Олександр Янукович в статусі підозрюваного зумів скасувати арешти на своє майно, які були накладені навесні 2014 року
Старший син президента-втікача Олександр Янукович зумів звільнити з-під арешту частину своїх активів. Після низки юридичних каламбурів та «хитрого» авторозподілу справ у Вищому Антикорупційному суді України, це стало доконаним фактом. «Перчинки» цій історії також додав факт ліквідації «Всеукраїнського банку розвитку» «сім’ї Януковича» (з 2010 року до 2016 року банком керувала матір тодішнього глави Національного банку і першого віцепрем’єр-міністра Арбузова Валентина Арбузова – «Главком») вже після скасування арешту грошей Олександра Януковича, які лежали у цьому банку.
«Главком» пройшовся хронологією арештів активів Януковича-молодшого, які розпочалися після Революції гідності, та затятих спроб його адвокатів відновити статус-кво.
Усе почалося з серії арештів, які 1 квітня 2014 року наклав Печерський районний суд Києва у рамках кримінального провадження №42014000000000069. До суду звернувся з клопотаннями слідчий в особливо важливих справах генеральної прокуратури і попросив накласти арешти на гроші та цінні папери Олександра Януковича. Ці активи старший син експрезидента зберігав у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Український бізнес Банк», ПАТ «Перший український міжнародний банк» і ПАТ «Промінвестбанк». Підставою послужило те, що слідство оголосило підозру Олександру Вікторовичу в умисному ухиленні від сплати податків та підробленні документів (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України) та оголосило його у розшук. Сума завданих збитків державі, за підрахунками правоохоронців, становила 42,59 млн грн.
Через місяць після арештів матеріали за підозрою Олександру Януковичу були виділені в окреме провадження №42014000000000369. На перший погляд, для пересічного читача ці багатозначні цифри нічого не скажуть. Але вони виявилися доленосними для нашого героя.
Тут важливо також наголосити, що навесні 2014 року слідчі генпрокуратури розслідували різні епізоди злочинів попереднього керівництва країни саме у провадженні за №42014000000000069.
Зокрема, у ньому правоохоронці отримали доступ:
- до банківських рахунків Всеукраїнського благодійного фонду «Дорога майбутнього», київського ТОВ «Кристал спа», засновниками яких є тодішня співмешканка колишнього президента Януковича Любов Полєжай;
- до документів фірми «Амадеус Ко» (більше відома за «вертолітним майданчиком Януковича» у центрі столиці), власником якої у 2018 році став тодішній нардеп від БПП Максим Єфімов;
- до документів ТОВ «Дом Лесника», за яким рахувалося понад 17 гектарів лісу у Київській області, які фактично допоміг отримати Віктор Януковича, будучи прем’єр-міністром у 2007 році тощо.
Згодом кожен епізод відсікався із загального «котла» і, як намистинка, нанизувався на нову нитку, якій присвоювали персональну нумерацію.
Через сім років, а саме наприкінці березня 2021-го Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зробить важливий висновок: арешт майна підозрюваного Олександра Януковича, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду Києва від 1 квітня 2014 року, є заходом забезпечення саме у кримінальному провадженні №42014000000000369, а не у кримінальному провадженні №42014000000000069, яке є фактовим.
Повертаючись до питання скасування арештів майна Олександра Януковича, то воно набуло нової актуальності восени 2020 року. Адвокат Януковича Єгор Воротинцев закидав скаргами Київський апеляційний суд, добиваючись вивести з-під арешту активи свого клієнта. Апеляція, щонайменше, тричі відмовила, пояснюючи, що це - парафія Вищого антикорупційного суду. І додала: «Власник майна (себто Янукович-молодший) мав достатньо часу для встановлення підстав накладення арешту на майно, отримання копії ухвали слідчого судді та звернення з апеляційною скаргою у встановлені КПК України строки, але цим правом не скористався».
Воротинцев з цим не погодився і пішов до Верховного суду. Там захисник Януковича намагався пояснити, що висновки Апеляційного суду про підсудність скарги Вищому антикорупційному суду, є неправильними. Таку позицію не підтримав Вищий суд і повторив: розглядати клопотання про скасування арештів майна Януковича має Антикорупційний суд.
Однак у Вищому антикорупційному суді перший млинець для адвоката Януковича-молодшого виявився глевким. Слідчий суддя Віра Михайленко 24 березня 2021 року відмовила адвокату Єгору Воротинцеву у задоволенні клопотання щодо скасування арешту Печерського райсуду від 1 квітня 2014 року, накладеного на кошти і цінні папери, розміщені у ПАТ «Перший український міжнародний банк». Аргументи були такі: кримінальне провадження №42014000000000369 щодо Олександра Януковича - непідсудне Антикорупційному суду, оскільки зареєстровано до початку його роботи (у травні 2014 року – «Главком»), а досудове розслідування веде Нацполіція.
