Сенсація у Білій Церкві. Репортаж з матчу, в якому київський «Сокіл» програв аутсайдерові
Кияни завершили семиматчеву виїзну серію невдачею в грі, напередодні якої їх перевага виглядала беззаперечною
Здавалося б, рядовий поєдинок регулярного чемпіонату Української хокейної ліги завершився сенсацією. Один із аутсайдерів турніру «Білий Барс», який до того здобув лише чотири перемоги у 22 матчах, на власному майданчику завдав поразки команді, яка посідала друге місце – київському «Соколу».
«Білий Барс» (Біла Церква) – «Сокіл» (Київ) – 3:1 (1:1, 1:0, 1:0)
Шайби: 0:1 – Антон Рубан (Андрій Міхнов, Єгор Кузьменко), 03:10. 1:1 – Артем Грабовецький (Ружников, - більш.), 07:45. 2:1 – Роман Благий (Ружников), 23:25. 3:1 – Роман Благий (Бабинець), 43:32
«Білий Барс»: Кирило Кучер; Грицюк – Портний, Ядловський – Логач, Гребеник – Будько, Трошкін – Собко; Роман Благий – Качан – Бабинець, Артем Грабовецький – Ружников – Бородай, Удовиченко – Брага – Микита Лесников, Петрошенко – Данило Мороз – Тищенко. Тренер – Костянтин Буценко
«Сокіл»: Кубрицький; Сушков – Белинський, Сисак – Алєксєй Платонов, Олендаренко – Владислав Лисенко, Середницький – Михайло Васильєв; Антон Рубан – Єгор Кузьменко – Андрій Міхнов, Денис Гончаренко – Алєксандр Павленко – Фелікс Морозов, Гільманов – Андрєй Смирнов – Ярослав Панченко, Пойманов – Ступак – Сиротенко. Тренер – Олег Шафаренко
13 січня. Біла Церква. Спорткомплекс «Білий Барс». Без глядачів
Варто відзначити, що «Соколу» відверто легко далася лише одна з трьох попередніх перемог над «барсами» у поточному сезоні. В інших двох поєдинках підопічні Костянтина Буценка хоча й програвали, але давали ліпше вкомплектованому опонентові бій.
«Як тільки створювалася УХЛ, на прес-конференції перед «Кубком Донбасу» п’ять років тому я сказав, що наша команда, в якому стані вона б не була, буде завжди виходити на майданчик і створювати для глядачів свято, - каже «Главкому» наставник білоцерківців. – Ми можемо програти 1:9, але нікого не залишаємо байдужими. У нас немає напівтонів. А з «Соколом» мені особисто грати дуже цікаво. Більше того, вважаю «Сокіл» однією з найшвидших команд у лізі, однією з найцікавіших з точки зору тактики. Ці тактичні схеми мені відомі і це додає азарту. Бо «Сокіл» - щось нове для нашого хокею. Нова постановка питання. У них молодий сильний тренер, котрий лише розпочинає тренерську діяльність, але має за плечима багато років ігрової кар’єри. В протистояннях з такими суперниками бачиш, чого варта твоя команда».
Треба сказати, що в складах обох команд бракувало ключових виконавців. У лазареті «Сокола» надалі залишається нападник Дмитро Німенко. Напередодні цієї зустрічі до нього додався оборонець першої ланки Павло Голубич. А ось у «Барса» зустріч пропускав провідний нападник Дмитро Даниленко.
«Кілька попередніх матчів Дмитро грав з травмою, а на останньому тренуванні перед зустріччю з «Соколом» пошкодження стало відчутнішим, - коментує Буценко. – Для нас це велика втрата. На щастя, МРТ продемонструвало, що на відновлення Даниленку знадобиться кілька днів. Дмитро – боєць, не сумніваюся, що він повернеться відразу, щойно стан здоров’я дозволить це зробити».
Разом із тим, до лав «Білого Барса» після тривалої перерви повернувся досвідчений нападник збірної України Сергій Бабинець, якому тренерський штаб відразу довірив місце в першій ланці.
«Радий, що Сергій повернувся, - каже Костянтин Буценко. – Після тієї травми, яка в нього була, відновлюватися вкрай складно. Відзначу, що клуб у важку хвилину Бабинця наодинці з труднощами не залишив. Наше спільне щастя, що Сергій повернувся в хокей. Так, йому зараз важко. Але перемоги, поїздка в автобусі, емоції після переможного матчу в роздягальні додають впевненості і рани заживають швидше».
У дебюті зустрічі перевага фаворитів була аж надто помітною. І коли на початку четвертої хвилини Антон Рубан, скориставшись елементарною помилкою оборони суперників, закинув свою 14 шайбу в сезоні, виглядало, що жах попереднього поєдинку, в якому «барси» поступилися 1:9 у Херсоні «Дніпру», для підопічних Буценка продовжується.
Втім, відігралися господарі на диво швидко й легко. Більшість «Барс» реалізував зусиллями Артема Грабовецького, який вразив порожні ворота. Ця шайба начебто мала фаворитів збадьорити, однак вони надалі продовжували діяти надто безініціативно. Чим опоненти скористалися сповна, закинувши на початку другого періоду вдруге.
Лише після того «Сокіл» начебто прокинувся і захопив перевагу повноцінно. Однак звичної агресії діям киян все ж бракувало. Та ще й кураж піймав голкіпер «Барса» Кирило Кучер. Він витягував усе, що міг і не міг, зокрема за рахунку 1:2 в другому періоді відбив булліт у виконанні капітана «Сокола» Фелікса Морозова.
Ще раз Фелікс міг закидати в третьому періоді. Він вирвався з Кучером на побачення і все начебто зробив правильно, проте влучив у каркас воріт. Крім Морозова, гарні нагоди відзначитися втратили також Рубан, Андрій Міхнов, Андрєй Смирнов, Денис Гончаренко та Умед Гільманов. Натомість господарі, терпеливо відбиваючись, у середині третього періоду закинули втретє: з передачі Бабинця дубль оформив капітан Роман Благий.
Найліпшу нагоду врятувати гру «Сокіл» мав у заключних три хвилини, коли господарі отримали два поспіль вилучення у простих ситуаціях – за гру високо піднятою ключкою проти воротаря суперників і порушення чисельного складу. Проте більшістю фактично шість на три (заміть воротаря Дмитра Кубрицького виходив польовий гравець) кияни не скористалися. Більше того, особливих моментів у гостей у цьому відрізку й не було. А в тих епізодах, які можна назвати гострими, Кучер грав ідеально. Надодачу ще й Гільманов, не за правилами атакувавши воротаря суперників, отримав дві хвилини штрафу. Кучер після чергової атаки суперників оговтався швидко і довів найкращий для себе і команди матч у сезоні до логічного завершення.
«Приємно, що змогли перемогти такого сильного опонента, - підсумовує Костянтин Буценко. – Ми розцінюємо цю перемогу як поштовх для подальших звершень. Ми показали, що здатні перемагати навіть найсильніших суперників. Потрібно лише трохи впевненості, зібраності і все буде гаразд. Хоча маючи настільки молодий склад, нам важко зазирати далеко вперед. Молодість – це помилки. Ми зіграли сконцентровано і перемогли наприкінці минулого року в Маріуполі, а 2021-й відкрили перемогою над «Вовками». Однак потім було 1:9 у Херсоні. Наша мета – уникати таких зривів.
Я прагну, щоб наші гравці переживали кожну проведену на майданчику мить, немов в останнє. Сьогодні так і було. Якщо буде постійно, то перемоги нікуди не дінуться. Взагалі, нашу команду називаю центром з виробництва і реабілітації українських хокеїстів. Напередодні нинішнього сезону ми втратили 14 гравців. Усі вони – системотворчі виконавці, які формували наш ігровий почерк. Нині у нас на майданчику не бракує хлопців 2003 року народження. Ті, хто народився в 2002-му – вже ледь не ветерани.
Сьогодні прекрасно зіграла команда загалом, тому я б не став виділяти когось персонально. Так, гарно діяв Кирило Кучер. Але його не можна відділяти від команди. Так само як не варто окремо відзначати Романа Благого. Він закинув дві шайби, але це його як нападника збірної України робота так само, як Кучера – захищати ворота. Коли хлопці помиляються, грають непереконливо, це позначається на результаті. Нині вдало зіграли всі виконавці, тому ми й перемогли».
Думки тренера «Сокола» Олега Шафаренка «Главкому» почути не вдалося. Наставник не мав настрою говорити, щоправда через лічені миті відповідав на запитання представниці прес-служби УХЛ. Попередньо перепитавши, чи саме офіційний ресурс ліги вона представляє.
Зауважимо, що після цієї поразки «Сокіл» з 35-ма очками в активі опустився на третє місце. Киян випередив «Кременчук», у якого 37 очок. Лідирує в чемпіонаті «Донбас» - 40 пунктів. «Білий Барс» після перемоги набрав 12 очок і закріпився на сьомому місці. Від шостої позиції, яку посідає «Маріуполь» і яка виводить у плей-оф, білоцерківців відділяє три пункти. Замикають таблицю з вісьмома очками київські «Крижані Вовки».
Саме з «Вовками» у неділю, 17 січня, вдома гратиме «Сокіл». Гра у спорткомплексі АТЕК розпочнеться о 17:00. А «Білий Барс» того ж дня, починаючи з 13:00, прийматиме «Краматорськ».
Іван Вербицький, «Главком»