Активістка, що поцілувала Путіна, та помічник глави «Росконгрессу» листувалися з Епштейном

Листи Чукова і Дрокової опинилися в новій партії документів у справі Епштейна
колаж: glavcom.ua

У нових документах з архіву Епштейна 5876 разів згадується Росія і 1055 – Путін

Помічник директора російського фонду «Росконгресс» Роман Чуков і екскоординатор прокремлівського руху «Наші» Марія Дрокова вели листування з американським фінансистом, сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на «Агентство».

Листи Чукова і Дрокової опинилися в новій партії документів у справі Епштейна, опублікованій Мін'юстом США в п'ятницю.

Роман Чуков

Роман Чуков переслав свій рекомендаційний лист Епштейну в лютому 2015 року (хто є автором листа – незрозуміло). У листі росіянин названий «яскравим молодим лідером з глобальним баченням».

У листуванні Чуков кілька разів висловлював надію на зустріч з Епштейном на ПМЕФ-2015. Однак під час форуму фінансист написав росіянину, що перебуває в Нью-Йорку. Чуков відповів, що буде радий «зустрітися наступного разу, коли ви будете в Росії». У березні 2017 року Епштейн отримав лист від своєї асистентки Леслі Грофф про те, що «Роман Чуков хотів би з вами зустрітися». Грофф просила повідомити, чи хоче Епштейн зустрітися з ним.

Чуков – помічник директора «Росконгрессу» (організатор ПМЕФ), з 2016 року представляє Росію на молодіжному форумі країн ООН, що входять до «Великої двадцятки», і очолює молодіжне об'єднання Friends for Leadership, яке називав «міжнародною мережею пасіонаріїв, яка хоче змінювати світ на краще». Крім «Росконгрессу», Чуков працював в Інституті економіки РАН, РАНГіДС і Координаційному центрі національного домену мережі Інтернет.

Марія Дрокова

Дрокову Епштейну рекомендували в березні 2017 року як «видатну, дуже успішну для свого молодого віку жінку, яка буде рада зустрітися і показати вам свій план завоювання світу». У вересні минулого року видання Byline Times писало, що Дрокова працювала на Епштейна. У липні 2017 року Дрокова та Епштейн обговорювали роботу над його іміджем. Вона надіслала фінансисту список питань «для PR у традиційних медіа»: росіянку цікавило, з якими жінками у Епштейна є «позитивне професійне партнерство», а також список публічних фігур, які могли б дати «позитивні відгуки в ЗМІ».

У цьому ж листі Дрокова писала, що знає режисерів, які могли б зняти про Епштейна художній або документальний фільм, в тому числі – Лізу Бірк Педерсен, яка зняла фільм «Поцілунок Путіна» – про саму Дрокову. Також вона пропонувала Епштейну створити фонд проти харасменту. «Ти отримаєш доступ до великого пулу амбітних жінок. Ти можеш рекомендувати кращих з них своїм бізнес-партнерам або навіть наймати для себе», – йшлося у повідомленні.

З інших листувань Дрокової випливає, що вона організовувала зустрічі Епштейна з журналістами. У грудні 2017 року вона написала американцю, що «знайшла критерій для визначення розумних людей» – «чим більше ти єврей, тим ти розумніший». «Ти говорив, що ти на 98% єврей. Ти дуже розумний», – писала вона, пропонуючи провести захід «для всіх, хто на 98% єврей» з попереднім генетичним тестуванням для учасників.

Дрокова була активісткою «Наших» з 2005 року, у 2009 році на форумі «Селігер» поцілувала Путіна. За рік до цього активістка отримала орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня. У 2010 році Дрокова виїхала з Росії і заснувала в США венчурну компанію з фондом $30 млн.

У нових документах з архіву Епштейна 5876 разів згадується Росія і 1055 – російський диктатор Володимир Путін. В одному з документів – звіті ФБР – Епштейн називається керуючим статком Путіна.

До слова, Міністерство юстиції США 30 січня оприлюднило новий масштабний масив так званих файлів Епштейна – документів, пов’язаних зі справою фінансиста, сексуального злочинця та торговця людьми Джеффрі Епштейна.

Як повідомлялося, Міністерство юстиції США не має підстав для розслідування повідомлень про ймовірну причетність президента Дональда Трампа до справи засудженого сексуального злочинця Джеффрі Епштейна, оскільки ці твердження є неперевіреними та ґрунтуються на анонімних або непрямих свідченнях.