сталося нібито через затримки у графіку. Проте стали були цілком ймовірні версії, що зрив зустрічі стався саме через питання зерна, яке розсварило сторони.

19 вересня галасу також наробила і заява Дуди, у якій він порівняв Україну з людиною, яка тоне, пояснивши, що «кожен, хто колись брав участь у порятунку потопаючого, знає, що він неймовірно небезпечний і може затягнути на глибину».

«Зерновий» конфлікт – не єдина проблема у стосунках України та Польщі.

18 вересня речник польського уряду Пьотр Мюллер припустив, що громадянам України, які приїхали в Польщу після вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, можуть не продовжити соціальну допомогу в 2024 році.

Додала хмизу у вогонь конфлікту і нещодавня заява прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, який 20 вересня повідомив, що країна більше не передаватиме зброю для України. Згодом Дуда спробував якщо не загладити гострі кути, то принаймні пояснити таку позицію.

«Я б зовсім інакше інтерпретував заяву прем'єр-міністра», – сказав Дуда.

За словами президента Польщі, «не може бути й мови» про передачу нової техніки, наприклад, гаубиць К2 або танків К9, оскільки ця зброя «має послужити посиленню польської армії».

«Але це не означає, що ми взагалі не передаватимемо зброю Україні. Коли старе обладнання замінюється сучасним, я не бачу проблеми в тому, щоб передати його українцям. Ми маємо контролювати свої емоції, бо треба пам'ятати, хто виграє від того, що Польща та Україна розійдуться. Наслідки можуть бути трагічними», – визнав він.

Офіційна позиція Польщі зрозуміла. А от чи погіршилося ставлення пересічних поляків до українців? Це з’ясовував «Главком».

ЗМІ та політики закликають зменшити підтримку українців

Згідно з останніми змінами польського законодавства (що були підписані президентом 29 травня 2023 року), легальне перебування українців (які мають статус UKR (PESEL) в Польщі продовжено до 4 березня 2024 року. До цієї дати будуть гарантовані виплати соціальних допомог, зокрема на дітей, працевлаштування без додаткових дозволів, безкоштовна медична опіка тощо. Понад те, деякі українські громадяни – батьки дітей, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року, можуть легально продовжити своє перебування у Польщі до 31 серпня 2024 року за умови, якщо:

• їхні діти станом на 4 березня 2024 року навчаються у дошкільних навчальних закладах.
• їхні діти отримують обов’язкову шкільну або іншу освіту в польських або українських школах, включаючи дистанційне навчання.

А також особи, які:

• почали навчання в гімназії, ліцеї або школі для дорослих (branżowej szkole II stopnia, szkole policealnej lub szkole dla dorosłych) не пізніше ніж протягом 2022/2023 навчального року.
• планують складати іспит на атестат зрілості (egzamin maturalny) – до 30 вересня 2024 року

У випадку, якщо український громадянин має Карту поляка та прибув до Польщі після 24 лютого 2022 року та виражає бажання залишитися на території Республіки Польща, його перебування вважатиметься легальним до 4 березня 2024 року, також це правило розповсюджується і на його найближчих членів сім'ї.

За словами представника уряду Польщі Петра Мюллера, поки що немає рішення щодо продовження дії цих правил після 4 березня. Отже, якщо це рішення не буде ухвалено, вже навесні наступного року буде скасоване безоплатне проживання, пільги при наданні дозволів на роботу, безкоштовний доступ до шкіл, безоплатне медичного обслуговування. Втім, вірогідність продовження пільг для українських біженців таки є. Напередодні Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для українців, які втекли від агресії Росії проти з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року. Цю пропозицію надалі повинна затвердити Рада ЄС.

Останнім часом у польських ЗМІ все частіше зустрічаються пропозиції переглянути обсяги соціальної допомоги, яку отримують біженці з України, або й взагалі припинити підтримку.

Про те, що допомогу українцям треба зменшити, заговорили і польські політики. «Нічого антиукраїнського у цьому немає. Але до тих пір, поки хтось не є громадянином Польщі, ці права мають бути іншими», – цитує Money.pl заяву Дональда Туска, лідера Громадянської платформи, яка затято бореться за владу під час виборчої кампанії, що нині завершується у Польщі.

Польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк в інтерв'ю PAP заявив, що Польща може зменшити підтримку України на тлі кризи довкола українського агроімпорту.

Втім, ще раз нагадаємо: такі гучні заяви з боку польських політиків лунають напередодні виборів: чергові парламентські вибори в Польщі відбудуться 15 жовтня.

«Польська влада робить для українців більше, ніж для нас»

Зміну настроїв поляків фіксують і місцеві соціологи.

