За що СБУ «доганяла» поплічників Медведчука?

Наприкінці червня Служба безпеки України вийшла з сухим повідомленням про завершення досудового розслідування і передачею обвинувальних актів до суду стосовно двох керівників громадського руху «Український вибір», таких собі І. Комелова та О. Синявського. Їх підозрюють в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Криму і Севастополя, а також у державній зраді. Словом, в Україні цим панам, які нині перебувають у розшуку, загрожує до 15 років тюрми.

«Господам СБУшникам хочу предложить приехать в Севастополь и арестовать меня, раз уж такие вы смелые молодцы!» – зухвало відреагував у соцмережі з анексованого Росією Севастополя один із підозрюваних Іван Комелов.

«Главком» зібрав відомості не лише про згаданих представників руху «Український вибір» (тепер він називається «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір – право народу»), яким керує народний депутат від ОПЗЖ і кум Путіна Віктор Медведчук. У цій історії є ще третій фігурант, володар медалі «За освобождение Крыма и Севастополя» Олег Слюсаренко. Йому, як і Комелову та Синявському, українські правоохоронці заочно оголосили підозри ще наприкінці березня 2021 року.

Найбільш медійно активним серед цієї трійки, все ж таки можна вважати пана Комелова. Згідно з відкритими даними, з 80-х років минулого століття він мешкає у Севастополі і постійно бере участь у політичному житті. На початку нульових працював помічником голови постійної комісії Севастопольської міської ради з питань АПК, перебував у лавах Ліберально-демократичної партії України (обіймав посаду заступника голови Севастопольської міської організації).

Протягом 2008-2009 років Іван Комелов керував партійною організацією «Фронт змін» (лідером був експрем’єр Арсеній Яценюк) у Севастополі. Однак у 2012 році політичні погляди цього добродія різко змінилися і він примкнув до медведчуківського руху «Український вибір». За даними бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, Комелов очолював відокремленим підрозділом громруху у Ленінському районі Севастополя. Перед цим він встиг навіть побувати регіональним координатором руху «Чесно»!

У липні 2013 року Комелов отримав масу позитивних емоцій після відвідин міжнародної конференції «Православно-слов’янські цінності – основа цивілізаційного вибору України», на яку завітав російський президент Володимир Путін. «Медведчуківець» настільки проникся виступом лідера північного сусіда України, що не зміг стримати себе і дав цінну пораду тодішньому керівництву країни, мовляв, перед тим, як підписувати угоду з Європейським союзом або вступати до Митного союзу, треба подувати про наслідки ухваленого рішення.

За майже три тижні до початку подій на Євромайдані у Києві Комелов брав участь у ще одній конференції, яку проводив у Севастополі «Український вибір». Вона була присвячена конституційним механізмам народовладдя в Україні. На ній він висловив тезу, що більшість громадян України підтримують ідею Митного союзу, в який входять Росія, Казахстан, Білорусь.

У січні 2014 року Комелов засвітився одним із спікерів у статусі радника голови Севастопольської міськради та затятим прибічником створення місцевого штабу самооборони, який мав захищати місто від можливих провокаторів. На одному зі спільних заходів з ним був присутній й інший фігурант кримінального провадження СБУ – представник громадянської організації «Об’єднання підтримки і розвитку молоді і спорту в м. Севастополь» та голова ініціативної групи «Український вибір» Олександр Синявський.

За версією слідства, наприкінці лютого-початку березня 2014 року Синявський вступив до лав незаконного збройного формування «Самооборона Криму» і очолив окремий його підрозділ «Слов’янський щит». На цій посаді він підшукував нових бійців до свого підрозділу, віддавав особисті вказівки щодо патрулювання вулиць міста з метою виявлення та затримання проукраїнського налаштованого населення, забезпечував своїх підлеглих гладкоствольною мисливською та іншою зброєю, особисто проводив перевірки документів населення Севастополя і проводив обшуки транспортних засобів та контролював діяльність незаконно створених на території АР Крим блокпостів.

(для перегляду натисніть на зображення)

Щодо Комелова, то у нього схожий «бекграунд»: належав до незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя», організовував та контролював патрулювання критичної інфраструктури Криму та Севастополя, в тому числі вокзалів, медичних установ, телерадіокомпаній, чим сприяв у наданні Росії та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Крім цього, як голова ініціативної групи громадської організації «Український вибір», Комелов протягом 6-14 березня 2014 року працював членом робочої групи при Севастопольській міській комісії з проведення фейкового «загальнокримського референдуму». До речі, ця ж комісія видала йому посвідчення спостерігача на вказаному «референдумі». У день «голосування» Комелов забезпечував охорону та безперешкодне проведення так званого «загальнокримського референдуму» у Севастополі.

(для перегляду натисніть на зображення)

Між іншим, через сім років «медведчуківець» у коментарі українському ЗМІ дав щиросердечні зізнання: справді закликав до виходу півострова Крим зі складу України і стверджує. Додав, що рішення про проведення «референдуму» ухвалила Севастопольська міська рада, а положення про організацію референдуму було розроблено на підставі закону про організацію референдуму.

Після цих буремних подій, як стверджує досудове розслідування, Комелов погодився на пропозицію представників Росії зі складу самопроголошених незаконно утворених органів влади «Республіки Крим» та очолив незаконно створену Севастопольську регіональну громадську організацію «Золотое сечение». За активну діяльність він неодноразово нагороджувався відомчими нагородами від окупаційних органів влади з формулюванням: «За подготовку и проведение референдума о воссоединении с Россией».

Третій фігурант, по якому працювала СБУ, – це Олег Слюсаренко. На час окупації Росією Криму він керував відокремленим підрозділом громадської організації «Український вибір» у центральному районі Сімферополя і був координатором міжнародного автопробігу «Дорогами Перемоги». У його «послужному списку»: публічні заклики про необхідність включення півострова Крим до складу Росії біля будинку Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Долгоруківського обеліску; у квітні 2015 року здійснив пробіг тимчасово окупованими територіями України, які називають себе «ДНР» та «ЛНР» і зробив заяви щодо зміни меж державного кордону України і розширення території Росіє за рахунок тимчасово окупованих територій України.

2 квітня 2014 року Слюсаренко отримав від представників влади Російської Федерації медаль «За освобождение Крыма и Севастополя». А через сім років, 21 квітня 2021 року Печерський районний суд Києва дав дозвіл на його затримання і застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зрештою, «вишенькою на торті» у цій «кримській весні» є показова поведінка «материнської» структури Віктора Медведчука. Лише на початку травня 2014 року там схаменулися й зрозуміли, що їхні 210 кримських осередків «Українського вибору» щось не те роблять на півострові. Як висловився один із лідерів руху, а нині народний депутат від ОПЗЖ Василь Німченко, «деякі відокремлені підрозділи здійснюють діяльність, яка суперечить статуту «Українського вибору» та законодавству України». Тож, 7 травня 2014 року виконком громруху Медведчука ліквідував усі свої кримські осередки. Це сталося майже через два місяці, як був проведений «загальнокримський референдум» та власне анексований Росією український півострів.

Віталій Тараненко, «Главком»