Хто «кував» «суверенітет» «Л/ДНР» і що їм за це (не)буде

донбас
Суха статистика прокуратури у судах набуває більш конкретних форм. Обвинувачених, а це переважно мешканці Донецької та Луганської областей, фактично судять за пособництво тамтешнім сепаратистам - Хто «кував» «суверенітет» «Л/ДНР» і що їм за це (не)буде
Суха статистика прокуратури у судах набуває більш конкретних форм. Обвинувачених, а це переважно мешканці Донецької та Луганської областей, фактично судять за пособництво тамтешнім сепаратистам
фото з відкритих джерел

В Україні за посягання на територіальну цілісність можна «заробити» довічне позбавлення волі. Але це лише на папері

У січні 2021 року керівництво квазіутворення «Донецька народна республіка», як Пилип із конопель, знову заговорило про ще один «референдум».

«Ми готові знову показати наше прагнення до тих ідеалів і цінностей, заради захисту яких народ виходив на вулиці в 2014 році», ‒ запевнив ватажок терористів Денис Пушилін.

Ця мишача метушня не що інше, як спроба надати легітимності фейковому «референдуму», який відбувся на початку травня 2014 року під дулами автоматів і в результаті якого від України відкололася частина Донецької та Луганської областей. В очах міжнародної спільноти території іменовані як «ДНР» і «ЛНР» досі залишаються невизнаними. А так звана місцева влада прямо асоціюється з Росією, яка її підтримує не лише «гуманітарними конвоями», а повсякчас підживлює своїми військовими та воєнною технікою. Якраз нинішня ескалація на кордоні з тимчасово окупованими територіями Донбасу є зайвим підтвердженням цьому.

З початком військової агресії на Донбасі Верховна Рада суттєво посилила відповідальність за порушення статті 110 Кримінального кодексу України «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Тепер покарання для тих, хто посягнув на зміну меж території або державного кордону України, є досить жорстким ‒ від трьох років тюрми до довічного позбавлення волі.

Найгучнішою справою останніх років можна вважати кримінальну справу стосовно колишньої міської голови Слов’янська Донецької області Нелі Штепи. При цьому вона відкидає усі звинувачення у створенні терористичної організації і посяганні на територіальну цілісність України (ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України), якій їй інкримінували українські правоохоронці. Натомість Штепа вважає, що лише вона з усіх мерів Донбасу чинила опір бойовикам. А ті, хто тоді стояв поруч з бойовиками, досі не покарані.

«Я думала, що сьогодні закриють цю справу. Ви прийдете, станете на коліна і проситимете у мене пробачення», ‒ такий зухвалий пасаж 25 березня видала Штепа на адресу прокурора, який її допитував у харківському суді.

Як показує судова практика, посадки до в’язниці за ст. 110 Кримінального кодексу є радше винятком із правил. Здебільшого, марудний судовий процес для обвинувачених завершується умовними термінами або закриттям кримінальних справ.

На запит «Главкома» в Офісі генерального прокурора повідомили: протягом 2014-2021 років було закрито 71 кримінальне провадження за ст. 110 Кримінального кодексу. А всього із зареєстрованих 1340 кримінальних проваджень за цей період до суду передано 369 справ щодо 416 осіб.

(для ознайомлення натисніть на зображення)

Суха статистика прокуратури у судах набуває більш конкретних форм. Обвинувачених, а це переважно мешканці Донецької та Луганської областей, фактично судять за пособництво тамтешнім сепаратистам, котрі під «шумок» 11 травня 2014 року організували «референдум» про державну самостійність «Луганської і Донецької народних республік». До речі, багато підсудних свідомо йшли на порушення закону. Як кажуть, мавр зробив свою справу, мавр може йти.

«Главком» зібрав у Єдиному державному реєстрі судових рішень кілька свіжих вироків за ст. 110 ККУ.

Тетяна Ф., пенсіонерка, народилася на Луганщині. На початку травня 2014 року працювала секретарем так званої виборчої комісії на дільниці в приміщенні вестибюлю ПТУ №1 у місті Рубіжне Луганської області. Жінка реєструвала мешканців міста, котрі бажали проголосувати щодо підтримки акта про державну самостійність «Луганської народної республіки» та видавала їм відповідні бюлетені. Обвинувачена уклала з прокурором угоду про визнання винуватості. Також зобов`язалася сприяти правоохоронцям та суду у викритті інших співучасників злочину. У підсумку суд затвердив угоду і призначив п’ять років тюрми, які замінив на іспитовий термін один рік.

Володимир З., пенсіонер, родом з Луганської області. Керував «виборчою дільницею» у приміщенні сільського будинку культури у селі Новорозсош на Луганщині. Після завершення голосування за псевдореферендум щодо підтримки «Акту про державну самостійність Луганської народної республіки», бюлетені були передані представникам «Центральної виборчої комісії Луганської народної республіки» для проголошення результатів волевиявлення. У результаті «голова виборчої комісії» отримав п’ять років тюрми, які замінено на іспитовий термін один рік.

До речі, так звані бюлетені для голосування не мали будь-яких голограм чи інших захисних засобів. Це підтвердила одна із «членів комісії», яка проходила свідком у цій справі. На бюлетенях було надруковано запитання: «Чи підтримуєте ви акт проголошення Луганської народної республіки» та варіанти відповідей: «Так» чи «Ні». Питання та відповіді були надруковані українською та російською мовами.