«Поляки зустріли українців з розкритими обіймами, було багато благодійних акцій, багато тепла і бажання допомогти. Проте війна триває вже понад 400 днів і поляки поволі починають розуміти, що йдеться не про одноразову акцію, що це не щось, що от-от мине. І тепер половина поляків скаржиться, що польська влада робить більше для українців, ніж для них. І такої думки особливо дотримується молодь, серед них так вважають 60%. Стурбовані також жінки та люди з нижчим рівнем освіти», – каже соціологиня Дорота Перетяткович, президентка правління IRCenter (компанії, яка робила дослідження щодо ставлення поляків до українців у 2023 році, спільно з виданням Newseria Biznes).

Так, згідно з результатами цього опитування, кожен четвертий поляк (близько 25%) хоче, аби Польща припинила підтримувати біженців з України, але майже половина (46%) з цим не погоджується; чверть (27%) не мають думки з цього приводу. «Українці приїхали до нас жити і неминуче конкуруватимуть з нами на ринку праці, при вступі до ясел, садочка чи школи. І це треба враховувати в інформаційних кампаніях, які повинні пояснювати полякам, чому ці люди з нами, що це зовсім не їхній вибір», – зазначає Дорота Перетяткович.

Відповідно до даних польської соціологічної компанії Оpenfield, яка досліджувала ставлення поляків до українців у 2022 і 2023 роках, кількість поляків, які ставляться до українців приязно, суттєво зменшилася. Якщо минулого року про «дуже позитивне» ставлення з боку поляків заявляли близько 40% українців, то у 2023 про це заявили менше 10% респондентів. Разом із тим, якщо минулого року ставлення поляків як «нейтральне» оцінювали близько 10% українців, то цього року – близько 35%.

«Для Росії це все дуже хороші новини і її пропагандистський апарат зробить що завгодно, аби закріпити такі настрої серед поляків і ще більше поширити їх. Як же Кремль може це зробити? Ми не дивимося російського телебачення, ми не читаємо російські портали, ми не слухаємо російське радіо. Тому росіяни можуть використовувати соціальні мережі. Вони використовують усі можливі форми онлайн-творчості, щоби схвилювати, обурити аудиторію інформацією, достовірність якої вона не зможе перевірити», – йдеться у передмові до результатів дослідження Оpenfield.

На польських форумах можна натрапити і на відверто українофобські коментарі. Зокрема, польською мовою (втім, не факт, що дописи такого змісту роблять саме поляки) написані відверто провокативні коментарі про те, що українці, мовляв, відбирають у поляків різні соціальні привілеї.

«На жаль, вони також отримують квартири від муніципалітетів. Приклад – Щецин, квартира під програму ремонту. Місто, тобто платники податків – поляки, дає 40 тис. за українця, а він має ремонтуватися і жити там. Це розтрати, а не допомога. Вони не в ЄС, вони не в НАТО, у них є своя країна, з якої вони масово виїжджають. У Польщі вони отримали права і привілеї. Це скандал і антипольська акція. За це влада повинна нести кримінальну відповідальність, шкода, що в нас скасували розстріл за зраду батьківщини».

«Маєте рацію, минулого року у Кельце передали Україні 14 квартир з ремонтом, цього року – 19, а головне звільнені від плати за оренду на 5 років, а поляки досі стоять у черзі на муніципальну квартиру».

«Раніше, якщо людина не хотіла йти воювати, її називали боягузом, а тепер того, хто не хоче йти воювати і втік до Польщі, називають біженцем від війни. Молоді українці сховалися під спідниці своїх жінок. Хахаха яка тупа, боягузлива і вимоглива нація. Соромно».

«Я познайомився з цією породою за 20 років роботи з ними. Мерзенні ідіоти з психікою гієни! Плюс, брехуни та шахраї. Але у нинішній ситуації значною мірою винні поляки. Вони дозволили себе обдурити владі. Вони вірили у казки про велику війну і втечу бідних матерів і дітей. І так у нас на спині є кілька мільйонів здорових биків, бандитів і контрабандистів, наркоманів і виродків».

Згідно з результатами дослідження Варшавського університету, польки вбачають в українках потенційних конкуренток. Саме у групі жінок віком до 29 років із середньою освітою помітили найбільш насторожене ставлення до українок. У мережі чимало оголошень про те, що польські чоловіки шукають собі жінок з України. У соцмережах є кілька груп, створених з метою знайомств – «Варшавські знайомства», «Знайомства у Польщі». Ці групи налічують тисячі підписників. Втім, зауважимо, не лише українські жінки розміщують там дописи з метою познайомитися: чимало таких постів пишуть і чоловіки.

