«Морська справа» України проти Росії. Арбітраж в Гаазі оприлюднив перший наказ

Арбітражний Трибунал 22 листопада опублікував перший наказ у справі Росії проти Україна, яку розглядає Міжнародний суд ООН у Гаазі. За його змістом затверджено Правила призначення, Регламент та графік роботи Арбітражу. Нагадаємо, що справа стосується захоплення Росією українських кораблів восени минулого року. Попри те, що Росія повернула три кораблі («Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу») 18 листопада, кримінальні справи проти українських моряків РФ не закрила. Окрім того, до останнього часу безіменна справа отримала назву «Спір щодо затримання трьох українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів». Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль.

«Главком» розбирався, що означає нинішнє рішення суду, чого саме нині добивається Україна і як надовго може затягнутися судовий процес.

Затримання чи захоплення

Драма з українськими кораблями розгорнулася 25 листопада минулого року, коли три українських судна з 24 членами екіпажу слідували з Одеси до порту Маріуполь в Азовському морі. Коли кораблі проходили біля окупованої Керчі, їх почали супроводжувати російські прикордонники. Українська сторона стверджувала, що надіслала запит Росії для проходження, але відповідь не отримала. Натомість росіяни в особі ФСБ стверджували, що сповістили українців про заборону заходу до «територіального моря Російської Федерації». Впродовж дня «супроводження» продовжувалося, а ввечері в районі Керченської протоки росіяни почали вимагати зупинитися, застосувавши силу.

У результаті інциденту Росія заарештувала усіх членів екіпажу, які перебували на бортах українських кораблів. У перші години затримання вони змусили кількох моряків зізнатися у начебто злочинах.

Як російський суд не засудив моряків

27 листопада 2018 року російські окупанти в Криму, не гаючи часу, організували перше судове засідання у справі моряків, арештувавши 12 з них на два місяці. Усім їм інкримінували порушення частини 3 статті 322 Кримінального кодексу РФ — незаконний перетин кордону групою осіб за попередньою змовою. 28 листопада решту екіпажів кораблів «Нікополь», «Бердянськ» та «Яни Капу» заарештували на 60 діб. Наступні судові засідання лише подовжували термін тримання під вартою аж до 26 жовтня 2019 року.

Але 7 вересня цього року в результаті політичних домовленостей про обмін в’язнями українські військовослужбовці разом із кількома політв’язнями були звільнені і прибули до Києва. Офіційно ж українців було звільнено завдяки клопотанню за особистим зобов’язанням уповноваженої Верховної Ради Людмили Денісової. Та експерти переконані, що це винятково політичне рішення, яке не впливає на юридичну частину. Саме тому справи проти колишніх в’язнів залишаються відкритими у Росії, що також предметом оскарження дій держави-агресора.

Українські дипломати на захисті держави

Які міжнародні суди займаються справою українських моряків

Міжнародний трибунал ООН з морського права. Це – арбітражний орган, сформований відповідно до Конвенції з морського права 1982 року. Трибунал займається розв’язанням спорів недержавними арбітрами і його рішення обов’язкові до виконання усіма сторонами. Одразу після інциденту неподалік Керченської протоки Україна звернулася до Міжнародного трибуналу ООН з морського права. 25 травня цього року він зобов'язав Росію негайно звільнити захоплених у Керченській протоці українських моряків та дозволити їм повернутися в Україну. «Трибунал вважає за необхідне вимагати від Росії звільнити три затримані українські кораблі, 24 затриманих моряків, та дозволити їм повернення в Україну», - заявив тоді голова трибуналу. Однак Росія заперечила юрисдикцію цього трибуналу і проігнорувала його рішення, організувавши своє судилище над моряками.

Міжнародний суд ООН у Гаазі. У середині лютого 2018 року ще до «Керченського інциденту» сайт президента України повідомив, що наша держава подаватиме до Міжнародного суду ООН свій меморандум «у зв’язку з порушенням Російською Федерацією суверенних прав України в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці». Якщо бути точнішим, Україна звернулася до Арбітражного трибуналу згідно з Конвенцією ООН з морського права. Тоді ж президент Петро Порошенко призначив заступницю міністра закордонних справ України Олену Зеркаль захищати інтереси України у цьому трибуналі.

