Глобальне переозброєння. Американці злякалися виснаження своїх арсеналів і почали діяти

Агресія Росії проти України спровокувала нову гонку озброєнь у всьому світі. Західні країни зрозуміли, що масштабні війни з величезними фронтами на колосальних територіях зовсім не відійшли у минуле.

Великий перегляд військових бюджетів

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 15 лютого заявив, що країни Альянсу збільшують виробництво снарядів для 155-мм артилерії для допомоги Україні: «Виробництво артилерійських снарядів 155 калібру збільшується. Нам потрібно активізуватись ще більше. Тепер це стає жорстокою війною на виснаження, а війна на виснаження – це війна матеріально-технічного забезпечення».

Раніше, 24 січня, New York Times написала, що Пентагон різко збільшить виробництво 155 мм снарядів для України. Випуск у США 155-мм снарядів, таких необхідних Києву, зросте до 90 тис. на місяць протягом двох років – це у шість разів більше за рівень 2022 року. Завдання – компенсувати дефіцит і створити запаси на майбутнє.

Йдеться про контракти з компаніями Northrop Grumman Systems Corp. та Global Military Products Inc. на $522 млн. Постачання нових боєприпасів планується розпочати в березні цього року. Контракт фінансується Ініціативою Пентагону щодо сприяння безпеці України.

Раніше американські ЗМІ показали процес виготовлення у США артилерійських снарядів для ЗСУ. Зброю виробляють, зокрема, на заводах у Пенсільванії та Айові. У Пенсільванії створюють порожні снаряди, які згодом вирушають до сільської місцевості в Айові. Вже там фахівці наповнюють їх розплавленою вибухівкою та упаковують для доставки до нашої країни.

І подібні новини в останні кілька місяців йдуть буквально потоком. 20 січня з'явилися оцінки вашингтонського Center on Military and Political Power, згідно з якими заміна військової техніки, переданої Україні європейськими союзниками США по НАТО, може призвести до приблизно $21,7 млрд зарубіжних військових продажів або прямих комерційних продажів для американської промисловості – тим самим європейським союзникам США по НАТО.

У свою чергу, Державний департамент США повідомив, що продаж американської військової техніки іноземним урядам зріс на 49% до $205,6 млрд у 2022 фінансовому році. У попередньому фінансовому році США продали військову техніку на суму $138 млрд.

І це, зважаючи на все, тільки початок зростання. Тому що американці всерйоз злякалися перспективи виснаження своїх арсеналів. Ще на початку січня міністр ВМС США Карлос дель Торо зізнався, що продовження поставок зброї Україні перетвориться через пів року на виклик для США, якщо американський військово-промисловий комплекс не зможе наростити обсяги виробництва. Стає зрозуміло, чому у США політику Джо Байдена щодо України підтримують не лише демократи, а й більшість республіканців. Республіканці – традиційні лобісти американського ВПК, а нова гонка озброєнь, що розпочалася зараз, – йому тільки на руку, і не так вже й важливо, хто при цьому сидить у Білому Домі.

Втім, доходи військово-промислового комплексу зростають не лише у США. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що країни НАТО мають розглянути можливість виходу за межі порогового рівня видатків на оборону у 2% ВВП. Пісторіус погодився з думкою Йєнса Столтенберга про те, що 2% мають бути «нижньою межею».

Також і Франція екстрено бере курс на посилення оборони. Емманюель Макрон пообіцяв збільшити витрати Франції на оборону до 2030 року, щоб пристосуватися до глобальних загроз та винести уроки із вторгнення РФ в Україну. Президент Франції заявив, що військовий бюджет на 2024-2030 роки становитиме 400 млрд євро, якщо його схвалить парламент (з 2019 по 2025 роки було 295 млрд євро).

Взагалі ж ми маємо найсильніше за останні 20 років зростання світового ВПК: як передбачають аналітики, найближчими роками він поб'є рекорди. Бюджет Пентагону вже 2023 року зросте на 10%, а витрати на оборону в Європі збільшаться у півтора разу до 2026 року. Усі держави на кордоні з Росією – від Норвегії до Монголії – нарощують військові потужності, Фінляндія та Швеція вступають до НАТО, Латвія повертає обов'язковий призов до армії та навіть Грузія збільшує витрати на оборону.

Половина видатків військового бюджету планети припадає на США та Китай: у 2021 році Штати витратили $800 млрд, Пекін – $265 млрд. Китай ще на початку століття вкладав в оборону лише 2% від світового військового бюджету, а до 2021 – вже 14%. У наступні п'ять років Пекін має на меті збільшувати витрати на оборону щороку на 7%. А в США 2023 року на оборону піде $858 млрд, що майже на $90 млрд (11,7%) більше, ніж 2022-го.

Серед інших лідерів зі зростання ВПК – Казахстан: фінансові вкладення в оборону там підскочили на 75%, а влада планує реформувати армію та зміцнити відносини зі США, Китаєм та Туреччиною на тлі війни в Україні. Також у топі країн з нарощування військових бюджетів – Польща, чиї витрати на оборону зростуть з $13 до $31 млрд. У 2023 році фінансування Міноборони країни буде вищим, ніж військовий бюджет України, Туреччини та майже всіх європейських країн.