Де і як живуть українці у Польщі

Половина учасників дослідження Міжнародного комітету порятунку (IRC) вказали, що орендують квартиру самостійно, 18% проживають у колективних приміщеннях, а 9% у готелі/хостелі.

За даними служби зайнятості Польщі за минулий рік, найчастіше українці влаштувалися водіями вантажівок та легкових автомобілів, також офіціантами, кухарами, помічниками на кухні в ресторанах. Чимало українців також працювали будівельниками, мулярами, штукатурами, слюсарями, електриками та механізаторами. Українці у Польщі також часто працюють у сфері туризму, у готелях.

Серед біженців, які прибули до Польщі у 2022 році, працевлаштувалися у минулому році 30,3%. У поточному році при роботі вже були 50,5%. Скоротився відсоток тих, хто не працює і не планує працювати – з майже 15% минулого року до трохи більше 8% зараз.

Найчастіше українці знаходять роботу самостійно (52,2%), популярними також є варіанти пошуку за допомогою агенцій з працевлаштування (23,9%) та через друзів (21,7%).

За даними агенції з працевлаштування Personnel Service 52% поляків бажають працювати саме з українцями. Лише 27% поляків воліють працювати з вихідцями з Азії і тільки 12% з африканцями. З білорусами – лише 9% опитаних.

«Ми звикли до співпраці з українцями, цьому сприяє культурна, мовна та географічна близькість», – коментує Кшиштоф Інглот, засновник Personnel Service.

Проблеми українців у Польщі

Галина Васильченко, разом з двома доньками шести і восьми років, переїхала до Польщі з Чернігова у листопаді 2022 року.

«Ми живемо у передмісті Варшави. Нам вдалося досить комфортно влаштуватися, бо тут вже була моя сестра. Це щось на кшталт пансіонату. Тут живуть мами з дітьми. У нас є спільна кухня, їдальня. Тричі на день нас годують. У деяких кімнатах є власні невеличкі кухоньки. У кожній кімнаті – душ, санвузол», – розповідає жінка «Главкому».

Як довго триватиме таке комфортне проживання, Галина не знає. Каже: про виселення їх мають попередити за два тижні. «Тоді мені доведеться шукати квартиру. Не знаю, наскільки це реально. У нашому районі середня ціна оренди – 2,5 тис. злотих (майже 21 тис. грн). Трохи далі звідси можна знайти за 1,5 тис. (12,5 тис. грн). Дорогувато», – вважає вона.

Галина працює дистанційно в українській компанії і отримує допомогу від Польщі: вона і двоє її дітей отримують по 500 злотих (4,1 тис. грн).

Щодо навчання дітей у школі Галина зізнається: все непросто.

«Марію (старшу доньку) я мусила забрати з чернігівської школи, де сяк-так відбувалося онлайн-навчання і віддати у середині листопада у перший клас польської школи. Їй там було важко. Вона скаржилась, що нічого не розуміє, вчителі на неї кричать, а діти не граються з нею. Учителька мені кілька разів казала, що у дитини нічого не виходить, по суті, тиснула на мене, щоби я її звідти забрала. Я так і зробила. До слова, так вчинили і багато інших українських матерів. Загалом, не думаю, що з тих, хто живе тут разом з нами, ходять до польської школи більше 20% . Вчителі кричать на дітей. Когось лишили на другий рік. Моя дитина зараз навчається дистанційно в українській школі. А Міла (молодша) одразу пішла у зеровку (нульовий клас у польській школі, – «Главком»), їй подобається. Я думаю, навчатиметься і надалі там», – ділиться Галина.

Українка зізнається, що з відкритою агресією з боку поляків на стикалася. Залишатися після війни у Польщі жінка не планує. Тому і мову не вчить, не намагається знайти роботу у Польщі. Разом із тим визнає: якби знала мову, життя би суттєво полегшилося.

«Знайомі з будинку, де ми живемо, стикалися з тим, що у перукарні чи на касі у магазині поляки обурювалися, що українці не вчать мову, а поляки їх не розуміють», – каже Галина.

Агресивне чи, принаймні, негативне сталення до наших біженців у Польщі – одна з ключових проблем, з якими стикаються українці, свідчать результати дослідження Міжнародного комітету порятунку (IRC).

Конкретних статистичних даних IRC не вказує, проте наводить безліч випадків подібних інцидентів. «Респонденти наводили різні приклади, починаючи від відкритих дискримінаційних коментарів (з боку поляків) до загалом дискримінаційного ставлення. Воно часто пов’язане з недостатнім знанням польської мови, через що респонденти відчувають себе в Польщі у небезпеці», – йдеться у звіті.