Лише в січні 2021 року НАБУ почало отримувати матеріалами справи,
яка стосується зловживань керівництва країни часів президенства Віктора Януковича
(зображення клікабельне)
Але за тиждень щось перегралося, і адвокат надіслав повторні клопотання про скасування арештів від 1 квітня 2014 року, розгляд яких дивним чином знову дістався судді Вірі Михайленко і та їх… задовільнила! Мова йшла про зняття арештів з грошей та цінних паперів, які знаходились у ПАТ «Перший український міжнародний банк», ПАТ «Український бізнес банк» і ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку». Цього разу служителька Феміди не вдавалася у дефініції підсудності справи, а зосередилася на пошуку відповідей на два запитання: чи є арешт, щодо скасування якого просить захисник у кримінальному провадженні №42014000000000069? Якщо є, то чи підлягає скасуванню.
Отже, суддя з’ясувала, що сім років тому Печерський райсуд дійсно накладав арешти на майно Олександра Януковича. Далі епізод із висунутих звинувачень сину експрезидента виділили в інше провадження за №42014000000000369. Натомість у провадженні №42014000000000069 на теперішній час немає жодного підозрюваного.
«Враховуючи тривалість досудового розслідування кримінального провадження №42014000000000069 (понад 7 років), беручи до уваги мету накладення арешту – забезпечення конфіскації як виду покарання, з урахуванням виділення відповідних матеріалів в окреме провадження, подальший арешт цього майна в первісному кримінальному провадженні не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження», – написала у резолютивній частині суддя Михайленко.
Таку ж аргументацію суддя Віра Михайленко привела, коли винесла ухвалу 8 квітня про скасування ще одного арешту 2014 року – на кошти та цінні папери у ПАТ «Промінвестбанк», які є власністю Олександра Януковича. По суті, в антикорупційному суді залишалося лише вирішити питання зняття останнього арешту від 1 квітня 2014 року – це гроші і цінні папери, що лежали у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Очевидно, «потрібна» суддя була зайнята, і справа дісталася іншому служителю Феміди. Про це красномовно засвідчив звіт авторозподілу справ у Вищому антикорупційному суді.
Так ось, у день жеребкування суддя Михайленко підвищувала кваліфікацію на семінарських заняттях, тому не могла розглядати справу. Тому клопотання адвоката Януковича потрапило до судді Віталія Крикливого. Він вивчив усі матеріали та докази і дійшов до висновку: слідчий суддя Вищого антикорупційного суду не має повноважень виносити рішення.
«Це може призвести до розгляду клопотання неповноважним судом, тобто без дотримання належної правової процедури, що суперечить завданням кримінального провадження. Викладене свідчить про відсутність підстав для скасування арешту майна, а тому в задоволенні клопотання адвоката Воротинцева слід відмовити», – сказано в ухвалі суду від 15 квітня.
До речі, ця ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Та це не завадило адвокату Януковича ще раз закинути клопотання до Антикорупційного суду і через чотири дні після ухвали Крикливого суддя Віра Михайленко, пройшовши курс підвищення кваліфікації, скасувала арешт з майна (зберігалося у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» – «Главком») Олександра Януковича від 1 квітня 2014 року!
Слід додати, що весь час і прокурори, і поліцейські, котрі приходили до суду, говорили, що накладені арешти на гроші Януковича-молодшого, за сім років не втратили актуальності, оскільки він залишається у статусі підозрюваного. Це також у відповіді на запит «Главкома» підтвердив і Офіс генпрокурора.
В Офісі генпрокурора стверджують,
що статус Олександра Януковича за сім років розслідування не змінився
і він залишається досі підозрюваним
(зображення клікабельне)
Одним із поясненням, чому так активізувалася робота захисту Януковича щодо виведення арештованого майна саме з банків, може бути складна ситуація в окремих фінансових установах. До речі, у своїх клопотаннях адвокат Єгор Воротинцев просив антикорупційний суд зобов`язати прокурора протягом 10 днів з моменту проголошення рішення направити до банку ухвалу про скасування арешту майна.
Насамперед суттєві проблеми мав «Всеукраїнський банк розвитку», який «лопнув» наприкінці 2014 року, і куди зайшла тимчасова адміністрація. 27 січня 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав документи в єдиний реєстр з вимогою внести запис, що «Всеукраїнський банк розвитку» ліквідований як юридична особа. Офіційно це відбулося аж 14 квітня. Тобто через 12 днів, як Антикорупційний суд зняв арешт з коштів Олександра Януковича, що знаходилися у цьому банку. Чи встиг він їх забрати? Якщо вірити відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яку отримав «Главком» на свій запит, то виходить, що з 27 січня по 14 квітня 2021 року Фонд не проводив жодних виплат вкладникам банку.
З відповіді від Фонду гарантування вкладів випливає,
що Янукович-молодший начебто не міг отримати
доступ до своїх коштів у «Всеукраїнському банку розвитку»
(зображення клікабельне)
«Строк проведення виплат гарантованих сум вкладникам ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» тривав з 25 грудня 2015 року по 27 січня 2021 року, тобто більше п’яти років. За цей час кожен вкладник цього банку мав можливість отримати відшкодування в межах гарантованої суми, яка становить 200 тис. грн», – зазначено у відповіді установи.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0