Атака на український Ан-124 в Німеччині. Слід веде до російської військової розвідки
Німецькі слідчі встановили двох імовірних виконавців, один із яких уже повернувся до Росії
Німецькі слідчі встановили двох імовірних виконавців атаки дронів на український літак «Антонов» в аеропорту Лейпцига. Одного з підозрюваних органи безпеки Німеччини пов'язують із російською військовою розвідкою. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Welt.
Журналісти отримали доступ до секретних матеріалів розслідування та поспілкувалися з високопоставленими представниками німецьких органів безпеки. Головними підозрюваними у справі є громадянин Білорусі Андрій Ка. та росіянин Олег Ле.
За версією слідства, Олег Ле. відповідав за підготовку та логістику атаки. Саме його німецькі органи безпеки пов'язують із російською військовою розвідкою. Слідчі встановили, що росіянин прибув до Німеччини через Туреччину, прилетівши до аеропорту Берлін-Бранденбург. Згодом він залишив країну через той самий аеропорт і вилетів до Сербії. Зараз підозрюваний перебуває в Росії.
При цьому, за даними Welt, німецьким слідчим було відомо про можливі зв'язки чоловіка з російською військовою розвідкою ще на момент його в'їзду до країни. Попри це, спостереження за ним не встановили.
За версією слідства, для операції підготували три безпілотники. Два з них були знищені ще під час зльоту з невідомих причин. Третій долетів до українського літака «Антонов», однак вибухівка не здетонувала. Загалом зловмисники планували використати близько 1,8 кг вибухової речовини Semtex.
Водночас у літаку було близько 25 тис. літрів авіаційного. Правоохоронці вважають, що в разі детонації міг статися потужний вибух із руйнуванням частини аеропорту.
На отриманих Welt записах із камер відеоспостереження видно дрон безпосередньо біля літака. Вибухівку, за даними слідства, заховали у консервній банці. Атака не досягла мети через несправність детонатора.
Одним із ключових доказів стали сліди ДНК, знайдені на частині рукавички на антенній конструкції, яку могли використовувати для керування дроном. Слід привів до другого підозрюваного – громадянина Білорусі Андрія Ка. Його ДНК раніше вже фіксували правоохоронці Фінляндії та Литви.
Крім того, польські правоохоронці пов'язують Ка. з підпалом будівельного магазину в Лодзі влітку 2024 року. Польська прокуратура розслідує той випадок як саботаж, у якому також простежувався російський слід.
Слідство також встановлює шлях, яким вибухівка потрапила до Німеччини. За даними правоохоронців, її доставили через Болгарію та Сербію. Вибухівку могли перевозити у прихованих порожнинах вантажівок, а потім зберігати у схованках. Кілька ймовірних сховищ поліція виявила неподалік аеропорту Лейпцига. Москва звинувачення у причетності до атаки відкидає.
Нагадаємо, 5 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле було виявлено безпілотник із детонатором поблизу українського вантажного літака. Згодом стало відомо, що FPV-дрон із вибухівкою врізався у крило Ан-124 «Руслан» – у районі, де розташовані паливні баки. Безпілотник був оснащений пластичною вибухівкою Semtex, однак вона не здетонувала.
1 вересня влада Німеччини офіційно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки на український Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле. У Берліні заявили, що висновки ґрунтуються на результатах поліцейського розслідування, характері операції та розвідувальних даних.
У відповідь Німеччина оголосила про закриття генерального консульства Росії у Бонні та «Російського дому» в Берліні. Крім того, німецька влада вирішила викликати російського посла та заявила про подальше посилення тиску на Москву.