Світлана К., родом з Краматорська Донецької області. Працювала «членом дільничної комісії №6», що діяла у приміщенні загальноосвітньої школі №21 у Краматорську з метою незаконного опитування мешканців міста з приводу визнання незаконного утворення та подальшого самостійного існування «Донецької народної республіки». У суді жінка повідомила, що у квітні 2014 року відповідну роботу їй запропонувала невістка. Сказала, що за проведення «референдуму» за незалежність так званої «ДНР» заплатять хорошу винагороду. Обвинувачена заявила у суду, що на той момент не розуміла усієї серйозності подій, а нині щиро розкаюється у скоєному злочині; вчинила його внаслідок скрутного матеріального становища. Суд пошкодував жінку і замість п’яти років в'язниці призначив два роки іспитового терміну.

Валентина Ж., родом з Луганської області. Була так званим «членом виборчої комісії» під час проведення незаконного «референдуму» 11 травня 2014 року. В її обов’язки входили складання списків осіб, які проголосували на цьому «референдумі» та видача бюлетені для голосування виборцям смт Троїцьке Луганської області.

Окремо слідство з’ясувало, що обвинувачена на той момент була обізнана із виборчим законодавством України, оскільки неодноразово брала участь як член виборчої комісії під час проведення виборів президента України. Тому розуміла усю протиправність умисних дій, направлених на зміну меж території України.

У результаті жінці вдалося уникнути реального терміну. Вона уклала угоду про визнання винуватості і отримала один рік випробуваного терміну.

Дмитро С., підприємець із Краматорська Донецької області. Весною 2014 року чоловік надав добровільну згоду члену ініціативної групи з організації та проведення незаконного референдуму і ввійшов до складу так званої дільничної виборчої комісії №23, що діяла у приміщенні адміністративної будівлі Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8. До псевдореферендуму обвинувачений періодично брав участь у роботі виборчих комісій під час проведення виборів різних рівнів.

До суду надійшла угода про визнання його винуватості. Це дозволило обвинуваченому уникнути п’ять років тюрми, отримавши один рік випробувального терміну.

Людмила С., пенсіонерка, родом з Донеччини. «Член дільничної виборчої комісії» незаконного «референдуму», який відбувся 11 травня 2014 року на літньому танцювальному майданчику будинку культури у селі Чермалик Донецької області. Жінка перевіряла паспортні дані мешканців, видавала так звані бюлетені для голосування та формувала списки громадян, які брали участь у незаконному голосуванні.

У суді жінка повністю визнала вину і уклала з прокурором угоду про визнання винуватості. Їй дали п’ять років в’язниці, які замінено на один рік випробувального терміну.

Валентина Ш., пакувальниця, народилася у Запорізькій області. Працювала «головою дільничної виборчої комісії» під «референдуму» у приміщенні школи у смт Ярова Донецької області. Після закінчення голосування щодо створення на території Донецької області так званої самостійної суверенної держави «ДНР», обвинувачена організувала подальшу передачу бюлетенів так званій «територіальній виборчій комісії» у місті Лиман Донецької області.

У суді жінка визнала вину і розкаялася. Пояснила, що в 2014 році її викликали до виконавчого комітету Лиманської міської ради, де повідомили про необхідність проведення референдуму. Через страх перед людьми зі зброєю обвинувачена погодилася та брала участь у проведенні незаконного референдуму, який відбувся 11 травня 2014 року.

Суд виніс вердикт – п’ять років тюрми, але звільнив жінку від відбування покарання з випробуванням на два роки.

Юрій С., учасник бойових дій, родом з Луганщини. За даними досудового розслідування, весною 2014 року обвинувачений із мотивів несприйняття соціальної та економічної політики діючої влади вступив у злочинну змову з особою щодо проведення «референдуму» з підтримки «Акта про державну самостійність «ЛНР». Працював «членом виборчої комісії» у смт Марківка Луганської області. Під час голосування обвинувачений та інші «члени комісії» записували на окремі аркуші паперу паспортні данні осіб, які приходили на «референдум», видавали бюлетені для голосування, в яких було одне запитання російською та українською мовами: «Поддерживаете ли Вы Акт о государственной самостоятельности Луганской народной республики? / Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Луганської народної республіки?».
У суді чоловік пояснив, що вранці 11 травня 2014 року йому подзвонила невідома особа та запропонувала заробити грошей на «референдумі». Нині ж він дуже шкодує за свої дії та участь у псевдореферендумі та розкаюється. Погоджується, що повинен нести покарання, але не пов`язане з позбавленням волі.
Суд почув обвинуваченого і замість п’яти років позбавлення волі призначив йому один рік і шість місяців випробувального терміну.

Василь С., колишній депутат Біловодської районної ради Луганської області. На початку травня 2014 року обвинувачений вступив у злочину змову з особами, які планували проведення так званого «референдуму» щодо підтримки «акту про державну самостійність «ЛНР» та використання його результатів для відокремлення території Луганської області від складу території України.

9 травня того ж року обвинувачений як депутат Біловодської районної ради IV скликання виступив на загальних зборах мешканців села Степове та агітував прийти на псевдореферендум. А через два дні ексдепутат привіз на своїй «Волзі» «бюлетені» та «списки виборців», які передав особі, яка займала посаду «голови комісії». Після проведення «референдуму» обвинувачений забрав заповнені «бюлетені» і на ділянці дороги у селі Євсуг Луганської області передав їх іншій особі, стосовно якої відкрито кримінальне провадження.

Обвинувачений підписав з прокурором угоду про визнання винуватості. Згідно з нею, він отримує п’ять років тюрми. Однак це покарання замінено на один рік іспитового терміну. Суд з цим погодився і затвердив угоду.

Віталій Тараненко, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies