Для історії. Як «Сокіл» переміг «Донбас» у найпринциповішому дербі українського хокею (фото)

У середу, 18 листопада, на ковзанці спорткомплексу АТЕК відбувалося друге в поточному сезоні Української хокейної ліги Класичне дербі між київським «Соколом» і донецьким «Донбасом». Це протистояння набуло принциповості в сезоні-2010/2011, коли донеччани сенсаційно переграли киян у фіналі чемпіонату України. Впродовж наступних трьох років градус протистояння постійно підвищувався.

Проте в 2014 році «Сокіл» припинив існування. Без дербі наш внутрішній чемпіонат був не таким цікавим.

На щастя, цьогоріч улітку київський клуб зусиллями групи ентузіастів на чолі з колишнім воротарем клубу і національної збірної України Костянтином Сімчуком відродився. А з ним повернулося й дербі. Вже перше побачення «Донбаса» і «Сокола» в Дружківці продемонструвало, що кияни попри не таку потужну комплектацію й інші супутні для новоствореного колективу фактори хлопчиками для биття не будуть. Той поєдинок завершився 4:2 на користь «Донбасу», але інтрига в ньому жила до заключних секунд.

І ось тепер команди зіграли в Києві. У цій зустрічі команда Олега Шафаренка перевершила усі очікування.

«Сокіл» (Київ) - «Донбас» (Донецьк) – 3:1 (2:0, 1:0, 0:1)

Шайби: 1:0 – Андрій Міхнов (Німенко, Михайло Сімчук), 04:50. 2:0 – Фелікс Морозов (Олександр Павленко), 08:37. 3:0 – Фелікс Морозов (Михайло Сімчук, Олександр Павленко), 35:43. 3:1 – Монс (Микита Буценко, Пангелов-Юлдашев – більш.), 40:58

«Сокіл»: Кубрицький; Олендаренко – Голубич, Сисак – Платонов, Фірсов – Владислав Павлов, Сушков – Сиротенко; Антон Рубан – Німенко – Андрій Міхнов, Олександр Павленко – Михайло Сімчук – Фелікс Морозов, Середницький – Ярослав Панченко – Ступак, Денис Гончаренко – Андрєй Смирнов – Пойманов. Тренер – Олег Шафаренко

«Донбас»: Богдан Дяченко (Алєксєй Тріфонов, 08:37); Пангелов-Юлдашев - Журавльов, Кожевников – Кобелєв, Ігнатенко – Григор’єв; Монс – Туркін – Казаковцев, Шишлянников – Бірюков – Сигарьов, Мілехін – Микита Буценко – Коренчук, Пересунько – Карамнов – Разумов. Тренер – Іго Чібірєв

18 листопада. Київ. Спорткомплекс АТЕК. Без глядачів

Мабуть, якщо в будь-якому виді спорту бувають ідеальні ігри чи дії, то «Сокіл» на своєму нинішньому рівні провів саме такий поєдинок. Згоден з цим зокрема й тренер команди Олег Шафаренко. «За рівнем голів, які ми провели, за якістю гри цей матч був одним із найкращих, - каже він «Главкому». - Поряд, можливо, поставив би гру в Херсоні проти «Дніпра». Там ми теж зіграли вельми добре».

«Сокіл» ошелешив суперника високим темпом, агресією, виключною жорсткістю в єдиноборствах на кожному клаптику майданчика. При цьому закинуті Андрієм Міхновим та Феліксом Морозовим у першому періоді шайби стали наслідком вишуканих комбінацій, що підкреслює невипадковість успіху киян. А коли у другій 20-хвилинці не сталося очікуваної після першої перерви зміни акцентів і той же капітан Фелікс Морозов вразив після пасу 17-річного Михайла Сімчука порожні ворота і довів рахунок до 3:0, стало зрозуміло, що «Сокіл» свого вже не віддасть.

Показово, що в цій зустрічі тренер господарів Шафаренко чи не вперше в сезоні стежив за грою спокійно, а коли вносив корективи, то робив то стримано, без особливих емоцій. У попередніх семи поєдинках було навпаки і виглядало, що в молодого тренера такий стиль керівництва командою.

«Розумієте, в перших матчах у статусі головного тренера було багато емоцій, сильно хвилювався, - пояснює тренер. – Щоб підходити до процесу розсудливіше, потрібен час. Тому, гадаю, з кожним місяцем у моїй голові в такому статусі буде більше ясності.  Сьогодні я взагалі стояв спокійно. Навпаки нервував Костянтин Миколайович».