Слід зазначити, що Міжнародний суд ООН у Гаазі, в рамках якого розглядається справа з протистояння Росії і України, - це головний судовий орган ООН, до юрисдикції якого входять усі питання, що передаються йому державами, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договорами і конвенціями. У січні 2017 року Україна звернулася до цього суду з метою притягнення РФ до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Позов подано в рамках Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Що Міжнародний суд ООН вирішив зараз

21 листопада у Гаазі уже відбулися перші слухання арбітражу у справі Росія проти України. Судді почали розглядати питання порушення імунітету трьох українських військово-морських суден і 24 членів їх екіпажів Конвенції ООН з морського права. Слухання носило технічний характер. На ньому визначався порядок дослідження доказів і виступи сторін.

А 22 листопада суд ухвалив рішення зробити промови агентів двох сторін відкритими. Окрім того, письмові позиції сторін будуть оприлюднені в момент початку усних слухань. Хоча Росія наполягала на закритому процесі. Олена Зеркаль, представляючи позицію України на слуханнях Арбітражного трибуналу нагадала, що Росія не виконала рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права навіть після звільнення моряків і передачі кораблів Україні. «Натомість Росія тримала членів екіпажів суден ще чотири місяці, перш ніж остаточно звільнити їх у вересні. Навіть сьогодні Росія не виконала наказу ITLOS (Міжнародного трибуналу ООН з морського права), оскільки вона поставила умови звільнення членів екіпажів суден», – цитує дипломата УНІАН. Вона також повідомила, що Україна закидає Росії порушення статті 32 (імунітет військових кораблів і інших державних суден, що експлуатуються в некомерційних цілях), 58 (права і обов’язки інших держав у винятковій економічній зоні), 95 (імунітет військових кораблів у відкритому морі) та 96 (імунітет суден, які перебувають лише на некомерційній державній службі) Конвенції ООН з морського права.

Як зазначає Олена Зеркаль, Росія оскаржуватиме український меморандум. «Від моменту подачі нами меморандуму у росіян буде три місяці для того, щоб скористатись своїм правом і висловити заперечення щодо юрисдикції – зіграти в їхню улюблену гру оспорювання права Арбітражу розглядати цю справу, використовуючи вже зрозумілу лінію, яку вони безрезультатно намагалися нав’язати суддям в Гамбурзі щодо виключення з їхньої компетенції військової діяльності. Оскільки військова діяльність, відповідно до заяви, зробленої Росією до Конвенції, виключена з юрисдикції як Міжнародного трибуналу з морського права, так і Арбітражного Трибуналу», - написала Зеркаль. Щодо українського меморандуму, то у нашої держави є пів року, аби його підготувати. Після того як росіяни підготують свій контрмеморандум, в України буде право його прокоментувати і попросити відхилити. «Наша позиція полягає в тому, що визначити питання юрисдикції у цій справі окремо від розгляду фактів неможливо», - каже Зеркаль.

Ще раніше, 8 листопада Міжнародний суд ООН відхилив заперечення РФ щодо юрисдикції у справі про тероризм, який Україна також закидає Росії. Окрім того, суд ООН визнав свою юрисдикцію у справі про расову дискримінацію в окупованому Криму.

Які шанси України виграти у Росії

Українські судна, які днями прибули в Україну, були розграбовані, росіяни викрутили лампочки і плафони, вкрали навіть унітази і білизну членів екіпажу. Як повідомила речниця МЗС Катерина Зеленко, з повернутими кораблями буде проведена експертиза на предмет того, які речі були викрадені. Потім постане питання компенсації, яку вимагатиме Україна у РФ. Це відбуватиметься на підставі рішення арбітражного суду. Сам Міжнародний суд у ході слухань повинен вирішити два питання: 1) щодо порушення Росією імунітету українських військових моряків і кораблів; 2) що подальшого використання Керченської протоки, яку Росія після інциденту в Азовському морі минулого року фактично закрила. Про це каже адвокат українських моряків Микола Полозов. Він переконаний, що Україна має у цих справах перспективи і наводить приклад 2012 року, коли російські прикордонники захопили у Баренцевому морі нідерландське судно Arctic Sunrise, а членів команди обвинувачували в піратстві. Та завдяки зверненню Нідерландів до Міжнародного суду Росія була змушена звільнити членів екіпажу і судно. «Згодом Нідерланди довели в Міжнародному трибуналі факт порушення РФ Міжнародної конвенції ООН з морського права, і РФ за рішенням трибуналу виплатила Нідерландам компенсацію понад 5,5 млн євро», – розповів правозахисник в інтерв’ю UATV.

Михайло Глуховський, «Главком»