Психологічне та фізичне насильство у школі. Хто має відповідати за законом

Психологічне та фізичне насильство у дитячих колективах дедалі частіше приголомшує дорослих своєю жорстокістю. Навіть сучасні технічні новинки діти нерідко використовують не з пізнавальною метою, а щоб публічним приниженням завдати нищівного удару. Одразу згадується випадок, коли навесні цього року школярки в Чернігові жорстоко побили свою ровесницю, а потім інші діти виклали відео побиття в інтернет. На жаль, чимало принижень, знущань, залякувань у шкільних колективах залишаються латентними, тобто прихованими від правоохоронних органів та суспільства.

Однак, з вуст освітян все частіше можна почути таке: «дітей повинні виховувати батьки» або «діти мусять з’ясовувати стосунки без втручання дорослих». З таких тверджень випливає, ніби, освітні заклади воліють зняти з себе відповідальність за психологічне та фізичне насильство в учнівських колективах.

Проте закон прямо вказує, що і як гарантує держава нашим дітям під час навчання. Так, Закон України «Про охорону дитинства» гарантує дітям право на захист від усіх форм насильства – фізичного і психічного, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею. Це ж саме право та безпечні умови навчання гарантоване учням і в Законі України «Про освіту». Під час перебування дитини у школі реалізацію цього права забезпечує школа.

Відповідно до Закону «Про освіту» одним з принципів освітньої діяльності в Україні є «формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками». Це означає, що всі освітні заклади повинні керуватись цим принципом та проводити відповідну роботу як з педагогічним колективом, так і з учнями.

Але не завжди бійка між учнями є наслідком невиконання обов’язків з боку працівників школи. В кожній ситуації потрібно розбиратись окремо. Так, за завдані тілесні ушкодження в процесі шкільного конфлікту відповідальність будуть нести, насамперед,  батьки і діти. Батьків може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання обов’язків щодо виховання дітей. Крім того на батьків кривдника можна покласти відшкодування шкоди, завданої їхньою малолітньою дитиною або підлітком від 14 до 18 років, в якої немає власного майна та доходів. Дітей може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо вони досягли віку з якого така відповідальність настає. За загальним правилом, кримінальна відповідальність настає з 16-ти років. За окремі злочини, такі як умисне середньої тяжкості та тяжке тілесне ушкодження, кримінальна відповідальність настає з 14-ти років.

   юрист-кримінолог, кандидат юридичних наук

Читайте також: 

• Лише 17 хвилин спілкування на день. Ви вважаєте, що вашу дитину виховає інтернет?
• Stop-булінг. Три проблеми батьків, які впливають на дитячу агресію
• Булінг – тиша, яку ми маємо почути
• Я сьогодні в школу не піду! Про новомоднє слово «булінг» і його значення
• «Б’є – значить любить»? Історія однієї мами очима психолога