Виплекана. Фоторепортаж з матчу в Києві, в якому українські хокеїсти дотиснули Італію

Сьогодні, 18 грудня, у Києві фінішує молодіжний чемпіонат світу з хокею в дивізіоні 1В. Щоправда, головна інтрига померла за день до завершення турніру. Перше місце, а з ним і право перейти у дивізіон 1А здобули, перемігши 3:2 французів, угорці. Збірна України, яка перед стартом декларувала наміри боротися за чемпіонство, здобула другу перемогу і ґарантувала собі збереження прописки в третьому за силою ешелоні світового хокею.

В разі звитяги над естонцями в заключному турі, українці матимуть змогу посісти підсумкове третє місце. Звісно, результат непоганий, але трохи не той, на який розраховували гравці й тренерський штаб. Власне, на поєдинок проти відвертих аутсайдерів турніру італійців, котрі три стартових матчі програли (зокрема полякам з рахунком 3:15) підопічні Олега Ігнатьєва з відчуттям розчарування й виходили. Розчарування, яке наклалося на накопичену за стартових три змагальних дні втому.

Як наслідок, наша команда була не схожа на саму себе. Можна сміливо стверджувати, що в програних матчах проти угорців і французів українці виглядали значно цікавіше й агресивніше. Проте втраченого там було не повернути й відповідно локальна перемога над Італією виглядала слабкою втіхою.

У підсумку українці перемогли, нехай і в серії післяматчевих буллітів, однак гра далася нашій команді надто важко. І морально, і фізично. Хокеїсти наче й розуміли, що програвати права не мають, адже якщо втрата шансів на чемпіонство – просто невдача, то можливий виліт з дивізіону став би справжньою катастрофою. До цього синьо-жовті не допустили.

Три влучних булліти у виконанні Гліба Кривошапкіна, Олександра Пересунька і Дениса Архипенка локалізували загрозу достроково, за тур до фінішу. Заповнені відсотків на 90 трибуни Палацу спорту вітали такий результат овацією. Хоча й розуміли, що нічого визначного не відбулося. Втім, реалії такі, що після матчу з естонцями, який розпочнеться о 20-й вечора в надвечеря Святого Миколая, знову настане пустка. І наступного побачення з національною збірною (молодіжною, юніорською, національною – без різниці) доведеться чекати ще доволі довго…

Іван Вербицький, «Главком»