Вони експортують зброю на мільярди. Тільки не в Україну

Через рік після вторгнення Росії в Україну війна стимулювала глобальні зусилля з виробництва більшої кількості ракет, танків, артилерійських снарядів та інших боєприпасів. Однак лише деякі країни рухаються так швидко, як Південна Корея, до збільшення виробництва зброї.

Минулого року експорт озброєнь з Південної Кореї зріс на 140% – до рекордних $17,3 млрд. Сюди включені угоди на суму $12,4 млрд з продажу танків, гаубиць, винищувачів і реактивних систем залпового вогню до Польщі, одного з найближчих союзників України.

Але в той час, як Південна Корея розширює продаж зброї по всьому світу, вона відмовилася од надання летальної допомоги Україні. Замість цього зосередилася на заповненні прогалин у світовому переозброєнні, відмовляючись від будь-якої прямої участі в озброєнні України.

Обережність Південної Кореї частково пояснюється її небажанням відкрито протистояти Москві, сподіваючись на співпрацю у запровадженні нових санкцій проти дедалі більш войовничої Північної Кореї. Країни Латинської Америки, Ізраїль та інші також відмовилися від прямих поставок зброї в Україну.

Внаслідок російського вторгнення оборонна промисловість лише небагатьох країн зазнала такого буму, як оборонна промисловість Південної Кореї. Попри заклики Києва і НАТО надати Україні зброю, Сеул продовжує ходити по тонкому канату, балансуючи між своїм непохитним союзом з Вашингтоном і власними національними та економічними інтересами.

На відміну від американських союзників у Європі, які скоротили свої збройні сили і потужності з виробництва озброєнь наприкінці холодної війни, Південна Корея зберегла значний внутрішній оборонний ланцюжок постачання для задоволення потреб власних збройних сил і для захисту від Північної Кореї.

Після російського вторгнення в Україну такі постачальники озброєнь, як США, зіткнулися з серйозним дефіцитом виробництва ракетних пускових установок та інших видів озброєнь.  Німеччина та інші країни також намагаються забезпечити достатню кількість танків для відправки в Україну.

У той час, як країни Східної Європи поспішали переозброїти і модернізувати свої збройні сили після відправки совєтської зброї в Україну, Південна Корея стала привабливим варіантом поповнення запасів.

Контракти на постачання польських танків і гаубиць були підписані наприкінці серпня з провідними південнокорейськими оборонними підрядниками. Перша партія прибула трохи більше ніж за три місяці. Варшава оцінила швидкість.

«Коли приходить вантаж, кажуть, що ми довго чекали на цей день, – сказав президент Польщі Анджей Дуда, вітаючи прибуття вантажу до морського порту. – З великим задоволенням хочу підкреслити, що ми не чекали цього дня довго».

Замовлення з Польщі стали подарунком для уряду президента Юн Сок Йола, який пообіцяв зробити свою країну четвертим найбільшим експортером зброї до 2027 року, після США, Росії і Франції.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, з 2017 по 2021 рік Південна Корея була найбільш швидкозростаючою серед 25 найбільших світових експортерів озброєнь, посівши восьме місце з часткою світового ринку у 2,8%. Це було до того, як минулого року вона уклала контракти з Польщею, Єгиптом та Об'єднаними Арабськими Еміратами.

Hanwha Aerospace, найбільший оборонний підрядник Південної Кореї, зараз зайнятий як ніколи, плануючи до наступного року втричі збільшити свої виробничі потужності.

Нещодавно у Чханвоні, промисловому місті на південному узбережжі Південної Кореї, найкраще продавана зброя країни, самохідна гаубиця K9, набувала потрібної форми серед розпечених іскор і роботизованого свердління на заводі Hanwha, розміром з шість футбольних полів.

«Нам треба додати ще дві складальні лінії, щоб задовольнити зростаючий попит», – сказав інженер Hanwha Пак Сангкю, маючи на увазі замовлення K9 з Польщі та інших країн, вказуючи на порожні площі, де будуть розміщені нові виробничі потужності.

Сеул засудив вторгнення в Україну, а Юн пообіцяв захищати такі цінності, як «свобода» і «заснований на правилах» міжнародний порядок. Але прагнення Південної Кореї збільшити експорт озброєнь в умовах війни також підкреслює труднощі, пов'язані з цим балансуванням.