Костянтин Миколайович – то вище згадуваний Костянтин Сімчук, котрий у цій грі справді був заведений по-особливому. Здається, кожне єдиноборство, кожну похибку він пропустив крізь себе, нехай і не фізично, але морально лягав під кидки суперників. Такого Сімчука звикли бачити хіба партнери за збірною України у перше десятиліття 2000-х, коли наша національна команда грала в еліті світового хокею. Тоді Костянтин теж керував обороною дуже натхненно.

Постійно чув тренера зокрема й юний голкіпер «Сокола» Дмитро Кубрицький, котрий провів другий поспіль майже бездоганний матч. За три дні до того він здійснив перший у сезоні «шот-аут» (сухий матч) у Білій Церкві. Зараз надійно відіграв проти найпринциповішого суперника. Якби не помилка оборонців при грі в меншості на початку заключного періоду, Дмитро мав всі шанси відіграти «на нуль» і проти «Донбасу».

«Костянтин Сімчук дуже допомагає мені в моральному плані. Мені і Микиті Пеленському, - каже Кубрицький «Главкому». – Ми обоє молоді, а в дорослому хокеї моральний фактор відіграє дуже вагому роль. Можливо, відсотків 60. Особливо в таких матчах, як цей, коли долю гри можуть вирішити один-два голи. Взагалі, наша команда дуже добре грає в обороні. Гострих атак на наші ворота мінімум. Тому мені залишається лишень працювати на дальніх дистанціях. Так, у третьому періоді тиск на наші ворота був серйозний, але команда вистояла, витримала удар від такого опонента. Це достойно».

Варто зазначити, що в цій зустрічі дебютував за «Сокіл» російський нападник Андрєй Смирнов. Він замінив у команді співвітчизника Дениса Ковальова, з яким тренерський штаб вирішив попрощатися минулого тижня. І, здається, новачок довіру наразі виправдовує.

«Андрєй шість місяців був без команди. Він встиг провести з нами чотири тренування, - розповідає Шафаренко. – Я довго підшуковую новачків, довго міркую, чи варто їх брати. Взяти можна багатьох, але в нас немає таких матеріальних можливостей, як в інших команд, тому треба комплектуватися дуже ретельно. Помилки, звісно, бувають, але з Андрєєм ми, здається, не прогадали».

Найбільша в цій історії прикрість – що такі поєдинки зараз вимушено відбуваються без глядачів. Гравці це відчувають як ніхто.

«Звісно, коли трибуни порожні, то іноді виникає відчуття, немов то якась передсезонна гра, - ділиться враженнями Кубрицький. – Але виходиш на майданчик, проводиться вкидання і розумієш, що повинен викладатися на максимумі. До того ж ми знаємо, скільки у «Сокола» фанатів. За нас вболіває дуже багато людей. Це додає натхнення».

«Для мене така гра команди не стала несподіванкою, - підсумовує матч з «Донбасом» тренер «Сокола». – За день до поєдинку ми розмовляли. Все пояснив хлопцям. Непереможних команд немає. Хлопці готувалися, щоб виграти. Команда у нас хороша. Нам вдалося те, чого ми хотіли. Думаю, ми більше хотіли виграти, ніж «Донбас», тому нам усе вийшло».

«Усі знають, що таке дербі «Сокіл» - «Донбас». Це для нас особливий матч, - говорить зі свого боку Дмитро Кубрицький. - Хоч нам приписують чимало дербі – київське з «Вовками», Київщини з «Барсами», але найсерйозніше все ж дербі з донеччанами. Зрозуміло, що налаштування на нього особливе. Дуже радий, що повернувся в Україну з Угорщини. Цьогоріч у нас дуже цікавий чемпіонат. Стежу за чемпіонатами Австрії та Угорщини і можу сказати, що за рівнем хокею, конкуренцією Українська хокейна ліга не поступається. І то як мінімум. Ми не показали своєї гри у матчі з «Вовками» на власній арені. Ця невдача зачепила і дала поштовх для команди загалом і мені зокрема. Думаю, той програш допоміг нам привести себе до ладу».

У п’ятницю, 20 листопада», «Сокіл» прийматиме вдома «Краматорськ». Початок гри – о 18:30. А вже наступного дня «Краматорськ» зіграє на власному майданчику з «Донбасом», який у поєдинку з киянами зазнав першої після стартових восьми перемог у нинішньому чемпіонаті поразки. Таким чином, донеччан наздогнали чинні чемпіони з «Кременчука». В обох команд тепер по 16 очок. «Сокіл» з 12-ма пунктами в активі третій. «Краматорськ» і херсонський «Дніпро» мають по сім пунктів і ділять четверте-п’яте місця.

Іван Вербицький, «Главком»