40 років після Чорнобиля. ООН скликає спецзасідання

ООН скликає спецзасідання до річниці Чорнобильської катастрофи
фото: UN

У центрі уваги – наслідки аварії та нові ядерні ризики через війну в Україні

Генеральна Асамблея ООН проведе спеціальне засідання 24 квітня, присвячене сороковим роковинам Чорнобильської катастрофи. Захід відбудеться в межах обговорення питання про посилення міжнародної співпраці у подоланні наслідків аварії. Про це повідомляє «Главком».

Читайте також: 👉Чорнобильська катастрофа та нова ядерна доктрина світу. Україна має право не мовчати

Засідання проходитиме в рамках пункту порядку денного, присвяченого зміцненню міжнародного співробітництва та координації зусиль, спрямованих на вивчення, пом’якшення та мінімізацію наслідків Чорнобильської катастрофи. Учасники планують зосередитися на аналізі накопиченого досвіду, а також на визначенні подальших кроків, які дозволять більш ефективно реагувати на довгострокові виклики, пов’язані з наслідками аварії.

Очікується, що під час засідання обговорюватимуться як гуманітарні, так і екологічні аспекти, зокрема питання впливу катастрофи на здоров’я населення, стан довкілля та соціально-економічний розвиток постраждалих регіонів. Окремий акцент можуть зробити на необхідності посилення міжнародної підтримки програм відновлення та досліджень у сфері ядерної безпеки.

Водночас значну увагу планують приділити сучасним викликам, які постали перед системою глобальної безпеки на тлі війни Росії проти України. Зокрема, йтиметься про ризики для ядерної інфраструктури, що виникли через бойові дії та окупацію Запорізької атомної електростанції, яка залишається найбільшим атомним об’єктом у Європі.

Читайте також: 👉Як Чорнобиль перетворюється в заповідник. Репортаж із «зони сутінок»

Дискусія також може торкнутися питань запобігання подібним катастрофам у майбутньому, підвищення рівня міжнародної координації у сфері реагування на надзвичайні ситуації та посилення контролю за дотриманням стандартів ядерної безпеки.

Засідання розпочнеться о 22:00 за київським часом і, як очікується, збере представників держав-членів ООН, міжнародних організацій та експертного середовища.

Місто-супутник ЧАЕС Прип’ять, розташоване за кілька кілометрів від станції, до аварії було одним із наймолодших у СРСР – на момент вибуху йому було лише 16 років. Його будували спеціально для енергетиків, і воно швидко розвивалося: у місті проживали близько 50 тисяч людей, середній вік яких становив 26 років, а кожен п’ятий мешканець був дитиною.

У Прип’яті працювали школи, дитячі садки, кінотеатр, басейн і великий торговий центр. Після катастрофи 1986 року місто було повністю евакуйоване і згодом перетворилося на символ трагедії – сьогодні це напівзруйнована територія в зоні відчуження, яка водночас стала об’єктом інтересу туристів і дослідників. Додаткову увагу до Чорнобиля привернув і серіал HBO, після якого кількість відвідувачів зони значно зросла.

Вибух на ЧАЕС кардинально змінив життя сотень тисяч людей, зокрема ліквідаторів і працівників станції. Багато з них зазнали серйозного впливу радіації, що позначилося на їхньому здоров’ї та подальшій долі.

Інженер четвертого енергоблоку Олексій Бреус, який працював у день аварії, отримав дозу опромінення, що в десятки разів перевищувала норму, і був змушений залишити професію. За його словами, з роками коло колег звузилося: частина з них померла, інші мають важкі захворювання. Попри це, тема Чорнобиля залишається актуальною як для колишніх працівників станції, так і для міжнародної спільноти, адже наслідки катастрофи відчуваються й сьогодні.