Захоплення українських кораблів у Керченській протоці. Слухання у Гаазі розпочались: усі деталі
Російський прикордонний корабель «Дон» протаранив український буксир «Яни Капу» у листопаді 2018 року
Нині головна мета суду – розв’язати питання підсудності
У Гаазі розпочалися слухання спеціального арбітражного суду у справі захоплення Росією українських кораблів і членів екіпажів неподалік окупованого Криму у листопаді 2018 року. Арбітражний процес проти РФ наша держава розпочала ще у квітні 2019-го. Як відомо, раніше Міжнародний трибунал з морського права зобов’язав Росію повернути кораблі та звільнити моряків. Але завдання максимум, чого хоче Україна, – це притягнення Росії до відповідальності та стягнення компенсацій за пограбування наших військових суден і тривале тримання моряків у в’язниці.
«Главком» зібрав ключову інформацію про процес: що є предметом розгляду спеціального арбітражного суду, які аргументи України та Росії, скільки триватиме процес і на який результат очікує наша держава.
Що і як розглядає арбітражний суд у Гаазі
Конвенція ООН з морського права передбачає кілька механізмів вирішення спорів. Кожна держава може обирати прийнятний для неї. Україна та Росія, коли схвалювали дію Конвенції, погодилися на те, що в разі виникнення суперечностей, вони розв’язуватимуться за допомогою додатку 7 Конвенції. У ньому прописані механізми утворення арбітражного суду, зокрема те, як і коли кожна зі сторін призначає свого арбітра у справі. Саме Україна започаткувала утворення спеціального арбітражного суду для розгляду конкретної справи про атаку та захоплення українських кораблів. Росія заперечує те, що цей суд має розглядати подібні справи.
Отже, нині головна мета суду – розв’язати питання підсудності.
Судові слухання відбуватимуться у два раунди, під час яких слово матимуть дві сторони конфлікту: понеділок, 11 жовтня (виступ Росії) – вівторок, 12 жовтня (виступ України), четвер, 14 жовтня (виступ Росії) – п’ятниця, 15 жовтня (виступ України). Арбітраж затвердив правила конфіденційності, відповідно до яких тільки виступи глав делегацій у понеділок і вівторок будуть публічними та транслюватимуться відкрито. Решта засідань суду закриті та про їхній перебіг не буде повідомлень, у тому числі на вебсторінці суду. Росія хотіла зробити судові слухання повністю закритими, але сторони дійшли компромісу – відкрити для ЗМІ хоча б виступи глав делегацій.
Аргументи України
РФ порушила Конвенцію ООН з морського права, бо неправомірно застосувала силу та затримала українські кораблі. Україна посилається на вищезгадану Конвенцію, згідно з якою військові судна під час мирного проходу мають імунітет, попри те, у чиїх водах судна перебувають. Проходження українських кораблів не можна трактувати як військову діяльність, на чому наполягає РФ. Така позиція РФ фактично суперечить рішенням судів цієї країни, адже суд у Росії виніс вирок за порушення суднами державного кордону, а не за вчинення ними воєнних злочинів чи агресії щодо супротивника. Іншими словами, сама Росія розцінює свою діяльність як правоохоронну. На час затримання українські кораблі перебували далі 12-мильної зони від берега РФ, яка вважається внутрішніми водами, а значить, аргумент про «внутрішні води» не може застосовуватися. Конвенція ООН з морського права прямо передбачає обов’язок сторін не загострювати спір. Натомість Росія спір загострює і донині. По-перше, тому що не одразу виконала рішення Міжнародного трибуналу з морського права про негайне звільнення кораблів і українських моряків, а по-друге, у Росії досі не закриті кримінальні справи щодо українських моряків.
Позиція Росії
Арбітраж, який був створений на вимогу України, не має юрисдикції. Тобто він не має права розглядати спір в принципі. Головні аргументи: події листопада 2018 року – це військова діяльність, а значить, вони не підпадають під дію вищезгаданої Конвенції, яка застосовується у відношенні до мирних кораблів. Українські кораблі порушили державний кордон і перебували на час затримання у територіальних водах РФ. Питання про виконання чи невиконання Росією тимчасових заходів, тобто рішення Міжнародного трибуналу з морського права, який зобов’язав РФ негайно звільнити українські кораблі та моряків, не належить до компетенції цього арбітражного суду.
Чого від суду чекає Україна та в які терміни буде рішення
Найперше, Україна просить суд визнати цю справу підсудною йому. За словами експертів, процес триватиме приблизно пів року. Лише після цього має розпочатися розгляд справи по суті. А цей процес може затягнутися на кілька років. Окрім визнання Росії порушницею міжнародного права, Україна вимагатиме грошові компенсації за завдані збитки, в тому числі компенсації українським морякам. Про суми компенсацій наразі не йдеться. Україна поки не озвучує цифри та закликає дочекатися розгляду справи по суті.
25 листопада 2018 року Росія захопила судна Військово-морських сил України «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу» та 24 членів екіпажу. Російські кораблі також вдалися до тарана й обстрілу, внаслідок цього шестеро моряків були поранені. Пізніше моряків відправили у СІЗО.
1 квітня 2019 року Україна надіслала до РФ повідомлення про спір за Конвенцією ООН з морського права.
16 квітня 2019 року Україна звернулася до Міжнародного трибуналу з морського права, що розташований у Гамбурзі, із запитом щодо застосування тимчасових заходів у цій справі.
25 травня 2019 року Міжнародний трибунал з морського права своїм наказом зобов’язав Росію негайно повернути під контроль України усі кораблі та членів їх екіпажів.
7 вересня 2019 року Росія повернула Україні 24 моряки, хоча кримінальні справи не були закриті
18 листопада 2019 року Росія повернула Україні три кораблі у жахливому стані. За словами очевидців, були вкрадені особисті речі моряків, з кораблів викручені лампочки та навіть розетки.
22 травня 2020 року Україна подала на розгляд арбітражного суду свій Меморандум у цій справі.
24 серпня 2020 року Росія подала свої попередні заперечення (питання юрисдикції).
27 жовтня 2020 року Арбітражний суд ухвалив рішення щодо розгляду справи у два етапи: юрисдикція, по суті.
11 жовтня 2021 року початок усних слухань Арбітражного суду щодо попередніх заперечень РФ.
Михайло Глуховський, «Главком»