Чому Канада перемогла Росію, а габарити – не головне. Екс-капітан «Сокола» – про підсумки чемпіонату світу з хокею

Василь Бобровников представляв Україну на дев'яти чемпіонатах світу в елітному дивізіоні
Фото із соцмереж

Василь Бобровников поділився враженнями від молодіжної першості планети

Учора, 5 січня в Чехії завершився чемпіонат світу з хокею серед молодіжних збірних. У 18-те в своїй історії звання найсильнішої команди планети серед колективів, не старших 20-ти років, вибороли канадці. У драматичному фінальному матчі вони переграли 4:3 росіян. Бронзу здобули шведи, які перемогли у медальному поєдинку сусідів фінів.

По гарячих слідах на прохання «Главкома» проаналізував підсумки світової першості колишній капітан київського «Сокола», багаторічний нападник збірної України, учасник дев’яти чемпіонатів світу в елітному дивізіоні, а нині дитячий тренер Василь Бобровников.

Фінал

За рахунку 3:1 на свою користь росіянам вартувало трохи присушити гру, а не пропускати в наступній після третьої шайби зміні, - каже Василь Валентинович. – За таких обставин збірна РФ перемогла б. Друга шайба виявилася ключовою. А далі свою роль відіграли емоції.

Канада

Канадці стали чемпіонами, але не сказав би, що вони були найкращими безапеляційно. Добре виглядали росіяни. Гарну гру в окремих матчах демонстрували шведи і фіни. Навіть чехи. Такого, щоб чемпіон був на голову вищим, цього разу не було.

Титул найціннішого гравця чемпіонату для нападника Алексіса Лафреньє вважаю справедливим. Він дійсно гарний хокеїст. Можливо, на цьому чемпіонаті він навіть не показав всього, на що здатен. Але на те теж є причини, адже в матчі проти Росії в груповому турнірі Алексіс травмувався і два наступних поєдинки пропустив. Втім, загалом відіграв він дуже сильно і його роль у командній перемозі дуже вагома.

Росія і Швеція

Протягом 14-ти років «Тре крунор» не програли жодного матчу в групі, але за весь цей час здобули тільки одне золото. Для них то якась біда. Загалом вважаю, що шведська і російська команди приблизно рівні, але у півфіналі більше пощастило команді Брагіна. Вона перемогла в овертаймі. А в фіналі росіянам навпаки не пощастило.

Звісно, можна тільки гадати, як би склалася півфінальна гра, якби матч-штрафу в самому дебюті поєдинку не отримав найкращий на той момент бомбардир чемпіонату Нільс Гоґландер. Не певен, що таке рішення суддів було справедливим. 50 на 50 – могли Нільса карати так суворо, а могли й не карати. Так, Гоґландер важливий для шведів гравець. Але часто буває, що втрата лідера навпаки гуртує команду. Втім, могло трапитися й по-іншому і Нільс міг вирішити долю поєдинку. Однозначної відповіді немає.  

Фінляндія і США

На грі фінів позначився той факт, що в першому ж матчі через травму випав їхній лідер, нападник Расмус Купарі. З ним Суомі виглядали б краще. Але не настільки, щоб відстояти титул чемпіонів світу. Можливо, нинішнє покоління трохи слабше. Не виключено, фіни трохи недопрацювали, бо їхня перемога в 2019-му була суто тактичною. Цьогоріч Фінляндії не світило нічого. Так, гарна команда, але без родзинки. Звідси й результат.

Хоча проти американців у чвертьфіналі Суомі відіграли у притаманному собі стилі. Вміло висушили гру і здобули перемогу 1:0. То їхня тактика. Хоча, звісно, не була схожою на себе команда США. Може, то був не їх день. Щоб зрозуміти, що сталося з американцями, треба перебувати в їх роздягальні. Гра «зірково-смугастим», які до того в групі перемогли Росію, не пішла зовсім.  

Тенденції

Глобального прориву за підсумками цього чемпіонату в світовому хокеї не відбудеться. Чогось зовсім нового я не побачив. Але кинулося у вічі, що в складі канадців, американців, фінів було багато хокеїстів не двометрового зросту, а трохи нижчих. Це дає підстави очікувати, що в найближчі роки в світовому хокеї основну роль відігруватимуть не габарити, а якість катання, техніка та ігрове мислення.

Іван Вербицький, «Главком»