Адже Туреччина минулого року збільшила фінансування армії на 30%, а 2023 року – ще на 50%. «В результаті збільшених загроз у світі і в нас по сусідству ми піднімаємо наш оборонний бюджет до високого рівня – 469 млрд лір ($25 млрд)», – заявив у жовтні Реджеп Тайіп Ердоган. Зрештою, зростаючий військовий потенціал Китаю та агресивні дії Росії змусили Японію переглянути пацифістську політику: до 2027 року вона подвоїть військові витрати – вперше після Другої світової війни.

Головні бенефіціари

Не дивно, що військово-промислові компанії, яким доведеться освоювати всі ці бюджети, радісно потирають руки. Корпорації західного ВПК подорожчали 2022 року на 21,7%. Сукупна капіталізація топ-26 з них збільшилася з $579 у 2021-му до $705 млрд за підсумком 2022-го, або на $126 млрд – і це при тому, що загалом західна промисловість (S&P 1200) просіла за рік на 16%.

Топ корпорацій західного ВПК з капіталізації, млрд доларів у грудні 2022 р. (зміна до грудня 2021 р., %), що постачає в Україну

У військових поставках Києву беруть участь вже 40 країн, надходить продукція понад 130 компаній. У тому числі зброю постачають усі 10 найбільших за виручкою західних військово-промислових корпорацій. Вигода для них не лише й не так від постачання в Україну, а й від переозброєння в Європі.

До 2025 року військові корпорації країн НАТО збираються наростити виручку до $475 млрд, що на $97 млрд, або 26% більше, ніж у 2021 році, коли доходи склали $378 млрд. Це зростання майже в 3,5 раза вище за очікуване зростання економік західних країн – МВФ оцінює його у 7,5%.

Серед найбільших компаній найбільше за чотири роки планують додати у виручці Boeing (+64%), Rheinmetall (+57%) та Raytheon Technologies (+31%). «Ми впевнені в довгостроковому зростанні, оскільки попит залишається високим», – зазначав гендиректор Lockheed Martin. «Попит на боєприпаси ще більше зросте через конфлікт в Україні», – констатувала гендиректор Northrop Grumman.

Далі більше. Для закупівлі боєприпасів Пентагон отримає дозвіл укладати багаторічні контракти – такі ж, як для літаків та кораблів: без конкуренції та антикорупційної тяганини. У Вашингтоні вважають, що це стимулює виробників розширити виробництво.

«Мета законопроекту – спонукати Пентагон і промисловість діяти агресивніше, усуваючи бюрократичні бар'єри, з огляду не лише на Росію, а й на потенційну конфронтацію з Китаєм через Тайвань», – каже джерело Defense News.

Нові часи – нова зброя

Нещодавно пройшла хвиля повідомлень про те, що в Україні збираються виробляти британську зброю: високопоставлені представники компаній уже їздили до Києва домовлятися про створення спільних підприємств. Україна хоче сама виробляти за ліцензією артилерію, транспорт та озброєння західної розробки, а не просто купувати їх.

Інші європейські оборонні компанії також ведуть переговори з Україною, але британці не хочуть, щоб їхні французькі та німецькі конкуренти були попереду. Йде гонка за те, щоб поставити Велику Британію «на початок черги». Причина проста: якщо на постачаннях «Зараз, терміново!» можна непогано заробити – але лише один раз, то будівництво виробництва в іншій країні, з гарантованим попитом на продукцію, – це успішний розвиток бізнесу. До речі, це означає ще й те, що західні концерни отримали від своїх урядів гарантію: Україну не покинуть, допоможуть їй перемогти і переозброїтися.

Нам це також однозначно вигідно: ми отримаємо інвестиції, технології, робочі місця, розвиток інфраструктури та культуру виробництва. Плюс у західних країн з'явиться додатковий інтерес захищати Україну в майбутньому – адже у нас працюватимуть їхні компанії.

Вище здебільшого говорилось про традиційну зброю та боєприпаси. Однак у нових реаліях асортимент виробленого міняється, і тут також є шанс для України. Головний вектор змін – те, що у сучасній війні різко зросло використання безпілотників та інших інноваційних видів озброєнь. Вони не тільки набувають все більшого значення у звичайних військових діях, але й стають «витратним матеріалом», тобто потрібні у дуже великих кількостях.

Україна стає одним із світових центрів досліджень, розробок та виробництва дронів, так і засобів захисту від них

фото: Укроборонпром

Також збройні сили більшості країн переглядають своє використання та захист від безпілотників, що призводить до значного зростання технологій боротьби з ними. Країни всього світу використали війну в Україні як можливість дізнатися, що працює, а що ні. Підсумком стала розбудова оборонного сектора, що призвела до величезних змін у світовій збройовій промисловості.

Україна несподівано навіть для себе сама стає одним із світових центрів досліджень, розробок та виробництва як БПЛА, так і засобів захисту від них. Показово, що завод із виробництва «Байрактарів» на нашій території почали проєктувати набагато раніше, ніж завод із випуску 155-мм снарядів. А тепер в Україні вже починає працювати багато стартапів як у сфері безпілотників, так і в інших проривних військових сферах.

Їхня унікальна конкурентна перевага у тому, що будь-які розробки можна відразу, на стадії перших прототипів, тестувати в реальних бойових умовах. Західні мілітарі-компанії про подібне можуть лише мріяти. Отже, молоді українські компанії сегменту military-tech цілком можуть розраховувати на щедрі венчурні інвестиції.

Денис Стаджі, для «Главкома»