Демографічний обвал Китаю: що скорочення населення означає для майбутнього країни

фото з відкритих джерел

У 2023 році Китай поступився титулом найбільш населеної країни світу Індії

Китай переживає безпрецедентну демографічну кризу, яка за своїми масштабами нагадує часи Великого голоду 1960-х років. Про це пише «Главком» із посиланням на Bloomberg.

Після того як у 2023 році Китай поступився титулом найбільш населеної країни світу Індії, ситуація продовжує стрімко погіршуватися. За офіційними даними Національного статистичного бюро, у 2025 році населення КНР скоротилося на 3,39 млн осіб, що стало прямим наслідком рекордно низької народжуваності та зростання смертності. Кількість новонароджених впала нижче 8 млн, що є абсолютним антирекордом за всю історію існування Китайської Народної Республіки.

Головною причиною такого спаду експерти називають наслідки багаторічної «політики однієї дитини», яка не лише призвела до старіння суспільства, а й створила суттєвий гендерний дисбаланс. Попри скасування обмежень і дозвіл мати трьох дітей, у країні катастрофічно не вистачає жінок фертильного віку. Коефіцієнт народжуваності становить лише 1,3, тоді як для простого відтворення населення він має бути не меншим за 2,1. Ситуацію ускладнює й масова еміграція працездатного населення, що робить економічні перспективи Пекіна ще більш туманними.

Демографічний зсув ставить під загрозу статус Китаю як світової промислової сили. Частка людей працездатного віку (від 16 до 59 років) вже впала до 60%, а за прогнозами, вже за десять років кожен третій житель країни буде старшим за 60 років. Скорочення робочої сили неминуче призведе до здорожчання виробництва та може завадити економіці КНР випередити США за обсягом ВВП. Окрім цього, падіння попиту на житло через зменшення кількості нових сімей загрожує будівельному сектору, який десятиліттями був двигуном китайської економіки.

Аби стримати кризу, уряд КНР запроваджує субсидії для батьків та поступово підвищує пенсійний вік, що вже викликало хвилю невдоволення серед громадян. Пекін також намагається знизити витрати на виховання дітей, обмежуючи платні освітні послуги, проте досвід сусідніх Японії та Південної Кореї свідчить, що змінити тренд на вимирання нації вкрай важко. Демографічне піке Китаю матиме й глобальні наслідки – від зростання цін на експортні товари до зменшення кількості китайських студентів у закордонних університетах, що вплине на економіку багатьох розвинених країн.

Як відомо, у 2025 році Китай зафіксував найнижчий рівень народжуваності за всю історію спостережень, що поглибило демографічну кризу, здатну стримувати розвиток країни протягом десятиліть. 

За даними Національного бюро статистики, показник впав до 5,63 народження на 1000 осіб, що нижче за попередній антирекорд 2023 року. Це свідчить про те, що незначне зростання кількості немовлят у 2024 році було лише тимчасовим відхиленням, а не зміною негативного тренду, який триває з 2016 року.

Нагадаємо, Пекін продовжує радикально переглядати свою внутрішню політику, намагаючись зупинити стійке скорочення населення. Як повідомляє Reuters, з 1 січня 2026 року в країні змінився податковий режим для засобів контрацепції: влада офіційно припинила дію пільги, яка звільняла ці товари від оподаткування протягом останніх 30 років. Відтепер презервативи та протизаплідні пігулки підпадають під загальну ставку податку на додану вартість у розмірі 13%, що фактично робить їх дорожчими для споживачів.