Країна-союзниця України сама робитиме боєприпаси: коли запуск

Естонія прагне взятись за виробництво боєприпасів
фото із відкритих джерел

Естонський уряд має на меті запустити виробництво боєприпасів вже у першій половині наступного року 

Естонія хоче розвивати вітчизняну галузь із виробництва боєприпасів – закупівельний підрозділ Сил оборони країни ECDI (Estonian Centre for Defence Investments) 21 серпня повідомив про тендер, у рамках якого Естонія хоче обрати одного з виробників боєприпасів, що на їхній військові базі відкриє цех – бажаючі взяти участь у проєкті мають надати свої пропозиції по ньому до початку жовтня.

Естонський уряд має на меті запустити виробництво боєприпасів вже у першій половині наступного року – ще минулого року заступник міністра з оборонної політики Туулі Дунетон наголошував в розмові з виданням Defense News на залежності Естонії від постачання боєприпасів від інших виробників.

Відомо, що для виробничих потужностей Естонія виділить свою військову базу Емарі, а точніше 8900 кв. м на ній на строк у п’ять років. Там розташують сім приміщень для зберігання боєприпасів із захисними насипами і необхідним комунікаційним обладнанням. Які саме боєприпаси буде виробляти Естонія наразі не розголошується.

Перший – за участі передусім власної оборонки, коли одне з підприємств естонського ОПК створить спеціалізоване підприємство з виробництва боєприпасів.

Другий – запросити до цього процесу закордонну європейську компанію (пріоритетно приватну), яка буде розвивати необхідні виробничі потужності в країні.

Аналогічні плани з виробництва боєприпасів має й інша країна Балтії – Литва, яка підписала з німецькою оборонною компанією Rheinmetall меморандум про наміри будівництва заводу з виробництва 155-мм артилерійських боєприпасів.

Раніше Фінляндія збільшила виробництво боєприпасів уп'ятеро з початку повномасштабної війни в Україні. Про це заявив прем'єр-міністр країни Петтері Орпо. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал на пресконференції також заявив, що країна продовжуватиме надавати Україні підтримку та виділяти 0,25% ВВП країни як військову допомогу ЗСУ. Крім того, він зазначив, що необхідно «продовжувати працювати над посиленням санкцій» проти Росії.

Читайте також: Операція в Курській області поставила РФ перед складним вибором – розвідка Естонії