Збірна Монако. Хто стоїть за спробою перевороту в українському футболі
Бізнесмени та політики, які пересиджують війну у благополучній Європі, вирішили влаштувати революцію в Україні. Футбольну
В останні тижні у засобах масової інформації і не тільки можна спостерігати черговий виток війни проти чинного керівництва Української асоціації футболу (УАФ). Флангів наступу тут кілька. Починаючи із блокування єдиного телепулу, що був ініційований «Динамо», і закінчуючи спробами пресингу представників Будинку футболу. Мета цієї баталії очевидна – змусити президента УАФ Андрія Павелка відмовитися від участі в майбутніх виборах керівника Асоціації. Головні дійові особи так званої «футбольної революції» виказали себе буквально з перших днів медійної атаки на УАФ.
Тож, хто ці люди, які намагаються розхитати стілець під Павелком, і чому сліди атака ведуть за межі України? Про це далі.
Батальйон «Монако»
Найперше, звичайно, мова про братів Ігоря та Григорія Суркісів. Саме останній відіграє ключову роль у протистоянні з УАФ.
Обидвоє, за даними з розслідування українських журналістів, пересиджують війну в Україні переважно на Лазуровому узбережжі Монако. Там родина Суркісів вже кілька років поспіль орендує апартаменти у п'ятизірковому готелі Monte-Carlo Bay, вартістю €2 млн.
Григорій Суркіс, як відомо, втратив президентську посаду ФФУ (зараз УАФ) у 2015 році. Ще за кілька років він втратив свою посаду і в УЄФА, розгубивши таким чином колись досить значний вплив на футбольну галузь країни. З часу обрання Павелка президентом УАФ, Суркіс-старший не полишає спроб його звідти усунути. І для цього, особливо це помітно з 2018 року, за даними футбольних експертів, використовуються «лояльні» судді, наближені журналісти (їх прізвища добре відомі спортивним виданням), ангажовані правоохоронці, можливості підконтрольного телеканалу, зв’язки із політиками, наближеними до колишньої Партії регіонів тощо.
Влаштувались вистави на засіданнях правоохоронного комітету парламенту під головуванням соратника Суркіса Григорія Мамки, або ж засідання футбольної тимчасової слідчої комісії, яка також була свого часу організована Суркісом, – все це не принесло очікуваних результатів. Павелко не лише втримався в кріслі УАФ, а ще й обрався до Виконкому УЄФА. У той час, як спонсоровані проти УАФ кримінальні провадження так нічим і не завершились, або ж взагалі були закриті.
Саме з цих причин, певно, в противників Павелка виникла нова ідея – футбольний переворот в Україні під час війни. У тому, що його натхненником є саме Григорій Суркіс сумнівів не лишилося після того, як у ЗМІ злили фотографію перемовин між братами та власне «призначеним» очільником майбутньої «футбольної революції» Григорієм Козловським.
Серед членів «батальйону Монако» є ще один представник «футбольного революційного штабу» – близький із Суркісами скандальний засновник та експрезидент ФК «Олімпік» Владислав Гельзін. Окрім звинувачень у контрабанді цигарок він відомий також відстороненням від футболу на кілька років роки за нападки на арбітра.
«Батальон Італія»
Колишній президент ФК «Рух» Григорій Козловський час від часу й раніше підігравав Суркісу у футбольних конфліктах. Сам він взагалі відомий участю у гучних скандалах: його підозрювали у погрозах суддям зброєю, за що йому загрожувала пожиттєва дискваліфікація.
Своє звернення до футбольної спільноти напередодні гучної пресконференції з оголошенням заклику до футбольного перевороту Григорій Козловський записував прямісінько з Італії. І це чудово помітно на кадрах його відеозвернення, опублікованого в Facebook.
Загалом в Італії цей бізнесово-футбольний діяч з початком війни проводить дуже багато часу. Саме туди він вивіз дітей і дружину – співачку Юлію Думанську. Вона регулярно і «зливає» перебування родини в Італії через публікацію світлин у своїх соцмережах.
«Батальйон Іспанія»
Ще одним членом так званого революційного штабу з організації футбольного перевороту є бізнес-партнер Козловського та колишній віцепрезидент «Руху» Олександр Шевченко.
З початком бойових дій в Україні, цей кремезний мужчина ховається від війни в Іспанії. Там він святкував і своє 50-річчя з розмахом олігарха, а світлини цього «банкету під час війни» теж потрапили у соцмережі.
Поєднує Козловського та Шевченка не стільки футбол чи «Рух», скільки спільна бізнесова діяльність, про яку у львівських ЗМІ можна відшукати чимало цікавих деталей.
Таким чином, головні дійові особи, які зараз прагнуть переконати футбольну спільноту України у потребі змінити керівництво УАФ, самі, насправді – утікачі та члени «батальйонів» іноземних держав. Чи не тому жоден український футбольний клуб досі так і не виявив бажання підтримати оголошену ними революцію. Не повірили у чистоту їх намірів? Питання риторичне.
Тим часом, за даними журналістів, президент УАФ Андрій Павелко нібито просив у президента України Володимира Зеленського дозволу провести вибори голови Української асоціації футболу в режимі онлайн (через Zoom), а Зеленський буцімто такий варіант не підтримав. В УАФ чи в Офісі президента, таку інформацію, щоправда, й досі не підтвердили.