• «Я відчуваю, що деякі поляки агресивні, і чим довше ми (українці) тут, тим більше вони стають ворожими». (Жінка, 18-59 років, Варшава)
• «Над моєю дитиною знущаються в школі. Однокласники відкрито кажуть: «Повертайся в Україну». (Жінка, 18-59 років, Варшава)
• «Мій син має особливі освітні потреби. Над ним знущаються в школі; мабуть, і через його особливості, і через те, що він українець. Я чула, як польським дітям неодноразово кричали «не грайся з українцем» на майданчику». (Жінка, 18-59 років, Варшава)
• «З польськими однокласниками ми не спілкуємось, але й вони також не спілкуються багато один з одним. Причина, з якої важко ладнати з польськими учнями, – це не лише мовний бар’єр, а інші менталітет і культура». (Дівчина, 14 років, Катовіце)

Ще одна велика проблема – житло. Українці, які нині мають можливість безкоштовного проживання, занепокоєні можливим скороченням пільг, через які можуть втратити можливість безоплатного проживання. Так, 41% учасників повідомили, що у такому випадку вони шукали б інше житло для оренди, 19% планували б повернутися в Україну, а 26% шукали б інший безкоштовний варіант житла в тому ж місці (17%) або в іншому (9%).

«Деякі учасники опитування говорили про те, що неможливо перевірити законність фінансових вимог господарів квартир, де вони проживають. Один з респондентів сказав: «Наша господиня каже, що вона не отримала грошей від уряду на покриття вартості нашого житла – і ми не можемо перевірити, чи це правда. Вона каже, що якщо гроші не будуть перераховані, нам доведеться покрити загальну вартість проживання в розмірі 12 тис. злотих (майже $3 тис.)», – йдеться у звіті.

Ключові проблеми тут дві. Перша – величезні черги на отримання медичної послуги. «Тут справді можна потрапити до лікаря безоплатно, але чекати на запис можна впродовж… року. Альтернатива – приватні клініки. Але там дуже дорого. У порівнянні з цінами в Україні – удвічі-тричі дорожче», – розказала «Главкому» Галина.

У звіті IRC наведені слова учасника опитування з містечка Мазовецького воєводства: «Мені потрібна операція на оці. Це терміново, інакше я втрачу зір. У Польщі я отримав запис через пів року, і це тільки перший прийом! Отже, я їду назад до Харкова на операцію».

Інша біда виникає, знову-таки, через мовний бар’єр. IRC наводить цитату з розповіді літньої жінки із Варшави: «Я лежала на операційному столі, коли медсестра дала мені підписати бланк польською мовою. Я не розуміла жодного слова. Я плакала, бо операцію без мого підпису розпочати не могли. А я не могла зрозуміти, що це за форма».

Польща більше не фаворит

За даними польських ЗМІ, українці почали масово переїжджати з Польщі до Німеччини, де їх радо приймають, адже вважають хорошими робітниками.

«У Німеччині триває масштабна термомодернізація та реновація будівель. Держава отримала частину грошей із Фонду реконструкції ЄС і розпочала будівельні роботи по всій країні», – зазначає Якуб Кус, заступник голови польської профспілки будівельників «Будовляні».

Ба більше, Німеччина як держава з однією з найбільш старіючих націй, сподівається покращити свою демографію за рахунок українців, які готові залишитися у країні і після закінчення війни.

Саме така конкуренція за українців, дозволяє експертам робити оптимістичні прогнози.

Умови проживання українських біженців у Польщі у подальшому не погіршуватимуться, вважає президент Української асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

«Ніхто не буде обмежувати соціальну допомогу біженцям, зважаючи на те, що демографічна криза охопила майже всі країни Європи. Поляки розуміють, що українцям є з чого вибирати», – визнає експерт і зауважує: за останні пів року кількість українців у Польщі зменшилася на 400 тис., а у Німеччині зросла на 200 тис

Воскобойник вважає, що у наступному році українці також зможуть отримувати соціальну допомогу у Польщі, матимуть такий самий доступ до ринку праці, як зараз, і будуть так само захищені польською державою. Але не виключає, що у деяких країнах допомога може бути обмежена для осіб, які не працюють і не хочуть інтегруватися.

Втім, поки що офіційна позиція Польщі видається доволі тривожною і песимістичною для наших біженців. Країна, ймовірно, наступного року скоротить таки обсяг допомоги, що надається українцям.

Як зазначає заступниця міністра сім'ї та соціальної політики Польщі Анна Шмідт, Варшава вже витратила близько 2,4 млрд злотих ($550 млн) на допомогу сім'ям з України, які втекли від війни.

Наталія Сокирчук, «Главком»