«І вашим, і нашим». Як Болгарія відбивається від Росії і… НАТО

Минулого тижня болгарський інформаційний простір підірвала новина про те, що російські пропозиції щодо «гарантій безпеки» передбачають також виведення сил НАТО з Болгарії та Румунії. Відтоді в країні не припиняються активні дискусії на тему доцільності членства Болгарії в НАТО, розміщення військ Альянсу на її території та позиції, яку повинна зайняти країна щодо російсько-українського конфлікту. Одні закликають до більшої інтеграції в НАТО, розміщення військових контингентів Альянсу на болгарській території та жорсткішої позиції до Москви, інші навпаки – схиляються до певної ізоляції. Влада ж традиційно намагається зайняти серединну позицію: запевняє, що країна віддана членству в НАТО, однак, робить це скромно, щоб зайвий раз не дратувати Кремль і ту частину населення, яка досі вважає росіян братушками.

Відповідь на ультиматум

«Мова йде про виведення іноземних сил, техніки і озброєнь та інші кроки з метою повернення до конфігурації станом на 1997 року на території країн, які не були членами НАТО на зазначену дату. До таких належать і Болгарія, і Румунія», – зазначається в письмових відповідях міністерства закордонних справ РФ на запитання, що надійшли до щорічної пресконференції Сергія Лаврова, опублікованих 21 січня.

Офіційна Софія відреагувала на «прохання» Кремля досить рішуче, однак її реакцію навряд чи можна назвати блискавичною. Першою на сполох вдарила місцева опозиція. Під час засідання парламенту депутати від ГЄРБ-СДС (коаліція партій «Громадяни за європейський розвиток Болгарії та Союз демократичних сил) закликали виконавчу владу відреагувати на заяву російського МЗС та розкритикували уряд за повільність. Опозиційні депутати вимагали заслухати прем'єр-міністра, міністра закордонних справ та міністра оборони. Також вони попросили президента Румена Радева скликати Консультативну раду з національної безпеки.

Прибувши до парламенту, прем’єр-міністр Кирил Петков заявив: «Болгарія є суверенною державою, і ми вже давно зробили свій вибір, ставши членом НАТО, відтак ми вирішуємо організовувати оборону нашої країни у координації з нашими партнерами».

Міністерство закордонних справ на кілька годин запізнилося зі своєю реакцією, але все ж її оприлюднило. Зокрема, в МЗС закликали Росію поважати суверенітет Болгарії та її вибір.

Найдовше мовчали президент і міноборони. Пізніше того ж дня з’явилась і їхня реакція. Румен Радев заявив, що Болгарія не піддається на ультиматуми, а Міноборони повторило позицію прем’єр-міністра та президента.

Що стосується паузи в реакції державних інституцій, то вона скоріш за все була викликана необхідністю вироблення і координування між собою позиції, яка була б єдиною для всіх.

Принизити і розколоти

У місцевому експертному середовищі заява російського МЗС щодо Болгарії та Румунії була сприйнята не інакше, як чергова провокація Кремля, спрямована на підрив єдності всередині НАТО та применшення ролі цих країн в Альянсі. При цьому політологи не мають жодних ілюзій щодо того, що головною «ціллю» кремлівського меседжу була саме «дружня» до Росії Болгарія.

За словами колишнього міністра оброни Болгарії Велізара Шаламанова, заява російського МЗС є демаршем з метою приниження країн, які були сателітами СРСР у Варшавському договорі (особливо Болгарії), а потім насмілилися стати суверенними державами і долучилися до НАТО та ЄС. Це також спроба розділити та дестабілізувати НАТО та ЄС, протиставити США Євросоюзу.

Пламен Дімітров з Болгарського геополітичного товариства вважає, що мета вимоги Росії щодо Болгарії та Румунії – показати, що ці дві країни також знаходяться під загрозою у разі військового конфлікту в Чорноморському регіоні, а також активізувати в них проросійські сили та посилити суспільний розкол на темі відносин з Росією. Оскільки в Румунії майже немає проросійських настроїв і проросійських політичних сил, очевидно, що заява Москви була спрямована насамперед проти Болгарії.

Ще один колишній міністр оборони Болгарії Тодор Тагарев вважає, що сьогодні Росія проводить агресивну політику в Чорноморському регіоні і, схоже, готова використати всі засоби для досягнення своїх неоімперських цілей в ньому. На це, за його словами, повинна бути адекватна відповідь. «Не може бути так, щоб один озброювався до зубів, а ми кажемо, що не будемо нічого робити тому, що хочемо мати туристів і газопроводи. На силу відповідають силою», – сказав Тагарев.

Зі свого боку Кремль такою своєю заявою, на думку болгарського дипломата Єлени Поптодорової, вирішив вкотре змусити болгарську владу проявити її зовнішньополітичні орієнтири. «Більше цікавить момент і питання «Чому саме зараз?». Я вважаю, що до цього доклало руку і російське посольство. Вони не могли зачекати й день після присяги президента Румена Радева з тим, щоб перевірити його на посаді головнокомандувача і, звісно, його зовнішньополітичні та безпекові компетенції. Перевірявся й прем'єр-міністр Кирил Петков», – зазначила Поптодорова.