Президент Володимир Путін застеріг Південну Корею од військової допомоги Україні, заявивши, що це зруйнує відносини між Москвою і Сеулом і може підштовхнути Росію до поглиблення військових зв'язків з Північною Кореєю. Війна в Україні вже зблизила Північну Корею з Росією; вона відкрито підтримала вторгнення, а Вашингтон звинуватив її у постачанні артилерійських снарядів, ракет та інших боєприпасів до Росії.

Коли Сеул погодився продати артилерійські снаряди, щоб допомогти Сполученим Штатам поповнити свої запаси, він наполягав на чіткій умові експортного контролю, що «кінцевим користувачем» будуть Сполучені Штати – правило, яке Південна Корея застосовує до всіх своїх глобальних збройових угод – включно  з контрактами з Польщею – упродовж десятиліть.

Тим не менше, деякі південнокорейські збройові технології вже потрапили до України: польські гаубиці Krab, які були відправлені в Україну, використовують шасі від південнокорейських K9. Адміністрація Програми оборонних закупівель Південної Кореї відмовилася коментувати, чи порушує ця передача експортний контроль.

«Цілком можливо, що південнокорейська зброя потрапила в Україну через інші країни, – сказав Ян Ук, експерт з питань озброєнь в Інституті політичних досліджень Асан в Сеулі. – Існують сумніви, наскільки енергійно Південна Корея застосовуватиме свій експортний контроль у таких випадках».

Коли президенти Юн і Байден зустрічалися в Сеулі в травні, вони домовилися про співпрацю в галузі постачання продукції оборонної промисловості. І хоча совєтської зброї, якої найбільше потребує Україна, Південна Корея не має, багато її систем озброєнь сумісні з озброєнням НАТО, що прямує до України.

Hanwha сподівається поділитися зі Сполученими Штатами своїми технологіями в галузі артилерії і бронетехніки й допомогти оснастити НАТО зброєю, яку американці більше не виробляють або не в змозі постачати достатньо швидко. «Сполучені Штати не можуть виробляти кожен вид зброї», сказав Сон Чже Іль, президент Hanwha Aerospace.

«Геополітика визначила нашу долю – розвивати оборонну промисловість, – нещодавно наголосив пан Сон в офісі Hanwha в Сеулі. – У той час як Сполучені Штати виробляють високотехнологічне озброєння, таке як авіаносці, атомні підводні човни і найсучасніші літаки, змагаючись з Росією і Китаєм, Південна Корея зосередилася на «озброєнні середнього рівня – артилерії, бронемашинах і танках, накопичивши конкурентоспроможні технології».

З кінця 1990-х років Hanwha поставила південнокорейським військовим майже 1200 гаубиць K9, а також сотні інших для Індії, Туреччини, Естонії, Фінляндії та Норвегії. За даними південнокорейських аналітиків, з 2000 по 2021 рік на гаубиці K9 компанії Hanwha припадало 55% світового ринку експорту самохідних гаубиць.

Величезне замовлення Польщі збільшить ці масштаби. Румунія – ще одна країна НАТО, яка веде переговори про купівлю південнокорейських К9.

Південна Корея підсолоджує свої угоди з експорту озброєнь, пропонуючи передачу технологій і сприяння місцевому виробництву, посилюючи внутрішню оборонну промисловість своїх покупців.

Туреччина побудувала свій основний бойовий танк «Алтай» і гаубиці Т-155 на основі південнокорейських моделей. Hanwha будує завод в Австралії з місцевими постачальниками для складання K9. Більшість південнокорейських гаубиць, які купує Польща, вироблятимуться в Польщі з місцевими партнерами.

Південна Корея не з чуток знає, наскільки потужними можуть бути такі стимули.

Десятиліттями країна намагалася виготовляти власну зброю, вивчаючи американську військову техніку. Компанія Hanwha, раніше відома як Korea Explosives, виробляла динаміт, коли уряд призначив її оборонним підрядником у 1970-х роках для виготовлення гранат, наземних мін і сигнальних ракетниць.

Зараз компанія виробляє радарні системи, авіаційні двигуни, роботів-саперів, безпілотні бойові машини та зенітні гармати. Вона також співпрацює з космічною програмою Південної Кореї.

У той час як війна в Україні триває, Hanwha твердо націлилася на світовий ринок за повної підтримки південнокорейського уряду і військових. У червні президент Юн зустрівся зі своїм польським колегою, щоб допомогти укласти збройові угоди. У січні його офіс оголосив про створення нової робочої групи з просування експорту озброєнь.

Джерело: The New York Times

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук,
відповідального секретаря журналу «Універсум»,
членкині Національної спілки журналістів України,
членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)