Інформаційно-психологічна спецоперація

Про те, що головною ціллю заяви російського МЗС була саме Болгарія, свідчить активізація в ній проросійських сил, які поширюють прокремлівську пропаганду. Зокрема, відверто проросійська партія «Відродження», якій під час останніх виборів вдалось потрапити до парламенту, вкотре підняла тему виходу Болгарії з НАТО. «Попри напруженість між Росією та США, спровоковану виключно американцями, знову заговорили про те, як Болгарія зробила свій вибір в НАТО. Правда в тому, що наша країна не обрала НАТО, а фактично була анексована до НАТО. Болгарія потрібна американцям лише як територія і нічого більше – населення тут для них просто прикра деталь. У зв’язку з цим, оскільки референдуму щодо нашого вступу до НАТО не було, мене часто запитують, чи не проводити референдум щодо нашого членства в цій організації. Так, треба!», – заявляє її лідер Костадин Костадінов.

Крім того, Костадінов повідомив, що «Відродження» закликає парламент розірвати угоду про співпрацю зі США щодо американських баз у Болгарії. «Ми наполягаємо на тому, щоб почати розмову на тему ліквідації цих принизливих окупаційних баз. Цій ганьбі треба покласти край», – сказав лідер «Відродження».

Також у болгарських ЗМІ (переважно проросійських та сумнівного походження) і соціальних мережах поширюється інформація, в якій возвеличується військова міць Росії. Читачів схиляють триматись подалі від російсько-українського конфлікту. Теза «Це не наша війна. Цю війну неможливо виграти», всіляко інтерпретована, поширюється в інфопросторі Болгарії.

Ось ще деякі з наративів, що поширюються:

• Росія хоче напасти на нас? Вона вже вісім років терпить звірства України та невиконання Мінських домовленостей і на неї не нападає, хоча США та НАТО вже рік підштовхують її до цього;
• Якби болгарські політики уявляли, яке озброєння отримала Росія в 2018-2022 роках, вони б вийшли з НАТО і говорили б обережніше;
• Росія не потребує баз, вона пройшла цей етап свого військового розвитку. Вона відразу знищує. Чи континент, чи державу – усе. І все це – менш ніж за дві хвилини. Навіть менше – 20 секунд! Як НАТО може протидіяти цьому? Більше немає навіть теоретичної можливості перемогти Росію. Навіть теоретично;
• НАТО набирає членів для створення залежностей. Для того, щоб утримувати країну-члена під окупацією і повільно її доїти. НАТО є інструментом, який захищає долар і гегемона. Тому наразі Болгарія має негайно вийти з-під впливу НАТО та США…

Ще НАТО? Дякую, не треба!

Підкидає хмизу в багаття болгарського дискурсу щодо НАТО та Росії й міністр оборони Стефан Янев, котрий вважається людиною президента Радева. Ще в грудні минулого року він спровокував своїм коментарем бурхливу дискусію щодо збільшення військової присутності НАТО в Болгарії та Румунії у відповідь на загрозу вторгнення Росії в Україну. «На даному етапі немає підстав розглядати поточні процеси, як пряму загрозу Альянсу та відповідній зоні безпеки. У цьому сенсі я не вважаю, що існують необхідні обставини, які можуть виправдати рішення щодо введення додаткових військ на нашу територію», – написав Янев у своєму Facebook. Такі міркування болгарського міністра дуже сподобались посольству Росії в Болгарії, яке того ж дня розмістило цитату на своїй сторінці в Facebook. Водночас прем’єр-міністр наступного дня заявив, що судження міністра оборони не є офіційною позицією уряду.

А нещодавно, коментуючи активне обговорення болгарськими депутатами ситуації навколо України, Янев закликав їх зменшити напругу, припинити читати пресу та спекулювати, натомість більше думати про болгарський національний інтерес.

Позачергове засідання болгарського уряду, скликане 26 січня, багатьох здивувало. Урядовці ухвалили: стратегія оборони Болгарії не передбачатиме розміщення військ НАТО на її території. «Рада міністрів (уряд) вирішила надати пріоритет стратегії Болгарії щодо повної деескалації напруженості між НАТО і Російською Федерацією, а також використовувати абсолютно всі можливості дипломатичними засобами для врегулювання цього конфлікту», – заявив Петков. При цьому ні прем’єр-міністр, ні міністр оборони не допускають у найближчому майбутньому розміщення сухопутних військ НАТО в Болгарії.

Отже, болгарська влада опинилася на геополітичному роздоріжжі. З одного боку, вона відкидає російські ультиматуми і заявляє, що Болгарія «вже давно зробила свій вибір, ставши членом НАТО», а з іншого – виступає проти збільшення військової присутності Альянсу на території країни. Таке собі зовнішньополітичне «і вашим, і нашим». Чи відповідає воно інтересам НАТО і самої Болгарії? Навряд чи. Однак воно точно відповідає інтересам Кремля, який розуміє, що випхати Болгарію з НАТО йому навряд чи вдасться, а недопущення збільшення військової присутності Альянсу на її території, вже є досить непоганим результатом.

Ігор Федик, для «Главкома»